Тропічні риби та алігатор – жертви російського терору
Навчально-науковий комплекс «Акваріум» Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, за словами директора Миколи Єруха, входить у трійку найкращих у Європі. Експозиція нараховує 20 малих акваріумів об’ємом понад 1200 літрів кожен, а посеред зали – центральне водоймище на 100 м³ води. «Акваріум» розташований на Монастирському острові і навіть має власний причал.
Під час будівництва його під’єднали до двох електромереж, аби міг працювати безперебійно. Багато років ця схема спрацьовувала і навіть якщо траплялися поломки на одній із мереж, акваріум підключали до іншої, аби не охолола вода, працювали фільтри і у воду подавався кисень. Проте російський ракетний терор і обстріли енергооб’єктів таки спровокували повне знеструмлення, яке призвело до масової загибелі риб.
Аби зберегти решту колекції, працівники «Акваріуму» цілодобово кип’ятили воду на портативній плиті, підливаючи окріп в акваріуми з тропічними рибами, намагаючись не «зварити» і їх, і крокодила Гену.
Дві доби без світла і стрес у крокодила
Блекаут через російські обстріли настиг дніпровський «Акваріум» у листопаді. Опалення зникло і дві доби співробітники могли підтримувати температуру води у резервуарах тільки вручну. Ці дві доби для багатьох мешканців «Акваріума» стали останніми у житті.
«До «Акваріума» від електропідстанції йде два кабелі живлення: резервний та постійний. Навіть якщо щось з одним трапляється, є можливість переключитися на інший і отримати електропостачання. Але проблема у тому, що хоч два кабелі і окремі, вони йдуть від однієї підстанції і ми залишилися повністю без електрики. І вода в акваріумах одразу почала вистигати. Ще до війни ми купили генератор, але він не настільки потужний, щоби заживити весь «Акваріум». Довелося обирати і чергувати, яку частину приміщення підключати до електрики, а у кожній – риби, для яких життєво важлива певна температура води. Та навіть і це не допомагало, генератор не «тягнув» компресор, який накачував повітря у воду в акваріумах. Ще й на вулиці було дуже холодно, сама будівля охолола. Ми з болем дивилися, як наші риби стають млявими і починають плавати животиками вгору. Це дуже поганий знак. На другу добу почався падіж тропічних риб, які гинуть у воді, якщо вона холодніша за 15 °C. А у нас на кінець другої доби температура в акваріумах знизилася до 13 °C, – згадує Микола Єрух. – Ми зрозуміли, що треба терміново, як завгодно, рятувати колекцію. У мене вдома була двоконфорочна плитка ще радянських часів і балон до неї. Я машиною привіз їх на роботу, ми поставили плитку в акваріумі у крокодила, включили газ, поставили на плитку каструлю з водою і таким чином підігрівали і воду, і повітря в акваріумі, бо для крокодила низькі температури теж небезпечні. Не летальні, як для риб, але крокодили дуже погано переносять запалення легень».
Хвилювань за Геннадія, саме так звати тамтешнього крокодила, додавало і те, що він дуже стресував – коли кожні пів години до нього, звиклого до усамітнення, заходили різні люди. Крім того, Геннадій звик занурюватися у свій басейн коли захочеться.
«Крокодилу ж не поясниш, що не треба лізти у воду. Басейн у нього металевий, з нержавіючої сталі, тобто вода там доволі швидко вистигає. А Геннадій звик, що трохи побув на суходолі, висох, і знову заліз у воду. Ми захвилювалися, що він зараз булькне як той морж у холодну воду і захворіє на запалення легень. Тож ми стали підливати йому у басейн кип’яток», – пригадує Микола Єрух.
Зрештою Геннадію набридла метушня, він занурився у басейн і довгий час сидів там, не виходячи на сушу. Працівники акваріума хвилювалися, аби Гена не перемерз, бо не будеш же лити кип’яток у воду, коли там сидить крокодил. Але зрештою стали відганяти його подалі і виливати окріп з протилежного боку.
«Вже після того, як дали світло, наш крокодил ще майже два тижні не їв – зовсім відмовився від харчування. Хоча він нібито й просив (ми ж знаємо, як він просить їсти: підповзає до решітки, підіймає голову, реагує на співробітників, які його годують), але відмовлявся брати їжу. Тільки от зараз вийшов на більш-менш стабільний рівень харчування, – ділиться подробицями Єрух. – Ми його зараз намагаємося зайвий раз не турбувати».
Тепер у вольєр до Гени поставили окремий газовий керамічний обігрівач, він там постійно працює, це завдає крокодилу менше клопоту.
З надією на відновлення
Гріли воду у каструлях і для кожного з 1200-літрових акваріумів. Розуміли, що всіх риб врятувати не зможуть, тому зосередилися на найцінніших.
«Співробітники залишалися тут майже цілодобово. Вночі містом їздити не можна, комендантська година, а спеціальних пропусків у нас немає, тож доводилося або встигати все робити до комендантської години, або до ранку лишались в акваріумі», – каже Єрух.
Через відсутність електроенергії дніпровський «Акваріум» втратив 11 видів риб. Однак керівник запевняє: це ті, яких можна купити або виміняти через акваріумістів.
«Ми дуже хвилювалися саме за ті види, які втратимо та не зможемо ніде придбати, або ціна на цей вид буде зависокою. Але цих риб, на щастя, вдалося зберегти, – каже директор «Акваріуму». – Частина риб загинула не одразу у ті дві доби блекаута, вони отримали настільки сильне переохолодження, що просто опустилися на дно і лежали там, хоч і дихали ще певний час. Загалом за час блекауту ми втратили 91 рибу з експозиції. Але в нас є й лабораторія рибництва, де ми займаємося розмноженням риб і там ми втратили 884 особини – це і дорослі риби, і мальки, вони дуже чутливі до перепадів температури та кисневого дефіциту. Власне, як будь-яке дитя…»
Хто допоміг «Акваріуму» вижити
Після пережитого кошмару під час першого блекауту, в «Акваріумі» дуже серйозно ставляться до будь-якої інформації про відключення електроенергії. «Ми вже офіційно просили або скоротити нам час відключень, або перевести на якусь резервну лінію. Але найбільша проблема у тому, що ми досі не знаємо, як, коли й на скільки нас відключатимуть. Нас немає у графіках, але відключення світла є… Тому наші співробітники цілодобово телефонують мені і доповідають, коли світло увімкнули і вимкнули, а я їм телефоном розповідаю, що треба зробити насамперед, щоби риби були в комфортних умовах», – пояснює Микола Єрух.
Відносно безболісними директор дніпровського «Акваріуму» називає чотиригодинні відключення світла, але і вони мають бути не часто, оскільки регулярні перепади рівню кисню і температури води є дуже шкідливими для риб.
«Кожна похибка вже може стати летальною для них. Наприклад, наші біологічні фільтри зараз взагалі не працюють як біологічні, бо коли світла немає понад три години – вся корисна мікрофлора гине. Фільтри без світла, відповідно, теж не працюють. Виходить, що акваріум стає герметичною посудиною. А навіть коли світло з’являється, фільтри не можна відразу запускати, їх обов’язково треба розібрати, почистити, помити, знову скласти і перезапустити. За планом у нас людина має мити один фільтр на день, щоби за місяць всі перемити, а так вже вимушені підключатися працівники з інших лабораторій, – всі встають і миють фільтри», – пояснює Микола Єрух.
Дніпряни, додає він, проявили дуже зворушливу небайдужість до долі «Акваріуму»: збирали кошти, закупляли частину обладнання. Це дозволило зробити чималий запас на випадок надзвичайної ситуації: керамічні газові обігрівачі, балони з газом, дві бочки дизельного пального по 200 літрів кожна, акумуляторні батареї для компресорів та самі компресори. Микола Єрух каже – до складної зими готувалися ще з початку вторгнення, але тоді думали, що Росія шантажуватиме газом, тож закупили для акваріума, за допомоги волонтерів, 22 електричних керамічних обігрівачі. Але Росія стала бити по об’єктах електроенергетики.
«Те, що у нас немає величезних проблем і наші тварини та риби переважно здорові і живі, – заслуга людей, які нам допомагали і допомагають. Але нам дуже треба було потужний генератор, він дуже дорогий. Тому ми написали купу листів до організацій, які опікуються зоопарками, акваріумами, океанаріумами у світі. Одна з організацій – Європейська асоціація зоопарків та акваріумів – згодилась допомогти і нам виділили близько 20 тис. євро допомоги, щоби наш акваріум пережив цю зиму, – каже Микола Єрух. – Зараз вирішуємо, як розпорядитися грошима найкраще, щоби заощадити і забезпечити безаварійну роботу».
Аліна Євич, «Главком»
Коментарі — 0