Повернення «Укртелекому» в держвласність викличе бюджетну кризу - експерти

Будь-яка реприватизація підприємства буде супроводжуватися виплатою коштів його колишнім власникам, витрачених під час підписання угоди.

Як говориться в матеріалі «Обозревателя», це викличе гостру бюджетну кризу.

Відповідно до заяв прем'єрміністра Олексія Гончарука, в 2020 році уряд планує отримати від приватизації 5-6 млрд грн. Це значно більше, ніж в попередні роки. Але якщо «Укртелеком» буде все-таки реприватизований (як того, швидше за все, хочуть в SCM), то навіть неіндексована сума в 10,6 млрд грн в два рази перекриє можливі надходження від продажу держпідприємств наступного року.

«Для держбюджету виникнуть непередбачені дефіцити. Якщо в судах доведуть, що Україна повинна повернути колишньому власнику всі $1,325 млрд (за нинішнім курсом 32 млрд грн.), то ситуація для державних фінансів виявиться досить стрессогенною», - вказується в матеріалі.

Варто зазначити, що ризики, які несе з собою реприватизація, давно бачать і в самому Фонді держмайна, який при цьому виступає ініціатором повернення підприємства у власність держави. «Ми напевно отримаємо судовий процес на велику суму, яку не зможемо виплатити. Кому ми продамо його потім за 11 мільярдів гривень? Потрібен компроміс», - цитує видання ексглаву ФДМУ Ігоря Білоуса.

За прогнозами експертів, чиї думки наводяться в статті, шукати додаткові кошти для розрахунків з власниками реприватизованої компанії держава буде у платників податків. Інших джерел надходжень не спостерігається. Особливо, якщо врахувати той факт, що плани нової приватизації, в разі запуску процесів повернення підприємств державі, швидше за все знову проваляться.

«Інвестор при здоровому глузді не понесе гроші в країну, де тобі спочатку щось продадуть, а потім, як налагодяться справи, - заберуть назад. І нам не бачити тих же 5 млрд грн від самої приватизації, а тим більше - $50 млрд прямих іноземних інвестицій», - прогнозує в своєму блозі економічний експерт Тарас Семенюк, слова якого наводяться в матеріалі.

Цю думку підтримує і журналіст Михайло Круглов. «Обсяг іноземних інвестицій в Україну скорочується з 2013 року, а про кредитування в зарубіжних банках український бізнес давно забув. Факторів багато: корупція, продажні суди, недосконале законодавство, відсутність працюючої системи захисту прав інвесторів, обмеження на виведення капіталу, АТО. Все це викликає резонну обережність інвесторів, які чекають позитивних сигналів від української держави і економіки», - цитує журналіста «Обозреватель».

«Водночас ефективність самого підприємства залишається низькою, що робить його повернення в держвласність недоцільним», - відзначається в матеріалі.

«Шкурка вичинки не варта. 2018 рік ПАТ «Укртелеком» завершило з чистим прибутком $19 млн (474 млн грн), що на 45,1% менше, ніж за підсумками 2017 року (864 млн грн). При цьому, чистий дохід оператора за рік скоротився на 2,3% - до 6,449 млрд грн (навіть в гривнях на третину менше, ніж до приватизації в 2011 році, в доларах падіння становить більш ніж втричі.

«Не забуваємо про двохмільярдний тягар боргів перед державними банками, які з 2015 року висять саме на «Укртелекомі». Обмін цього «господарства» навіть на 10,6 млрд бюджетних гривень інакше як благодійною допомогою для найбагатшої людини України назвати буде складно», - робить висновок автор матеріалу.

Нагадаємо, Верховна Рада України на засіданні 2 жовтня скасувала закон з переліком об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації. Тим самим парламент запустив процес великої приватизації державного майна. Проведення успішної приватизації є однією з вимог МВФ для отримання чергового траншу.