Експерти: Бджоли гинуть не від пестицидів, а від порушення правил їх застосування та контрафакту

Бджоли гинуть не від використання аграріями засобів захисту рослин, а від порушення регламентів їх внесення, недостатньої комунікації пасічників з сільгоспвиробниками та використання контрафактних чи фальсифікованих препаратів.

До такого висновку прийшли опитані AgroPortal.ua науковці, експерти та безпосередні учасники ринку.

Як вважають у Інституті екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя, все починається з неконтрольованого доступу в Україну невідомих препаратів та продажу, особливо у роздрібі, неконтрольованої кількості контрафакту.

Налякати штрафами порушників, які застосовують ці препарати, або порушують правила внесення ЗЗР, поки що складно. Перший заступник голови Держпродспоживслужби Владислав Седик каже, що навіть у разі фіксації порушення, органу складно притягнути його до адміністративної відповідальності через недосконале законодавство. Окрім цього, найбільша передбачена санкція – 150 грн. Він наполягає, що державі необхідно змінити свої підходи у цьому плані.

У Всеукраїнській Аграрній Раді переконані, що штрафи мають бути такими, які б у тому числі призводили до закриття бізнесу злісних порушників.

Компанії «Агрейн», яка вирощує зернові та олійні культури в п’ятьох областях України, вдалося налагодити ефективну співпрацю з пасічниками у плані проведення обробок, які б не шкодили бджолам та робили вигідним бізнес обох сторін.

Заступник начальника відділу рослинництва компанії «Агрейн» Тарас Корнієнко говорить, що у компанії використовують лише сертифіковані продукти, дозволені в Україні, дотримуються заходів безпеки під час роботи з ними, правильно проводять утилізацію використаної тари, використовують сучасну техніку та вчасно інформують бджолярів про проведення робіт.

Доктор ветеринарних наук, директор Інституту тваринництва НААН Євген Руденко додає, що самі аграрії та пасічники мають також іти назустріч один одному та вчитися домовлятися. Це зніме відразу чимало проблем, які досі виникали через відсутність порозуміння.

На його погляд, Належна сільськогосподарська практика (Good Agricultural Practice, GAP), як і Належна бджільницька практика (Good Beekeeping Practice, GBP) стає передумовою не лише відповідального ставлення до довкілля, але й майбутнього існування бізнесу. Це саме те, що зробить обопільний бізнес обох сторін процесу успішним. Пасічникам, як і аграріям доведеться озброїтися знаннями.

«Ми реалізували проєкт, де звернули увагу на одну з головних проблем галузі – попередження отруєнь бджіл пестицидами. Ці знання можливо отримати з онлайн лекцій, які вже підготовлені і представлені на YouTube-каналі проєкту «Належної бджільницької практики», – резюмував він.