Рік боротьби із живодерами в Україні: що змінилося

Уже рік, як в Україні набув чинності закон про кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Однак у ЗМІ продовжують з'являтися новини  про знущання з чотирилапих.

Так, у Києві побили музиканта Дмитра Решетника та його єнота. За словами чоловіка, їх атакували грабіжники. Один із них ударив ногою в мордочку єнота, від чого той отримав черепно-мозкову травму й потребує лікування.

«Єнот наразі через травми не бачить на очі, і від сильного черепного тиску очі у нього ніби вилазять», - написав власник тварини в соцмережі.

Майже одночасно з цією новиною з'явилося відео з бабусею, яка в переході між станціями київського метрополітену намагається відкусити лапку кошеняті. Щоби зупинити неадекватну пенсіонерку, знадобилося кілька дужих чоловіків.

Чи є це свідченням того, що закон про кримінальну відповідальність за жорстоке поводження із тваринами не діє? Спробуємо розібратися.

Згідно закону №5119-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впровадження гуманного ставлення до тварин)», жорстоке поводження визначається як "знущання з тварин, у тому числі безпритульних, що спричинило муки, що завдало їм фізичних страждань, тілесних ушкоджень, каліцтва або призвело до загибелі".

За побої, знущання з тварин передбачено штраф від 3400 до 5100 грн з конфіскацією тварини, якщо її життю є загроза. У разі колективних знущань, повторного випадку знущання штраф збільшується від 5100 грн до 8500 грн. Також мучитель може отримати до 15 діб із конфіскацією тварини в разі потреби. За задоволення статевої пристрасті з твариною передбачено штраф від 3400 до 8500 гривень із конфіскацією тварини.

Передбачено також покарання до 8 років позбавлення волі, якщо зловмисник зробив це з особливою жорстокістю (повторно, колективні знущання, стосовно двох і більше тварин).

Як бачимо, штрафи чималенькі. Можна навіть потрапити до в'язниці. Щоправда, поки що вирок суду до максимального покарання у вигляді позбавлення волі висить у повітрі. Йдеться про справу одеського садиста, якому днями суд обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою без права застави. Це може бути перший випадок засудження людини до максимального строку за статтею 299 КК України.

Про те, чи змінилася за рік дії закону ситуація зі знущанням із тварин, розповідають зоозахисники.

Так, зоозахисниця Оксана Тукалевська стверджує, що в Україні досі є безліч випадків жорстокого ставлення до чотирилапих, однак дуже часто поліція відмовляється їх фіксувати, пояснюючи тим, що «в нас купа злочинів проти людей, а ви тут зі своїми тваринами». До того ж, часто вбивства тварин здійснюються на офіційному рівні, розповідає зоозахисниця.

«Наприклад, у Миколаєві, крім знищення собак доґхантерами, керівництво міста серйозно розглядає питання регуляції кількості тварин масовими вбивствами (евтаназією), що не дозволяється законами України. Тільки там Центр захисту тварин за одну ніч тишком-нишком убив 150 собак! Щеплених, соціалізованих, на декого вже чекали нові родини!», - відзначає Тукалевська.

«Харків, за офіційними даними міськради, щорічно вбиває 8-10 тисяч безпритульних тварин», - додає вона.

За її словами, на їх убивство з 2010 по 2017 витратили з бюджету міста 55 мільйонів гривень.

Разом із тим зоозахисниця відзначає, що українцям усе ж вдається добиватися позитивних рішень суду у справі доґхантерів.

«Позитивних рішень одиниці, але вони з’являються. З гучних справ: засуджений на 5 років мешканець Луцька, який знущався з кошеняти: клав його до морозилки, пралки, потім викинув із вікна. Є випадок утримання в СІЗО підозрюваного чоловіка в Одесі, він ошпарював кошенят окропом. І, звісно, всі ми чекаємо на суд і справедливий вирок доґхантеру та пропагандисту шкуродерства Олексієві Святогору. На його рахунку декілька тисяч жорстоко вбитих чотирилапих, нещасних родин та зіпсованих доль», - сказала Тукалевська.

Щодо того, як іще можна зменшити кількість випадків знущання з тварин, Оксана Тукалевська відзначає: «Важливо підвищувати рівень обізнаності людей щодо прав тварин, відповідальності власників, обов’язків правоохоронців та міських служб. Окремо підкреслю важливість навчання людей безпечному співіснуванню з тваринами та руйнування міфів. Багато випадків жорстокості — через безглузді міфи та панічний необґрунтований страх людей».

«Треба допомогти суспільству стати гуманнішим. Не створювати «резервації» та заборони. Підтримувати dog friendly заклади.  Уявіть, у нас не можна в метро з середньою собакою. Або з твариною в магазин/ресторан. В Польщі — будь ласка! Німеччина, Італія – вітає. У нас не можна собак мати в лікарнях, дитячих будинках, будинках літніх людей, в інших країнах собаки допомагають лікарям лікувати та реабілітувати людей. Diversity та відкритість – ось напрямок руху цивілізації», - додає вона.

Своєю чергою, адвокат, координатор Ініціативи «Коло» – правозахист», зоозахисник Андрій Руденко вважає, що дієвим способом зменшення кількості випадків знущання з тварин має бути публічний процес притягнення до відповідальності ключових живодерів.

«Переконаний, після двох-трьох таких процесів, які закінчаться не умовним строком, а реальним обмеженням або позбавленням волі, рівень отруєнь, знущань із тварин суттєво зменшиться», - зазначає він.

Разом із тим, за його словами, спільноті потрібно рухатись далі у напрямку:

1. Затвердження місцевими радами програм регулювання чисельності безпритульних тварин, які будуть ґрунтуватися на сучасних підходах і діючому законодавстві України.

2. Виділення з місцевих бюджетів коштів на ці цілі.

3. Контроль за використанням цих коштів.

4. Наведення порядку зі стихійними ринками з продажу тварин.

5. Заборона пересувних, а згодом і стаціонарних цирків.

6. Закриття зоопарків, які не забезпечують необхідних умов утримання диких тварин у неволі і т.д.

Отже, як бачимо, певною мірою закон про кримінальну відповідальність за знущання з тварин уплинув на зменшення кількості випадків догхантерства, живодери тепер мають усі шанси не просто відбутися переляком, а отримати реальне покарання. Однак Україні ще є куди рухатись у цьому напрямку. Громадськості слід продовжувати тиск на владу з метою подальшої законотворчої діяльності в цій галузі, а також брати активну участь у виявленні та притягненні живодерів до відповідальності.

Юлія Юліна