Ексглава правління банку: У випадку націоналізації Дельта Банку втрати держави були б значно меншими

Ексглава правління банку: У випадку націоналізації Дельта Банку втрати держави були б значно меншими
На роздрібному ринку до банкрутства банк чітко входив у топ-3, а за розміром кредитного портфелю фізосіб, ми були другі по системі, - ексглава правління Банку

У Фонді гарантування вкладів заявили, що за рахунок реалізації активів Дельта Банку була можливість покрити 51% зобов’язань - Попова

Націоналізація Дельта Банку була найменш затратним та найвигідншим виходом із проблемної ситуації, проте з невідомих причин було прийнято рішення ліквідувати фінустанову.

Про це в інтерв’ю «Главкому» заявила колишня голова ради директорів Дельта Банку Олена Попова.

За словами Попової, у Фонді гарантування вкладів заявили, що за рахунок реалізації активів Дельта Банку є можливість покрити 51% зобов’язань, проте у разі націоналізації фінустанови рівень покриття цих збитків був би незрівнянно вищим, а втрати – меншими.

«У випадку націоналізації «Дельти» збитки були б значно меншими і для держави, і для приватних кредиторів. Зі всіх сценаріїв розвитку ситуації - ліквідація була найбільш витратним варіантом. У банку, окрім простроченого кредитного портфелю, сформованого у проблемних областях і сегментах економіки, був і працюючий портфель, і бізнес. На роздрібному ринку до банкрутства банк чітко входив у топ-3, а за розміром кредитного портфелю фізосіб, ми були другі по системі. Дуже шкода, що все це помножили на нуль», - зазначила Олена Попова.

Ексглава ради директорів Дельта Банку зазначила, що крупні вкладники банку були готові входити у капітал нового перехідного банку, продовжити свої вклади на 5-7 років за пільговою ставкою. Не проти націоналізації був і Національний банк.

«Я пам'ятаю серію нарад з цього приводу, де ми надавали розрахунки у потребі капіталу з урахуванням конвертації частини кредиторів. Суми, які там фігурували, були набагато меншими, ніж витратили по факту. А головне, це дозволило б зберегти актив, що генерує бізнес, збереглася б можливість відновити вартість вкладень. Та й працюючий бізнес більше б отримав грошей від існуючих активів, ніж ліквідатор», - підкреслила Попова.

За словами банкіра, немає логічних пояснень, чому було ухвалене рішення про ліквідацію, а не про націоналізацію банку, як, наприклад, це сталося з ПриватБанком.

«Відповіді я не знаю. Адже «Дельта Банк» був визнаний системним банком, і за всіма передумовами націоналізація повинна була відбутися. Я до останнього моменту не вірила в сценарій ліквідації, адже він не тільки найжорстокіший, але і банально найдорожчий. Що сталося потім і чому цю ідею не підтримали - мені не відомо», - заявила Олена Попова.

Вона нагадала, що навіть після введення тимчасової адміністрації, на стадії прийняття рішення фондом, були варіанти створення перехідного банку, було кілька бажаючих і проводився конкурс.

«Чому ця ідея не була підтримана і був обраний найбільш незручний для всіх сторін і дорогий для держави і всіх людей-клієнтів банку сценарій – ліквідація - я не знаю. Але хтось же відстоював сценарій ліквідації? Для когось же він був вигідним? На це питання я б хотіла знайти відповідь...», - резюмувала екс-глава ради директорів Дельта Банку.

Нагадаємо, у грудні 2019 року детективи НАБУ вручили підозри трьом колишнім керівникам Дельта Банку. Їм інкримінують розкрадання 4,4 млрд грн. Дельта Банк був ліквідований у жовтні 2015 року. 

Читайте більше:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: