Міністр фінансів Сергій Марченко: Коштів на субсидії вистачить до листопада

інтерв'ю
 - Міністр фінансів Сергій Марченко: Коштів на субсидії вистачить до листопада
Міністр фінансів Сергій Марченко

«Підприємства з топ-20 сплатили податків на 17 млрд більше в порівнянні з минулим роком»

Поки опозиція кричить про тотальне зубожіння при «зеленій» владі, в урядовій команді вважають, що країна наразі переживає економічний бум. У Кабміні вважають, що споживчі настрої покращуються, зовнішня кон’юнктура для експорту чудова, держбюджет перевиконується, а тут ще й транш МВФ у розмірі $2,7 млрд прилетів в рамках допомоги економікам, що постраждали від пандемії.

Є, звісно, і маленькі неприємності – такі, як ріст інфляції, але, в цілому, у порівнянні, наприклад, з минулим роком, ситуація в економіці більш ніж сприятлива. Але поки немає підстав сподіватися, що ці «зайві» кошти в прямому вигляді дійдуть до звичайних українців.

Міністр фінансів Сергій Марченко в розмові з «Главкомом» розповідає, що уряд планує робити з набутою фінансовою подушкою, як готується бюджет на наступний рік, зізнається, як часто він каже «ні» Офісу президента, та оцінює перспективи нового локдауну.

«Маяки» чинної програми з МВФ виконані вже на 90%»

Новина про отримання $2,7 млрд від МВФ, в принципі, в певних колах була очікуваною. Ці гроші не пов’язані з нашою програмою співробітництва з Фондом, а їхнє отримання є безумовним. Чи є вже розуміння, на що вони будуть спрямовані?

До моменту, коли було прийнято остаточне рішення, ми це не коментували. А зараз в нас будуть проведені внутрішні консультації уряду спільно з Нацбанком. І ми визначимо, якою в нас є потенційна потреба на фінансування дефіциту бюджету. Поки ще ми визначаємося. Механізм, порядок зарахування і все інше, думаю, потрібно буде обговорити додатково. Але цей транш нам дійсно дозволятиме більш спокійно почувати себе до кінця року.

Тобто через отримання цього траншу будуть внесені зміни в цьогорічний бюджет?

Якщо буде потреба - так. У нас просто з'явилося джерело для фінансування дефіциту бюджету - не більше і не менше. Це не означає, що ці кошти можуть бути використані на якісь додаткові потреби. І якщо цей транш ми будемо використовувати, то, скоріш за все, для заміщення інших, більш дорогих, джерел. Але ми при цьому не сиділи, чекаючи, що на нас перепаде манна небесна. Ми зараз запозичили по євробондах близько $500 млн по досить низькій ставці - 6,3%. Тобто йшла підготовка до того, аби погашати наші вересневі боргові зобов'язання. Якби цих коштів від МВФ не було, ми б знали, як реагувати.

Так а що з основною програмою з МВФ? Сторони завжди дипломатично кажуть, що перемовини тривають, ніхто з них не виходить. Але які реальні шанси отримати транш до кінця року?

Ну, дивіться – була досить позитивна комунікація президента з виконавчим директором Фонду Кристаліною Георгієвою. І я вважаю, що в цій комунікації були чіткі сигнали. Фонд висловив бачення прогресу у виконанні реформ, і також було анонсовано приїзд місії. При цьому залишились питання, які досить не зняті і обговорюються. От і все, що я можу наразі сказати.

Так а ми в змозі в принципі обійтися без цього траншу? Чи це надто важливий сигнал для інвесторів, отримання макрофіну від ЄС?

Тут не в грошах справа, а в програмі, яку ми виконуємо. Ми прийняли рішення про запуск судової реформи, були зміни в банківській системі та по інших показниках також був досягнуто досить суттєвого прогресу. Тобто ми робимо свою справу, виконуючи «маяки», які передбаченні програмою. І це важливіше, ніж отримання траншу, який сам по собі не є самоціллю. Скоріше, він буде наслідком прогресу по виконанню програми.

Але «маяки», мабуть, наразі недостатньо виконані, якщо відбувається затримка.

Вважаю, що «маяки» чинної програми виконані вже на 90%. Деякі законопроєкти в першому читанні прийняті, але точно будуть прийняті в цілому. З технічної точки зору ми досить багато «маяків» виконали вже на цей момент – закон про Вищу раду правосуддя, розведення податкової та митної служб як двох окремих юридичних осіб, тарифні питання, банківська діяльність… Це притому, що програма ще не завершилася. Залишилось кілька питань.

Аудиторська служба ще проводить аудит коштів Сovid-фонду. З технічної точки зору ми вважаємо, що цей пункт Фонд вже сприйняв. Але в нас залишились проблеми, що були створені Конституційним судом, і зараз триває дискусія, яким чином це питання має бути врегульовано. Але Верховна Рада вже прийняла рішення про покарання за недостовірне декларування. Ну от, власне, і все.

Ви згадали про аудит Covid-фонду. Там були знайдені якісь масштабні порушення?

Аудит завжди знаходить порушення, тут, дійсно, справа в їхній масштабності. Десь є нормативні порушення, десь певні зловживання, але це не є чимось таким незвичним. Було б дивним, якби ми по всіх інших програмах знаходили порушення, а тут не знайшли, особливо враховуючи стислі строки прийняття рішень, необхідність швидкої закупки і т.д. Найчастіше ці порушення пов'язані саме з тим, що це були досить швидкі рішення і швидкі гроші.

Чи буде якась відповідальність до порушників за результатами аудиту? Що він фактично дасть?

Загалом до правоохоронних органів передано 183 матеріали та поінформовано правоохоронні органи у 272 випадку. Матеріали заходів Державного фінансового контролю долучено до 136 матеріалів кримінальних проваджень та відкрито 148 кримінальних проваджень за переданими матеріалами заходів ДФК або наданою інформацією про їхні результати.

Крім цього, за результатами заходів ДФК, під час яких виявлялися порушення законодавства у сфері закупівель, які мали вплив на результати, Держаудитслужба зобов’язувала замовників усувати виявлені порушення, зокрема, шляхом відміни торгів або розірвання договорів.

У всіх випадках за наявності підстав органом державного фінансового контролю ініційовано заходи з притягнення до адміністративної відповідальності 201 посадової особи, які допустили порушення. Із вказаної кількості 175 посадових осіб притягнуто до адміністративної відповідальності.

Ще питання щодо МВФ. Новоявлена телеведуча Юлія Мендель написала пост в «фейсбуці», де висловила думку, що за відсутності траншу можуть бути проблеми з виплатами через Держказначейство наприкінці року. Наскільки такі прогнози є реалістичними?

Кожен має робити свою роботу. Як міністр фінансів я можу коментувати ліквідність казначейства: що таке індикативний залишок коштів в держказначействі і як цими коштами можна управляти. Кошти МВФ жодним чином не впливають на поточну ліквідність казначейського рахунку. Вже рік ми якось обходимось без коштів МВФ, і знаходимо інші джерела запозичень для заміщення. Тому немає навіть що коментувати. У нас, в принципі, можливо, з деякими нюансами, за сім місяців практично не було перебоїв в казначейському рахунку.


Міністр фінансів Марченко: Інфляція – це частково наслідок споживчого попиту
Міністр фінансів Марченко: Інфляція – це частково наслідок споживчого попиту

«Інфляцію ми «імпортуємо»

Мінфін нещодавно відзвітував щодо перевиконання планів надходжень до держбюджету за січень-липень на 4,6%. Надходження перевершили сподівання і від митниці, і від податкової, і рентна плата за користування надрами дала більше, і різноманітні акцизи і податки. Чи можна до кінця року ще збільшити ці показники, чи навпаки наприкінці року вони можуть сезонно зменшитись?

Плани перевиконуються кожного місяця, тобто сказати, що це якась несподіванка, я не можу. У нас зараз є нормальний тренд – перевиконання бюджету. За сім місяців перевиконання по загальному фонду складає 25,3 млрд грн. І до кінця року такий тренд триватиме. Ми вже більше, ніж на 12 млрд, додатково передбачили зміни до бюджету за рахунок цього перевиконання. Але це не значить, що до кінця року і далі не будемо вносити зміни до бюджету. Є потреба вирішити питання по деяких міністерствах, по яких не була забезпечена повністю потреба.

Які галузі економіки зараз демонструють найбільший ріст, що виражається в сплачених ними податках? Чи можна казати, що нинішні показники бюджету – це наслідок вдалої кон’юнктури, яка триватиме не завжди?

Основу формування доходів бюджету в нинішньому вигляді формують наступні чинники. Це зростання номінальної та реальної зарплат, зокрема, в бюджетній сфері, і відповідно досить активний споживчий настрій громадян. Але, окрім цього, на надходження податків вплинула кон’юнктура зовнішніх ринків - тобто високі ціни на такі наші товари як руда, продовольство. І це допомагає нам на сьогодні оподатковувати досить маржинальні прибуткові галузі - металургію, гірничодобувний комплекс.

В топ-20 платників податку на прибуток за півроку у нас майже половина підприємств саме цієї галузі. Далі йдуть банки, що особливо приємно, - наприклад, Приватбанк сплатив податок на прибуток в 3 млрд гривень лише за перше півріччя. Далі серед великих платників йдуть такі підприємства, як «Київстар», АТБ, «Філіп Морріс» єдиний серед «тютюнників» попав в двадцятку, ну і «Епіцентр» її замикає. Тобто, в цілому, підприємства з топ-20 сплатили податків на 30 млрд грн, що на 17 млрд більше порівняно з минулим роком за цей самий період часу.

Яку роль в цьому збільшенні надходжень грає інфляція, яка в нас теж більша за заплановану?

Інфляція – це частково наслідок споживчого попиту. Але інфляцію ми також «імпортуємо», бо зараз знаходимося в загальному тренді, коли вона збільшується в усьому світі. Чи довго це буде тривати і як інші країни будуть з цим справлятись – це тема для окремої дискусії. В бюджеті у нас закладена інфляція в 7,3%, а зараз – 9,5%, тобто не думаю, що це є таким превалюючим чинником надходжень до бюджету. Так, це певним чином впливає, але не так, як хотілось б комусь.

У вас доволі складні стосунки з паном Саакашвілі, який багато в чому вас звинувачує. На останньому спільному заході він вимагав від уряду зменшення податків та плат за ліцензії, які, з точки зору Мінфіну, якраз є джерелом поповнення бюджету. Ви якось взагалі контактуєте з Виконкомом Національної ради реформ, який Саакашвілі очолює, чи ваш діалог ведеться тільки на рівні звинувачень?

Всі коментарі з приводу Саакашвілі я давав раніше. Позиція не змінилася. Я вважаю, що у нас є президент, Верховна Рада та уряд, і саме в їх спільній роботі можна досягати успіху та відпрацьовувати законопроєкти. Всі інші органи є дорадчими. Можна з ними дискутувати, можна прислуховуватися, можна ні. От і все.

Ви згадували про єврооблігації, які були розміщені під 6,3%. Також були розміщені ОВДП в районі 11–12%, залежно від терміну. Ви вважаєте це адекватними ставками?

Я вважаю це прийнятною ціною. Якщо ви згадаєте 2018 або навіть 2019 роки і порівняєте, то нинішні ставки є більш ніж прийнятними. Особливо враховуючи облікову ставку Нацбанку, яку нещодавно було підвищено. Тобто є попит на облігації і сформований ринок, на якому ми за нагоди запозичуємо. Але сказати, що ми дуже сильно залежимо від цього ринку, не можна. Тобто працюємо у форматі: коли є потреба, то виходимо.

Чи не треба взагалі поступово злазити з цієї голки, чи ви вважаєте ті ж ОВДП абсолютно адекватним інструментом і не бачите загрози побудови «піраміди»?

«Піраміда» ОВДП відбувається в тому випадку, коли ви, по-перше, збільшуєте їхній обсяг, по-друге – ставку. І запозичуєте з кожним разом більш короткі інструменти. Ми навпаки відходимо від коротких інструментів, запозичуємо на більш довгий період часу і знижуємо ставку. Зараз ми виходимо на пристойний рівень відношення ОВДП до державного боргу – нижче 50%.

Тобто все-таки стоїть завдання зменшувати запозичення?

Є певні граничні рівні. Так звані Маастрихтські критерії передбачають певні лінії співвідношення до ВВП. Таким країнам як наша бажано цих критеріїв дотримуватися. Країни, які можуть собі дозволяти високий рівень дефіциту, наприклад, США, або Велика Британія, можуть на ці показники не зважати. Але там інша структура економіки і вони можуть собі це дозволити. Наприклад, в Штатах попередній рівень дефіциту бюджету на цей рік – близько 14%. Враховуючи останнє рішення про збільшення витрат на інфраструктурні проекти і допомогу сім'ям з дітьми, думаю, дефіцит буде вищим. В Британії дефіцит – 11%, в ЄС – 7%. Притому, що в ЄС теж є великі розриви: наприклад, в Італії – 12%. Ми по цьому показнику є помірною країною з рівнем дефіциту в 5,5%, який маємо можливість профінансувати. Тож коли ви вважаєте, що ставки на ринку є для нас зависокими, то треба порівнювати з країнами зі схожою структурою економіки.


Сергій Марченко: Щодо бюджету на наступний рік, то в нас є бюджетна декларація на 2022–2024 роки

Сергій Марченко: Щодо бюджету на наступний рік, то в нас є бюджетна декларація на 2022–2024 роки

«Останнє рішення – за НБУ, який не вважає за потрібне дискутувати з урядом»

Стосунки між Мінфіном і Нацбанком у всі часи є специфічними, бо ці структури часто переслідують різні цілі. Які у вас стосунки з керівником НБУ паном Шевченко і що ви думаєте з приводу розмов, що його скоро можуть змінити, бо він став надто самостійним гравцем?

Нічого не думаю з приводу замін, це питання не до мене. В нас можуть бути дискусії щодо непростих питань, які ми вирішували. Не завжди нам вдається досягти консенсусу, але це нормально. У нас є різні позиції з точки зору різних сфер відповідальності. Мінфін все-таки – більш політично залежний орган, порівняно з Нацбанком, який є інституційно незалежним. А це також впливає на певний рівень взаємовідносин. Але на цьому етапі я працюю з чинним головою Нацбанку.

Навряд чи Мінфін був в захваті від нещодавнього підняття Нацбанком облікової ставки до 8%. Але ходили розмови, що воно могло бути ще більш агресивним, і такий варіант досі не відкидається.

Аби коментувати підвищення облікової ставки, треба розуміти основу, на якій це рішення базується. Я вважаю, що це вимушене рішення.

Так основа зрозуміла – стримування інфляції.

Так, і Нацбанк реагує на це в рамках свого мандату. Звісно, з точки зору уряду, з точки зору економіки, питання підвищення ставки може бути дискусійним. Але в будь-якому випадку останнє рішення – за НБУ, який не вважає за потрібне дискутувати з урядом. І це нормально, бо регулятор має свій незалежний мандат і це його основний інструмент політики.

Під егідою голови держави зараз виконується багато соціальних програм, на які потрібні великі кошти. Ви можете казати Офісу президента «ні», коли вони просять у Мінфіну якісь додаткові гроші на свої прожекти?

Я завжди можу сказати «ні», якщо вважаю, що рішення не є обґрунтованим, і ми не маємо можливості таку потребу забезпечити. Але, умовно кажучи, моя задача в тому, аби знайти таку можливість на ті потреби, які є в нашій економіці, в соціальній сфері і т.д. Тому я не є категоричним противником будь-яких змін, якщо вони є обгрунтованими. Умовно кажучи, зараз ми маємо перевиконання бюджету і ці кошти можемо спрямувати на нагальні потреби, які могли не бути передбачені при підготовці бюджету. Тому моя задача – знайти рішення, а не сказати «ні».

Ну, про міністра фінансів завжди кажуть, що це «містер Ні». До нього всі йдуть за грошима, а він всіх «завертає».

В 99% випадків я так і роблю. Але є випадки, коли є необхідність прийняти рішення, тому що це може впливати на певний соціальний стан людей. Наприклад, візьмемо законопроєкт 5600 про справедливість правил гри в сфері оподаткування. Якщо він буде прийнятий в цілому, ми таким чином продемонструємо, що держава бачить необхідність в пошуку джерел додаткових доходів, бо є певні прогалини в податковому законодавстві, якими хтось зловживає. Це значить, що якийсь бізнес створив собі такі комфортні умови, порівняно з іншими, і це треба припинити. Якщо будуть рівні правила гри, то буде більша сплата податків, і ці кошти можна буде використати на додаткові потреби.

Так часто ви все-таки відмовляєте ОП?

Часто. Але наш голос завжди чують. Якщо є проблеми, які потребують вирішення, то ми шукаємо шляхи як це можна зробити.

До 15 вересня уряд має подати проєкт бюджету на наступний рік. Враховуючи те, з яким запасом виконується бюджет нинішній, чи можна очікувати, що він буде більш оптимістичним? Чи краще зробити його більш консервативним, аби потім знову звітувати про перевиконання плану?

Якщо згадаєте, то минулого року нас всі звинувачували, що бюджет-2020 «надутий». Більше того, в мене була дискусія з багатьма вашими колегами, які казали, що ще в першому кварталі доведеться робити секвестр, бо неможливо отримати ті доходи, які прописані. Тобто не можна казати, що ми щось занизили.

Щодо бюджету на наступний рік, то в нас є бюджетна декларація на 2022–2024 роки, яку підтримав парламент. На основі цієї декларації ми зараз підготували інструктивні листи від головних розпорядників. До 13 серпня ми збираємо їхні пропозиції і потім будемо у погоджувальній раді визначатися щодо бюджету на 2022-й. Насправді, всі його прогнозні показники можна подивитися в бюджетній декларації. На сьогодні макропрогноз, доходи, видатки – нічого не змінилися. Йде мова про те, що можливе перекалібрування деяких речей – може, зробимо уточнення по деяких позиціях. Тобто, звичайно, що кінцевий варіант бюджету буде частково відрізнятися від того, що прописано в декларації. Але у нас є основа, відповідно до якої ми готуємо бюджет, тому наша задача максимально спрощена.

Всю політику ми з депутатським корпусом обговорили ще на етапі травня-червня. Були дискусії, парламент щось погодив, щось ні. В цьому і є феномен бюджетної декларації, що деякі речі політичного характеру і особливості прогнозування можна обговорити ще на початковому етапі.

Тобто якщо ви вже все з депутатами обговорили, то бюджет пройде простіше, ніж попередній?

Я не очікую простого проходження бюджету. Справа в тому, що парламент на третьому році своєї діяльності вже став досить зрілим. І з кожним роком до кінця каденції ця зрілість буде тільки посилюватися. Це стосується парламентів усіх скликань.Тобто парламент може задавати уряду незручні питання з точки зору бюджету. І це може бути дуже складна дискусія, до якої ми маємо готуватись. Але, думаю, будемо готові.


Сергій Марченко: Я завжди можу сказати «ні», якщо вважаю, що рішення не є обґрунтованим

Сергій Марченко: Я завжди можу сказати «ні», якщо вважаю, що рішення не є обґрунтованим

«Ми думаємо, як переформатувати механізм «5–7–9%»

Наскільки в бюджеті наступного року можуть зрости соціальні виплати? Це завжди усіх цікавить.

На рівень інфляції плюс два відсотки – це стосується всіх соціальних індикативів. На сьогоднішній момент заплановано саме так – якщо буде можливість прийняти інше рішення, будемо думати. Звісно, стан перевиконання доходів дозволяє нам отримати певну подушку на бюджет 2022 року. Але знову-таки, врахуйте, що згідно з домовленостями з МВФ ми маємо наступного року скоротити дефіцит бюджету на 2%. Йдеться про суму близько 60 млрд гривень. На це також треба зважати.

Чи витримає економіка потенційний новий локдаун у зв'язку з поширенням штаму «Дельта» і неприємними прогнозами на осінь. Чи готуються якісь стресові сценарії на цей випадок?

Я є прихильником масової вакцинації. В тих країнах, де вакцинація досягла високого рівня, локдауни не передбачаються. Британія, незважаючи на останню кількість випадків заражень, навпаки максимально послабила вимоги, і зараз там все відкрито. В Штатах зараз також йде більше дискусій, яким чином збільшувати вакцинацію, а не про те, чи запроваджувати локдаун. Тобто вакцинація взагалі знімає це питання з порядку денного.

Але вірус мутує.

Якщо людина вакцинована – вона захищена. Та активна частина населення, що буде вакцинована, дозволить мінімізувати ризики третьої чи четвертої хвиль. Такі заходи як локдауни, можливо, довели частково свою превентивну функцію на початку епідемії, а зараз – тільки вакцинація.

Державна програма «Доступні кредити 5–7–9%» – одна з президентських «фішок». А наскільки банкам вигідно брати участь в ній?

Дуже вигідно. Ми якраз думаємо, яким чином переформатувати механізм, тому що це досить суттєве навантаження на державу в частині компенсації відсотків. Але поки що нічого не буде переглянуто. Ця програма довела свою ефективність, і це прекрасно. В ній зараз 33 банки і тільки за тиждень було укладено нових кредитних договорів на

1,3 млрд грн. До цієї програми, в принципі, ні в кого немає жодних зауважень.

Але вона вже працює, на відміну від ринку землі. Уряд схвалив проєкт постанови, згідно з яким малі фермери зможуть отримати державні гарантії по кредитах для придбання землі. Які гарантії того, що цей механізм буде дієвим, бо питання є дуже чутливим?

Там практично може бути застосований такий саме механізм, як «5-7-9», який вже добре функціонує. Ми відпрацювали механізм портфельних гарантій, коли в окремій галузі формуватимуться портфелі і ці кредити будуть окремо гарантуватися. Тому, чесно кажучи, я не бачу особливих проблем.


Міністр Сергій Марченко: Якщо людина вакцинована – вона захищена
Міністр Сергій Марченко: Якщо людина вакцинована – вона захищена

Павло Рябікін зараз справляється на митниці? Бо він все ж прийшов туди дещо з інших галузей. Особливо враховуючи постійні розмови, що це така клоака, куди кого не постав, нічого не змінюється.

Ну я б сказав, що справляється певною мірою. Судячи по показникам, ми не маємо питань до надходжень від митниці. Тут ще питання в тому, що дуже складно знайти людей, які б готові були працювати в цій сфері. Рябікін працює, і знову-таки з точки зору наповнення бюджету в нас питань немає. Хоча, може, там зараз і кон’юнктура сприятлива і резервів ще достатньо.

А от з точки зору реформування митниці є багато запитань. Так, у нас нещодавно на апаратній нараді доповідав керівник митниці і основним запитанням до нього було те, яким чином здійснюється реформування. Він назвав наступні цифри. Тестування пройшли 9 тис. посадових осіб митниці, а це практично весь особовий склад. П’ята частина з нього не пройшла 1–2 етап тестування. Тобто вони не склали певні тести – на логіку, на загальні здібності, числове мислення, глобальне мислення… 10% з тих, що пройшли перші два етапи, не пройшли тестування на благонадійність. На сьогодні 76% митників переведені в нову структуру митниці. Тобто є просто дискваліфікація, конкретно пов’язана з питанням благонадійності. Далі митниця збирається запровадити проходження поліграфу при призначенні на нову митницю. І це правильний напрямок руху, який ми підтримуємо. Звичайно, є багато запитань і я не буду говорити, що все добре в митниці. Але є керівник і є його відповідальність.

Ви от про резерви для митниці казали. Доволі давно існує така практика, як масове завезення «битих» авто з США. З цією історією минулого року навіть МВС намагалося розібратися. Чи митниця має якось реагувати на цю практику?

Давайте зафіксуємо, що це є проблемою. Я звернуся до керівника митниці, аби ми таким чином сформували на неї реакцію.

Обсяг субсидій, запланований на цей рік, складає 35 млрд грн. Очевидно, що при запланованому підвищенні тарифів цього буде недостатньо. Як уряд буде вирішувати цю проблему?

Ми наразі здійснюємо оцінку разом з Мінсоцполітики, якою є додаткова потреба в коштах на субсидії. Як тільки ми цю оцінку зможемо трансформувати, то вийдемо з ініціативою про додаткове збільшення видатків на цю сферу. А доходи під ці видатки, як я вже казав, є. Як тільки парламент запрацює, буде відповідне рішення. Але до листопада чинних призначень достатньо.

У держбюджеті на цей рік на виплату пільг та житлових субсидій передбачено видатки у сумі 35,2 млрд грн, із яких станом на 4 серпня фактично спрямовано 31,4 млрд грн, або 88,5 % річного плану. Наразі цих коштів достатньо для завершення неопалювального періоду поточного року.

Скажіть відверто – перед можливими кадровими чистками восени цей уряд вже сидить на валізах?

Я цього не відчуваю. Бачите – цей уряд вже працює більше, ніж півтора роки, хоча на початку його роботи багато було скепсису. Вважаю, що незважаючи на зміну деяких міністрів, в цілому уряд успішно справляється з покладеним на нього завданням.

Ви особисто відчуваєте тиск?

Завжди, але це нормально. Політичне середовище в нас турбулентне, бажаючих розхитати човен досить багато. Ми маємо робити свою роботу, незважаючи на будь-які політичні ситуації. На сьогодні у нас достатньо запасу міцності.

Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Міністр фінансів Сергій Марченко: Коштів на субсидії вистачить до листопада