«До війни ми були наче спальним районом Донецька»: як містян Донбасу навчили організовувати культурні фестивалі

У с. Серебрянка Донецької області з 1 по 5 серпня відбулась друга за рахунком академія фестивалю «З країни в Україну». Захід відвідали дев’ять спікерів та дев’ять команд-організаторів майбутніх локальних заходів у Донецькій області.

Академія фестивалю «З країни в Україну» – це низка інтенсивів, що направлені на навчання локальних команд для створення культурних заходів. Перший етап навчання з проектного менеджменту, франдрайзінгу та комунікацій відбувся у липні.

Особливістю другого етапу навчання стало те, що учасники здобували практичні навички на основі власних розроблених концепцій. Робочий процес не припинявся всі п’ять днів: комусь знадобилося більше часу, щоб розібратися з програмою фестивалю, а хтось повністю перероблював напрями у комунікаціях.

Загалом організатори вважають, що друга академія була дуже продуктивною, адже наприкінці всі дев’ять  міст-учасників розробили цікаві, креативні та готові для запуску концепції.

«Під час роботи ми побачили, що після культурного майнінгу та першої академії рівень компетенцій команд значно виріс. Вони вже приїхали з певними наробками та ідеями», - розповідає співзасновник та ідейник фестивалю «З країни в Україну» Денис Блощинський.

За його словами, цього року кожна команда налічує семеро людей. «Це на одну людину більше, ніж під час культурного майнінгу, - зазначає Блощинський. - Ми зрозуміли, що команді потрібно зрости хоча б на одну людину, тому що фестивалі стали включати більше напрямів.  Цього року з’являються такі нововведення: «влада та громада», «молодь та спорт», «інтелектуальні ігри», «охорона здоров’я» - це наша відповідь на певні потреби, які ми побачили під час спілкування з командами і під час поїздок на проекти, які робили команди під час культурного майнінгу. Ми бачили, наскільки важливе питання, пов’язане з вихованням молоді. Наскільки важливо давати підліткам, дітям та дорослим альтернативу дозвілля за телевізором та гаджетами, і наскільки актуальне сьогодні питання охорони здоров’я».

Проте доробка концепцій виявилася непростим викликом для деяких команд.

Справа в тому, що на Донбасі більшість міст були сформовані навколо підприємств, і за віком існування є відносно молоді. Учасники ж на початку намагалися звертатися до історичної та культурної спадщини, яка фактично тільки почала формуватися.

Якщо у Попасної концепція базувалася навколо залізничного вузла, що був відомим з ХІХ сторіччя, то і концепція народилася легко: у цьому місті локації фестивалю будуть сформовані, наче вагони потягу.

Вугледару ж – навпаки: треба було самостійно визначити, що може стати родзинкою фестивалю.

«У нас промислове місто. Майбутніх містян згуртували тут близько п’ятдесяти років тому. Тут знайшли нове місце для видобування вугілля. До війни ми були наче спальним районом Донецька і тому всі яскраві заходи відбувалися там. Тому ми розробили концепцію «Культурний антивірус», аби урізноманітнити життя вугледарців», - розповідає команда Вугледара і додає, що не зважаючи на це, вдалося знайти свою родзинку.  

Остаточні напрацювання учнів академії вже будуть відомі у другій половині серпня. А на самі локальні команди чекає ще значний обсяг роботи: втілення ідеї у життя, командна робота, та презентації проектів владі фестивалю «З країни в Україну».