У чому різниця виборів до Держдуми 2011-х і 2016 років

У Державній думі Росії, обраній у неділю, 18 вересня, буде представлено ті самі партійні фракції, що й протягом останніх п'яти років. Законодавча влада в країні продовжує «День бабака». Але є і відмінності. «Єдина Росія», всупереч низці прогнозів, значно посилила свої позиції в новому парламенті. І це не єдиний важливий нюанс.

Явка впала

Станом на ранок понеділка, 19 вересня, з урахуванням 90 відсотків опрацьованих бюлетенів, явка на виборчих дільницях Росії 18 вересня 2016 року становила 47,84%. Це набагато менше, ніж на виборах 2011 року. Тоді офіційна статистика показала більше 60 відсотків явки. Особливо разючий контраст помітний у Москві та Санкт-Петербурзі. У столиці РФ явка порівняно з 2011 роком знизилася – з 50 до 28 відсотків, а в Санкт-Петербурзі – з 55 до 26 відсотків. Примітно, що в 2016 році дані щодо явки збільшувалися зі зростанням кількості оброблених бюлетенів.

Партії ті самі, позиції різні

«Єдина Росія» на чолі з прем'єром Дмитром Медведєвим, Комуністична партія (КПРФ) Геннадія Зюганова, Ліберально-демократична партія (ЛДПР) Володимира Жириновського та «Справедлива Росія» під керівництвом Сергія Миронова, як і 2011 року, подолали п'ятивідсотковий бар'єр для проходження партії до Держдуми.

Але на відміну від 2011 року, «Єдина Росія» сьогодні претендує не лише на парламентську, а й на конституційну більшість. Партія влади отримала більшість депутатських мандатів як за партійними списками, так і в одномандатних округах.

Інші парламентські партії зробили рокіровку: боротьба за друге місце триває між ЛДПР і КПРФ, «Справедлива Росія» помітно відстала. За цю партію, за наявними даними, проголосувало трохи більше шести відсотків виборців. У 2011 році «Справедлива Росія» на хвилі протестного голосування набрала понад 13%.

Більше учасників, більше переможених

У 2016 році на виборах до Держдуми за федеральним списками брали участь 14 партій, які мають представництво в регіональних парламентах. Це вдвічі більше, ніж у 2011 році. Тоді за місця в Держдумі змагалося сім партій, але «Яблуко», «Патріоти Росії» і «Правое дело» до Думи не пройшли. Цього разу перелік «невдах» відповідно став довшим.

Він виглядає таким чином: «Яблуко», «Патріоти Росії», «Родина», «Комуністи Росії», Російська партія пенсіонерів за справедливість, «Зелені», «Громадянська платформа», «Партія росту», «Громадянська сила» і ПАРНАС.

Заповітні три і п'ять відсотків

Ці партії не подолали п'ятивідсотковий бар'єр, який необхідно взяти, щоб отримати мандати у парламенті. На момент публікації статті було незрозуміло, чи буде в опозиційної партії «Яблуко» бодай два відсотки голосів. Утім, щоб претендувати на державне фінансування, яким «Яблуко» користувалося після виборів до Держдуми в 2011 році, необхідно отримати мінімум три відсотки.

Фальсифікацій менше, як і спостерігачів

За даними «Газети.ру», на 0 годин 10 хвилин 5 грудня 2011 року офіційні результати «Єдиної Росії» у Москві майже вдвічі перевищували дані екзит-полів (опитувань виборців на виході з виборчих дільниць): 46,2% проти 27,6%.

Фальсифікації тоді були грубими і кричущими: за численними свідченнями, члени виборчих комісій просто ігнорували бюлетені і вносили в протоколи свої дані. А тодішній голова Центрвиборчкому Володимир Чуров усі повідомлення про порушення називав «нісенітницею».

Цьогоріч опитування приблизно відповідали офіційним даними ЦВК. Хіба що «Єдина Росія» знову «відзначилася». За офіційними даними Всеросійського центру опитування громадської думки (рос. – ВЦИОМ), провладна партія за партійними списками здобула 44% голосів. Натомість за офіційними підрахунками цей результат «Єдина Росія» знову значно перевершила.

Асоціація «Голос», яка веде спостереження за виборами, повідомила про «вкидання» бюлетенів і «каруселі», але далеко не в таких масштабах, як раніше. Утім, спостерігачів «Голосу» у цьому році було вдвічі менше, аніж у 2011-му – лише чотири тисячі по всій Росії. Зате з ними поводилися краще – майже ніде не виганяли з виборчих дільниць, давали можливість вести фото- і відеозйомку. Усі повідомлення про порушення «Голос» відправляє до Центрвиборчкому, там обіцяють розібратися. У 2011-му про це можна було хіба що мріяти.

Одномандатні ілюзії

Здавалося б, інша важлива відмінність нинішніх виборів від попередніх – поява одномандатних округів, переможці в яких отримають половину, тобто 225 місць, у Держдумі. Теоретично це давало виборцям можливість провести до парламенту окремих опозиційних політиків. На практиці ж кандидати від «Єдиної Росії», судячи з усього, можуть святкувати перемогу в більш ніж двохстах округах.