Особистий ворог Мотороли. Історія В'ячеслава Зайцева, який загинув за Україну
країна героївВ'ячеслав Зайцев відстоював незалежність України з 2014 року
Боротьба з окупантами для нього почалася ще вісім років тому. Історик та депутат Запорізької міської ради В'ячеслав Зайцев, якого Україна знає також як патріота та Героя, ще у 2014-му пішов у військкомат і записався до лав добровольців. Тому, коли Росія почала повномасштабний наступ у 2022 році на усіх фронтах, він, не вагаючись, знову пішов воювати.
Своїм позивним десантник обрав назву відомого острова на Дніпрі – «Хортиця». В'ячеслав Зайцев загинув 5 жовтня, героїчно обстоюючи цілісність нашої держави на Донецькому напрямі. У день смерті військовий виставив своє фото з донецьких степів з проханням допомогти у зборі грошей на ремонт двигуна для автомобіля Folksvagen T3. І написав «Переможемо разом!».
В’ячеслав Зайцев був істориком, завідувачем інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Хортиця», депутатом Запорізької міської ради останніх двох скликань. 6 вересня йому виповнилось 42 роки.
Він долучився до Збройних сил України та воював у зоні АТО від березня 2014 року. У складі окремої аеромобільної бригади брав участь в обороні Донецького аеропорту, Південного котла та Дебальцево. Був двічі поранений. За бойові заслуги відзначений державною нагородою – Орденом «За мужність» третього ступеня.
Військова служба
В’ячеслав Зайцев мав досвід військової служби у бойовій десантній частині у Болграді. Почав виконувати бойові завдання у складі 79-ї аеромобільної бригади. Спочатку Зайцев та інші військові бригади дислокувалися на адмінкордоні з анексованим Кримом (район Чонгара). У травні 2014 року Зайцева направили до Донецької області.
Там, будучи гранатометником, він разом з іншими бійцями утримував Донецький аеропорт. Навіть отримавши поранення, Зайцев відмовився від евакуації та продовжив відбивати атаки російських військових у районі Донецького аеропорту.
Особистий ворог Мотороли
У 2015 році Зайцев в одному з інтерв’ю розповідав, що під час оборони Донбасу він з побратимами час від часу перехоплювали радіохвилі терористів і прослуховували їх. Це допомагало, наприклад, знати, коли вони будуть підвозити боєприпаси, коли у них буде рух якогось транспорту, якась ротація. До того ж загарбники казали, що у них буде атака, а наші бійці замовляли на цей час міномети й артилерію. Найбільше йому запам’яталося перехоплення розмови одного із ватажків донецьких бойовиків і російський найманець Арсена Павлова на прізвисько Моторола. Він в радіоперехопленні назвав Зайцева своїм особистим ворогом.
«Одна з «нагород» для мене – це радіорозмова терористів з Моторолою, коли вони жалілися, що гранатометник їх просто «дістав». Це був я. І Моторола казав: «Ну, вбий уже цього гранатометника! Скільки можна!». Я так сміявся: ось вона слава прийшла, і мої заслуги ворог нарешті оцінив як слід», – пригадував Зайцев.
Спогади
Про загибель Вʼячеслава Зайцева писав у Telegram-каналі секретар Запорізької міської ради Анатолій Куртєв.
«Я знав його насамперед як свого студента, який ще у молоді роки показав себе як справжній боєць. І тоді, коли закидував фарбою бігборди негідника Януковича, і коли відмовився каятись і перепрошувати на вимогу горе-ректора. І тоді, коли у 2014 році в перших рядах поїхав з Майдану на фронт, поповнивши ряди захисників донецького аеропорту», – писав Олександр Старух, висловлюючи співчуття.
Докладніше всього про В’ячеслава Зайцева розповіли у Національному заповіднику «Хортиця», де він працював:
«Завжди усміхнений, жартівливий, позитивний, невідмовний. Історик, науковець, дослідник пам’яток запорозького козацтва, археолог, гідроархеолог, і водночас незламний «кіборг», відважний воїн, який до останнього подиху захищав свою державу. Слава був уособленням боротьби та незламності. У 2014 році він пішов боронити країну від російського ворога, був у найгарячіших точках Донбасу серед яких – Донецький аеропорт. Через рік повернувся додому – зайнявся депутатською та науковою діяльністю, очолив інформаційний відділ Національного заповідника «Хортиця». Згодом очолив сектор «Кам’янська Січ» – той, що займався пам’яткою національного значення, яка ось-ось вирветься з-під окупації», – йдеться у повідомленні.
У заповідник Зайцев прийшов у 2011 році екскурсоводом.
«Відтоді завоював наші серця ерудованістю, харизмою та почуттям гумору. Згодом очолив наукову бібліотеку. Переймався археологією, пам’ятками, островом Хортицею. Особливо любив працювати з дітьми. Його неперевершені екскурсії запам’ятовувались надовго. Не минало жодного дня, щоб він не придумав та не втілив якийсь проєкт», – пригадують колеги.
Інші історії героїв читайте у спецпроєкті «Главкома».
Коментарі — 0