Голови обл- і райдержадміністрацій разом зі своїм підлеглими б’ються за мерські крісла
Рік тому президент Володимир Зеленський і його партія «Слуга народу» з сенсаційними результатами ввірвались до вищої ліги української політики. Люди із зеленими прапорцями взяли більшість мандатів у Верховній Раді IX скликання, а найближче оточення Зеленського разом із ним осіли на вулицях Банковій (Офіс президента), Грушевського (Кабінет міністрів), Різницькій (Офіс генпрокурора), Петлюри (Державне бюро розслідувань)… Завдання прийти до влади на протиставленні старих еліт було виконано на всі 100%.
Однак залишалося невирішеним не менш важливе питання – перезавантаження органів місцевого самоврядування, які обралися восени 2015-го. Зважаючи на запаморочливу перемогу «Слуги народу» на парламентських виборах, виникали варіанти прискорити місцеві вибори і провести їх не в жовтні 2020 року, а достроково. Але на заваді стояла Конституція, яка чітко прописувала каденцію обраних місцевих рад. А тому «слуги» не ризикнули підняти руку на Основний Закон і, по суті, змирилися з тим, що місцеві вибори пройдуть цієї осені.
Щоправда, голова Харківської ОДА і кандидат в мери Харкова Олексій Кучер в недавньому інтерв’ю проговорився: якщо кількість хворих на Covid-19 досягне позначки 10 тисяч за добу (на 16 жовтня в Україні було виявлено нових 5992 випадки захворюваності на коронавірус – «Главком»), а лікарні будуть переповнені, тоді влада може перенести місцеві вибори. Та поки що все іде за планом: і влада, і опозиція пішли «в поля» збирати електоральний врожай.
Підлеглі Зеленського проти мерів
За підрахунками «Главкома», у боротьбу за мерські крісла включилися три голови облдержадміністрацій, 34 голови районних державних адміністрацій, а також їхні заступники, начальники департаментів тощо. Паралельно більшість з провладних кандидатів тягнуть на собі партійні списки «Слуги народу» до місцевих рад. До прикладу, голова Вінницької ОДА і кандидат у мери Вінниці Сергій Борзов іде першим номером «слуг» до Вінницької міської ради; голова Рівнененської ОДА і претендент на посаду мера Рівного Віталій Коваль очолив список «Слуги народу» до Рівненської міської ради. А голова Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області Анатолій Рисцов, як кандидат у мери Богодухова від «слуг», тягне за собою список Зе!Команди до цієї міської ради.
«Завдання «Слуги народу» на місцевих виборах – отримати фракції в усіх місцевих радах та увійти до складу місцевих «коаліцій». Тому балотування голів РДА та ОДА – інструмент вирішення цієї задачі. В такій ситуації президентській партії легше претендувати на спільне формування більшості в кожній раді, ніж заходити в жорстку опозицію проти міського голови без шансів на формування спільної «коаліції», – пояснює у коментарі «Главкому» експерт Українського інституту майбутнього і народний депутат VIII скликання Ігор Попов.
Попов зауважив: попри те, що «Слуга народу» все ще є електоральним лідером, посади мерів на цих виборах переважно залишаться у чинних міських голів – членів інших партій. Цю гіпотезу підтверджують соціологічні зрізи відомої групи «Рейтинг». Так, протягом 1-13 вересня соціологи поцікавилися думкою мешканців Вінниці щодо діяльності їхнього міського голови Сергія Моргунова. У підсумку 76% респондентів схвально оцінили його роботу, при цьому готові підтримати Моргунова 72,9% тих, хто визначився та має намір взяти участь у виборах. А от голова облдержадміністрації Сергій Борзов хоч і посів друге місце в опитуванні посів, його результат виявився критично низьким – 5,8%. Моделювання другого туру мерських виборів показало, що за умови виходу до нього Моргунова та інших потенційних кандидатів, діючий мер отримав би перемогу. Зокрема, у парі з Борзовим з результатом – 77% проти 9%.
Приблизно такі ж шанси на перемогу соціологи дають кандидатці від «слуг» у столиці – народній депутатці Ірині Верещук. На початок вересня її рейтинг оцінювався у 6,9%. При цьому за діючого мера Києва Віталія Кличка були готові віддати голоси 43,6% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. Фактично ці цифри підтверджує і опитування читачів, яке веде «Главком».
Голова Комітету виборців України Олексій Кошель у коментарі «Главкому» підмітив ще одну цікаву особливість виборчої активності представників президента на місцевому рівні.
«У фінансовому звіті за 2019 рік партія «Слуга народу» вказала, що у неї немає жодного місцевого осередку зі статусом юридичної особи. Тобто навіть у містах-мільйонниках не було осередків, які мали би відкриті рахунки у банках. Це означало, що партія жила, переважно, у віртуальному форматі. Тому складно віриться, що за 10 місяців цього року вдалося суттєво розбудувати партійну мережу. Звідси брак кадрів, який змушував виставляти на мерські вибори діючих голів ОДА і РДА. Крім цього, «Слуга народу» першим номером до Одеської обласної ради виставила міністра охорони здоров’я Максима Степанова», – нагадав експерт.
Попередню оцінку можливим провалам «слуг» на мерських виборах дав голова Харківської ОДА Олексій Кучер. Відповідаючи на запитання журналіста Дмитра Гордона, чи можливе кадрове перезавантаження у команді президента після місцевих виборів, заявив: «…якщо відповідати коротко, то так. Звичайно, результат (голосування - «Главком») змусить зробити висновки».
Список голів обл- і райдержадміністрацій, які разом зі своїм підлеглими б’ються за мерські крісла
(для перегляду документу натисніть на зображення)
Мери, які «позеленіли»
Крім чиновницької челяді, партія влади висунула на виборах 34 діючих міських голів. Якщо відмотати політичну історію деяких мерів на п’ять років тому, то побачимо цікаві кульбіти. Приміром, Ізмаїльський міський голова Одеської області Андрій Абрамченко восени 2015 року обрався від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та одночасно перебував у лавах цієї політичної сили. Нині ж він переобирається як безпартійний від «Слуги народу».
Люботинський міський голова Харківської області Леонід Лазуренко п’ять років тому теж обрався від БПП, а нині віддав перевагу партії президента Зеленського.
Така ж метаморфоза трапилась і з Віталієм Войцехівським, міським головою Золотоноші Черкаської області. У 2015 році він святкував перемогу за підтримки «Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Нині Войцехівський балотується від «Слуги народу».
Є у переліку кандидатів-«слуг» і такий відомий персонаж, як Бучанський міський голова Анатолій Федорук, який наприкінці 2019 року ввійшов до топ-100 найвпливовіших людей Київщини. Під час визначення вказаного рейтингу експерти відзначили вміння Федорука, який обіймає посаду в Бучі з 1998 року, знаходити спільну мову з будь-якою центральною владою та депутатським корпусом.
За попередньої влади пан Федорук потрапив в опалу, і в 2015 році генпрокуратура завела кримінальне провадження за статтею «зловживання владою та службовим становищем». Тодішній генпрокурор Юрій Луценко закидав меру Бучі, що розкинулась на околицях Києва, незаконну передачу у власність фізичним та юридичним особам 68 га земель лісового фонду першої категорії вартістю понад 100 млн грн.
Станом на кінець липня 2020 року, справа за обвинуваченням Анатолія Федорука «застрягла» в Ірпінському міському суді Київської області на підготовчому етапі розгляду. Зокрема, суд повернув прокурору обвинувальний акт для усунення недоліків.
«Багато виборців бачили, що міські голови змінювали не одну політичну силу, у тому числі свого часу балотуватися від Партії регіонів. Але виборці оцінюють їхню роботу не за партійністю, а у скверах, на дорогах, за інфраструктурними проєктами. Тому чергова зміна партійності, на мою думку, не буде стільки принциповою. Водночас хочу наголосити, що рішення про висунення кандидатів від «Слуги народу», ухвалювалося наприкінці липня – початку серпня поточного року. І тоді рейтинг президента і його партії був досить високим – приблизно 30%. Це означало, що кандидат-«слуга» мав стартові 15-20% тільки за те, що заявився від «Слуги народу». Але на початку вересня рейтинг партії влади катастрофічно обвалився і зіграв злий жарт з цими мерами-висуванцями. Можливо, деякі з них із заздрощами дивляться на міських голів, котрі очолили партії власного імені і показують достатньо високі рейтинги», – не виключає голова Комітету виборців.
Зеленський витягає «козир»: опитування і… коронавірус
За два тижні до голосування глава держави Володимир зробив Зеленський несподіваний крок. Він запропонував разом із місцевими виборами провести так зване «всенародне опитування».
Станом на 15 жовтня президент озвучив два і п’яти питань. Пізніше у мережу «злили» повний перелік:
- Чи підтримуєте ви ідею довічного ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах?
- Чи підтримуєте ви створення вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей?
- Чи підтримуєте ви скорочення кількості народних депутатів до 300?
- Чи підтримуєте ви легалізацію канабісу в медичних цілях – для зменшення болю у важких хворих?
- Чи підтримуєте ви право України на використання безпекових гарантій, визначених Будапештським меморандумом для відновлення її державного суверенітету й територіальної цілісності?
«Для активізації своїх виборців президент Володимир Зеленський використовує інструмент масштабного опитування. Наразі з’явилася інформація про опитування близько п’яти мільйонів виборців. Також до цього механізму можуть задіяти від 15 тис. до 20 тисяч людей, які обслуговуватимуть близько 5 тисяч пунктів для опитування. Але й є інший бік медалі – це безвідповідальність проведення такого опитування в умовах пандемії коронавірусу. Хочу нагадати, що кілька днів тому міністр Максим Степанов заявив, що в регіонах «червоної» зони карантину потрібно заборонити будь-які акції, а в «помаранчевих» містах треба заборонити акції за участю понад 20 осіб. Натомість ініціатива з проведення анкетування 5 млн українців повністю протирічить тезам, які висловив міністр охорони здоров’я і є безвідповідальним заходом на кшталт організації концертів чи масових зустрічей кандидатів з виборцями», – резюмував Олексій Кошель.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0