«95% ЗМІ – проти». Голова спілки журналістів висловив головну претензію до закону про медіа

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко в коментарі «Главкому» назвав головний недолік закону «Про медіа». Відтепер Нацрада, яка є телевізійним профільним регулятором з питань телебачення та радіомовлення, буде також контролювати друковані ЗМІ. За словами Томіленка, 95% керівників друкованих ЗМІ виступили проти таких змін. 

Сергій Томіленко зауважив, що НСЖУ виступала за відкритий діалог з авторами та розробниками цього проєкту, проте побажання журналістів не врахували та змін не внесли. 

«Зокрема, однією з наших базових критичних позицій є регулювання телевізійним профільним регулятором, яким є Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, галузі друкованих ЗМІ. Всі наші дослідження та опитування сотень редакторів газет засвідчують, що 95% керівників друкованих ЗМІ проти того, щоби їхнім регулятором була Нацрада. Відповідно, авторам законопроєкту і владі варто було би з галуззю працювати та переконувати, чому обрана модель є ефективною. Цього не було зроблено. Те саме ми говоримо й про регулювання онлайн-медіа. Необхідний діалог з нашими колегами, які віддані професійній журналістиці і працюють в онлайні, і саме вони мають бути або ключовими двигунами цієї реформи, або принаймні ключовими експертами», – розповів Томіленко.

Крім того, як підкреслив голова НСЖУ, законопроєкт «Про медіа» мав співпадати із законодавством Європейського союзу про аудіовізуальні сервіси. 

«З самого початку позитивом законопроєкту «Про медіа» була гармонізація із законодавством Європейського союзу. Це стосується профільної директиви ЄС про аудіовізуальні сервіси. Але імплементація цієї директиви, за висновками уряду, зайняла 10% положень законопроєкту. 90% – це фактично українська конструкція, яку ми пропонували обговорювати і змінювати», – зазначив очільник спілки журналістів.

З іншого боку, Сергій Томіленко відзначив, що у законі «Про медіа» автори змінили окремі положення версії законопроєкту, яка з’явилася на початку 2020 року. Вони пом’якшили регулювання друкованих і онлайн-медіа, тому, як говорить голова НСЖУ, повноваження регулятора вже не такі категоричні та жорсткі. 

«Ключове ж питання у тому, що до національного медіарегулятора має бути довіра як до політично незалежної інституції. Тому на сьогодні ключові дискусії якраз йдуть на тему: чи можна говорити, що вісім членів Нацради, які призначаються президентом і більшістю у Верховній Раді, більше дослухаються до галузі та совісті, ніж до представників влади», – додав Томіленко.

Нагадаємо, 13 грудня 2022 року Верховна Рада прийняла скандальний закон «Про медіа» (№2693-Д). За відповідне рішення проголосувало 299 народних депутатів.

Згодом президент України Володимир Зеленський підписав закон про медіа. У пояснювальній записці зазначено, що метою документа є створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа, виконання Україною зобов’язань перед європейськими партнерами та імплементація норм європейського законодавства у національне законодавство.

Проте деякі депутати та активісти заявляли, що цей закон містить низку послаблень для російськомовної медіаіндустрії та існують «небезпеки розмінування культурного кордону з Росією».

Раніше повідомляли, що «Європейська Солідарність» заявила, що новий законопроєкт «Про медіа», довкола якого тривають палкі дебати, після останніх доповнень створює серйозні загрози демократії в країні.