Догрався? Як Зеленський Верховну Раду розганяв і що з того вийшло

Зміна влади
Догрався? Як Зеленський Верховну Раду розганяв і що з того вийшло
Інавгураційна промова президента України Володимира Зеленського, 20 травня 2019 року
фото прес-служби президента

Команда Порошенка-Гройсмана перекладає всю відповідальність за ситуацію у державі на Зеленського

Сьогодні вранці новий президент Володимир Зеленський гордо продемонстрував свою головну інавгураційну «фішку». Під час урочистої промови він заявив, що першим його указом стане рішення про припинення повноважень Верховної Ради.

Розгін парламенту і дострокові вибори – очікувані кроки Зеленського. Вулиця сприйняла їх на ура. А от провідні політики висловили сумнів у законності таких рішень. Попри це лідери основних партій, взявши коротку паузу, за кілька годин по черзі почали висловлювати готовність йти на вибори. Головна ж заява прозвучала ближче до кінця робочого дня: глава уряду Володимир Гройсман зібрав екстрений брифінг і заявив про відставку.

Історія питання

Тема розпуску Ради мусувалась увесь останній місяць після перемоги Зеленського. Висувались різні теорії: кому вигідні дострокові вибори, кому ні, і чи зможе новий президент встигнути у законний спосіб запустити цей процес.

Команда нового глави держави вважала, що оскільки коаліції вже давно на практиці не існує (парламент не може оприлюднити її поіменний склад), то перепон для перевиборів нема. Між тим у парламенті спробували поставити перепону новому президенту. Як писав «Главком», фракція «Народного фронту» схвалила рішення про вихід з коаліції. По суті, це був технологічний фокус, мета якого – зафіксувати завершення дії коаліції «Європейська Україна» і запустити 30-денний термін для формування нової більшості. Поки ж минуть 30 днів для створення нової коаліції, вступить в дію інша законодавча норма – Раду не можна розпустити за півроку до закінчення терміну її повноважень. Таким чином парламентарі спробували обмежити новообраного президента.

«Главком» розбирався, на чиєму боці закон, якою є думка провідних парламентських політичних сил про розпуск Ради і чи існують юридичні механізми для того, аби його уникнути.

Чи є підстави для розпуску Верховної Ради

Конституція, закон «Про вибори народних депутатів» визначають перелік підстав для розпуску парламенту президентом. Глава держави має право розпустити Верховну Раду, якщо депутати не збираються на пленарне засідання впродовж 30 днів, не можуть сформувати коаліцію впродовж 30 днів, не формують склад Кабінету міністрів протягом 60 днів. Володимир Зеленський посилається на норму про недіючу коаліцію, якої вже давно, на його думку, в парламенті немає.

Якщо керуватися законом, то угода про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна», яка була підписана наприкінці листопада 2014 року і за яку голосували парламентарі, до останнього часу залишалася чинною. Підтвердження цього можна знайти на сайті Верховної Ради. І тільки 17 травня цього року після заяви про вихід із коаліції фракції «Народного фронту» спікер парламенту Андрій Парубій заявив про припинення дії коаліційної угоди. Саме тому юристи і окремі політики зауважують про відсутність юридичних підстав для розпуску та неконституційність майбутнього указу глави держави.

Народний депутат кількох скликань, конституціоналіст Юрій Ключковський в разі оприлюднення указу про дострокове припинення повноважень Ради вважатиме його незаконним. Про це він сказав у коментарі «Главкому». «Верховна Рада встановлює імперативний строк, який не може бути зменшений (термін, відведений для формування нової коаліції). 30 днів потрібно витримати. У цей час надаються можливості створити нову коаліцію. Поки не скінчилися 30 днів, підстав для розпуску не виникає, Конституція не передбачає», - каже Ключковський. Про незаконність можливого розпуску каже і віце-спікер парламенту Ірина Геращенко. «Виграла - з десяток парі, що буде довчасний розпуск ВР, хоч це й не конституційно (але хто ж на такі «дрібниці» звертає увагу в епоху боротьби за лайки)», - написала вона на своїй сторінці у Facebook.

Коли чекати позачергових виборів

Тим часом новий президент таки вирішив не зовсім відходити від букви закону і провести консультації з приводу розпуску парламенту, чого вимагає процедура. Консультації мають відбутися вже зранку 21 травня, запрошення отримали лідери фракцій.


фото з відкритих джерелфото з відкритих джерел

У разі публікації указу про дострокове припинення повноважень парламенту, вже наступного дня в Україні почнеться виборча кампанія. «Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування указу президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, виданого відповідно до Конституції України» – ідеться в Законі України «Про вибори народних депутатів України». Іншими словами, якщо указ про розпуск Ради буде підписаний завтра 21 травня, то дострокові вибори мають відбутися 14 липня. Що цікаво, старт дострокових виборів унеможливить зупинення кампанії навіть в разі судового оскарження указу глави держави. «Згідно з нормами чинного законодавства, якщо виборчий процес розпочався, то жодне з рішень судів не може зупинити його. Тільки-но буде оприлюднено указ (указ президента про розпуск Верховної Ради), з наступного дня ми будемо вже у виборчому процесі», - пояснила секретар Центральної виборчої комісії Наталія Бернацька. «На превеликий жаль, оскарження (указу про розпуск парламенту) можливе тільки до Конституційного суду. А там забезпечення позову не існує», - додає Юрій Ключковський. За його словами, якщо після того, як відбудуться дострокові вибори і Конституційний суд назве рішення президента про розпуск парламенту неконституційним, Україну може чекати велика політична криза з трагічними наслідками для держави. «Це буде крупна загальнодержавна криза. Це не патова ситуація, а значно гірше. Розвал держави може бути, руйнування усіх правових основ держави», - вважає Ключковський. На його думку, аби зупинити неконституційний процес в Україні, слід виводити людей під Адміністрацію президента з протестами. «Президент тільки присягнув дотримуватися Конституції і через 10 хвилин її вже порушує. Так де його присяга?», - резюмує відомий юрист і екс-нардеп. 

Парламентарі не пручатимуться виборам

Про неконституційність рішення Зеленського кажуть і ті, хто першим постраждає від його рішення. Мова про депутатів, які мають сумнівні перспективи на дочасних виборах. «Заява президента Зеленського про розпуск парламенту є винятково політичним рішенням і не має нічого спільного ні з правом, ні з Конституцією. Безсумнівно, ми підемо боротися разом із нашими прихильниками за наш курс і майбутнє України на цих сумнівних дострокових парламентських виборах…», - ідеться в заяві парламентської фракції «Народний фронт».

«Конституційних підстав для розпуску Ради немає. Це чисто політичне рішення. Але ми йдемо на дострокові вибори, бо цього очікує суспільство. Однак щоб українці знову не були обмануті - треба негайно змінити виборчий закон, скасувавши «мажоритарку» як головне джерело політичної корупції», - написав лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко на своїй сторінці у Facebook.

Вимагає новий виборчий закон і лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко. «Верховна Рада «напрацювала» на дострокові вибори, не приймаючи необхідні для країни закони. Саме тому «Батьківщина» готова до них і, без сумніву, візьме участь… «Перше – треба ухвалити невідкладно новий закон про вибори. Який буде без корупції, без підкупу, такий, на який чекають люди… Друге, що потрібно сьогодні країні – це поміняти всіх силовиків – Генерального прокурора, голову Служби безпеки України, міністра оборони. І це теж мусить зробити цей парламент…», – написала Тимошенко на своїй сторінці у Facebook.

Готові до нових виборів і в БПП, свідченням цього є оприлюднена заява. «Головним джерелом влади в Україні згідно Конституції є народ, і партія БПП «Солідарність» готова як до планових виборів до Верховної Ради, так і до дострокових виборів. Ми готові до виборів організаційно і змістовно», – йдеться в заяві партії.

«Президенту потрібно сідати і шукати компроміс з Верховною Радою»

Юрій Береза

заступник голови фракції «Народний фронт»

Як проводити вибори, за яким законом?... Президенту потрібно сідати і шукати здоровий компроміс з Верховною Радою. Сказати, що є певні зауваження, але, мовляв, хотів би, щоби були ухвалені п’ять законів, які зараз потрібні, ті, про які обіцяв уже президент Володимир Зеленський. На сьогодні, футбольною термінологією, м’яч на боці президента… Не повинно бути протистоянь між Верховною Радою і Адміністрацією президента, потрібно іти одне одному на зустріч. Ламати Верховну Раду через коліно нікому не вдасться, і президенту також. Скажу вам, як простий депутат: вибори, так вибори, нічого страшного в них немає.

«Більше двох років немає ніякої коаліції»

Андрій Садовий

лідер партії «Самопоміч»

Однозначно, що мають бути вибори нової Верховної Ради. Сьогоднішній парламент має нульовий рівень довіри, він відірваний від життя, не розуміє напруги, яка сьогодні є. Якби не війна, народ би цю владу давно змів. Вимагаю, щоби Верховна Рада завтра збиралася, починала працювати, приймати закони, які критично важливі. Зняти із себе депутатську недоторканість, проголосувати за закон, який дозволить вибори за відкритими списками і повернути кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. З того часу, як «Самопоміч» вийшла з коаліції, вона перестала існувати. На превеликий жаль, більше двох років ми маємо імітацію, немає ніякої коаліції.

«Ми раді»

Юрій Бойко

позафракційний депутат

Сьогодні ми раді, що є оголошення про розпуск Верховної Ради, тому що не може парламент з рівнем довіри населення 4% приймати законодавчі акти, керувати країною.

«Парламент має домовитися з Зеленським про відтермінування указу про розпуск»

Сергій Лещенко

народний депутат Блоку Петра Порошенка

Верховна Рада має оголосити про підтримку дострокових виборів. Не може політичний орган з рейтингом декілька відсотків боротися проти сценарію президента, який має 73%.

Для цього керівництво Ради має ініціювати позачергові засідання та домовитися з новообраним президентом Зеленським про відтермінування указу про розпуск.

А за цей час: 

  • швидко провести поправки в чинний закон про вибори (на жаль, доведеться відмовитися від Виборчого кодексу), 
  • проголосувати скасування депутатської недоторканності (чергове голосування за поправки в Конституцію),
  • проголосувати закон про процедуру імпічменту,
  • проголосувати відновлення незаконного збагачення,
  • звільнити генпрокурора, главу СБУ та міністра оборони.

Усі депутати є в Києві, тому зібрати кворум не буде складно. За домовленістю, після ухвалення законів президент підписує указ про розпуск.

Усі депутати, хто будуть проти розпуску - будуть втрачати бали на наступних парламентських виборах, незалежно, будуть вони дочасні або вчасні.

Вже ввечері, коли з великою імовірності стало зрозуміло, що завтра президент може оприлюднити указ про розпуск парламенту, на брифінг вийшов прем’єр Володимир Гройсман, який заявив про свою відставку після найближчого засідання уряду у середу, 22 травня. Таким чином умовна велика команда колишнього глави держави Петра Порошенка віддала до вечора пас новообраному президенту, перекладаючи відповідальність за ситуацію у державі. Але відставку Гройсмана, який фактично пірнає у виборчу кампанію, ще має затвердити Верховна Рада. Очевидно, що створити новий уряд до виборів парламенту не вдасться, тож керувати Кабміном в цей час все одно буде хтось з діючої команди.

Михайло Глуховський, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: