В Польщі відмовились розслідувати злочини проти українців в Сагрині

Слідчий відділ Інституту національної пам'яті в Ряшеві відмовився відновлювати розслідування злочину в Сагрині. Як повідомляють польські ЗМІ, відповідну заяву подавав Союз українців в Польщі (СУП) ще на початку року.  

Нагадаємо, 10 березня 1944 року близько 800 польських військових Армії Крайової і «хлопських батальйонів» провели акцію в Сагрині (Люблінське воєводство) – було вбито близько 1 тис. цивільних українців (за даними польського ІНП – 150-300 українців).

СУП посилався на ствердження історика Маріуша Зайончковського, що в даному випадку можна говорити про військові злочини і «можливо, також про злочини проти людства».

Також прокурору подали висновки історика з Гданського університету проф. Ігора Галагіда, що в Сагрині було вбито щонайменше 606 осіб української національності, і  нагадав про так званий Нюрнберзький статут 1945 року про необхідність переслідування воєнних злочинів і злочинів проти людства.

У відповіді слідчого відділ Інституту нацпам’яті Польщі відкинуті ці аргументи і заявлено про відсутність підстав для притягнення до суду в цьому питанні.

Прокурор нагадав, що розслідування злочину проти людства щодо збройної акції Армії крайової і хлопських батальйонів проти УПА 9-10 березня 1944, було припинено через строк давності.

Нагадаємо, 8 липня 2018 року Петро Порошенко відкрив Меморіал пам’яті знищених українців Сагрині. Тоді голова Українського товариства Любліна Григорій Купріянович виголосив промову, за яку проти нього поляки відкрили справу за ст. 133 Кримінального кодексу, яка передбачає три роки позбавлення волі.

Петро Порошенко і Григорій Купріанович під час заходів в Сагрині

«Шкодуємо, що пам'ять українських православних жертв Холмщини в Сагрині не була пошанована в аналогічний спосіб, як це було у випадку пам'яті польських жертв Волині в Порицьку-Павлівці, у випадку пам'яті українських жертв Землі Перемишльської в Павлокомі чи у випадку пам'яті польських жертв Східної Галичини в Гуті Пеняцькій», - сказав тоді Купріянович.

Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек вважає, що такими словами Купріянович «зневажив польський народ».