Прощати борги і кому? Ось головне питання
Опалювальний сезон має стартувати вже за місяць. Але постачання «теплих» послуг споживачам під загрозою. Як уже писав «Главком», загальна сума боргів на ринку газу сягнула космічної цифри в 114 млрд грн. Підприємства теплокомуненерго на сьогоднішній день заборгували в цілому 45 млрд грн. З них близько 27 млрд грн – перед НАК «Нафтогаз України». Тому державна монополія погрожує зупинити постачання газу контрагентам, які не розплатяться. При цьому «Нафтогаз» визнає: боргова проблема створена самою державою, вона її мала б і розв’язати.
Критична ситуація змушує реагувати і владу, і самих гравців ринку. На початку осені в Києві пройшла зустріч «Кризова ситуація з боргами на ринку природного газу – економічний аспект рішення». Захід був організований комітетом з енергетики Європейської Бізнес Асоціації. У ньому взяли участь представники «Нафтогазу», підприємств теплокомуненерго, народні депутати та експерти.
«Главком» вивчав позиції усіх зацікавлених сторін, розбирався, які шляхи виходу з кризи пропонують фахівці. На їхню загальну думку, проблема створена штучно, і для того, аби не допустити колапсу системи, залишились лічені дні.
Причини кризи
Майбутні неприємності не були секретом для представників, тому сани, як то кажуть, почали готувати з літа. 17 липня 2020 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт №3800-1 про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу», з метою забезпечити фінансову стабільність в галузі.
Долати боргову кризу депутати пропонують шляхом списання заборгованості теплопостачальних і теплогенеруючих організацій за газ, використаний для централізованого опалення будинків і постачання населення гарячою водою.
«Ніякого іншого способу врегулювати питання цієї божевільної і космічної заборгованості неможливо! Тут або кінцевий споживач повинен заплатити, або бюджет. А ну спробуйте або те, або інше. У держави таких зайвих коштів немає. Перекласти борги на населення, піднявши тарифи? Як ви це собі уявляєте, до чого це призведе?», – ставить риторичне питання учасникам зустрічі колишній міністр з питань житлово-комунального господарства, ініціатор законопроєкту №3800-1, народний депутат Олексій Кучеренко.
На переконання парламентаря, головна причина нинішнього фінансового дисбалансу в галузі – м'яко кажучи, не дуже зрозуміла державна політика. Зокрема, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) тривали час встановлювала економічно необґрунтовані, занижені тарифи. Через це у підприємств теплокомуненерго накопичувалися борги: вони не отримували своєчасно компенсацію з державного бюджету за різницю в тарифах.
Iншій державній компанії, НАК «Нафтогаз України», проблеми виробників теплових послуг були байдужі. «Нафтогаз» справно нараховував підприємствам теплокомуненерго за неоплачений газ штрафи і пені, а їх погашення стало ще однієї проблемою – тарифом це не передбачено.
«НАК через суди заарештовує рахунки компаній-постачальників тепла, налічує штрафи і пені, і вони у деяких підприємств складають вже третину боргів. Створених, підкреслюю, штучно», – зазначив Олексій Кучеренко.
Ще одна проблема – в Україні при обліку газу до сих пір вважається обсяг, в той час як у всьому цивілізованому світі враховуються енергетичні одиниці, теплопровідність. У холодну пору року обсяг зменшується, і це призводить до дисбалансу в системі розрахунків – частина газу (а взимку це до 7-9%), споживається без оплати, і знову ж таки накопичуються борги перед «Нафтогазом».
В даному випадку тут, як мінімум, потрібно встановити так званий «морозний коефіцієнт». Але краще, звичайно, перейти на енергетичні одиниці.
Дикі штрафи
Директор «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась наводить ще більш вражаючі дані щодо штрафів і пені. За його даними, бувають випадки, коли вони складають навіть більше, ніж третину від загального боргу перед «Нафтогазом». «Наводжу недавній приклад з нашої компанії. На 800 тис грн боргу нам нараховані штрафи та пені на суму 4 мільйони! Тобто тіло боргу – всього 16% загальної суми. Ми програли суд, і я розумію, чому його програли: тому що підписали такий договір. Але іншого варіанту не було – «не підписуєте цей договір, значить, будь ласка, беріть газ де хочете». А зараз я не можу взяти газ де хочу, бо у мене є борг. Закон чітко визначає: поки є борг, не можна перейти до іншого продавця газу», – пояснює Павло Карась.
На переконання менеджера, заборгованість повинна бути списана безумовно, тому що вона ненормальна, через штрафи та пені. «При цьому «Нафтогаз» встановлює санкції відповідно до норм Цивільного кодексу, тому що він з нами працює, як з господарюючим суб'єктом. А ми, якщо що, своїм клієнтам можемо нарахувати штрафи і пені відповідно до закону «Про житлово-комунальні послуги», але вони на порядок менше», – пояснює керівник «Черкаситеплокомуненерго».
Ще один момент, який дуже заважає нормальній роботі, – процедура затвердження нового тарифу, вже прийнятого, згідно із законом складає три місяці. Тобто, весь цей час облгази змушені працювати за старими тарифами, і знову ж утворюються борги.
Природи боргу
«З 2014 року оператори газорозподільної мережі знаходяться в системній кризі. Проблема в тому, що темпи інфляції сильно обганяли темпи зростання тарифу, і це особливо відчувалося в 2018-2019 роках, коли вартість промислового газу росла семимильними кроками, а регулятор ніяк на це не реагував. У 2018 році у нас в тарифі газ був закладений 6 тис. грн за тисячу кубометрів, а на ринку він коштував 12 тис. Тобто дворазовий розрив», – пояснює фінансовий директор ВАТ «Вінницягаз» Сергій Кібітлевський.
Для кращого розуміння ситуації менеджер навів такий приклад: «Уявімо собі ситуацію: регулятор нам нараховує, що бензин все ще коштує 8 гривень за літр, а його фактична ціна – 20 гривень. Відповідно ми змушені собі в збиток купувати цей бензин для того, щоб заправляти машини аварійно-диспетчерської служби. Тому що інакше станеться катастрофа».
Для «Вінницягазу» результатом такого державного регулювання став борг 900 млн грн, накопичений за 2014-2019 роки. Це еквівалентно майже трьохрічній виручці від тарифу оператора газорозподільної мережі. Тобто, щоб відразу скинути такий борговий тягар, компанії необхідно підняти тариф утричі. Але люди тоді можуть просто перестати платити, навіть найвідповідальніший прошарок клієнтів – пенсіонери.
«Так, є варіант реструктуризації боргу. Але для того, щоб це не було помітно в тарифі (збільшення на 10-15% протягом року), підвищення необхідно розтягнути на десятки років. Знову ж таки, чи готовий «Нафтогаз» чекати? Питання риторичне», – говорить топ-менеджер «Вінницягаз».
На його думку, ідеальний варіант виходу з ситуації той, який передбачений у законопроєкті №3800-1 – списання газових боргів по всьому ланцюжку, від постачальника газу до виробника тепла. «У цьому випадку все, починаючи від наших клієнтів і закінчуючи учасниками ринку, постраждають найменше», – переконаний Кібітлевський.
Борги треба гасити по колу?
Директор зі зв'язків з державними регуляторними органами та зацікавленими сторонами Групи «Нафтогаз» Альона Осмоловська підтверджує: проблема внутрішніх боргів дійсно велика і потребує термінового вирішення. Але представниця компанії-монополіста впевнена: просто так взяти і списати всім борги – не вихід.
«Хто допустив проблему, той і повинен за це відповідати. Якщо проблема боргів виникла через те, що НКРЕКП не приймав правильні рішення, значить, він і повинен все компенсувати. Або це має зробити держава, яка допустила такі дії регулятора», – зазначила Альона Осмоловська.
Проблема, на думку представниці компанії-монополіста, має вирішитися в такий спосіб. Держава перераховує теплокомуненерго ту суму, яку воно заборгувало через недолуге державне регулювання. Підприємство, в свою чергу, платить борг «Нафтогазу». А НАК, як 100% державна компанія, платить отримані дивіденди назад в бюджет.
«Це цивілізований спосіб вирішення питань. Він не призведе до збитків «Нафтогазу», до скорочення прибутку, дивідендів, які компанія платить до держбюджету. Це все проходить протягом одного тижня. Якщо така компенсація по колу пройде, держава нічого не втратить. А рішення, яке зараз запропоновано в проєкті №3800-1 воно, на жаль, дискримінаційне по відношенню до «Нафтогазу», – вважає Осмоловська.
Що пропонує законопроєкт №3800-1
Через дію занижених тарифів для виробників теплих послуг проєкт №3800-1 пропонує списати заборгованість теплопостачальних організацій перед постачальниками за газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води побутовим споживачам. «Держбюджет заборгував тепловикам 20 млрд грн – це компенсація за те, що тарифи на тепло нижче собівартості. У свою чергу, приблизно 27 млрд грн – без урахування штрафів і пені – тепловики винні «Нафтогазу». Якщо сторони проведуть простий взаємозалік, то три четверті боргів будуть списані», – пояснює суть пропозицій президент асоціації «Укртеплокомуненерго» Арсентій Блащук.
Газовики також виступають за ухвалення законопроєкту №3800-1. «Слід розглянути можливість списання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та вжити заходів зі встановлення економічно-обґрунтованих тарифів», – вважає голова Асоціації газового ринку України Денис Сенектутов.
Листи до влади
Поки ж у столиці ламають голову, як знайти вихід, і підприємства ТКЕ, і місцева влада по всій країні прекрасно усвідомлюють масштаб проблем. Саме тому вони масово звертаються до центральної з проханням негайно ухвалити закон №3800-1.
Листи на підтримку законопроєкту, яким передбачено забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу вже підписали мер Миколаєва, влада Хмельницької області, Вінниччини, Волині, колективи підприємств теплоенергетики шести міст Харківщини, представники місцевої влади і теплокомуненерго Чернігівщини, міська рада Кривого Рогу, керівництво Рівненської ОДА та чотирьох міст області, громади Івано-Франківщини, Сумщини…
Андрій Кузьмін, «Главком»
Читайте також:
Коментарі — 0