Загадка «нержавіючої сталі»: як правильно українською?

Під час науково-технічного прогресу ХХ століття Україна перебувала під радянською окупацією. «Титульною» мовою СРСР була російська, якою викладали в університетах майже всі дисципліни, особливо технічні. Ця практика тривала навіть у незалежній Україні аж до початку російсько-української війни. Мовознавиця Ольга Васильєва розповіла про відродження української термінології в сучасних механізмах термінотворення. Про це йдеться у рубриці «Главкома» «Мовне питання».

У Радянському Союзі, якщо й створювали українські технічні терміни, то шляхом калькування з російської мови. Так виникло, наприклад, словосполучення «нержавіюча сталь». Проте варто пам’ятати, що період розвитку українського термінознавства в СРСР був надзвичайно коротким – лише з 20-х до 30-х років ХХ століття. Після цього майже всіх мовознавців, які працювали над українською технічною термінологією, репресували.

«Нержавіюча» чи «нержавна»: який варіант правильний?

Важливе питання полягає в тому, чи українська мова взагалі має достатньо ресурсів для створення власних технічних термінів. Вона їх має, і дуже багато, настільки, що іноді важко визначитися з правильним варіантом.

Так, щодо «нержавіючої сталі» філологи пропонують різні варіанти:

• Сталь неіржавна
• Сталь нержавна
• Сталь нержавкá
• Сталь нержавійна

Українські словники подають дієслова «ржавіти» і «іржавіти» як дублети, тобто рівноправні варіанти. У розмовній мові найбільш поширеним варіантом залишається «нержавійка», тому «нержавійна» може бути найбільш відповідним прикметником, хоча видатний мовознавець Олександр Пономарів пропонував використовувати саме «нержавна».

Українська мова має не лише багатий словниковий запас, а й ефективні механізми термінотворення. Наприклад, у сучасній будівельній термінології з’явилося слово «тримкість», яке ще в 90-х роках запропонував професор Виталь Моргунюк. У російській мові відповідника немає – там є лише «прочность», а в українській є «міцність» та «тримкість», які позначають різні поняття.

Відродження української термінології, яке розпочалося після початку російсько-української війни, є важливим кроком у культурній та науковій незалежності країни. Філологічна наукова спільнота має продовжувати справу Агатангела Кримського та інших мовознавців періоду українізації, аби технічні дисципліни розвивалися саме українською мовою.

Нагадаємо, «Кофе» не вважається літературною нормою української мови. Про це заявила філологиня Ольга Васильєва у рубриці «Главкома» «Мовне питання».

Раніше у рубриці «Мовне питання» філологиня пояснила типову помилку українців між «отже» й «відтак». Українці масово плутають значення цього слова зазначає мовознавиця.

До слова, що мовознавиця Ольга Васильєва проаналізувала текст пісні Олі Полякової та вияснила, чи існує в українській мові слово «свободний». Оля Полякова переклала свою пісню «Королева ночі» і тепер співає «Ти тепер свободний, йди куди завгодно…».