Про що говорять підсумки виборів на Тайвані: як тепер може поводитися Китай

На Тайвані відбулися президентські вибори. Згідно з попереднім підрахунком, із 40,1% лідирує противник зближення з Китаєм, прозахідний кандидат Лай Цінде з керівної Демократичної прогресивної партії (ДПП). Офіційні підсумки волевиявлення в Тайвані оголосять за кілька днів, але навряд чи змінюватимуться цифри. Раніше були побоювання, що Китай, який методично наполяє на возз'єднанні з Тайванем, може жорстко відреагувати на перемогу найнезручнішого для себе кандидата. Про що свідчить тайванський вибір? Як ситуація навколо острова може розвиватись далі? Видання «Коментарі» із цими питаннями звернулося до експертів.

Привід для агресії можна вигадати який завгодно

Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький розмірковує так:

«Незважаючи на те, що виграв незручний для Китаю кандидат (у Тайвані дивний закон, який не передбачає другого туру), до парламенту пройде не лише його ДПП, а й більш лояльні до КНР політсили – Гоміньдан, а також Тайванська народна партія. І, судячи з останніх даних, ДПП, схоже, втрачає більшість у парламенті, отримавши лише 51 місце зі 113. Отже, якщо Китай хотів своїми гучними заявами зробити так, щоб прихильники незалежності не здобули більшості в парламенті, він свого домігся».

На думку експерта, якби шукалася формальна причина для казусу беллі (привід для війни), Пекін би її знайшов незалежно від тайванських виборів.

«Закритість китайської політики дає величезне поле для різноманітних домислів. А як насправді знає лише офіційний Пекін. Якщо там просто хочуть вирішити стратегічне завдання повернення Тайваню, то можуть чекати і 50, і 100 років. Що-що, а чекати китайці вміють. Якщо ж вирішуються якісь внутрішні – тактичні – питання (стабілізація режиму чи перекриття проблем із економікою «маленькою переможною війною») – це зовсім інше», – пояснює Олексій Голобуцький.

За російсько-українською війною зрозуміло, що привід для агресії можна вигадати який завгодно, прикриваючи цим внутрішні проблеми, зазначає він.

КНР прийматиме рішення щодо Тайваню, відштовхуючись від підсумків російсько-української війни

Політолог, партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун вважає, що ситуація на Тайвані демонструє стабільність вибору жителів острова. Їхнє бажання жити за демократичними цінностями, а не за комуністичною ідеологією КНР.

«Це вже втретє, коли ДПП перемагає на виборах, а її представник очолює Тайвань, – наголошує політолог. – Тож нічого незвичайного не сталося, порядок денний острівної держави (яка де-юре є частиною Китаю) залишається незмінною. Більше того – перемога Лай Цінде вказує на те, що спроби офіційного Пекіна якось впливати на внутрішній розклад Тайваню, залякувати місцевих жителів, періодично брязкаючи зброєю та гучними заявами, не дають результату. І це поразка подібної лінії китайської дипломатії».

На думку Максима Джигуна, навряд чи влада КНР зважиться на якесь серйозне загострення. При цьому Тайвань, наголошує він, залишиться каменем спотикання у відносинах Китаю та Заходу, особливо США.

«Але це не екстраординарна ситуація. Скоріше, все залишилося на своїх місцях, – пояснює експерт. – А ось спроба повернути Тайвань військовим шляхом та ще й на тлі економічних проблем у самому Китаї точно нічим хорошим для нього не скінчиться».

Слід також розуміти, продовжує Максим Джигун, що Китай уважно стежить за перебігом російсько-української війни. Це тригерна йому ситуація. У тому сенсі – чи можуть авторитарні режими силою просувати свій порядок денний у світі. І відштовхуючись від того, як закінчиться ця війна, КНР прийматиме рішення щодо Тайваню, прогнозує політолог. Хорошим знаком він вважає, що США намагаються не провокувати ситуацію.

І президент Джо Байден, реагуючи на результати виборів у Тайвані, заявив, що Штати не підтримують незалежності острова.

«Це був крок для заспокоєння ситуації, – пояснює експерт. – І в Пекіні, гадаю, його оцінили».