Главу Конституційного суду обиратимуть, скоріш за все, вже наступного року
24 листопада судді Конституційного суду зібралися у черговий раз, щоби обрати поміж себе голову. Попередні дві спроби виявилися безуспішними. Спеціальне пленарне засідання вів старшим за віком суддя Сергій Головатий. Він же запропонував перенести розгляд питання на наступний день, бо у суді немає… води. Важко зрозуміти, як відсутність води може бути пов’язана із виборами голови Конституційного суду, але цю пропозицію підтримали більшість суддів.
Наступного дня голосування також не відбулося. Натомість троє суддів написали заяви про відставку. Серед них Ігор Сліденко і Сергій Сас. Вони активно виступали за проведення виборів голови суду після того, як ця посада стала вакантною. Також компанію на вихід їм склала суддя Ірина Завгородня. Тепер, відповідно до законодавства, протягом місяця має зібратися Велика палата суду і розглянути ці заяви. Для позитивного рішення потрібно, щонайменше, дві третини голосів від конституційного складу. Себто не менше 12 голосів.
Чому звільняються Сас, Сліденко і Завгородня
Сас і Сліденко стали суддями Конституційного суду на хвилі Революції гідності, у березні 2014 року. До цього Сергій Сас 12 років трудився народним депутатом та був одним із активних членів партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко.
За час каденції у Конституційному суді Сас запам’ятався критичними висновками щодо земельної реформи, яку провела команда Зеленського. Його заяви у 2020 році, на кшталт «не дозволити позбавити українців національного багатства, створення великих латифундій, а також не допустити позбавлення права власності громадян України на землю» надто вже перегукувалися із заявами його рідної «Батьківщини». До речі, станом на кінець листопада 2022 року Конституційний суд так і не виніс остаточного рішення щодо конституційності закону про відкриття ринку землі.
Ігор Сліденко, перш ніж стати суддею Конституційного суду, працював в Інституті законодавства Верховної Ради. Захистив докторську дисертацію за темою «Конституційний контроль у механізмі сучасної держави», є автором підручників та публікацій з теорії права і державознавства.
У жовтні 2020 року суддя Сліденко став знаменитістю. Саме він як доповідач у справі за конституційним поданням 47 нардепів, оголосив рішення Конституційного суду, що зупинило боротьбу з топкорупцією. Йдеться про скасування кримінальної відповідальності за декларування неправдивої інформації. Крім цього, Конституційний суд визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів. У підсумку це рішення тлумачів Конституції спровокувало тривалу війну між президентом Володимиром Зеленським та головою Конституційного суду і окремими суддями.
Далі – веселіше. Сліденко передав «привіт» керівництву НАЗК у доволі оригінальній формі. Суддя написав листа представнику НАЗК французькою мовою, у перекладі послання було таким: «А тепер, сказав Атос, загортаючись у плащ і надягаючи капелюха, тепер, коли я вирвав у тебе зуби, гадюко, кусайся, якщо зможеш! Олександр Дюма. Три мушкетери. P.S. Тож мерсі, панове, і передайте мій привіт пану Н.» (Ймовірно, це був натяк на голову НАЗК Олександра Новікова , – «Главком»). Після чого антикорупційне відомство зажадало звільнення Сліденка з поста судді. Та всі спроби тоді звільнити Сліденка виявилися марними.
Ірина Завгородня стала суддею Конституційного суду України у вересні 2018-го. До цього вона обіймала посаду судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя Завгородня, як і її колеги Сас та Сліденко, підтримала скасування антикорупційної реформи у жовтні 2020 року. Також журналісти-розслідувачі виявили, що чоловік Завгородньої Сергій купив трикімнатну квартиру у столичному престижному житловому комплексі «Новопечерські липки» за 13 млн грн. При цьому постійним доходом Завгороднього, згідно з декларацією його дружини, була лише російська пенсія (75 тис. грн). Адже Сергій Завгородній є громадянином Росії.
Причини заяви про відставку судді Завгородньої наразі невідомі. Термін її повноважень закінчується у вересні 2027 року (судді Конституційного суду обираються на дев’ять років, – «Главком»). «Главком» звернувся за коментарем до судді, надіславши їй повідомлення у месенджер. Завгородня прочитала це повідомлення, але не відповіла.
А ось поінформоване джерело у суді у коментарі «Главкому» пояснило, що питання відставки суддів Конституційного суду перетворилося у нинішній ситуації на своєрідний фактор впливу. «Троє суддів, котрі написали заяву про відставку, належали до неформальної групи впливу колишнього голови (Олександра Тупицького, – «Главком»). Саме це угруповання керувало усіма процесами в суді. Вони добре пам’ятають історію своїх колег Тупицького та Касмініна, які потрапили в опалу президенту Зеленському. Тому їхні заяви про відставку не були задоволені суддями Конституційного суду. Відповідно, ті втратили можливість одержати солідну суму вихідної допомоги та почесний статус судді у відставці. Тож поява заяв про відставку Сліденка, Саса та Загородньої передовсім пояснюється бажанням узяти солідні кошти та піти у відставку саме зараз, коли відкрилося «вікно можливостей», – переконаний співбесідник.
«Вікно можливостей», як зауважив наш співрозмовник, полягає у тому, що зараз більшість у суді хочуть завершити «епоху Тупицького», яка закінчилася кризою та клінчом з президентом Володимиром Зеленським. І проголосувати за відставку цих трьох суддів, які вважалися його найближчим почетом.
Експредставник президента у Конституційному суді і народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський у розмові з «Главкомом» зазначає, що
ці судді хочуть бути впевненими у завтрашньому дні, отримавши статус судді у відставці з усіма державними гарантіями, у тому числі – довічне утримання. Сума вимірюється семизначними цифрами. Наприклад, суддя у відставці Олександр Литвинов одержав 3,5 млн грн!
«Повноваження двох із трьох суддів закінчуються наступного року. І вони очевидно хвилюються, що до моменту їхньої відставки може змінитися законодавство. Можу заспокоїти: Рада немає жодних намірів переглядати норми у частині зміни державних гарантій для суддів у відставці», – запевнив політик.
«Главком» також звернувся по коментарі до суддів Саса і Сліденка, термін повноважень яких завершується у березні 2023-го. «Мені немає що сказати», – відписав Ігор Сліденко. Суддя Сас проігнорував прохання про коментар у месенджері.
Новий голова Конституційного суду. Можливий кандидат
Протягом осені група суддів Конституційного суду, у яку входили Сас і Сліденко, активно просувала на вакантне крісло голови суддю Віктора Кичуна. Це стало можливим, оскільки на той момент сплили суддівські повноваження Олександра Тупицького. Нагадаємо, він очолював Конституційний суд з 2019 по 2022 рік. І був позбавлений посади через президентський указ наприкінці березня 2021-го. Але продовжував рахуватися у складі суду поки не закінчилися його дев’ятирічний термін повноважень.
Наразі ексуддя осів у Відні разом із сім’єю. Натомість Україна оголосила Тупицького у міжнародний розшук, оскільки він є підозрюваним у вчиненні низки кримінальних правопорушень.
Суддя Віктор Кичун – виходець із середовища науковців. У 2021 році він зайшов до суду за квотою Верховної Ради. Є близьким товаришем нардепа Федора Веніславського.
Підготовка до просування Кичуна на посаду голови суду збіглася за часом із початком повномасштабного вторгнення. Тоді частина служителів Феміди також взялися за зброю. Деякі судді Конституційного суду влилися до лав добровольчого формування територіальної громади Києва «Мрія» і одразу посіли там керівні посади. Наприклад, суддя Сергій Сас став командиром батальйону, а Кичун – першим його заступником. У «Мрії» також знайшлася посада для судді Сліденка.
Проте спроба «мілітаризуватися» не допомогла окремим членам Конституційного суду посилити свій вплив у цьому органі. 29 вересня, на спеціальному пленарному засіданні, суддя Сас закликав колег обрати голову суду з-поміж тих, хто захищає Батьківщину зі зброєю у руках. Очевидно, натякав на Кичуна. Однак офіційно жодної кандидатури на голову суду ніхто так і не вніс.
Скандал зі звільненням Касмініна
Паралельно із гонкою за головне крісло у Конституційному суді розвивалася ще одна драматична історія. Уже колишній суддя Конституційного суду Олександр Касмінін чотири рази просився, щоби його відправили у відставку. Нагадаємо, що це один із суддів, якого у 2013 році призначив президент-втікач Віктор Янукович за своєю квотою. Повноваження Касмініна добігали кінця у вересні 2022 року.
«У законі про Конституційний суд є ді чіткі вимоги для відставки: перша – потрібно пропрацювати щонайменше чотири роки на посаді судді, друга – суд зобов’язаний ухвалити рішення про відставку протягом одного місяця з дня надходження заяви. На момент подання мною заяви про відставку 11 квітня 2022 року я відпрацював на посаді судді майже дев’ять років. Жодних юридичних перешкод для розгляду моєї заяви та ухвалення судом рішення про відставку не було. Однак, всупереч закону, такого рішення ухвалено не було. Сталося це через навмисні дії Сергія Головатого, як в. о. голови суду, який маніпулював засіданнями, призначаючи їх тоді, коли був мінімальний кворум суддів або кворуму для засідання взагалі не було. Через це взагалі не відбулося два засідання, а ще на двох назбирувалось 10-11 голосів «за», при цьому сам Головатий не голосував», – розповів «Главкому» свою історію екссуддя Касмінін.
І навів промовистий приклад. 11 квітня 2022 року він та суддя Олександр Литвинов написали заяви про відставку. Однак розгляд заяви Литвинова Головатий призначив на 26 квітня, коли на засіданні були присутні усі судді, окрім Касмініна, якого співробітники Управління держохорони не допускали до приміщення суду. А заяву Касмініна – на 10 травня, достеменно знаючи, що цього дня на засіданні буду мінімальний кворум.
«У результаті Литвинова відправили у відставку, а мене – ні!» – поскаржився Касмінін.
Наприкінці жовтня Касмінін подав позов до Окружного адмінсуду Києва: хоче, щоби Феміда визнала бездіяльність Конституційного суду і зобов’язала повторно розглянути його заяву про звільнення у відставку з посади судді. Окремо екссуддя добивається визнання протиправних дій судді Головатого.
«Оскільки стосовно моєї заяви про відставку Конституційний суд жодного рішення не ухвалив, то на сьогодні вона є нерозглянутою. Тому нехай Конституційний суд ухвалить будь-яке рішення: звільнити у відставку або відмовити у звільненні. Вибачте, але це, по-перше, бездіяльність суду, по-друге, зловживання Головатим службовим становищем», – переконаний Олександр Касмінін.
Призначення після звільнень
Отже, якщо пазли складуться, то вже у грудні троє суддів вийдуть зі складу Конституційного суду. Їхні вакансії має закрити Верховна Рада новими кандидатами, оскільки Сас, Сліденко та Завгородня призначалися за квотою парламенту. Очевидно, монобільшість, заручившись підтримкою інших фракцій та груп, спробує завести своїх людей, як це було з призначенням суддею Конституційного суду «слуги» Ольги Совгирі влітку 2022-го.
Щоправда, є суттєва заминка. У коментарі «Главкому» доктор юридичних наук, професор, радник голови Конституційного суду у 2008-2010 роках Михайло Савчин висловив думку, що в умовах війни недопустимо проводити відбір суддів Конституційного суду через парламент без конкурсу. Водночас, щоби запустити новий конкурс, зауважив науковець, Верховна Рада має внести зміни до закону про Конституційний суд, запровадивши реальну конкурсну процедуру відбору суддів, яка наразі відсутня. До речі, це є однією із семи вимог для прискореного кандидатства України у члени ЄС.
Нардеп Веніславський також виступає за проведення конкурсного відбору суддів за новою процедурою. Для цього парламент найближчим часом повинен ухвалити законопроєкт про конституційну процедуру. Після цього запускається конкурс, у комісію якого будуть долучені міжнародні експерти.
«Якщо у грудні Конституційний суд задовольнить заяви про відставку трьох суддів, то, думаю, що у лютому 2023 року матимемо нових суддів, обраних і призначених за новою процедурою», – припустив обранець.
Окремо нардеп від президентської партії прогнозує гальмування виборів голови Конституційного суду, допоки не буде обрано нових суддів за квотою парламенту. Мовляв, більшість з чинних суддів зацікавлені у нинішньому стані речей.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0