Підрив Каховської ГЕС. Сім головних питань і відповідей

Нещодавно світ сколихнув новий воєнний злочин російських військ – підрив Каховської ГЕС у Херсонській області, що спричинило масштабну гуманітарну, екологічну та економічну катастрофу. Український інститут майбутнього вирішив дати відповіді на 7 головних питань громадськості, що виникли після вибуху. 

Які головні екологічні та гуманітарні наслідки підриву ГЕС?

Негативні наслідки цього теракту для дикої природи проявляться на площі не менш як 5000 км² (зона затоплення та зона осушення). Осушення дна Каховського водосховища, витік води з нього та затоплення територій нижче зруйнованої греблі вплинуло на рибну та наземну фауну, птахів, придонну фауну, рослинний світ, рідкісні біотипи/оселища, на території природно-заповідного фонду та Смарагдової мережі, а також на водно-болотні угіддя міжнародного значення та спричинило затоплення річок. Затоплення населених пунктів, включно з розміщеними в них вигрібними ямами, сільськогосподарськими землями, автозаправками і іншими джерелами забруднень, означає потрапляння у море нетипово великого обсягу забрудників, що може вплинути на різні групи живих організмів – від планктону до китоподібних. Зона, яка була вкрита водами водосховища останні 68 років і тепер щонайменше на роки опиняється просто неба, буде більшою за 1000 км². 

Щодо проблеми скидів вод з очисних споруд, то оскільки великої води не буде щонайменше рік, а то й більше, то проблему стоків необхідно буде розв’язувати терміново в неординарний спосіб.

Які є варіанти подолання екологічних та гуманітарних наслідків трагедії?

Щодо забезпечення водою регіону, що раніше живився від Каховського водосховища, оптимальним залишається організація свердловин. Крім того, необхідно розвивати замкнені цикли використання води для промислових об’єктів. Значно модернізувати систему постачання води до споживачів та змінювати культуру споживання. Зокрема, вкрай необхідно модернізувати інфраструктуру подачі і розподілу води. 

Є кілька рішень, необхідних для відновлення водного балансу та екосистеми у перспективі найближчих 3 – 5 років. Наприклад, відновлення проточності Дніпра і перепрофілювання економіки Півдня України з орного землеробства на пасовищне тваринництво. Або ж за кошти, які потрібні для відбудови Каховської ГЕС будуть побудовані сучасні насосні станції, які дозволять брати воду для потреб промисловості та сільського господарства безпосередньо з Дніпра. Альтернативою є відновлення ГЕС і водосховища з переходом на крапельне зрошення. 

Подальші дискусії щодо подолання наслідків трагедії мають перемістися з медійних майданчиків у аналітичний простір. Під егідою РНБО доречно скликати мозкову групу із науковців відповідних напрямків, істориків дата-аналітиків технологів та інших спеціалістів.

Які головні наслідки підриву ГЕС для судноплавства та туризму?

Вибух дамби Каховського водосховища унеможливлює транспортування вантажів по Дніпру нижче Запоріжжя (ДніпроГЕС). Тобто, повністю закриває можливість перевалки зерна річковим транспортом (Дніпром) і, як наслідок, впливає на розвиток послуги рейдової перевалки вантажів. А це своєю чергою впливає на загальну пропускну спроможність українських морських портів.

Мінна загроза та несприятлива санітарна ситуація суттєво ускладнюють відновлення туризму на чорноморському узбережжі України (у тому числі й західній частині Криму) протягом кількох років.

Що має зробити Україна для подолання наслідків вибуху ГЕС для судноплавства та туризму?

Подолання наслідків можна поділити на три групи: 1. Першочергові заходи щодо зниження ризиків; 2. Середньострокові заходи щодо відновлення галузей та забезпечення безпеки; 3. Довгострокові заходи, пов’язані з реалізацією програм відновлення (чи заміщення) греблі на Каховській ГЕС.

Які наслідки для енергетичного сектору має підрив Каховської ГЕС?

Підрив дамби та руйнування Каховської гідроелектростанції не має прямого, проте чинить опосередкований вплив на функціонування енергосистеми та енергозабезпечення споживачів у короткотерміновому періоді.Зокрема, руйнування Каховського водосховища «відрізає» джерело водопостачання для охолодження реакторів Запорізької АЕС. На станції є альтернативні джерела водопостачання, які можуть бути використані для водозабезпечення процесів охолодження, особливо в умовах холодного зупину блоків. Проте найбільшою проблемою є те, що станція знаходиться в окупації і Україна не може контролювати дотримання технологічного процесу. Сам факт окупації станції є ключовою загрозою запобігання аварійним ситуаціям. 

Яких збитків було завдано економіці України, скільки коштів необхідно для ліквідації наслідків теракту та які джерела фінансування цих витрат?

Перші висновки щодо наслідків руйнування ГЕС ми зможемо оцінити тільки через кілька місяців, коли стабілізується рівень води, але вже зараз ми можемо описати контур тих сфер, де завдано найбільшої шкоди. Серед них: населення, території, енергетична, житлова та транспортна інфраструктура, сільське господарство, промисловість та екологія. Наслідки відчули і інші країни.

За даними Укгідроенерго, обсяг необхідних інвестицій у будівництво нової ГЕС складає 0,8-1 млрд дол.,будівництво може зайняти 5 років та матиме мультиплікативний ефект для всієї економіки. Загальний ефект від інвестицій може становити 1,3-1,7 млрд дол. додатково створеного ВВП. Розглядаються кілька варіантів фінансування відновлення ГЕС.

Загалом через тиждень після теракту на ГЕС можна вже попередньо говорити про загальні збитки в розмірі 4,5-6,5 млрд дол. та недоотриманий ВВП приблизно 2 млрд дол. на рік.

Що треба зробити для отримання відшкодування власникам житла, яке опинилося в зоні техногенної катастрофи?

Ключовим питанням для господарів житла, які опинилися в зоні лиха, і під час евакуації не змогли вивезти із собою оригінали правовстановлюючих документів на нерухомість, буде підтвердження їхнього статусу власника. Це не стосуватиметься тих осіб, відомості про право власності яких раніше були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Якщо відповідна інформація наявна в ДРРП, жодних підтверджуючих документів на житло для отримання компенсації за знищену нерухомість в рамках Закону № 2923-IX подавати не потрібно. 

Людям, у яких інформація про право власності містилася виключно на паперових носіях, що були втрачені, доведеться відновлювати правовстановлюючі документи самостійно або вони матимуть право звернутися до компенсаційної комісії з проханням сприяти в отриманні документів (за умови, що відшкодування буде відбуватися на національному рівні).

Які головні екологічні та гуманітарні наслідки підриву ГЕС?

Наразі у медійному просторі педалюються полярні точки на те, що робити із територією, яка донедавна була зайнятою Каховським водосховищем. З одного боку, екологи наполягають на рекультивації ревайлдизацію території Каховського водосховища з поверненням руслу Дніпра природних контурів. З іншого боку, гідроенергетики наполягають на відновлені і навіть посиленні потужностей Каховської ГЕС. Фахівці з гідроенергетики категорично наполягають на відновленні не лише водосховища, але й ГЕС. І навіть називаються орієнтовні суми. Конструктивне рішення швидше за все передбачає уникнення обох екстремумів і пошук нового балансу для регіону.

Каховське водосховище до підриву ГЕС мало площу 2155 км², із максимальною довжиною 240 км. його ємність складала 18,19 км³ води. Це була одна з найбільших гідротехнічних споруд України. 

Негативні наслідки цього теракту для дикої природи проявляться на площі не менш як 5000 км² (зона затоплення та зона осушення). Старший науковий співробітник кафедри водних біоресурсів та аквакультури Херсонського державного аграрно-економічного університету Євген Коржов наголосив, що осушування водосховища матиме негативні наслідки для екології: “Осушення саме Каховського водосховища, оголення багатолітніх мулових накопичень і всієї флори, фауни, що там міститься, призведе до зараження води, падіння рівня Каховського водосховища нижче відмітки 12,7 метра Балтійської системи”.

Як зауважують біологи ГО «Українська природоохоронна мережа», усі наслідки руйнування дамби можна поділити на два типи: наслідки осушення Каховського водосховища і наслідки затоплення. Науковці виділили такі групи катастрофічних впливів на природу:

Наслідки осушення дна Каховського водосховища та витоку води з нього

a) Вплив на рибну фауну. На момент теракту, лише у Каховському водосховищі налічувувалось не менше ніж 43 види риб, з яких 20 видів мають промислове значення (річні улови складали до 2,6 тис. тонн). На відновлення таких запасів знадобиться мінімум 7-10 років. Усі місця нересту і основний обсяг води, що є середовищем існування риб, – знищено. Нерест більшості видів припадає на кінець весни – початок літа, саме в цей час діє нерестова заборона – особливий режим “тиші” на водних об’єктах, коли не проводять промисел, коли передбачено обмеження руху моторних суден тощо. Унаслідок швидкого випорожнення водосховища на осушених ділянках мілководь опиниться майже вся рибна молодь, яка приречена на загибель, що підірве результати нересту в довгостроковому періоді. Переважна більшість всіх риб, що населяли водосховище буде віднесена у море і загине у солоній воді.

b) Вплив на птахів. Через майже повне зникнення Каховського водосховища на цій території зникне низка видів птахів, які гніздяться в цих місцях (зокрема, мартини, крячки тощо). Оцінити вплив осушення водосховища на популяцію до кінця наразі не можливо. Наприклад, важливим є гніздування птахів на так званих кучугурах в центрі водосховища, які до цього часу були на ізольованих островах, та тепер можуть отримати прямий сухопутний доступ хижаків і людей. Ці місця давно досліджувалися орнітологами й становлять значний інтерес, зокрема у згаданій публікації вказано гніздування тут таких рідкісних видів як чапля жовта (Ardeola ralloides), чепура мала (Egretta garzetta), колпиця (Platalea leucordia), кулик-сорока (Haematopus ostralegus), ремез звичайний (Remez pendullinus) та ін.

c) Вплив на придонну фауну (бентос). Велика кількість живих організмів, що населяють водойми, живуть в придонному мулі в прибережній зоні – ріпалі – частині річища, де наявна рослинність і сонячне світло. У лічені години саме ця зона оголилась і це неминуче означає загибель більшості всіх придонних організмів колишнього водосховища. Разом з інформацією про загибель рибного населення, можна стверджувати, що переважна більшість всіх живих організмів, що населяли Каховське водосховище вже загинула або загине у найближчі дні. Зокрема, це низка безхребетних, які складають основну тваринну біомасу водосховища, насамперед молюски (наприклад, двостулкові молюски), різні види двокрилих (Chironomus, підродина Culicinae), що слугують кормовою базою риб, птахів, амфібій та ін.

d) Вплив на рослинний світ. Внаслідок різкого зниження рівня води у водосховищі зникнуть водні та прибережно-водні рослини Каховського водосховища. Натомість, їх місце займуть інвазійні чужорідні рослини – злинка канадська (Erigeron canadensis), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), золотарник пізній (Solidago gigantea) та ін. Загалом, зона оголення дна водосховища стане найбільшим в регіоні осередком розмноження небезпечних інвазійних видів.

e) Вплив на рідкісні типи біотопів/оселищ. Всі живі організми співіснують в природі і формують біотопи (природні оселища), своєрідні “різновиди природи”, що також бувають рідкісними і охороняються на загальноєвропейському рівні, адже вони важливі для природного очищення і балансу води в екосистемі. Загалом, на території, що потрапила під вплив екологічної катастрофи таких рідкісних типів оселищ, які знаходяться під охороною Бернської конвенції, виявлено 38. Саме для їх охорони в Україні були створені території Смарагдової мережі. Найбільше від осушення постраждають водні біотопи та біотопи, характерні для перезволожених територій.

f) Вплив на території природно-заповідного фонду. Вище греблі Каховської ГЕС, у результаті осущення, постраждає також ціла низка природоохоронних територій, зокрема мінімум 11 об’єктів природно-заповідного фонду (Додаток 4).

g) Вплив на природоохоронні об’єкти міжнародного значення. Окрім того, на цій території існують природоохоронні території міжнародного значення. Наслідки теракту негативно вплинуть на території Смарагдової мережі UA0000106 Kakhovske Reservoir (218119 га) та Velykyi Luh National Nature Park (SiteCode: UA0000037) (16755,00 га), водно-болотні угіддя міжнародного значення Архіпелаг Великі і Малі Кучугури (7740,0 га), Заплава Сім Маяків (2140,0 га)

Наслідки затоплення територій нижче зруйнованої греблі

a) Вплив на наземну фауну. Протягом останніх 90 років заплава річки Дніпро в Україні була зарегульована (створені шість гребель) і заселена тваринами, які не мають дієвих механізмів порятунку від затоплення. Практично миттєве підняття рівня води на знижених ділянках і, тим більше, на островах не залишає шансів більшості наземних тварин (ссавці, плазуни, комахи, тощо) та колоніям більшості видів птахів. На затоплених територіях розміщені майже всі відомі місця де зустрічали рідкісного мураху – Ліометопум звичайний (Liometopum microcephalum), можливо всі місця зустрічей Тапіноми кінбурнської (Tapinoma kinburni). Також відбувся катастрофічний вплив на популяції глобально вимираючих видів ссавців. Так, затопленні 70% світової популяції мишівки Нордмана (Sicista loriger), що може призвести до її зникнення в майбутньому. Знищено до 50% популяції сліпака піщаного (Spalax arenarius), до 50% популяції ємуранчика Фальц-Фейна (Stylodipus telum falzfeini). Ці тварини, а також гадюка степова (Vipera renardi), полоз жовточеревий (Dolichophis caspius), не мають можливості врятуватись у бурхливому потоці.

b) Вплив на гніздові колонії птахів. В зоні затоплення будуть знищені важливі місця гніздування водно-болотних та прибережно-водних птахів. Це десятки тисяч особин. Саме в плавнях нижнього Дніпра зосереджені найбільші в регіоні колонії чапель та інших колоніальних птахів. Слід зазначити, що катастрофічний вплив застав птахів в період гніздування, зокрема наявності пташенят. Часу на створення нових колоній і повторні виводки вже немає (повторне гніздування не призведе до появи здатних до міграцій пташенят до кінця літа). Деякі птахи, зокрема чаплі та чепури (Ardeola ralloides, Casmerodius albus, Ardea purpurea), коровайки (Plegadis falcinellus), крячки (Chlidonias niger, Ch. leucopterus, Ch. hybridus), качки (Anas clypeata, A. querquedula, A. platyrhynchos), погоничи (Porzana), пастушок (Rallus aquaticus), лиска (Fulica atra) та водяна курочка (Gallinula chloropus), лебідь-шипун (Cygnus olor) втратять свої гніздові колонії, проте зможуть відновити свою чисельність за 3-7 років. Більше часу (5-10 років) знадобиться на відновлення чисельності низки хижаків, наприклад лунів (Circus aeruginosus).

c) Вплив на рослинний світ. Територія затоплення є місцем поширення специфічної флори, серед якої багато видів, що мають дуже локальне поширення саме у цьому регіоні, зокрема це ендеміки Нижньодніпровських пісків – волошка короткоголова (Centaurea breviceps), юринея пухка (Jurinea laxa), чебрець дніпровський (Thymus borysthenicus), а також бузько-дніпровські ендеміки бурачок савранський (Alyssum savranicum), глід замшовий (Crataegus alutacea), житняк пухнастоквітковий (Agropyron dasyanthum), гоніолімон злаколистий (Goniolimon graminifolium). Очікується, що внаслідок підтоплення загине сотні тисяч особин цих рослин, що складає суттєву частку їх загальної чисельності.

Ідеться передусім про рослини, характерні для піщаних екосистем, для яких навіть підняття рівня ґрунтових вод може бути згубним. Унаслідок підтоплення, найімовірніше, загине частина березових та дубових лісів, зокрема і одні з найбільших дубів-велетнів Херсонщини, що розташовані в Збур’ївському лісництві неподалік від берега Дніпра. Також вимокнуть популяції диких орхідей (зозулинців блощичного, різнобарвного та болотяного (Anacampthis coriophora, A. picta, A. palustris), пальчатокорінника м’ясочервоного Dactylorhiza incarnata, коручки болотяної Epipactis palustris) з Червоної книги України. Окрім того, затоплення призведе до значного підняття рівня грунтових вод в усьому південному регіоні України. Це означатиме не лише збільшення вологи у ґрунті, а й засолення, згубне для рослинності. Наприклад, внаслідок нього можуть остаточно зникнути, як реліктові залишки природних лісів (літописна Гілея), так і створені у минулому штучні ліси на дніпровських пісках (ця обставина у майбутньому може розширити зону негативного впливу підтоплення ще на 15-20 тисяч гектарів).

d) Вплив на рідкісні типи біотопів. Найбільше від затоплення постраждають піщані біотопи, як приморські, так і континентальні, з притаманною їм унікальною флорою і фауною (Додаток 5). Крім того, сильно постраждають водні біотопи, через забруднення води. Мілководні водойми, які залишаться після спаду рівня води, фактично будуть представляти суміш з великою кількістю забруднюючих речовин, в тому числі, і з десятків тисяч туалетів, які зараз затоплені на дачах та у містах.

e) Вплив на території природно-заповідного фонду. Переважна більшість всіх природних територій, що знаходяться в зоні затоплення, входять до складу природно-заповідного фонду. За нашими розрахунками, внаслідок підтоплення повністю або частково постраждає 48 об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі: 1 біосферний заповідник; 3 національні природні парки, 1 регіональний ландшафтний парк, 16 заказників, 3 заповідні урочища, 22 пам’ятки природи, 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Слід зазначити, що територія Чорноморського біосферного заповідника охороняється з 1927 року, а сам він є частиною всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Загальна площа підтоплених заповідних територій може перевищити 120 000 гектарів. Ще 22 території природно-заповідного фонду в зоні затоплення перебувають у процесі створення.

Надалі масштаби руйнувань будуть стрімко зростати, адже швидка течія на фарватері під високим правим берегом Дніпра підмиватиме низку природно-заповідних територій, розміщених вздовж берега. Це означатиме абразію високих берегів вже в перші дні після початку затоплення і продовження ерозії у майбутньому.

f) Вплив на території Смарагдової мережі. Затоплена територія повністю або частково включає 7 об’єктів Смарагдової мережі Європи, створених рішеннями Ради Європи з 2009 по 2020 рік (карта). Втрата природних особливостей цих територій ставить під загрозу виконання Україною взятих нею зобов’язань щодо збереження цих територій для всієї Європи. Крім того, до територій важливих для збереження птахів (угіддя IBA) віднесені Козацькі острови площею 1000 га.

g) Вплив на водно-болотні угіддя міжнародного значення. Дельта Дніпра площею 33630 га входить до переліку охоронних територій міжнародного значення згідно з Рамсарською конвенцією (угіддя 3UA009). Крім того, опріснення північної частини чорного моря може негативно вплинути на ще 4 Рамсарські угіддя регіону. Однак, це питання є абсолютно не дослідженим, тому ми не можемо це впевнено стверджувати.

h) Затоплення річок. У результаті катастрофічного паводку постраждає не лише річка Дніпро, але й її притоки, такі як Інгулець та Вірьовчина. Пониззя цих річок затоплено на багато кілометрів водами, що витекли з Каховського водосховища. На ранок 7 червня 2023 р. у цих річках спостерігається зворотна течія. Як наслідок, постраждають природні екосистеми на берегах цих річок. Оскільки річища цих річок сильно зарегульовані, то на їхніх берегах сформувалися суходільні екосистеми негідрольного типу. Також перемішування вод Дніпра і Інгульця принесе у фауну останнього додаткові види, які погіршать умови існування місцевого рибного комплексу. Крім того, через зворотну течію до цих річок потраплять забрудники, підняті течією з дна водосховища.

Наслідки для Чорного моря

a) Опріснення моря. Вихід такої великої кількості річкової води тимчасово може опріснити окремі ділянки Чорного моря. Втім, зважаючи, що йдеться про акваторію Дніпро-Бузького лиману, що протягом тисячоліть наповнювалась водами Дніпра і Південного Бугу, цей вплив навряд буде мати катастрофічні наслідки.

b) Забруднення моря. Руйнування греблі Каховської ГЕС призвело до потрапляння у воду великої кількості паливно-мастильних матеріалів, які є токсичними для гідробіонтів і можуть утворювати плівку на поверхні води. Крім того, затоплення населених пунктів, включно з розміщеними в них вигрібними ямами, сільськогосподарськими землями, автозаправками і іншими джерелами забруднень, означає потрапляння у море нетипово великого обсягу забрудників, що може вплинути на різні групи живих організмів – від планктону до китоподібних. Слід згадати і про наявність у придонних відкладах водосховища важких металів і інших забрудників, що накопичувались десятиліттями з викидів промислових підприємств міст Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське тощо. Великий обсяг забруднених прісних вод у поєднанні із літніми спекотними умовами може спровокувати масовий розвиток мікроорганізмів та водоростей і спричинити цвітіння води зі всіма негативними наслідками цього явища.

Щодо гуманітарних і демографічних наслідків

Плесо водосховища було розташоване в трьох областях України (Запорізька, Дніпропетровська та Херсонська). Його водою живився густонаселений конгломерат міст і промислових об’єктів, зокрема: Херсон, Кривий Ріг, Марганець, Мелітополь, Бердянськ. Загалом близько 4 млн осіб живилися каховською водою. Доступність води істотно впливала і на демографію. В районах, де було зрошення 30 осіб на кв. км, без зрошення – 8 осіб на кв. км. (за інформацією професора Херсонського державного університету Ігоря Пилипенка). Зона, яка була вкрита водами водосховища останні 68 років і тепер щонайменше на роки опиняється просто неба, буде більшою за 1000 км².

Марк Желєзняк, запрошений професор Інституту радіоактивності навколишнього середовища в Університеті Фукусіми ділиться матеріалами картографування і моделювання ситуації. Північна частина чаші Каховського водосховища (між Дніпрорудним, Енергодаром і Марганцем) після спуску води перетвориться на болотисту ділянку, що буде поволі підсихати. Русло Дніпра буде тут невиразним і переривчастим. Так триватиме до перших весняних паводків. Тоді русло набуде нових стабільних рис. Мілководні і заболочені ділянки поступово заростатимуть. Тепер про виклики, яке відсутність водного плеса принесе у найближчій перспективі. Міста і проблеми скидів вод з очисних споруд. Тут слід враховувати, що якість очистки буде далеко не бездоганною. Тож, протягом більш як півстоліття посередня якість очищення компенсувалася можливістю розбавити стоки великою масою води, де працювала природня інсоляція та аерація. Оскільки великої води не буде щонайменше рік, а то й більше, то проблему стоків необхідно буде розв’язувати терміново в неординарний спосіб.

Які є варіанти подолання екологічних та гуманітарних наслідків трагедії?

Доступ до питної води одне з пріоритетних питань для подолання наслідків. Щодо джерел отримання цього ресурсу. 

1. Артезіанські свердловини. Водозабезпечення Херсонської області відбувається за рахунок ресурсів Причорноморського басейну підземних вод. Гідрогеологічні умови формування ресурсів сприятливі, їх кількість складає 4970,80 тис.м3 /добу. Більша частина водовідбору підземних вод по області відноситься на неогеновий водоносний горизонт – 99%; менше 1% на четвертинний та палеогеновий водоносні горизонти. Видобуток, дренаж із розвіданих, попередньо розвіданих родовищ та ділянок надр з неоціненими запасами склав 249,519 тис. м3 /добу (без мінеральних вод). Із цієї кількості підземних вод використано 181,690 тис. м3 /добу, у т.ч. на потреби: господарсько-питні – 142,393; виробничо-технічні – 10,575; сільськогосподарські – 3,028; зрошення – 25,539; промисловий розлив – 0,135. Скид підземних вод без 28 використання склав 67,829 тис. м3 /добу (27%). У 2017 році до промислового освоєння залучено 16 родовищ питних та технічних вод із 22 (38 ділянок із 50), видобуток з яких склав 93,026 тис. м3 /добу (10 % від загальних запасів). Кількість невикористаних запасів складає 834,802 тис. м3 /добу (90 % від загальної кількості). Не задіяні в експлуатацію 12 ділянок: Голопристанська, Олешківська, Збур‘ївська, Гопри 1, Підстепненська, Бериславська Східна, Вадимська 1, Східна, Новокаховська 2, Херсонський річковий порт, Олешківська Благодать та Тишківська. Таким чином, навіть з врахуванням окупованих територій на території Херсонської області є достатньо потужностей для хоча б часткового перекриття потреби у питній і технічні воді. Для цього необхідно розконсервувати максимум із тих ділянок, як розвідано і освоєно на підконтрольній Україні території. Місто Херсон має на своїй території свердловини і необхідне обладнання для подачі води з підземних водоносних горизонтів, отже необхідно вжити заходів для захисту відповідної інфраструктури від обстрілів та належним чином експлуатувати. 
2. Підвезення води з інших регіонів. Несе значно більше ризиків і витрат, ніж влаштування локальних свердловин
3. Організація тимчасового водозабору безпосередньо з русла Дніпра. Це буде можливо не раніше жовтня – грудня 2023 р, після висихання дна водосховища і стабілізації русла ріки. Цей варіант не лише несе більше санітарних, безпекових і логістичних викликів, але призведе до втрат води у процесі транспортування.

Таким чином, із трьох реалістичних варіантів забезпечення водою регіону, що раніше живився від Каховського водосховища, оптимальним залишається організація свердловин. Крім того, необхідно розвивати замкнені цикли використання води для промислових об’єктів. Значно модернізувати систему постачання води до споживачів та змінювати культуру споживання. 

Як зазначають автори звіту «Вплив кліматичних чинників на водні ресурси в Україні» Сніжко Сергій, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри метеорології та кліматології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Шевченко Ольга, доктор географічних наук, доцент, заступник декана географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з наукової роботи; Дідовець Юлій, PhD з гідрології, гідрохімії, водних ресурсів, науковий співробітник Потсдамського інституту досліджень впливу клімату (Німеччина) «Споживання води комунальним господарством в Україні значно вище, ніж в країнах ЄС. Якщо середнє водоспоживання в 27 містах України становило 275 л на людину на добу, то в країнах ЄС ця величина становить 100–200 л на людину на добу. 

Щорічно значна кількість води (15 км3) перерозподіляється по території України за допомогою магістральних каналів і водогонів. Об’єм втрат води при транспортуванні оцінюється у 2,0 км3 у рік. Більше, ніж третина води, що подається у зрошувальні системи, втрачається через низький технічний рівень і зношеність гідротехнічних споруд (Водна стратегія України на період до 2025 року (наукові основи), 2015). Втрати води у системах водопостачання, що забезпечують питні та господарсько-побутові потреби населення, становили у 2017 р. 748,05 млн м3 води або 35,78% від забраної (Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні у 2017 році, 2018)».

Отже вкрай необхідно модернізувати інфраструктуру подачі і розподілу води.

Рішення, необхідні для відновлення водного балансу та екосистеми у перспективі найближчих 3 – 5 років

Спектр пропозицій з боку академічного середовища

Біологи Української природоохоронної мережі зауважують, що довгострокові наслідки катастрофи Каховської ГЕС потребують окремого дослідження. Що і дозволить робити відповідні висновки. Вони припускають: може виявитись, що з кліматичних та інших міркувань більш доцільним буде відновлення проточності Дніпра і перепрофілювання економіки Півдня України з орного землеробства на пасовищне тваринництво, стійке в умовах сучасного клімату та виправдане з огляду на прогресуючі процеси опустелювання в регіоні. Або ж за кошти, які потрібні для відбудови Каховської ГЕС будуть побудовані сучасні насосні станції, які дозволять брати воду для потреб промисловості та сільського господарства безпосередньо з річки Дніпро, а не з водосховища. 

Натомість Ігор Пилипенко, доктор географічних наук, проф. Херсонського національного університету, декан факультету географії, геології та екології прихильник відновлення ГЕС і водосховища. Дослідник зауважує, що потужність сучасних гідротурбін може складати д 0,5 млн кіловат, а це половина потужності атомного енергоблоку. Щодо оптимізації площі затоплення, то менше дзеркало води, справді дозволить зменшити втрати води через випаровування, особливо на мілководдях та отримати додаткові гектари для агровиробництва. При цьому, доречно перейти на крапельне зрошення, адже вода дорожчає, тому її варто використовувати більш ефективно. Не виключено, що це потягне зміну окремих культур, наприклад сої, адже для неї крапельний полив не працює.

Олександр Рябенко, д.т.н. зав кафедри гідроенергетики, теплоенергетики, та гідравлічних машин Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне) також є прихильником відновлення Каховського гідровузла із електростанцією. Він серед іншого звертає увагу на логістичне значення гідровузла, але у низов’ї Дніпра є важливі з економічної точки зору порти. До речі, шлюзова камера в цілому зберігалася і після певного ремонту може продовжити роботу. Втім, дослідник також вважає, що варіанти оптимізації водосховища, зі зменшенням його площі бажані. І це можна розв’язати в контексті модернізації ГЕС Захисні дамби, зокрема. Руслові, збереглися, тож це допоможе влаштувати компактніших контур водосховища.

Марк Желєзняк, Запрошений професор Інституту радіоактивності навколишнього середовища в Університеті Фукусіми радить уникати крайнощів у питаннях долі Каховського водосховища. Для відновлення іригації, наповнення Північно-Кримського каналу і створення умов для безпечного повернення очищеної води у природній коло обіг є підходи, що вже активно застосовують у розвинутих країнах, зокрема Японії. Передусім варто наголосити, що має значення не стільки площа водосховища, а його корисна ємність. Крім того, важать втрати води у процесі доставки і використання. Сучасні технології дозволяють із цим впоратися. Скажімо, укріплення берегів водосховища, застосування крапельного поливу тощо. Коли споруджувалася Каховська ГЕС такі варіанти або були недоступними, або й ними просто нехтували через екстенсивне господарювання та неповоротку командну економіку. Оскільки кошти на подолання наслідків надходитимуть від міжнародних донорів, то вони вимагатимуть як максимального ефекту, так і екологічності рішень. Тож при розгляді питання як і що відновлювати із гідротехнічних споруд постане низка дилем. Це розтяжка між відновленням водного плеса та невідкладним забезпечення водою мешканців регіону вже впродовж найближчих днів і років.

Подальші дискусії щодо подолання наслідків трагедії мають перемістися з медійних майданчиків у аналітичний простір. Під егідою РНБО доречно скликати мозкову групу із науковців відповідних напрямків, істориків дата-аналітиків технологів та інших спеціалістів. Основне завдання має полягати у зборі всієї доступної інформації та пошуку оптимальних варіантів подолання наслідків трагедії у стратегічній перспективі. Включаючи забезпечення питною водою мешканців районів, що потерпають від нестачі води, очищення території від забруднення, рекультивації чаші Каховського водосховища та напрямки подальшого використання відповідних площ.

Слід також взяти до уваги й історичну цінність ділянок, що у 1950-х рр. була затоплена внаслідок спорудження водосховища. Йдеться про легендарний Великий Луг, що містить пам’ятки не лише козацької доби, але Київської Русі, скіфської доби, численних археологічних культур. Відповідні ділянки як мінімум потребують ретельного археологічного дослідження, а в перспективі – вивчення можливостей використання для розвитку пізнавального туризму, громадянської освіти,тощо.

Для ефективної роботи група має бути забезпечена ресурсами і мати максимальну свободу мислення (при цьому учасники, звісно, підписують документ про нерозголошення інформації). Управлінці, представники органів влади, які стануть першочерговим реципієнтами напрацювань слід налаштуватися на сприйняття ідей і пропозицій, що виглядатимуть неочевидними і контрінтуїтивними та бути готовими ухвалювати відповідні рішення, спираючись на доказову базу.

Які головні наслідки підриву ГЕС для судноплавства та туризму?

Судноплавство

За 2021 рік обсяг перевезень Дніпром зріс до 14,4 мільйонів тонн. А з усіх річок до 20,6 мільйонів тонн. Якщо врахувати, що у 2015 році сумарно річковим транспортом було перевезено близько 6 млн. тонн вантажів, виходить на 4-кратне зростання. При цьому, більшість об’ємів припадає на перевалку зерна – ключові агрохолдинги створили інфраструктуру у вигляді зернових терміналів, річкових портів та флоту.

Розвиток бізнесу з транспортування зерна річковим транспортом дозволив розвивати послугу рейдової перевалки – коли морське торгове судно завантажується з барж класу річка-море. Це частково вирішувало проблему недостатньої глибини більшості українських морських портів.

Після лютого 2022 року перевезення зерна по Дніпру фактично було зупинено. Однак, вся необхідна структура зберігалася і могла бути використана після закінчення війни.

Вибух дамби Каховського водосховища унеможливлює транспортування вантажів по Дніпру нижче Запоріжжя (ДніпроГЕС). Тобто, повністю закриває можливість перевалки зерна річковим транспортом (Дніпром) і, як наслідок, впливає на розвиток послуги рейдової перевалки вантажів. А це своєю чергою впливає на загальну пропускну спроможність українських морських портів.

Як основні проблеми для відновлення можна вказати:

1. Відсутність очищеного фарватеру – обмілення Каховського водосховища та ймовірне замулювання фарватеру Дніпра нижче за течією;
2. Руйнування шлюзів;
3. Мінна загроза – потік води зірвав встановлені РФ мінні загородження і вже виніс річкові протидесантні міни не лише до акваторії Дніпровської затоки Чорного моря, а й на чорноморське узбережжя на Одещині.

Ці ж чинники суттєво ускладнюють можливе відновлення судноплавства Південним Бугом. Насамперед йдеться про мінну загрозу – річкові протидесантні міни зірвало з якорів і вже було зафіксовано випадки їхнього викиду на берег. Але найбільшу небезпеку становлять ті міни, які залишилися дрейфувати в акваторії Дніпровської затоки та поблизу Чорноморського узбережжя України. Без додаткових витрат на перевірку та розмінування акваторії відновлення судноплавства навіть Південним Бугом буде проблематичним.

Туризм

Зона, яка постраждала від бойових дій за визначенням, не є привабливою для туризму. Аналогічний досвід Балканських держав говорить про можливе зростання галузі лише через 2-3 роки після закінчення війни.

Війна в Україні має свою специфіку – це агресія Росії, а не громадянський конфлікт. Тому питання безпеки, з погляду загальної криміногенної ситуації, будуть не такі актуальні. Проте є інші проблеми. 

Зокрема:

1. Протягом як мінімум року спостерігатиметься несприятлива санітарна ситуація. Вибух дамби Каховського водосховища призвів до змиву в морі не лише елементів конструкцій будівель та споруд, але також трупів тварин, різних хімічних сполук (починаючи від хімікатів та добрив для полів, закінчуючи нафтопродуктами). Що вже призвело до опріснення Чорного моря та мору риби. З урахуванням течій та штормів можна розраховувати на часткову нормалізацію ситуації протягом року (до літа 2024 року). За можливості реалізації заходів для очищення акваторії цей термін може зменшитися. Однак повна нормалізація – повернення до стану, наприклад, 2021 може зайняти більший термін. Тим більше, що будь-які роботи в гирлі Дніпра так чи інакше призводитимуть до часткового змиву забруднених відкладень у майбутньому.
2. Мінна загроза. Потік води зніс як протидесантні (річкові) міни та мінні поля на берегах Дніпра. Йдеться про різні типи вибухонебезпечних предметів – починаючи від гранат і снарядів, закінчуючи протитанковими та протипіхотними мінами. І, якщо морські мінні загородження після війни можуть бути зняті або знешкоджені у відносно короткі терміни (є карти мінних полів встановлених Україною, можлива перевірка та зняття мінних полів, встановлених РФ), то такого типу загроза буде присутня як мінімум кілька років. Більшість плавучих річкових протидесантних мін буде викинуто на берег протягом найближчого року. А боєприпаси, що затонули (як і міни) будуть викидатися на пляжі протягом декількох років після кожного шторму.

Ці два чинники суттєво ускладнюють відновлення туризму на чорноморському узбережжі України (у тому числі й західній частині Криму) протягом кількох років.

Що має зробити Україна для подолання наслідків вибуху ГЕС для судноплавства та туризму?

Можливі дії України

Подолання наслідків вибуху греблі Каховського водосховища можна поділити на три групи:

1. Першочергові заходи щодо зниження ризиків;
2. Середньострокові заходи щодо відновлення галузей та забезпечення безпеки;
3. Довгострокові заходи, пов’язані з реалізацією програм відновлення (чи заміщення) греблі на Каховській ГЕС.

З погляду довгострокових заходів, питання відновлення греблі та/або спорудження нової ГЕС дискутуються. І їх обговорення виходить за межі цієї аналітичної записки. Тому є сенс сконцентруватися на першочергових (з урахуванням війни) завданнях та середньострокових заходах. 

До першочергових завдань можна віднести: 

1. Максимально швидке очищення пляжів, акваторій портів та прибережної зони від матеріалів та речовин, винесених внаслідок підриву греблі. Ця діяльність, на жаль, у найближчі кілька місяців має мати системний, регулярний характер.
2. Також на регулярній основі Україна змушена буде проводити знешкодження вибухонебезпечних предметів, що виносяться на пляжі і портів, що заносяться в акваторії. З цією метою є сенс вже сьогодні створити окрему групу розмінування, що постійно діє. Щоб не відволікати ресурси ДСНС та Сил оборони України, є сенс звернутися до партнерів із запитом про фінансування створення та дії подібної групи. Йдеться про кілька років.

І тут інтерес не тільки України – боєприпаси, що дрейфують, згодом виноситиме на узбережжя Болгарії, Румунії, Туреччини. І чим більша кількість таких предметів буде виявлена та знешкоджена в українських водах, тим менша небезпека для мешканців та гостей названих країн.

Середньотермінові завдання. Ці заходи не скасовують роботи першочергового характеру, а є їх логічним доповненням та продовженням. Серед таких варто зазначити:

1. Судноплавство та фарватери. Ще до закінчення війни необхідне ухвалення принципового рішення про методи відновлення судноплавства по Дніпру та Дніпровській затоці (включаючи гирло Південного Бугу). Це означає:

• Проєкт та реалізація (після забезпечення безпеки) заходів щодо розчищення фарватерів. Йдеться про знешкодження вибухонебезпечних предметів, днопоглиблення, вирішення питання створення судноплавного фарватеру по обмілілій частині Каховського водосховища (включаючи оцінку можливості шлюзування).
• Регулярне (!!!) обстеження фарватерів щодо наявності вибухонебезпечних предметів. На жаль, можливо, доведеться створювати окремі підрозділи, які протягом найближчих років будуть регулярно (на початковому етапі не рідше кількох разів на місяць) проводити повну оцінку безпеки судноплавних шляхів. 
• Створення зони (з постійним моніторингом мінної загрози) безпечної перевалки вантажів на рейді. 

2. Туризм та безпека. Ключовим ресурсом у цій галузі має стати створена (див. першочергові заходи) служба розмінування пляжів та акваторії. На початковому етапі визначається список локацій, на яких забезпечується безпека відпочиваючих. У тому числі з постійним моніторингом (і регулярною посиленою перевіркою) дна та пляжів. Ці локації рекламуються як цілком безпечні та готові до прийому туристів. Поступово розширювати зони безпеки на пляжі чорноморського узбережжя.

3. Туризм та здоров’я людей. Однією з ключових загроз забруднення Чорного моря є зростання захворюваності серед місцевого населення. А це означає підвищений ризик для туристів. Таким чином, першочерговим завданням для держави є вакцинація дорослого населення (тим більше, що її рівень знаходиться на критично низьких рівнях).

Які наслідки для енергетичного сектору має підрив Каховської ГЕС?

Руйнування Каховської гідроелектростанції, попри всі катастрофічні наслідки, підняло питання про вплив на роботу енергосистеми. Каховська ГЕС – найнижча на Дніпровському каскаді гідроелектростанцій із найменшою встановленою потужністю порівняно з іншими великими ГЕС України – 335 МВт. 

Тим не менше, до початку повномасштабного вторгнення вона була важливим елементом енергосистеми, допомагаючи балансувати виробництво із відновлюваних джерел, яких достатньо багато у південних регіонах України (наприклад, лише у Запорізькій та Херсонській областях станом на початок вторгнення, розміщувалось 67% усіх потужностей вітроенергетики країни). 

Проте наслідки для енергосистеми та енергопостачання незрівнянно малі, якщо порівнювати із усіма іншими – гуманітарними, соціальним, екологічними та економічними. 

Вплив на електропостачання

Підрив дамби та руйнування Каховської гідроелектростанції не має прямого, проте чинить опосередкований вплив на функціонування енергосистеми та енергозабезпечення споживачів у короткотерміновому періоді.

Каховська ГЕС опинилася в окупації із перших днів повномасштабного вторгнення. Протягом наступних місяців вона працювала на неповну потужність, не перевищуючи 30-40 % встановленої потужності. Водночас з жовтня 2022 року станція була відключена окупантами від української енергосистеми. Саме тому втрата цих потужностей не мала прямого впливу на роботу системи.

Проте руйнування ГЕС мало опосередкований вплив на роботу енергосистеми: щоб зменшити потоки воли через зруйновану дамбу, задля зменшення підтоплень, Укргідроенерго була змушена змінити режим роботи інших гідроелектростанцій вище по руслу Дніпра, що означало скорочення виробітку електроенергії. Це могло бути особливим викликом, зважаючи на велику кількість генеруючих потужностей, виведених з ладу повітряними атаками ворога з осені минулого року. Проте, вже 8 червня, виробництво гідроелектростанціями виявилось більшим на 30 %, аніж очікувалось. Станом на 12 червня, гідроелектростанції Дніпровська ГЕС-1 та Дніпровська ГЕС-2 працювали з обмеженнями через зниження рівня води, а решта ГЕС Дніпровського каскаду працювали планово. Здебільшого енергосистема працювала стабільно, хоча й системний оператор двічі вдавався до отримання аварійної допомоги від сусідніх країн. 

У частині енергопостачання опосередкований вплив полягає у підтопленні частини обладнання, перш за все трансформаторів розподільних мереж, а також виключення електропостачання з безпекових мотивів у населених пунктах, де очікувалось підтоплення. Станом на 7 червня в Херсонській області було підтоплено 129трансформаторних підстанцій, насосна станція Херсонської ТЕЦ, а також дві сонячні електростанції у Миколаївській області (близько 100 МВт встановленої потужності), а також домашні СЕС (близько 50 МВт). 

Природно, що затоплення інфраструктури з розподілу електроенергії зумовило перерви в електропостачанні у навколишніх районах. Станом на 12 червня (понеділок) знеструмленими залишалися 22 населених пункти на Миколаївщині та деокупованій частині Херсонщини.

Потреба в Каховській ГЕС у майбутньому

Відновлення територій однозначно потребуватиме будівництва нових гідротехнічних споруд, а це підвищує доцільність будівництва нової ГЕС замість зруйнованої. Зважаючи, що Південь України є високоперспективним для подальшого розвитку відновлюваної енергетики, цей регіон потребуватиме додаткових маневрових потужностей для балансування енергосистеми. А відтак, будівництво нової ГЕС після звільнення територій є просто необхідним. Укргідроенерго вже повідомила про наміри збудувати нову ГЕС на місці зруйнованої, оцінюючи проєкт у 1 мдрд дол. США.

Посилення загроз для окупованої Запорізької АЕС

Руйнування Каховського водосховища «відрізає» джерело водопостачання для охолодження реакторів Запорізької АЕС. На станції є альтернативні джерела водопостачання, які можуть бути використані для водозабезпечення процесів охолодження, особливо в умовах холодного зупину блоків. Проте найбільшою проблемою є те, що станція знаходиться в окупації і Україна не може контролювати дотримання технологічного процесу. Сам факт окупації станції є ключовою загрозою запобігання аварійним ситуаціям. 

При цьому, найімовірніше, що російська влада буде використовувати загрозу ядерної катастрофи для міжнародного шантажу, просуваючи спроби скорочення міжнародної підтримки України в деокупації власних територій. 

Яких збитків було завдано економіці України, скільки коштів необхідно для ліквідації наслідків теракту та які джерела фінансування цих витрат?

Руйнування дамби буде мати економічні наслідки у вигляді: а) збитків, які завдано людському та фізичному капіталу, екології та б) витрат, які будуть понесені на відшкодування цих збитків.

Перед нами стоїть декілька основних запитань, на які ми повинні відповісти, щоб побудувати ефективний план дій:

• Які збитки було завдано економіці України (а на справді не тільки України, оскільки наслідки з високою ймовірністю торкнуться і сусідніх країн: Румунії, Туреччини та ін.)?
• Скільки коштів необхідно для ліквідації наслідків теракту та відновлення зруйнованої інфраструктури?
• Які джерела фінансування цих витрат?
• Які можливості відкриваються для нас із відновленням втрат? 

Перші висновки щодо наслідків руйнування ГЕС ми зможемо оцінити тільки через кілька місяців, коли стабілізується рівень води, але вже зараз ми можемо описати контур тих сфер, де завдано найбільшої шкоди та спробувати дати перші оцінки масштабу втрат.

Населення

Кожне людське життя – це ні з чим не порівнянна втрата. Поки відомо про 9 загиблих, 35 зниклих безвісти, але кількість жертв може виявитися набагато більшою.
Понад 40 тис. осіб перебувають у зоні ризику (з них 17 тис. на підконтрольній території).
Станом на 12.06 евакуйовано 3 704 особи – 2 722 з Херсонщини, 982 з Миколаївської обл.
З точки зору міграційних процесів – це невелика цифра, близько 0,07% від усіх внутрішньо переміщених осіб, але держава має забезпечити всіх постраждалих тимчасовим житлом та усім необхідним, поки державою не буде відновлено пошкоджену інфраструктуру в регіоні. 

Території

Затоплено понад 600 кв. км: 46 населених пунктів на Херсонщині (з них 32 – на підконтрольній Україні території, 31 населений пункт у Миколаївській обл. 
Вода зносить міни в райони нижче за течією, що несе загрозу і для незатоплених територій.
За нашими оцінками, тільки на затоплених територіях (0,1% території України) до війни створювалося до 1% ВВП України (≈ 2 млрд дол.).

Енергетична інфраструктура

Прямі збитки від руйнування ГЕС – 0,8-1 млрд дол. (вартість побудови нової ГЕС).
Підтоплено насосну станцію Херсонської ТЕЦ, 162 трансформаторні підстанції. 
На Миколаївщині підтоплені 2 сонячні електростанції.

Житлова інфраструктура

Понад 4 тис. будинків пошкоджено або зруйновано внаслідок затоплення.
У Херсоні без світла залишаються понад 15 тис. споживачів, на Миколаївщині – понад 2 тис.
Держава планує побудувати водопроводи для постраждалих регіонів, вартість – 41 млн дол. 

Транспортна інфраструктура

До 300 км доріг у Херсонській області можуть бути сильно пошкоджені.
Відбулась просадка залізничних колій (довжина поки невідома).
Нижче Запоріжжя Дніпро перестане бути судноплавним на тривалий час.

Сільське господарство

За оцінками Міністерства аграрної політики, прямі збитки сектору від затоплення оцінюються в 3-5 млрд дол.
Втрати у вигляді ВВП оцінюються в 1,5-2 млрд дол. на рік – це той щорічний обсяг продукції, який не буде вирощено протягом наступних 5 років через руйнування системи зрошення. 

Промисловість

«АрселорМіттал Кривий Ріг» зупинив виплавку сталі та виробництво прокату. 
Нікопольський завод феросплавів знижує обсяги виробництва продукції.
За оцінками «Укрметалургпрому», виплавка сталі в червні впаде на 90-100 тис. т, що еквівалентно 50-60 млн дол. недоотриманих доходів одного місяця.

Екологія

Оцінити наслідки для екології стане можливим через рік, але збитки можуть бути більшими, ніж для інших секторів, відновлення екологічного балансу займає багато часу та ресурсів.

Наслідки для інших країн

Екологічні наслідки: забруднення вод Чорного моря, сміття та відходи, можуть потрапити на узбережжя сусідніх країн та негативно вплинути на екологію, туристичний сезон. 
Можливий новий потік мігрантів за кордон, але їх чисельність буде значно меншою, ніж від війни в цілому – на підконтрольній Україні території в зоні ризику перебуває 17 тис. людей, тоді як чистий відтік населення за кордон становить близько 200 тис. на місяць.

Гідроелектростанція

За даними Укгідроенерго, обсяг необхідних інвестицій у будівництво нової ГЕС складає 0,8-1 млрд дол., будівництво може зайняти 5 років та матиме мультиплікативний ефект для всієї економіки. Загальний ефект від інвестицій може становити 1,3-1,7 млрд дол. додатково створеного ВВП. 

Є кілька варіантів фінансування відновлення ГЕС:

За рахунок власних коштів, тобто Бюджету. 
За рахунок коштів зовнішніх партнерів – створення позабюджетного Фонду, який буде наповнюватись коштами західних країн-донорів, МФО, ЄС , замороженими активами ЦБ РФ. 
У форматі державно-приватного партнерства (ДПП). 
Через залучення приватного капіталу за умови держгарантій. 
Через залучення коштів населення – випуск цільових ОВДП для фінансування відновлення (по суті внутрішня позика держави), випуск акцій, фандрайзинг у форматі United 24.

Житлова, транспортна, соціальна інфраструктура

В найближчі 1-2 місяці неможливо оцінити обсяг збитків та пошкоджень інфраструктури, проте держава має забезпечити біженців, постраждалих всім необхідним до тих пір, поки не відновить житлові умови на затоплених територіях і люди не зможуть повернутись додому.

В короткостроковій перспективі постає проблема забезпечення тимчасовим житлом щонайменше близько 4 тис. евакуйованих людей, а потенційно 17 тис., які знаходяться в зоні небезпеки. 

В даний час оцінити витрати держави не тільки на відновлення інфраструктури, але й взагалі на ліквідацію всіх наслідків не є можливим. 

Теракт на Каховській ГЕС відкрив можливість для модернізації зрошувальних систем. За оцінками учасників галузі, в системи зрошення в Одеській, Миколаївській та Херсонській обл. необхідно інвестувати 2 млрд дол. Це інвестиції, а відповідно і додатковий ВВП.

Якісна система зрошення може в рази підвищити врожайність культур, дасть можливість збільшити вирощування рослин з вищою маржинальністю, наприклад, рису, винограду, сої заміть соняшника. Тому проєкт потенційно привабливий і для держави, і для бізнесу, у т.ч. міжнародних компаній. 

Що робити: рекомендації для органів влади

План дій щодо ліквідації наслідків та відновлення втрат має включати три етапи: 

1. Оперативна реакція
2. Відновлення критичної інфраструктури
3. Довгострокове відновлення та модернізація економіки

I. Оперативна реакція (0-1 місяць)

Евакуація людей, тварин, забезпечення їжею, ліками, предметами першої необхідності.
Первинне розміщення людей в гуртожитках, компенсація тим, хто надає житло.
Щомісячні державні виплати постраждалим та тим, хто приймає постраждалих на роботу.
Будівництво модульних житлових приміщень для тимчасового розміщення людей.
Проведення заходів щодо очищення вод Дніпра, Чорного моря.

II. Відновлення критичної інфраструктури (1-4 місяці)

Аудит та оцінка всіх наслідків руйнування дамби ГЕС (перша оцінка).
Відновлення пошкодженої житлової, транспортної та соціальної інфраструктури.
Забезпечення територій, залежних від Каховської ГЕС, альтернативними джерелами води. 
Адаптація планів вирощування культур (наприклад, вирощування овочів в центральних регіонах, тоді як раніше більшу частину вирощували на півдні). 
Розробка проєкту будівництва ГЕС.
Створення першої перемички на Дніпрі (або двох, і тоді початок демонтування старої ГЕС).

ІІІ. Довгострокове відновлення та модернізація економіки 

Повторна, більш деталізована, оцінка наслідків руйнування дамби ГЕС.
Відбудова повністю зруйнованого житла, яке не вдалося відновити. 
Компенсація 50% вартості житла для тих, хто має можливість придбати нове житло. 
Будівництво нової ГЕС замість зруйнованої.
Створення умов для відновлення судноплавства. 
Модернізація систем меліорації України. Вирощування культур з вищою маржинальністю.

Резюмуючи все вищевикладене, через тиждень після теракту на ГЕС можна вже попередньо говорити про збитки в розмірі 4,5-6,5 млрд дол. та недоотриманий ВВП приблизно 2 млрд дол. на рік.

Що треба зробити для отримання відшкодування власникам житла, яке опинилося в зоні техногенної катастрофи?

Відкритим залишається питання в рамках якого механізму – вже створеного національного компенсаційного (на підставі Закону № 2923-IX) або міжнародного, над запуском якого зараз активно працюють вітчизняні та іноземні дипломати? І перший важливий крок для такого запуску вже зроблений: на нещодавньому Саміті очільників держав і урядів Ради Європи ухвалено рішення про створення Міжнародного реєстру збитків, завданих Україні внаслідок російської військової агресії.

Більшість затопленого житла, вже стали непридатними для життя, то ж на національному рівні може йтися саме про надання компенсації за знищену нерухомість внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України. Та чи зможе держава осилити той колосальний фінансовий тягар, який майже одномоментно ліг на її плечі? Адже може йтися про десятки, а той сотні тисяч постраждалих, які потребуватимуть державної допомоги в наданні нового житла.

У будь-якому випадку ключовим питанням для господарів житла, які опинилися в зоні лиха, і під час евакуації не змогли вивезти із собою оригінали правовстановлюючих документів на нерухомість, буде підтвердження їхнього статусу власника. Це не стосуватиметься тих осіб, відомості про право власності яких раніше були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Якщо відповідна інформація наявна в ДРРП, жодних підтверджуючих документів на житло для отримання компенсації за знищену нерухомість в рамках Закону № 2923-IX подавати не потрібно. 

Людям, у яких інформація про право власності містилася виключно на паперових носіях, що були втрачені, доведеться відновлювати правовстановлюючі документи самостійно або вони матимуть право звернутися до компенсаційної комісії з проханням сприяти в отриманні документів (за умови, що відшкодування буде відбуватися на національному рівні). Інше питання, чи можна буде реалізувати це право у випадку такої тотальної катастрофи, коли затопленні цілі населенні пункти, на яких були розташовані, зокрема і архіви нотаріусів, органів місцевого самоврядування або БТІ, що містили підтверджуючу інформацію про право власності.

Наразі всі власники знищеного внаслідок військової агресії рф житла, які свого часу не зареєстрували права на майно в ДРРП, а відповідні відомості містилася тільки на паперових носіях, що були втрачені, в ситуації, коли через втрату архівів неможливо отримати підтверджуючу інформацію, можуть тільки звернутися до суду з позовом про визнання права власності в порядку статті 392 Цивільного кодексу України. Цей судовий механізм досить складний і тривалий, адже йдеться про позовне провадження, в рамках якого справи можуть розглядатися роками, особливо з урахуванням неможливості визначення відповідачів в окремих випадках або складнощів із їхнім викликом, коли йдеться про окуповані ворогом території.

Ціна питання в цьому випадку – 1% від ціни позову (оціночної ринкової вартості житла): вона може варіюватися в діапазоні від 1073,60 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу у 2023 році) до 13420 грн (5 розмірів вказаного мінімуму в 2023 році). Але основна проблема навіть не в розмірі судового збору, хоча навіть ця обставина є надмірним фінансовим тягарем для людини, яка через війну втратила все своє майно. Існують обґрунтовані побоювання, що використання отримувачами компенсації цього єдиного способу захисту може виявитись неефективним з огляду на неоднозначну практику застосування судами статті 392 ЦК України саме в частині такої підстави для визнання права власності як втрата власником правовстановлюючого документа. Такий судовий механізм досить складний і тривалий, адже йдеться про позовне провадження, в рамках якого справи можуть розглядатися роками, особливо з урахуванням неможливості визначення відповідачів в окремих випадках або складнощів із їхнім викликом, коли йдеться про окуповані ворогом території.

Експерти УІМ у тісній співпраці з проєктом «Поверни своє» спільно з міжнародними партнерами провели експертне дослідження, присвячене проблематиці верифікації власників зруйнованого житла для цілей отримання компенсації. І окремий блок цієї фахової аналітики присвячений саме розробці концепту спрощеного судового механізму, на зразок того, який свого часу передбачили для встановлення фактів народження/смерті особи на тимчасово окупованій території України, який має значно спростити питання верифікації власників для цілей отримання компенсації.

Український інститут майбутнього