Чим зайнятися з дітьми темними зимовими вечорами? Поради від дитячої письменниці

Робити тепленьке кубельце з ковдр, запалювати свічечку чи вмикати ліхтарика, і читати книжечки. Так в інтерв'ю «Главкому» запропонувала проводити час з дітьми під час відключення світла дитяча письменниця і громадська активістка Лариса Ніцой.

«По-перше – це вас єднатиме. По-друге, це розвиватиме уяву дитини, тому що гаджети, на жаль, пригальмовують розвиток уяви й образне мислення: вони дають готовий, яскравий, вражаючий продукт, і самому не треба вже нічого придумувати. Коли ти читаєш книжку, то ці картинки в голові малюються в уяві. Можна (і навіть корисно) відволіктися від читання і спитати: «Слухай, а як ти думаєш, який цей персонаж має вигляд? А який одяг, а який ніс?». І нехай дитина фантазує і розвиває образне мислення», – наголосила письменниця.

Вона також нагадала, що читання збагачує лексичний запас і дітей, і батьків.

«Ми зросійщені. Ми багато хто суржикомовні, бо зросійщені, бо звідки суржик – зі зросійщення, нам треба збагачуватися українськими словами. Я б радила усім дорослим, які сьогодні переходять на українську, читати вголос книжки, це дуже допомагає українізуватися, я це просто знаю з власного досвіду», – додала Ніцой.

Зі слів письменниці, у її життя було дві зміни мови спілкування: з української мови на російську і навпаки.

«Спочатку з української мови перейшла на російську, і думала російською, бо я готувалася вступати на російський філфак. Мені навіть сни снилися російською, тому я знаю, що таке «думать по-русски», хоча перед цим думала українською. Але потім я все-таки вступила на український філфак, і я на два роки замовкла. Я знаю, що таке мовний бар’єр. Я два роки мовчала, бо соромилася говорити коверкано», – згадала Ніцой.

Щоб якось швидше виправити цю ситуацію, письменниця не просто читала українською, а читала вголос.

«Тоді працює слухова пам’ять і це ще краще для запам’ятовування, а потім ще про себе проговорювати, повторювати прочитані уривки. Дуже допомагає збагачувати мозок українськими словами – переказування вголос українських текстів. Не лише читання, а переказування. Бо переказування – це і є говоріння. Нам треба вчитися говорити українською, а не лише знати і розуміти її», – вважає Ніцой.  

Також активістка порадила проводити час за настільними іграми.

«Саме вчасно прийшла мода на настольні ігри! Влаштовуйте такі вечори, кличте до себе сусідів, родичів на ніч, влаштуйте вечір настільних ігор, такі собі піжамні вечірки. Ми в родині граємося. Читання та настільні ігри – вже цього достатньо (звісно, можете ще щось придумати) для затишно проведеного вечора, щоб і весело, і з користю», – переконана Лариса Ніцой.

Також Лариса Ніцой вважає, за час повномасштабної агресії РФ в нашій країні значно збільшилася кількість людей, які свідомо перейшли на українську мову. Це не може не тішити, але є й тривожні дзвіночки. Останнім часом деінде, особливо у столиці, все більше можна почути розмов російською. І це може стати неабиякою проблемою, переконана вона.

До слова, сьогодні, 13 січня, Лариса Ніцой повідомила про те, що у львівській школі №87 імені Ірини Калинець звільнили вчительку української мови, завуча школи за те, що вона попросила дитину-переселенця говорити в освітньому закладі державною мовою.

Згодом «Главкому» в адміністрації навчального закладу повідомили, що вчительку  львівської школи №87 імені Ірини Калиновської, яка нібито просила хлопчика-переселенця розмовляти державною мовою і яку, за словами громадської активістки Лариси Ніцой вигнали із освітнього закладу, насправді не було звільнено.

Крім того, начальник управління освіти у Львівській міськраді Андрій Закалюк спростував інформацію про те, що у Львові вчительку звільнили за прохання до учня розмовляти українською мовою.