Топ-10 мерів, про яких найбільше говорять під час війни

Хто з представників місцевої влади найбільше присутній в інформаційному просторі з початку повномасштабної російсько-української війни?

Аби з’ясувати актуальний рівень медіаприсутності українських мерів, «Главком» використав сервіси пошуковика Google. За кількістю згадок із 24 лютого 2022 року по сьогодні (23 травня) визначалося відповідне місце політиків у списку.

Загалом було оцінено позиції не лише міських голів усіх обласних центрів України, а й тих міст, які стали знаковими під час російської військової агресії. Приміром, до Топ-10 ледь не потрапили очільник Ірпеня Олександр Маркушин або мер Енергодара Дмитро Орлов. Натомість аж у третьому десятку опинилися градоначальники Одеси й Миколаєва – Геннадій Труханов та Олександр Сєнкевич, навіть в умовах постійних російських обстрілів міст, які вони очолюють. Схоже, обидва не витримали своєрідної медійної конкуренції із більш публічними та активними керівниками відповідних регіонів – головою Миколаївської обласної військової адміністрації Віталієм Кімом і очільником Одеської ОВА Максимом Марченком. Рейтинг найбільш згадуваних у ЗМІ керівників областей з початку війни «Главком» опублікує найближчим часом.

Віталій Кличко, міський голова Києва

Беззаперечним лідером рейтингу став столичний мер. Це й не дивно: будь-який київський градоначальник за цитованістю у ЗМІ традиційно входить у першу десятку, а іноді й у першу п’ятірку серед усіх українських політиків. Перехід на воєнний стан ситуацію кардинально не змінив. При цьому Віталій Кличко постійно тримав руку на пульсі Києва навіть у найскладніший період загрози оточення російськими військами. Це було топтемою світових медіа перші півтора місяця війни.

Вже в перші дні повномасштабної війни такою ж світовою сенсацією стала його заява разом із братом-боксером Володимиром Кличком про їхню готовність захищати Україну зі зброєю в руках.

Міський голова Києва особисто виїжджав на місця руйнувань внаслідок ворожих обстрілів та постійно інформував киян про поточний стан речей в місті, заспокоюючи містян.

Після того, як 1 березня президент Володимир Зеленський призначив головою Київської міської військової адміністрації генерала Миколу Жирнова, були припущення, що київський мер «зникне з радарів», але він залишився серед найбільш згадуваних політиків в країні, а генерал Жирнов став де-факто непублічною фігурою.

Кілька світових ЗМІ відзначили роль Кличка у цій війні. Зокрема, The Washington Post.

Андрій Садовий, міський голова Львова

Те, що Львів опинився у глибокому українському тилу, не позначилося на журналістській зацікавленості його «бургомістром», скоріше, навпаки. Галицька столиця прийняла до себе не лише величезну кількість українських біженців, стала справжнім транспортним хабом для подальшого виїзду українців до країн Євросоюзу, і все це довелося впорядковувати міській владі. Багато центральних офісів переїхали з Києва до міста Лева, звідси ж вели пряму трансляцію про війну в Україні провідні західні телеканали, плюс додало чимало згадок Андрія Садового в інформпросторі оперативне інформування мером про численні ракетні удари РФ по Львову. Також львівський очільник непогано користується як інформприводами візитами до міста високих іноземних гостей та різноманітних знаменитостей. Так, під час приїзду до Львова Анджеліни Джолі Садовий віджартувався у себе в Facebook, що не має номера голлівудської зірки та розповсюдив тематичну ілюстрацію-мем. І цей його пост, між іншим, набрав 17 тисяч лайків.

Вадим Бойченко, міський голова Маріуполя

До 24 лютого прізвище мера Маріуполя мало хто знав за межами міста, тепер він відомий без перебільшення всьому світові. І причина цьому – героїчний маріупольський опір путінській навалі українських військових. Про оборону міста системно повідомляла міська влада. Бойченку та його заступниками доводиться розказувати про руйнування російськими бомбами та снарядами понад 90% будинків Маріуполя, загибель більше 20 тисяч маріупольців, і епідемічну, екологічну та гуманітарну катастрофи. Мер від самого початку російської агресії зайняв чітку проукраїнську позицію і називав речі своїми іменами: війну – війною, окупантів – окупантами, а їхні військові злочини – військовими злочинами. Ще 1 березня Бойченко одним із перших заявив, що Росія веде війну на знищення, відбувається геноцид українського народу. І цю його цитату навели багато світових медіа. У кінці березня він змушений був покинути Маріуполь, але основний канал інформування про ситуацію в своєму місті-герої зумів зберегти саме за собою.

Іван Федоров, міський голова Мелітополя

Мелітополь Запорізької області російські війська повністю окупували одним із перших – 1 березня. Однак мер продовжував керувати містом під українським прапором та регулярно виходив у центральний парк на онлайн-брифінги, доки 11 березня окупанти його не викрали. Втім, тисячі мелітопольців не побоялися вийти на мітинг із вимогою відпустити свого міського голову. У полоні Федорова катували, але не зламали, а після вдалої української спецоперації зі звільнення очільника Мелітополя у нього стали домагатися інтерв’ю не лише українські, але й впливові західні телеканали та видання. Із керівником невідомого маленького міста, загубленого десь в українських степах, тепер зустрічаються європейські політики першої величини. Приміром, 1 квітня Федорова у Парижі приймав президент Франції Емманюель Макрон, який після цієї зустрічі в Єлисейському палаці не зміг стримати захват героїзмом українців.

Анатолій Вершина, міський голова Павлограда

Потрапляння в Топ-5 градоначальника невеликого Павлограда Дніпропетровської області – повна несподіванка. Однак саме захоплення цього міста входило в плани російських генералів в битві за Донбас – на ньому мало б зімкнутися кільце навколо українського угруповання військ. І саме Павлоград є важливим транспортним вузлом поблизу лінії зіткнення з російськими окупантами, які вже три місяці поспіль намагаються зруйнувати всю павлоградську залізничну інфраструктуру, але безуспішно. Причому Анатолій Вершина з першого дня війни проявляє небувалу публічну активність, аргументовано заспокоюючи як павлоградців, так і всю Україну.

Ігор Терехов, міський голова Харкова

Успішна оборона Харкова є ключовою сторінкою російсько-української війни, і значний внесок в її успішність внесла міська влада на чолі із міським головою. Команда Терехова забезпечувала життєдіяльність міста-мільйонника під масованими обстрілами російської армії, яка впритул наблизилася до харківських околиць. Окупанти намагалися схилити Ігоря Терехова до співпраці, проте він відмовився ставати колаборантом та в критичний момент агресії Росії повністю розвіяв попередні підозри про певну свою проросійськість. Це було остаточно доведено перейменуванням у місті Московського проспекту (на проспект Героїв Харкова) і Московського району (на Салтівський) та демонтажем в Харкові пам’ятників Жукову і Олександру Невському. Харківський мер також не втратив почуття гумору, коли в центрі міста спеціально на камеру «запускав виведених в біолабораторіях бойових голубів на Бєлгород».

Олександр Лисенко, міський голова Сум

Вже в перший день повномасштабної війни в Сумах почалися вуличні бої із російськими загарбниками, проте мер міста не лише організував забезпечення всім необхідним місцевої тероборони, а й став записувати регулярні стріми про поточну ситуацію та реальні місця розташування військ РФ. Завдяки вдалим діям українських оборонців ворога вдалося витіснити із Сум, але місто залишалося в фактичній російській облозі понад місяць. Відтак Олександру Лисенку довелося ввести обмеження на кількість деяких видів товарів, що могли видаватися в одні руки, організувати цілодобовий продаж хліба через віконце на хлібозаводі тощо. І про все це він також постійно звітував у своїх стрімах. Тому публічна складова в роботі мера Сум у складних блокадних умовах мало дійсно велике значення. А після остаточного звільнення Сумщини від російських загарбників Лисенко пообіцяв всім тероборонівцям, які захищали місто, виплатити з міського бюджету по 15 тис. грн.

Руслан Марцінків, міський голова Івано-Франківська

Ще однією несподіванкою рейтингу стало потрапляння до його першої десятки очільника Івано-Франківська, чиє спокійне, як на сьогоднішній час, місто є далеким від зони бойових дій. Звичайно, у довоєнний період Руслан Марцінків – один із тих українських мерів, хто був присутнім в публічній площині практично в режимі онлайн, але навіть під час війни, яка змінила геть усі пріоритети, він зберіг високий рівень присутності у загальнонаціональному інформпросторі. Коли зранку 24 лютого почали лунати вибухи в франківському аеропорту від потрапляння туди російських ракет, міський голова зумів заспокоїти містян й через короткий час домігся повернення до міста багатьох франківців. Та й тепер Марцінків намагається максимально підтримати переселенців з інших регіонів, завдяки яким населення Івано-Франківська зросло на 20%. В інтерв’ю «Главкому» він розповів, як бореться з квартирними спекулянтами. За законом їх важко притягти до відповідальності, тому, на думку Марцінківа, «найбільший моральний ефект дає публічний осуд конкретних ділків».

Борис Філатов, міський голова Дніпра

Зазвичай дуже цитований на телебаченні й в пресі дніпровський градоначальник у воєнний час втримався у першому десятку найбільш згадуваних у ЗМІ українських мерів. І тому є цілком позитивне як для мешканців Дніпра, так і для самого його очільника пояснення. На щастя, ні до міста, ні до його околиць російські загарбники не прорвалися, при цьому Дніпро уникнув масованих обстрілів з боку окупантів, сюди за три місяці війни було лише кілька «прильотів» російських крилатих ракет. Один з яких – по Амурському мосту – привернув значну увагу медіа, котрі масово зверталися за коментарями з цього приводу, звісно, саме до Бориса Філатова. Мер Дніпра є одним з небагатьох мерів, хто не соромиться публічно критикувати політиків та бізнесменів першого ешелону, та представників Офісу президента. Наприклад, він у притаманному стилі відкрито звернувся до Банкової, щоб та «закрила рота» Олексію Арестовичу – раднику керівника Офісу президента Андрія Єрмака. А у відвертому інтерв’ю «Главкому» Філатов розповів, що під час війни дніпровський олігарх Ігор Коломойський «дематеріалізувався», тобто просто зник.

Ігор Поліщук, міський голова Луцька

Замикає першу десятку рейтингу мер столиці Волині. Цей регіон, з одного боку, перебуває в тилу і став місцем прихистку для багатьох українських біженців. Але з іншого – поруч державний кордон з Білоруссю, звідки будь-коли міг розпочатися ворожий наступ. Власне, обидва фактори сприяли частоті згадуваності Ігоря Поліщука в інформпросторі. А також знищення вщент ракетними ударами окупантів Луцького аеродрому, його наслідки активно коментував міський голова Луцька.

* Кількість результатів пошуку в Google з 24.02.2022 р.

Олег Поліщук, для «Главкома»