Як література змінює ваш мозок (і ваше ставлення до інших)

Наші мотиви для читання різноманітні. Ми читаємо популярну літературу, щоб відволіктися, художні твори — для естетики їхніх зворотів, документальні тексти — щоби збагатити свої знання, наукові чи технічні, а книги особистого розвитку — з метою, явно визначеною в їхньому означенні…

Одне можна сказати напевно: якщо вірити третьому виданню барометра «Французи і лектура», опублікованому в березні Національним центром книги, Франція любить читати — 88% її мешканців вважають себе читачами, з особливим уподобанням до романів.

У багатьох наукових дослідженнях вивчали вплив на мозок медитації або музики в більш чи менш тривалій перспективі, але про читання нам мало що відомо. Дивно, але воно не ставало предметом великих дослідів. Більшість досліджень були зосереджені на описі того, що відбувається в мозку, коли ми читаємо, або на визначенні структур мозку, необхідних для читання.

Було чітко продемонстровано, що читання приносить значну користь, особливо для мислення, хоча не всі категорії книг є в цьому плані однаковими. Гляньмо на деякі ключові висновки кількох проведених досліджень.

Завдяки літературі краще «прочитувати» інших

Вражаючий результат отримали Девід Комер Кидд і Емануеле Кастано, дослідження яких було опубліковано в престижному журналі Science 2013 року, а потім його відтворила інша команда науковців 2018 року.

Кідд і Кастано показали, що простий факт читання художньої літератури (точніше, твору, відзначеного премією та/або написаного визнаним автором — таким, як Патрік Модіано або Жан-Марі Гюстав Ле Клезіо), у підсумку дозволяє досягти кращих результатів у розумінні психічного стану інших людей, ніж читання популярної літератури (наприклад, бестселера).

Розуміння чужої свідомості визначається як здатність приписувати думки, наміри, емоції собі та іншим і використовувати їх для пояснення, передбачення й керування поведінкою інших людей. Під час своєї роботи Кідд і Кастано оцінювали цю здатність за допомогою тесту з погляду інтерпретації людини, який полягав у підборі слова, відповідної думки, наміру або емоції, вираженої поглядом людини.

Автори дослідження також показали, що, крім цього короткострокового ефекту, існує позитивна кореляція між досвідом читання в учасників дослідження, виміряним за здатністю впізнати автора, а результатами, виявленими завдяки тесту з інтерпретації погляду — що дає підставу припускати довгостроковий вплив практики читання на здатність розуміти психічний стан інших людей.

Тому ясно, що читання літературного твору має позитивні наслідки, але як їх пояснити з неврологічної точки зору?

Література модифікує нейронні зв'язки

Різні дослідження розглядали церебральні основи теорії мислення. Їхня суть — учасники читали тексти, спрямовані на мобілізацію мислення, а науковці спостерігали за діяльністю їхнього мозку за допомогою функціональної нейровізуалізації. Таким чином учені продемонстрували участь двох специфічних областей мозку: медіанної префронтальної кори і скронево-тім'яного переходу, які відіграють, зокрема, певну роль у розумінні намірів інших.

Ці результати цікаві, але насправді нічого не говорять про вплив читання літературних текстів на мозок. Наразі існує лише одне дослідження, в якому був вивчений аспект впливу читання літературних текстів на мозок: це дослідження Бернса та його колег, опубліковане 2013 року в журналі Brain connectivity. Автори попросили групу здорових людей, студентів університету Еморі, де працювали дослідники, щовечора протягом дев'яти днів читати по тридцять сторінок роману Роберта Гарріса «Помпеї». Потім наступного ранку систематично вимірювали активність їхнього мозку в стані спокою. Такий протокол мав визначити, чи вплив читання на мозок тривав з плином часу.

Результати показали, що протягом цього дев'ятиденного періоду читання функціональний зв'язок між медіальною префронтальною корою і скронево-тім'яним переходом посилився. Покращений зв'язок між цими двома областями може пояснити, чому в читачів романів зростає компетенція стосовно цієї функції

Йдіть далі, щоб оптимізувати користь від читання

Таким чином, читання, схоже, здатне поліпшити певні когнітивні здібності, важливі для життя в суспільстві. Водночас ці вельми цікаві результати залишаються фраґментарними і потребують подальших досліджень.

Ідеальне дослідження мало би поєднувати когнітивні виміри здатності розуміти чуже мислення з функціональними й анатомічними вимірами мозку. Воно мало би бути спрямоване на те, щоб підкреслити короткострокові і довгострокові ефекти читання на здатність мислення, а також краще визначити пов'язану з цим сигнатуру мозку.

Література вже включена в програми, спрямовані на зміцнення соціальних зв'язків — наприклад, як стимулювання емпатії серед лікарів або на розвиток цих здібностей в ув'язнених.

Глибше розуміння механізмів функціонування мозку, що лежать в основі благотворного впливу читання, дозволить зробити ці підходи ефективнішими або навіть винаходити нові.

Frédéric Bernard
Comment la littérature change votre cerveau (et votre rapport aux autres)
Slate, 20.03.2019