Десятирічна спокута. Парламент готує сюрприз для депутатів від заборонених партій

Десятирічна спокута. Парламент готує сюрприз для депутатів від заборонених партій
Автори законопроєкту стверджують: обмеження права людини бути обраним може застосовуватися як засіб покарання особи за негромадянську поведінку або як превентивний засіб
фото з соцмереж

На наступних виборах до парламенту та місцевих рад багатьох нинішніх обранців можуть не допустити до балотування

Група народних обранців запропонувала внести зміни до Виборчого кодексу, які направлені стосовно осіб, пов’язаних з політичними партіями, діяльність яких заборонена. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на відповідний законопроєкт, зареєстрований у Раді 6 березня.

Зокрема, статтю 134 Виборчого кодексу доповнено новим пунктом: «Не може бути висунутий кандидатом та обраний депутатом громадянин, який на момент введення в Україні воєнного стану був народним депутатом України, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою, обраним від партії, діяльність якої заборонена».

Аналогічний зміст має запропонована норма статті 193 Виборчого кодексу, в якій виписані права для кандидатів у депутати на місцевих виборах. Це ж стосується претендентів на крісла міських голів.

(для перегляду – натисніть на документ)

Окремо від кандидатів у депутати різних рівнів Центральна виборча комісія, а також відповідні місцеві виборчі комісії, згідно із законопроєктом, вимагатимуть подачі заяви «про те, що особа не була на момент введення в Україні воєнного стану народним депутатом України, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою, обраною від партії, діяльність якої заборонена».

Крім цього, автори законопроєкту у прикінцевих та перехідних положеннях Виборчого кодексу зазначили: запропоновані зміни  втрачають чинність через 10 років з моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом президента України від 24 лютого 2022 року.

У пояснювальній записці зауважено, що десятирічний термін дозволить завершити відбудову країни та сформувати систему протидії загрозам суверенітету та територіальній цілісності України, насильницькій зміні конституційного ладу збоку громадян України через участь у політичних партіях.

Також ініціатори змін до виборчого законодавства, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жданок проти Латвії», наголосили: обмеження права людини бути обраним може застосовуватися як засіб покарання особи за негромадянську поведінку або як превентивний засіб, якщо поведінка цієї особи становить загрозу демократії і з її обранням може виникнути небезпека зміни конституційного порядку держави.

Як повідомляв Главком, протягом воєнного стану в Україні суди заборони діяльність близько 20 політичних партій. Серед них «Опозиційний блок», «Опозиційна платформа – За життя», «Партія Шарія», Комуністична партія України, Блок Володимира Сальдо, «Держава», «Ліва опозиція», «Прогресивна соціалістична партія України», «Робітнича партія України», «Русь Єдина», «Соціалісти», «Соціалістична партія України», «Союз лівих сил», партія «Справедливості та розвитку», «Щаслива Україна».

21 лютого 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд задовольнив позов Міністерства юстиції та Служби безпеки України про заборону діяльності Партії регіонів.

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: