Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Банкет посеред тарифної чуми. Вісім висновків з фінансового звіту «Нафтогазу»

    наші гроші
    • Наталка Прудка
    • Розсилка
    Голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв - Банкет посеред тарифної чуми. Вісім висновків з фінансового звіту «Нафтогазу»
    Голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв
    фото з відкритих джерел

    У 107 разів за чотири роки: так зросли зарплати топ-менеджерів «Нафтогазу»

    НАК «Нафтогаз України» передав до мінекономіки фінансовий звіт за 2018 рік, виконаний аудиторською компанією Deloitte. Відбулось це попри те, що уряд і досі не затвердив фінансовий план компанії на минулий рік. Але НАК впевнено звітує. Відкрито декларує витрати, що були здійснені всупереч урядовим настановам.

    Насамперед привертають увагу суми, витрачені на оплату праці провідного управлінського персоналу: у порівнянні з 2014 роком вони зросли у 107 разів. Загалом 15 головних топ-менеджерів (6 членів правління та 9 директорів напрямків) минулого року отримали 681,7 млн грн, тобто, в середньому по 44,5 млн грн на одну персону на рік (еквівалент $1,7 млн). Крім того, на забезпечення діяльності наглядової ради (7 осіб, 4 з яких іноземці) «Нафтогаз» виплатив 53,2 млн грн.

    Для порівняння: зарплата цього кола управлінців «Нафтогазу» у 2014 році становила 6,4 млн грн, а в 2017-му – вже 179,5 млн. Загалом менеджмент компанії у 2018 році наростив свої адміністративні витрати до 3,67 млрд грн, що у 2,42 раза більше, ніж було у 2017-му  – 1,56 млрд грн.

    Не складно спрогнозувати, якою буде реакція уряду, коли правління та наглядова рада «Нафтогазу»  спрямують фінансовий звіт на затвердження Кабміну. Після скандальної серії виплат керівництву «Нафтогазу» минулого року уряд змінив Порядок здійснення витрат суб’єктами господарювання державного сектору економіки. Оскільки  фінплан «Нафтогазу» не був затверджений, витрачати кошти на виплату винагороди (премії) керівникам компанії було заборонено, як і купувати та орендувати легкові автомобілі, оплачувати консалтингові послуги, представницькі заходи тощо. Але голова правління «Нафтогазу» Коболєв проігнорував ці правила, а прем`єр Гройсман отримав підставу для дострокового  розірвання контракту.

    Як повідомляв «Главком», у березні Коболєву вдалось залишився на посаді, попри обіцянки глави уряду оголосити новий кадровий конкурс. Коболєву продовжили контракт, але всього лише на рік – до 22 березня 2020 року. До того ж керівникові НАКу було виставлені жорсткі умови, серед яких: фінансові обмеження для менеджменту та всього холдингу.

    У березні Кабінет міністрів України змінив статут НАК «Нафтогаз України», прописавши у ньому можливість звільняти голову «Нафтогазу» напряму, а не рішенням наглядової ради компанії.

    У січні минулого  року «Главком» вже  писав про те, як Кабмін забракував проект фінансового плану компанії на 2018 рік. Одна з причин: керівник «Нафтогазу» намагався «протягти» через уряд непомірно високі витрати на утримання НАКу –  біля 2,2 млрд грн у рік на оплату праці, тобто, в рази більше, ніж у попередні роки. Проект передбачав підвищення середньої зарплати працівників київського офісу до 156 тис. грн на місяць – це вдвічі більше, ніж навіть у 2017-му. Виплати лише керівництву мали скласти рекордні 720 млн грн.

    У підсумку рік давно закінчився, а фінплан досі не затверджено. Проект неодноразово повертався до компанії із суттєвими зауваженнями міністерств, оскільки він значно погіршував фінансові результати діяльності холдингу та містив значний прихований дефіцит коштів. Та, як показує фінансовий звіт, Гройсману так і не вдалося дотиснути Коболєва і стримати його від виплати захмарних зарплат.

    «Нафтогаз» мінімізує сплату дивідендів до бюджету

    Фінзвіт також показує, що обороти «Нафтогазу» зростають щороку через підвищення ціни газу для споживачів. Загальна сума доходів компанії за 2018 рік склала 204,9 млрд грн, що на 9% (+17 млрд грн) більше у порівнянні з 2017 роком. У структурі доходів 64,5% складають доходи від реалізації газу, 35,3% – доходи від транзиту, 0,2% – інші доходи.

    Структура доходів «Нафтогазу України», млрд грн

     

    2017 р.

    2018 р.

     +/-

    %

    Доходи

    187,9

    204,9

    17,0

    109,05

    транзит газу

    73,9

    72,3

    -1,6

    97,85

    реалізація газу

    113,5

    132,1

    18,6

    116,35

    інше

    0,2

    0,2

    Аналіз звіту компанії за 2018 рік показує, що менеджмент кмітливо скористався відсутністю фінплану для того, щоб мінімізувати чистий прибуток, аби зменшити базу для нарахування та сплати дивідендів до держбюджету. З цією метою компанія перестала публікувати у звіті-2018 дані щодо формування валового прибутку за кожним із сегментів діяльності, включно з реалізацією природного газу для окремих категорій споживачів: населення, підприємств теплокомуненергетики, промисловості. Вказується не валовий прибуток, а так званий «фінансовий результат», який значно менший від валового прибутку (та навіть є збитковим в частині виконання послуг постачальника зі спецобов`язками  (ПСО), оскільки містить додаткові витрати (зокрема, нарахування на знецінення дебіторської заборгованості та прямі списання).

    Валовий прибуток підприємства за підсумками 2018 року склав 46 млрд грн, що на 11,5% (+4,7 млрд грн) більше, ніж у 2017 році. Основним видом діяльності, що забезпечує високий рівень валового прибутку є транзит газу – 37,2 млрд грн. Високоприбутковим також є реалізація газу. За цим видом діяльності валовий прибуток склав 10,4 млрд грн – у в порівнянні з 2017 роком валовий прибуток від реалізації  газу збільшився вдвічі (2017 рік – 4,8 млрд грн; 2018-й – 10,4 млрд грн).

    Структура валового прибутку «Нафтогазу України», млрд грн

     

    2017 р.

    2018 р.

     +/-

    %

    Валовий прибуток

    41,3

    46,0

    4,7

    111,50%

    транзит газу

    37,0

    37,2

    0,1

    100,36%

    реалізація газу

    4,8

    10,4

    5,6

    216,70%

    інше

    -0,5

    -1,5

    -1,0

    288,75%

    Відсутність у публічному фінансовому звіті інформації щодо формування валового прибутку від реалізації газу за окремими сегментами також позбавляє можливості заперечити вимоги  компанії щодо необхідності виплати їй компенсації з бюджету за постачання газу побутовим споживачам за цінами нижче ринкових.

    Водночас наведена в звіті інформація щодо так званого «фінансового результату за сегментами» дає можливість «Нафтогазу» стверджувати, що через виконання ПСО, покладених на компанію у 2018 році,  отримано збитки 2,85 млрд грн. Основним фактором такої збитковості є формування значної дебіторської заборгованості за газ. А це вже наслідок незадовільної роботи менеджменту компанії і не може бути підставою для компенсації з бюджету.

    Чистий прибуток

    Фінансовий звіт засвідчив, що попри ріст валового прибутку в 2018 році на 11,5% (до 46 млрд грн), чистий прибуток «Нафтогазу» у 2018 році зменшився у 2,8 раза,  або на 24,5 млрд грн та склав лише 13,6 млрд грн (2017 р. – 38,1 млрд грн). Вирішальний вплив у цьому випадку мали витрати, які не пов’язані безпосередньо з виробничою діяльністю, а залежали від управлінських рішень менеджменту компанії.

    Основні фактори, що вплинули на різке падіння чистого прибутку у 2018 році :

    • Відрахування на знецінення дебіторської заборгованості та прямі списання – 5,33 млрд грн (2017 р. – 1,51 млрд грн);
    • нарахування забезпечень під судові позови – 10,1 млрд грн – і жодних  пояснень «Нафтогаз» не надає! (у 2017 р. –  0 грн):
    • ПДВ на компенсацію згідно з рішеннями Стокгольмського арбітражу щодо транзиту газу – 4,76 млрд грн (у 2017 р. – 0 грн);
    • зменшення доходів участі в капіталі на 1,46 млрд грн (2018 р. – мінус 0,18 млрд грн; у 2017 р. – плюс 1,28 млрд грн).

    У результаті сумарний розмір зазначених нарахувань (сформованих через управлінські рішення) значно перевищують розмір самого чистого прибутку. Саме так керівництво «Нафтогазу» занижує базу для нарахування дивідендів до держбюджету.



    Дивіденди

    У 2018 році компанія отримала від своїх дочірніх підприємств 41 млрд грн дивідендів (2017 р. - 10,2 млрд). Водночас до державного бюджету в 2018 році було сплачено – 29,5 млрд грн (2017 р. – 13,3 млрд). Очікуване нарахування дивідендів за підсумками 2018 року – 6,8 млрд грн (у 2017 р. – 29,5 млрд).

    Про що говорить фінансовий звіт «Нафтогазу»:
    1. Доходи зросли на 9%
    2. Валовий прибуток зріс – на 11,5%
    3. Чистий прибуток зменшився у 2,8 раза
    4. Нарахування дивідендів зменшаться у 4,3 раза
    5. Адміністративні витрати зросли у 2,42 раза
    6. Отримані дивіденди від дочірніх підприємств зросли у 4 рази
    7. Сплачені дивіденди до бюджету зросли у 2,2 раза
    8. Непродуктивні витрати зросли в 11 разів

    Чи змінить ситуацію обрання нового президента?

    В  експертному середовищі переконані, що Коболєв уже вжив заходів, аби зберегти свою посаду після зміни влади. Оскільки роль мільярдера Ігоря Коломойського у виборчій компанії була усім зрозуміла, то останні дії керівництва «Нафтогазу» розцінюються саме як пошук нового покровителя.

    Перед другим туром виборів «Нафтогаз» провернув багатомільярдну оборудку, вигідну Коломойському.

    28 березня акціонери «Укрнафти» погодили продаж НАК «Нафтогаз України» 4 млрд куб. м газу. Половина цього обсягу (2 млрд куб. м) – спірний газ, видобутий ще 2006 року, друга половина – паливо, яке «Укрнафта» видобуде в майбутньому. Водночас ціна всього товару має бути ринкова.

    Суть оборудки: «Укрнафта», яку вже багато років контролюють люди Коломойського, не платила податки. Коболєв пропонує вирішити проблему так: «Нафтогаз» сплачує «Укрнафті» за спірний (і не лише!) газ за ринковими цінами. Водночас сплата має здійснюватися коштами, які «Нафтогаз» вимагає від уряду перерахувати йому як компенсацію за газ, поставлений населенню в 2016-2018 роках за ціною, нижчою за ринкову. Тобто НАК отримує з бюджету мільярди, перераховує їх «Укрнафті», а та просто повертає їх до бюджету і гасить накопичений за останні роки податковий борг.

    Згідно з річним звітом «Укрнафти» за 2013 рік, заборгованість за розрахунками з бюджетом становила лише 501 млн грн, а на початок 2019 року – 10,5 млрд грн. Тобто протягом 2014-2018 років податковий борг підприємства зріс у 21 раз!

    За рішення проголосували і представники «Нафтогазу» (володіє контрольним пакетом «Укрнафти» – 50% плюс одна акція), і представники групи «Приват» Коломойського (контролює 42% «Укрнафти», решта 8% – належить офшорним компаніям).

    Тепер питання в тому, як поведе себе новий президент щодо схем «Нафтогазу» на користь Коломойського. І це буде ще один тест для Зеленського.

    Наталка Прудка, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ