Де тепер взяти ще $25 млрд?
Тим часом заборгованість України на кінець першої половини поточного року вже зросла до рекордного рівня: 78,8% ВВП, про це поінформував Національний банк України. У другому кварталі борг державного сектора складав $52,9 млрд (33,9% ВВП), з яких зовнішня заборгованість становить $46 млрд (29,5% ВВП).
Зовнішня заборгованість НБУ – це ще $6,9 млрд (4,5% ВВП). Заборгованість приватного сектора економіки сягає $69,9 млрд доларів (44,8% ВВП), причому значна частка, $21 млрд (13,5% ВВП) - заборгованість із датами виплат, що давно минули. 64,5% українського боргу в іноземній валюті – євро, доларах та цінних паперах.
Дефіцит як куля в нозі
Нинішній дефіцит українського бюджету серйозно тривожить фахівців. За словами Віктора Козюка з Наглядової ради НБУ, закордонні партнери України не в захваті від такої ситуації.Міністерство Фінансів наче й хоче знизити дефіцит у наступному році до рівня 6% ВВП, але одночасно визнає, що це дуже складне завдання... «Нині, особливо в умовах неконтрольованої пандемії, падіння економічної динаміки, яку спостерігаємо з початку цього року, в умовах невизначеності споживчого попиту та потенційних експортних можливостей ми не можемо дозволити собі різкого зменшення дефіциту», – заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
Що цікаво, наведені аргументи, вказують, що уряд не розглядає варіанту збільшення доходної частини бюджету, тобто на пожвавлення української економіки, про що влада згадує час від часу, відбиваючись від критики, насправді ніхто не розраховує. Але, власне, такий ефект був головним аргументом уряду, коли той пояснював свої фінансові кроки.
Дериватив – втрати чи зиск
Ще 2015 року тодішній український уряд уклав з Міжнародним комітетом кредиторів, до складу якого входили й такі американські інвестиційні фонди як Франклін Темплтон, T. Rowe Price, TCW Group, а також бразильський інвестиційний банк BTG Pactual, угоду про реструктуризацію $18 млрд зовнішнього боргу за рахунок єврооблігацій, випущених у попередні роки. Кредитори, поміж іншим, погодилися викупити борг у розмірі $3,8 млрд і відтермінувати на чотири роки виплату решти $11,5 млрд. Взамін уряд надав кредиторам спеціальні деривативи – гарантії, що дають їм право стягувати своєрідний «податок на розвиток», розмір якого залежатиме від розвитку економіки, росту ВВП. Влітку нинішній уряд вже викупив частину цих деривативів.
«Потенційні виплати з державних деривативів до 2040-го року, у зв'язку зі зростанням ВВП, можуть становити понад $22 млрд. Через те уряд ухвалив відповідне рішення», - пояснив міністр Марченко на засіданні парламентського фінансового комітету. Підставою для такого кроку був урядовий прогноз щодо зростання українського ВВП аж… на 4,6% у наступному році.
Критики цієї операції навпаки, вважають, що уряд обрав невдалий момент для викупу і замість допомоги завдав шкоди.
Нагадаю, що рішення про викуп було оголошено 15 серпня 2020 року, коли гарантії були продані на вторинному ринку під 86% номіналу. Викуп було завершено 8 вересня, коли ціна становила 97%. Таким чином, уряд підняв ціну цінних паперів, які все ще знаходяться в обігу...
Кредит у кредит
А тим часом «життя в кредит» на берегах Дніпра стало буденністю. Марченко говорить, що потрібно шукати варіанти вирішення фінансового дефіциту і запевняє, що «не бачить в цьому великої проблеми».
Цього року за рахунок випуску гривневих облігацій, який в урядових колах називають «залученням інвестицій», а, насправді, - це призводить до збільшення заборгованості, український бюджет отримав 20 млрд грн. У проекті бюджету на 2021 рік йде мова про збільшення цієї суми аж(!) удесятеро – до 200 млрд грн.
Уряд хотів би, аби облігації викупили банки, які, на його думку, «мають надлишкову ліквідність». Але тоді це означатиме стримування, а то й припинення нинішнього й так мізерного кредитування бізнесу та приватних клієнтів, що ще більше відірве фінансовий сектор від реального економічного життя України.
У вересні український парламент підготував проект закону, згідно з яким уряд мав би випустити облігацій на суму в 19,6 млрд грн або майже на $700 млн. Отримані кошти мали б бути використані для сплати боргів державних операторів ринку постачальникам «зеленої енергетики».
Державний концерн «Укренерго» і спеціально створена для потреб «зеленої енергетики» компанія «Гарантований покупець» законодавчо зобов'язані купувати енергію сонячних та вітрових електростанцій за цінами, що значно перевищують ринкові.
«Банкомату» набридло
На Заході підходи України до питання заборгованості, як видається, щоразу провокують більше роздратування. «Як я вже казав, президентові, Європейський Союз – не доброчинна організація чи банкомат», - написав шеф європейської дипломатії - Верховний представник ЄС у закордонних справах та політиці безпеки Джозеф Борелл у тексті, присвяченому Україні і опублікованому на інтернет- ресурсі єесівської дипломатії. Одразу ж після оприлюднення цієї репліки українськими медіа фрагмент тексту вилучили. Та ця публікація збіглася у часі з інформацією щодо призупинення з боку ЄС виплати обіцяного влітку кредиту в розмірі 600 млн євро.Додайте до цього, що Україна також може не отримати узгоджений з МВФ транш у розмірі $700 млн, який мав бути наданий до кінця поточного року. За повідомленнями українських ЗМІ, приводом може стати невиконання урядом зобов’язань, що містяться в меморандумі, підписаному з МВФ навесні. А без цієї співпраці не вдасться профінансувати бюджетний дефіцит наступного року. Київ з цією метою має намір випустити чергові облігації, хоча, на думку аналітиків банку Morgan Stanley, навряд чи це йому буде до снаги . Бо як виявилося, для емісії облігацій, номінованих у гривнях, для їхнього обслуговування потрібні щомісячні платежі у розмірі 17 млрд грн, або приблизно $600 млн.
Крім цього, невпинно падає частка нерезидентів на внутрішньому ринку облігацій, яка свідчить що залежність від кредитів МВФ катастрофічно зростає.
Крім того, під знаком питання і доля кредиту від Світового Банку. У вересні установа поінформувала, що знизила обсяг кредиту «на підтримку реформ» у розмірі $300 млн, окрім всього досі в Україну не надійшло $350 млн, затверджених ще у червні.
А це й так значно менше, аніж хоче Київ. У первинному варіанті мова йшла про мільярд доларів, однак з огляду на напружений бюджет Світового банку і велику кількість запитів на кредити від інших урядів, обсяг скорочено та третину.
І хоча міністр Марченко переконує, що і без кредитів Україна дасть собі раду і готова до різних сценаріїв, реальність зовсім не така оптимістична
Матеріал Biznes w INTERIA.PL переклав Володимир Олійник
Коментарі — 0