Мінфін проти економічного штабу Банкової: через що розгоряється суперечка

Міністр фінансів Сергій Марченко критично оцінює податкові ініціативи економічного штабу при Кабінеті міністрів, який започаткували два заступники керівника Офісу президента, повідомляє LB.ua.

За інформацією видання очільник Мінфіну не залучений до процесу обговорення податкової реформи.

«Не знаю, що там відбувається, які рішення приймаються і які питання обговорюються», – розповів Сергій Марченко, зазначивши, що Мінфін і Мінекономіки мають «різні вектори спрямування зусиль» в економічній політиці держави. На думку міністра ідея реформування податкової системи України під час війни не є слушною.

Також він повідомив, що незважаючи на високий дефіцит бюджету воєнну кампанію необхідно фінансувати увесь наступний рік.

«Наступного року Росія продовжуватиме війну проти України, відповідно, нам потрібні кошти для продовження воєнної кампанії на весь рік... Ми не будуємо ні очікувань якихось, ні ілюзій. Ми кампанію маємо фінансувати весь рік», – зазначив міністр фінансів.

Очільник міністерства зазначив, що Державний бюджет на 2023 рік має дуже високий дефіцит, який можливо не буде покритий зовнішніми фінансовими надходженнями.

«На цей рік рівень дефіциту в нас 31,7%, ми плануємо зменшити до 20,6. Але знову ж таки – це шалений дефіцит. За відсутності ринків запозичень я не розраховував би, що нас постійно будуть утримувати. Розраховувати потрібно виключно на власні сили і працювати з партнерами в цей складний період», – повідомив Марченко.

Проте, він не виключив, що за сприятливого розвитку подій залишок грошей спрямують на відновлення.

Нагадаємо, що Верховна Рада збільшила видатки на сектор безпеки та оборони країни на 387 млрд грн. Згідно з проєктом №8126, збільшуються видатки на:

• Міноборони (разом з Держспецтрансслужбою) – 365,2 млрд грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 219,1 млрд грн;
• Система МВС (Нацполіція, Держприкордонслужба, Нацгвардія, ДСНС) – 13,0 млрд грн, з них оплата праці – 5,8 млрд грн;
• Головне управління розвідки Міноборони – 3,2 млрд грн, з них оплата праці – 2,4 млн грн.,
• Служби безпеки – 3,7 млрд грн, з них оплата праці – 3,6 млрд грн;
• Адміністрація Держспецзв’язку – 1,3 млрд грн, з них оплата праці – 1,2 млрд грн;
• Управління державної охорони – 594 млн грн, з них оплата праці – 570 млн грн;
• Служба зовнішньої розвідки – 45 млн грн.

Як повідомлялося, сьогодні, 3 листопада, Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому державний бюджет на 2023 рік. «За» проголосували 295 парламентарів, 35 – утрималися. 

Як відомо, влітку Міністерство економіки за ініціативи президента України створило економічний штаб, до якого долучилися провідні експерти галузі під керівництвом першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки України Юлії Свириденко. Центр працює над вирішенням таких питань: бронювання і закордонні відрядження співробітників комерційних підприємств, пришвидшення руху товарів на митниці для збільшення фізичних обсягів експорту, стимулювання аграрного бізнесу в умовах нестабільності через військові ризики, страхування воєнних ризиків для підвищення ділової активності та робочі місця для людей, які втратили їх через війну.