Віталій Барабаш: Близько 40% мешканців Авдіївки досі мають проросійські настрої

інтерв'ю
Керівник військово-цивільної адміністрації прифронтової Авдіївки Віталій Барабаш: Ми готові до будь-яких варіантів розвитку подій - Віталій Барабаш: Близько 40% мешканців Авдіївки досі мають проросійські настрої
Керівник військово-цивільної адміністрації прифронтової Авдіївки Віталій Барабаш: Ми готові до будь-яких варіантів розвитку подій
фото: 06236.com.ua

Інтерв’ю з керівником прифронтового містечка, де побував Зеленський

За даними української розвідки, на кордоні з Україною Росія розгорнула дві армії загальною кількістю понад 80 тисяч військовослужбовців. Це найбільша концентрація військ країни-агресора біля нашого кордону з 2014 року. Одним населених пунктів, який знаходиться найближче до лінії розмежування, є Авдіївка, де проживає близько 25 тисяч мешканців. Ледь не щодня у містечку чутно обстріли, які почастішали з початку року. Ворог обстрілює позиції українських військових з гранатометів.

На початку квітня президент Володимир Зеленський відвідав населені пункти, які перебувають під ворожив вогнем. Серед них була і Авдіївка, від якої до околиць Донецька всього сім кілометрів.

В інтерв’ю «Главкому» керівник військово-цивільної адміністрації прифронтової Авдіївки Віталій Барабаш розповів про настрої мешканців міста на фоні накопичення російських військ біля кордонів, вплив російської пропаганди і розчарування місцевих мешканців візитом президента.

Щодня надходять повідомлення про нові обстріли і загибелі військових на Донбасі. Наскільки спокійна обстановка у місті, як загострення ситуації позначається на його житті?

Дійсно, останнім часом на околицях міста чутно вибухи. Більш потужні з них відчуваються. Але люди вже дещо звикли до обстрілів, до якогось такого шумового ефекту. На вулицях люди розпитують про ситуацію, але паніки у них немає. Усі служби працюють у штатному режимі, працюють дитсадки і школи. На випадок більш серйозного загострення у нас підготовлені бомбосховища.

Коли тільки розпочалася війна на Донбасі, частина мешканців виїжджала з міста, побоюючись за своє життя. Чи виїздить хтось зараз? Скільки людей проживають в Авдіївці?

Ні, зараз відтоку немає. Наприклад, у п’ятницю, 16 квітня, було досить гаряче, збільшилось кількість обстрілів. Я знаю декількох людей, які виїздили на вихідні до батьків у найближчі села, але вже повернулися в Авдіївку. Зараз у нас проживає близько 24-25 тис. людей.

Який план дій на випадок погіршення ситуації, окрім готовності бомбосховищ? Людей евакуйовувати будете?

У нас є і план «Б», і план «С». Усе узгоджено з нашим обласним керівництвом, керівництвом Операції об’єднаних сил (ООС). Ми готові до будь-яких варіантів розвитку подій.

Міноборони повідомляло про обстріл околиць Авдіївки з протитанкових гранатометів. Чи є у місті руйнування, які саме?

Крайній приліт (снарядів) у житловий масив був зафіксований ще у січні. Тоді прилетіло на дачі, де люди не проживають. Щодо відбудови житлових масивів, то можу сказати, що з 1 квітня до нас заїхало 40 працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Вони займаються відновленням будинків, які були пошкоджені раніше, за усі роки війни. У 2020 році було відновлено дахи у 165 будинках. У цьому році плануємо відновити не менше, а, може, вийде і більше. Ще потрібно 370, але більшість знаходяться у «червоній» зоні, куди, на жаль, дістатися немає можливості.

Тобто, режиму «тиші», або «перемир’я», не дотримуються?

Скажімо, це так.

Чи є спостерігачі ОБСЄ у місті, чи спілкуються з вами?

Ні, ми з ними не спілкувалися. Вони якось відокремлено тримаються, жодного разу не заїжджали (до адміністрації). В місті інколи можна побачити їх машину, але вони завжди тримаються осторонь.

Чи є потреба з ними комунікувати, чи ви самі намагалися?

У жовтні минулого року був у нас один «приліт» (снаряду) на подвір’я будинку. Тоді зустрілися з представниками ОБСЄ, намагалися з ними поспілкуватися. Але вони якось швидко «ретирувалися». Відчуття, що у них відсутнє особливе бажання спілкуватися. У них свої задачі, у нас свої. Тому, очевидно, вони не бачать потреби у спілкуванні.

Відомо, що значна частина мешканців Авдіївки, як і Донеччини в цілому, підтримують проросійську ОПЗЖ. Які політичні настрої у місцевих мешканців? На вашу субєктивну думку, який відсоток людей, які мають проукраїнську позицію?

Я сам майже місцевий, родом з Ясинуватського району. Бачив, як усе починалося у 2014 році. Мені здається, відсоток проукраїнськи налаштованих людей зараз набагато більший, ніж був тоді. Зараз, думаю, пропорція десь 60% на 40%, тобто, людей з проросійськими настроями значно менше.

Тим не менше, російська пропаганда через різні засоби має великий вплив у вашому регіоні. Яке телебачення дивляться місцеві мешканці, наскільки у вас в місті можна безперешкодно зловити російські телеканали, чи телеканали бойовиків?

Тут є проблема. У нас в країні все оцифровано, а звідти (з окупованої території) канали транслюються через аналоговий сигнал. Між Донецьком і Авдіївкою - сім кілометрів. Наприклад, у старій частині міста проживає близько 10 тис. мешканців. Не кожна людина може собі дозволити поставити супутникову тарілку, або «цифрову» приставку Т2. Бо 500-600 гривень коштує ця приставка. А для чого їм її купувати, якщо антена ловить канали з Донецька? Тому самі розумієте, який контент споживається.

Як вирішити проблему?

Інформаційний вплив відчувається, це дуже серйозна проблема. Зрозуміло, що можна йти по локальній схемі – провести кабельне телебачення, навіть комунальне. Це невеликі кошти, декілька мільйонів гривень. А якщо говорити детальніше (про вирішення проблеми - Главком), то має бути загальнодержавний проєкт. Мені здається, що дуже зарано ми відключили Донецьку і Луганську області від аналогового телебачення.

Військові аналітики, які відстежують переміщення російських військ, кажуть, що за останні шість років спостерігається їх найбільша концентрація на російсько-українському кордоні. Оскільки ви людина місцева, чим тодішня ситуація відрізняється від нинішньої?

Все ж таки накопичення російської техніки відбувається не на території України, а на російській. Звідси не дуже це відчувається. Ми чуємо, що людям в окупованому Донецьку в інформаційному просторі вкладають, що «у нас сил мало, українці готуються до наступу. Без допомоги Росії - ніяк». От що нагнітається у Донецьку.

Але ж за вашими словами, більшість мешканців неокупованої частини мають проукраїнські погляди. На них ворожа пропаганда не діє?

Всі бачать (місцеві мешканці), що тут усе спокійно. Військові на місці, ніхто нікуди не тікає, всі служби працюють у звичайному режимі. Хоча в окупованому Донецьку заявляли, ніби з прифронтової Авдіївки архіви вивозять до Дніпропетровської області.

Нещодавно президент Володимир Зеленський відвідав Авдіївку. Чи мали ви можливість з ним поспілкуватися, глава держави розпитував вас про ситуацію?

Ні, можливості поспілкуватися не було. Комунікація відбувається суто по військовому напрямку.

Як прості мешканці відреагували на візит президента?

Від простих мешканців були нарікання, що, мовляв, знову президент тільки з військовими спілкувався, а з нами – ні. Хоча, думаю, завдання так і стояло - заїхати до військових, підняти їм моральний дух.

Днями в Опитному відновили електропостачання, яке зникло ще на початку російсько-української війни. За чий кошт відновили, яка вартість усіх робіт?

Так, майже сім років там не було світла. Кабель закупили за рахунок NRC (Представництво норвезької ради у справах біженців в Україні), проклали за сприяння декількох підрозділів військовослужбовців. Очеретинська селищна військово-цивільна-адміністрація, Авдіївська міська військово-цивільна адміністрація допомагали, технічні роботи виконував ДТЕК. Вартість комплектуючих від них - десь 500 тис. грн. У 2 млн грн обійшовся кабель, всі роботи проводилися на волонтерських засадах, тобто їх виконували військові.

Скільки в Опитному проживає людей?

38.

А чи доцільно настільки дороговартісні роботи виконувати для такої кількості людей, наскільки це виправдано? Чи не легше їх відселити у безпечніше місце?

Це питання риторичне. Наскільки мені розповідали, ще у 207 році розглядався варіант вивезти цих людей з Опитного. У Добропільському районі їм пропонували оселитися в одному із сіл, навіть цілу вулицю з будинками надавали. Але жоден не захотів переїжджати. Їх неможливо звідти виселити.

Скільки ще є населених пунктів на неокупованій території з подібними побутовими проблемами?

Опитне – це останній населений пункт, який залишався без світла на підконтрольній нам території, узагалі по всій лінії фронту.

Які заводи працюють, які стоять?

Більше десятка невеликих заводів стоять, закрилися. Авдіївський завод металевих конструкцій працює, зараз намагається піднятися з колін. Основним у нас є Авдіївський коксохімічний завод, він також працює.

Михайло Глуховський, «Главком»

Читайте також:

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies