Україна може заборонити ще дві партії (фото, відео)

Повідомляється, що першою суд розглядатиме справу про заборону партії «Соціалісти», яку донедавна очолював дипломат, ексміністр Міністерства закордонних справ уряду Азарова (2012–2014) та депутат кількох скликань Верховної Ради (Партія регіонів) Леонід Кожара. Слідство підозрює Кожару у вбивстві його товариша та підприємця Сергія Старицького.

Партію зареєстровано у серпні 2014 року під назвою «Робітників, селян, інтелігенції України». Актуальну назву «Соціалісти» партія отримала у лютому 2015 року. На той момент керівником «Соціалістів» був Василь Цушко, який у тому ж таки уряді Азарова спочатку став міністром економіки (2010), а згодом очолив Антимонопольний комітет України (2010–2014). У 2006–2007 роках Василь Цушко був міністром МВС в уряді Віктора Януковича. Починаючи з 1994 року Цушко кілька разів обирався до парламенту від Соціалістичної партії України.

Риторика представників партії всі ці роки була приблизно однакова – акцент на «проєвропейськості» (програму партії нібито взяли у якихось європейських соціалістів), гасла за все хороше і проти всього поганого та критика влади (і Порошенка, і Зеленського).

Про Росію представники партії висловлювалися досить специфічно. В одному з інтерв’ю за липень 2015 року в якості заступника голови «Соціалістів» Леонід Кожара критикує українську владу за невиконання Мінських угод, ізоляцію Донбасу та небажання проводити прямі переговори з «адміністративною владою» на Донбасі. Про відповідальність Росії за війну на сході України Кожара не згадує, говорячи лише, що «роль Російської Федерації достатньо висока, оскільки конфлікт на Донбасі відбувається безпосередньо біля кордонів РФ».

На загальнонаціональному рівні представники «Соціалістів» фігурують ледь не виключно на медведчуківських 112-му каналі, ZIK та NewsOne. Власні ефіри на цих каналах, а також ефіри на телеканалі «НАШ» поширювали на своїх сторінках у соцмережах, зокрема, Леонід Кожара та його заступник Олексій Плотніков (екснардеп від «Партії регіонів» та щонайменше до 2013 року включно член політради цієї партії). Сповна проаналізувати риторику представників “Соціалістів” на цих телеканалах, на жаль, неможливо — їхні сайти та контент на YouTube недоступні.

«Якщо можна хоча б приблизно спрогнозувати, матеріали якого характеру є на партію «Соціалісти», то з партією «Справедливості та розвитку» ситуація досить дивна», – зазначають в «Чесно».

2_01

По-перше, цієї партії немає у березневому рішенні РНБО, хоча позов щодо її ліквідації Міністерство юстиції направило до суду разом із документами по всіх партіях зі списку Радбезу. Разом з тим, третьою стороною у справі заявлено Службу безпеки України, що свідчить про те, що до цієї партії вона має ті самі питання, що й до інших.

По-друге, за українськими мірками партія «Справедливості та розвитку» дуже стара. Зареєстрували її ще у 1998 році, тож інформація про перші півтора десятка років її діяльності є хіба що у спеціалізованій науковій літературі. До 2018 року партія носила стару назву «Всеукраїнська чорнобильська народна партія «За добробут та соціальний захист». З моменту заснування і по 2007 рік партія неодноразово брала участь у парламентських виборах, але у всіх випадках у блоці з іншими партіями. Що ж до місцевого рівня, то схоже, що найбільшим успіхом для партії було отримання п’яти мандатів у Житомирській обласній раді.

У 2015 році партія оголосила про участь у місцевих виборах, але жодної інформації про балотування, крім відомостей про отримання кількох мандатів у Житомирській районній раді, виявити не вдалося.

Остання інформація про діяльність партії пов’язана зі зміною назви (на партію «Справедливості та розвитку») та керівника. Керівником партії став Олексій Шевченко. Через поширеність такого імені складно ідентифікувати цю людину. Особа з ідентичним іменем була помічником нардепа від «Опозиційного блоку» Василя Німченка (у новому скликанні Німченко обирався від ОПЗЖ).

Нагадаємо, 8 червня Восьмий апеляційний адміністративний суд заборонив діяльність політичної партії «Опозиційний блок».