Фахівці розповіли, як зміняться ціни і курс долара у другому півріччі

Після докорів колишньому голові Нацбанку Якову Смолію в низькій інфляції можна було очікувати, що, отримавши нового керівника, регулятор знизить облікову ставку. Саме облікова ставка є основним інструментом, за допомогою якого НБУ впливає на рівень інфляції. Вважається, що нижча ставка, то дешевші кредити (гроші), це збільшує споживання і попит, відповідно, ціни на багато товарів ідуть вгору. Проте на засіданні правління НБУ 23 липня було вирішено залишити облікову ставку без змін – 6%. Навіть більше, якщо раніше НБУ припускав подальше зниження облікової ставки, то тепер йдеться про можливе її підвищення. Чи означає це, що в Україні знову очікується інфляція, яка перевищить прогнозний коридор, заданий НБУ, тобто 6%, читайте далі.

За підвищення інфляції почали боротися давно

Споживачам, звичайно, більше до душі, коли ціни ростуть повільно, а ще краще – коли вони падають. Але в економіці вважається, що будь-якій країні для розвитку потрібна помірна інфляція. Для України, на думку Нацбанку, оптимальний рівень інфляції – 5% плюс-мінус 1 в. п., тобто від 4 до 6%. У Мінекономіки хотіли б, щоб ціни зростали на 8-9% на рік. Зараз же інфляція становить лише 2,4% у річному вимірі.

Перші дзвіночки, що свідчать про уповільнення інфляції, прозвучали ще в 2019 році. Починаючи з жовтня ціни росли все повільніше, у грудні в Україні взагалі була зафіксована дефляція – мінус 0,2%. Загалом за підсумками року інфляція становила 4,1%, тобто впритул наблизилася до нижньої позначки прогнозного коридору НБУ.

«У відповідь на послаблення інфляційного тиску в I кварталі 2020 року правління НБУ двічі знизило облікову ставку загалом на 3,5% – до 10%. У квітні 2020-го ставка була знижена ще на 2% – до 8%», – йдеться у квітневому інфляційному звіті НБУ.

Але, схоже, руйнівний вплив кризи і карантинних обмежень був занадто великий. Грошей у людей ставало все менше, і тут уже не до зростання цін. За 5 місяців 2020 року інфляція становила тільки 1,8%, а в річному вимірі – 1,7%.

«У травні інфляційний тиск залишався слабким насамперед через відчутне падіння споживчого попиту на товари не першої необхідності. Також інфляцію стримувало здешевлення енергоносіїв, збереження сприятливої ситуації на валютному ринку, збільшення пропозиції овочів і «заморожування» цін на значну кількість послуг», – коментував результати травня Нацбанк.

Як наслідок, у червні ставка НБУ впала до рекордно низьких 6%, хоча спочатку регулятор не планував до кінця року «впускати» ставку нижче 7%.

Чому НБУ більше не хоче «нарощувати» інфляцію

Зміна облікової ставки впливає на інфляцію далеко не відразу. Як регулярно підкреслює в своїх інфляційних звітах НБУ, »в Україні зміна облікової ставки найбільше впливає на рівень інфляції через 9-18 місяців».

Деякі експерти очікували, що в прагненні прискорити інфляцію нове керівництво НБУ буде знижувати облікову ставку ще сильніше. Однак цього не сталося, ставку залишили на колишньому рівні – 6%. Чи означає це, що через кілька місяців зростання цін і так прискориться настільки, що вийде за верхню межу коридору – за 6%?

Під час презентації нової-старої облікової ставки голова НБУ Кирило Шевченко зазначив, що в липні інфляція продовжила прискорюватися. Однак до кінця року, як очікується, вона досягне тільки 4,7%, тобто просто повернеться до цільового коридору. За даними НБУ, нині інфляція зростає переважно через подорожчання сирих продуктів харчування. А в другому півріччі інфляція значною мірою може прискоритися через подорожчання енергоносіїв, а також зростання цін на фрукти, урожай яких, за прогнозами, буде ще гірше, ніж минулого року.

Але в першому кварталі 2021 року, за прогнозами НБУ, інфляція прискориться до верхньої межі заданого коридору – до 6%, а до IV кварталу знизиться до 5,5%. Причому, як зазначалося на пресбрифінгу з монетарної політики, НБУ не брав до уваги обіцяне підвищення мінімальних зарплат. Якщо ж мінімальні зарплати виростуть, це може ще більше прискорити інфляцію, вважають в НБУ.

Ймовірно, тому в Нацбанку допускають, що облікова ставка в 2021 році може зрости. Поки прогнозується підвищення її до 6,5%. Однак НБУ обіцяє орієнтуватися відповідно до ситуації.

Економічний експерт, президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак вважає, що плани НБУ щодо підвищення облікової ставки означають, що інфляція може вийти за межі заданого коридору в 4-6%.

«Інфляція з травня почала зростати. У червні вона була 0,2%, але в минулому році в червні вона була мінус 0,5%. Якщо така ж історія буде в липні та серпні – тоді як в літні місяці інфляція зазвичай негативна, тобто дефляція, – значить, ми досить швидко можемо вийти на показник, який перевищує цільовий рівень Нацбанку. А якщо інфляція доросте до 5% і продовжуватиме підвищуватися, треба буде вже піднімати облікову ставку. Підняття ставки знижує інфляцію. Тобто вони вже переживають, що інфляція буде вищою, ніж коридор», – каже Тарас Козак.

Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук вважає, що відмова НБУ від подальшого зниження облікової ставки може спрацювати як своєрідний запобіжник від подальшого прискорення інфляцію.

«Прогноз НБУ так само, як і наш, передбачає, що інфляція буде поступово прискорюватися – до 4-5% на кінець цього року і до 5-6% в наступному році. Частково це пов’язано з очікуваним послабленням курсу гривні, а також з відновленням внутрішнього попиту і заробітних плат. Тому НБУ й утримався від зниження процентної ставки, щоб не спровокувати ще більше підвищення інфляції, що виходить за межі його цілей», – аргументує Сергій Ніколайчук.

Як вплине на ціни курс долара

Оскільки українська економіка є відкритою, курс долара тісно пов’язаний з інфляційними процесами в нашій країні. За високого курсу ціни на імпортні товари ростуть, а за низького курсу, зміцнення гривні, навпаки, можуть гальмувати інфляцію.

Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб на недавньому пресбрифінгу визнав, що кореляція між курсом долара та інфляцією у нас є, хоча зазначив, що в останні роки її значення знижується.

«У 2015 і 2016 роках, коли країна тільки переходила до плаваючого курсу, ми дійсно бачили дуже значну кореляцію між динамікою інфляційних очікувань і динамікою курсу. Тобто якщо була девальвація, люди відразу підвищували свої інфляційні очікування. Але завжди існувала дуже велика різниця між очікуваннями інфляції і самою інфляцією. Зараз ситуація потроху змінюється на краще. Чи залежать ще очікування від курсу? Так, ми все ще бачимо, що інфляційні очікування залежать від ситуації на валютному ринку, але це «заякорювання» очікувань поступово поліпшується», – сказав Дмитро Сологуб.

За оцінкою багатьох експертів, якщо долар досягне позначки в 30 грн, яку назвали як бажану під час недавньої зміни керівництва НБУ, це ще більше прискорить інфляцію. Втім, Дмитро Сологуб вважає, що такий курс ми навряд чи побачимо в цьому році, економічних передумов для цього, за його словами, немає.

«Ми не раз підкреслювали, що практика завищення інфляційного прогнозу, курсового прогнозу для того, щоб збільшити дохідну частину бюджету, потім завжди має негативні наслідки. І ми завжди говорили про те, що краще завжди більш консервативно підходити до визначення прогнозних параметрів бюджету», – прокоментував він ймовірність «долара по 30».

Водночас Сергій Ніколайчук припускає й таку можливість. Причому він говорить, що багато що залежатиме від монетарної політики НБУ.

«Ми вже кілька років живемо в умовах плаваючого обмінного курсу, коли гривня то зміцнюється, то послаблюється залежно від переважних ринкових факторів. Тому, звичайно, виключати ситуацію, коли курс долара перевищить 30 грн, не можна. Значну роль при цьому відіграє фактор монетарної політики НБУ. Відповідно, подальша доля курсу багато в чому залежить і від того, які зміни відбудуться в політиці НБУ в зв’язку зі зміною керівництва», – підкреслює Сергій Ніколайчук.

Керівник «EXANTE Україна» Володимир Позній звертає увагу, що гривня вже девальвує – влітку, тоді як в інші роки це був час максимального зміцнення української грошової одиниці. Причому девальвація відбувається на тлі послаблення долара до кошика валют.

«НБУ зберіг без змін ставку після 3-процентного падіння гривні до долара з початку липня, хоча сам долар активно здавав позиції весь цей час. Збереження ставки дозволило заспокоїти розпродаж української валюти, стабілізувавши курс нижче 28 за долар. Цілком природно, що тенденція послаблення національної валюти до більшості конкурентів не могла не викликати настороженість Центробанку. Мабуть, саме в зв’язку з цим новий голова ЦБ вирішив зробити паузу і зайняти більш сторожку позицію. Також важливо розуміти, якщо гривня така слабка з доларом, що падає, вона ризикує знижуватися ще швидше за його відкату. Валюти розвинених країн рідко рухаються в одному напрямку тривалий час, і це підвищує шанси на відскік долара в найближчі дні, а тим більше тижні. У цих умовах USD/UAH цілком може переписати максимуми року та й останніх двох років, пішовши вище за 29 грн. Дотик позначки 30 і вище – окрема чутлива тема. Такий сценарій можливий (у цьому році на ринках нічого не можна виключати) у разі нової хвилі розпродажу на ринках, яка може бути викликана новим локдауном у США, а також у разі розростання внутрішніх проблем на фінансових ринках України, що тягнуть за собою відтік інвесторів з ринку», – говорить Володимир Позній.