Хвилина мовчання: згадаймо журналіста Євгенія Осієвського
Життя 29-річного захисника обірвалось у боях за український Бахмут
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Євгенія Осієвського.
У боях під Бахмутом на Донеччині 22 травня загинув військовий, журналіст, автор науково-популярного журналу «Куншт» та журналу соціальної критики «Спільне» Євгеній Осієвський. Військовому було 29 років.
Хлопець навчався в Центральноукраїнському науковому ліцеї-інтернаті, був президентом ліцею та заступником президента дитячого самоврядування Кіровоградської області, як представник від України їздив на збори Міжнародного Європарламенту дитячого самоврядування.
2010 року закінчив ліцей і вступив до Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, бакалаврат якого закінчив з відзнакою. 2014 року вступив на магістерську програму «Політологія» Національного університету «Києво-Могилянська академія», яку також закінчив з відзнакою 2016 року.
2018 року вступив до аспірантури НаУКМА за спеціальністю «Культурологія». Розпочав роботу над дисертацією «Альтернативні соціальні просторовості острова Танна, Республіка Вануату», вивчав місцеву мову. У березні 2021 року мав розпочати етнографічну польову експедицію на острові Танна, але через пандемію був змушений відтермінувати поїздку й у вересні 2021 року взяв академічну відпустку.
«Євгеній був одним із найкращих моїх студентів, – розповів його науковий керівник у ЦДУ Едуард Клюєнко. – Відмінник, інтелектуал із нестандартним мисленням. І водночас – дуже веселий, доброзичливий, улюбленець і студентів, і викладачів… Мені пощастило бути його викладачем…»
Вивчав різноманітні релігійні спільноти – кришнаїтів, неоязичників, саєнтологів тощо й писав про них статті для журналу «Спільне». Через побоювання переслідувань за свої статті змінив прізвище. Писав науково-популярні статті та брав інтерв'ю для сайту «Куншт», а також писав кінорецензії для сайту Yabl.
Був активістом лівих поглядів, прихильником організації Соціальний рух.
Перші тижні повномасштабного російського вторгнення жив у Ворзелі, окупованому російськими військами, в гуртожитку НаУКМА. Невдовзі після евакуації описав цей досвід у статті. Протягом 2022 року продовжував писати і публікувати статті, зокрема в американському The Comics Journal.
Женя був сміливою людиною – популяризатором науки. Майстерністю слова, гумором та смоіронією він розбивав релігійні упередження.
Шеф-редакторка видання «Куншт» Олеся Павлишин розповіла про останню публікацію Євгенія, яку він підготував у перервах між бойовими виходами. Це було його інтерв’ю із британським генетиком Адамом Радерфордом, де йшлося про те, що таке спадковість, чому шкільна генетика застаріла і чи існує «ген козацтва» або «ген свободи».
«Женя сфотографував 54 сторінки розшифровки в блокноті від руки. Він її переклав і додав чіткі інструкції до публікації. Чіткі інструкції, щоб ніхто не порушив жодного слова, – це про Женю. Він загинув через пʼять днів після того, як ми опублікували те інтервʼю», – написала Олеся Павлишин.
Євгеній Осієвський пішов на фронт на початку листопада минулого року, пройшов місяць навчань у Великій Британії як медик-стрілець. З кінця січня 2023-го почав виходити на бойові завдання під Бахмутом на Донеччині, у середині квітня – у самому місті.
22 травня під час виконання бойового завдання під Бахмутом Євгеній загинув внаслідок того, що біля нього вибухнув снаряд.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх, хто воював, усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0