Міносвіти «доскорочувалося». Директор Інституту української мови б’є на сполох

Директор Інституту української мови, професор Павло Гриценко заявив, що в Україні є стоси недосліджених писемних пам’яток — і лише чотири-п’ять фахівців, які можуть їх прочитати. Про це професор сказав в ексклюзивному інтерв’ю «Главкому».

Зізнаюся, сказав Гриценко, ми, науковці, маємо великий гріх перед суспільством.

«Сьогодні в архівах ще лежать стоси писемних пам'яток, які ніколи ніким не досліджувалися. Мало яка європейська країна має сьогодні пам'ятки, які не оцифровані,  не опубліковані у паперовому варіанті і не досліджені. Фактично моїм колегам за кордоном часто немає вже що робити, і вони уже не знають, як придумати якусь тему, щоб зайнятися і це було б наукоподібне», – говорить науковець.

Гриценко назвав дві причини такого неуважного ставлення до своєї історії: по-перше, немає коштів, а, по-друге, фахівців.

«Дякуючи» Міністерству освіти і науки, ми сьогодні маємо купу університетів, але із дуже цікавим формулюванням: що кожен університет самодостатній і сам визначає свою політику. Це означає, що ви можете кафедру української мови об'єднати з іншою кафедрою, поскорочувати спеціалізації. І доскорочувалися: в Україні на сотні докторів наук і, мабуть, з тисячу кандидатів наук, заледве п’ять чи чотири знайдеться фахівців, які можуть прочитати ці пам'ятки», - пояснив професор.

Гриценко говорить, що у вишах вважають «курс історії мови важкий, студенти не будуть його вчити». «Так ви його не читаєте, і тому вони його не вчать», - відповідає професор.

Гриценко додає, що зараз в університетах народну мову, діалекти, слов’янські мови, латину, грецьку – не читають. «А дитина, яка вступала в імператорський університет, і та дитина, яка зараз вступає в багато університетів Заходу, обов'язково має знати латину. І тоді знали латину, старослов’янську мову. І студент виходив тоді з університету зі знанням кількох європейських мов,  класичних мов. Навіть якщо він не був філологом, а хіміком», - говорить директор Інституту української мови.