Віктор Матчук: «Наша Україна» працює на користь владі

Чутки про можливий «демарш» із лав партії «Нашої України» депутата та екс-губернатора Рівненської області Віктора Матчука ходили вже кілька тижнів. І от сьогодні, так само як несподівано Віктор Йосипович зайшов до парламенту взимку 2010 року, він заявив про свій вихід із фракції та склав депутатські повноваження. «Я знаю, що моя заява повинна бути розглянута профільним комітетом. Але ця норма передбачена для якихось нестандартних ситуацій. В даному випадку я тут перед вами. Як бачите, живий та здоровий, при своїй пам’яті та здоровому глузді. І без жодного примусу озвучую цю заяву», - звернувся до своїх колег у ВР «нашеукраїнець». Питання одразу було поставлене на голосування і через кілька хвилин прийняте 298 голосами.

Як і колишній голова політради «Нашої України» Валентин Наливайченко Віктор Матчук неодноразово висловлював керівництву партії своє непогодження із рішенням самостійно або у складі «правиці» йти на вибори. Проте той факт, що його місце у парламенті тепер має зайняти брат екс-міністра МВС Юрія Луценко Сергій свідчить, що не все можна пояснити лише внутрішнім конфліктом «помаранчевих».

Про причини свого виходу з фракції, складання депутатських повноважень, а також про те, хто наступним «втече» з «Нашої України» Віктор Матчук розповів «Главкому».

Чутки про ваш можливій вихід з «Нашої України» ходили вже давно. Цього не виключав навіть Віктор Ющенко. Що підштовхнуло вас вийти із партії та скласти депутатський мандат?

В «Нашій Україні» склалася така позиція Віктора Ющенка і більшості політради: треба йти на наступні вибори чи «Нашою Україною» окремо, чи правицею – формат поки що до кінця не визначений, але йти, як вважають, в будь-якому випадку потрібно. Незрозуміло, які перспективи, незрозуміло для чого потрібен цей похід, але здійснювати його вважають за потрібне. Моя позиція не співпадає з такою думкою. Я і тиждень тому, і місяць тому, і півроку тому назад говорив, що можна як завгодно ставитися до тих політичних партій, які сьогодні є опозиційними в Україні, але в будь-якому випадку на вибори мають йти тільки ті, хто впевнено долають п’ятивідсотковий бар’єр.

Ющенко впевнений, що «Наша Україна» набере потрібну кількість голосів. Ви – ні?

Похід на вибори партії, яка цього бар’єру не долає, нічого доброго не дає, а тільки спотворює кінцеві результати виборів. Приклад походу блоку Костенко-Плюща на минулих виборах це тільки підтверджує. Тоді блок Костенко-Плюща набрав 1,87 %. І давайте подумаємо, у кого вони тоді відібрали ті голоси. Вони їх відібрали у «Нашої України». Я пам’ятаю, як їх тоді проклинали люди, пам’ятаю свої негативні відгуки про те, чиїм вони є проектом і для чого вони це роблять. Я категорично проти того, щоб ця практика в Україні продовжувалась.

Тобто ваш вихід фактично говорить про те, що Ющенко зараз працює на користь владі?

Можливо, він щиро переконаний, що набирає п’ять відсотків. Можливо, ним рухають справді почуття патріотизму і несприйняття всіх партій, які сьогодні позиціонують себе, як опозиційні. Ніяких звинувачень з мого боку такого жорсткого характеру немає. Але, тим не менше, я думаю, що «Наша України» не має шансів набрати п’ять відсотків, а це означає, що об’єктивно, незалежно від того, які ставляться цілі, результат буде лише і виключно на користь владі.

Я не ідеалізую ані «УДАР», ані «Свободу», ані тим більше Об’єднану опозицію – це зрозуміло, претензій до них мільйон. Але похід тих, хто очевидно не набирає п’ять відсотків, зрозуміло, працює тільки на користь владі. В одній політичній партії таких двох діаметральних векторів бути не може: я кажу одне, Віктор Андрійович каже друге.

Ви доносили свою думку до Ющенка? Чи він сприймає тільки підтримку та похвалу?

Боротися з Віктором Андрійовичем і з більшістю в політраді можна, але тільки до певної межі. Потім наступає такий момент, коли потрібно або приєднуватись до їхньої позиції або писати заяву і виходити. Я написав заяву і вийшов.

Прикладом для вас став Валентин Наливайченко, який теж вийшов з партії через спробу створення альтернативного блоку – «правиці»? Він це відверто назвав безвідповідальним кроком збанкрутілих політиків.

Це було моє особисте рішення – я приймав його вчора після засідання політради «Нашої України» Рівненської області, оскільки ще до вчора я обласну організацію «Нашої України» очолював. Я викладав свої аргументи, ми радилися, як діяти краще. Ми пройшли дуже непростий спільний шлях, пов'язаний з багатьма складними моментами в нашому житті, у нас дуже хороші особисті стосунки. Тому я подумав, що неправильно робити такі кроки, не порадившись з цими людьми. Це було спільне рішення.

Але навіщо було складати повноваження? Чому не залишитись, наприклад, безпартійним депутатом? Чи це такий спосіб звільнити у парламенті місце для брата Юрія Луценка. Сергій – він же у списку «Нашої України» наступний?

Я увійшов до парламенту за писком партії «Наша Україна». І вважаю аморальним продовжувати користуватися депутатським мандатом, переставши бути членом «Нашої України». Все, насправді, дуже просто і природно.

Чомусь це природнім не вважають «нунсівці» Сергій Харовський та Сергій Василенко. Вони замість того, щоб за вашим прикладом, скласти мандат сьогодні ж попрямували до лав Партії регіонів. Як можете оцінити їхній вчинок?

Мені, як людині, яка просто склала мандат через те, що вийшла з партії, те, про що ви говорите, навіть не випадає коментувати. Я цього не розумію, не сприймаю, і бути причетним чи близько стояти до цього не хочу. Мені здається, що це неправильно.

Одразу з чутками про ваш вихід із «Нашої України» ходили чутки і про можливий вихід Володимира Огризко. Він збирається попрямувати за вами?

Я можу сказати, що це точно не спільне рішення та не демарш з боку нас двох. Я написав заяву і перестав бути членом «нашої України», він ще продовжує бути членом «Нашої України». Я не знаю, яке і коли він прийме рішення, але це буде його особисте рішення. Тут немає ознак організованої боротьби із Віктором Ющенком або із «Нашою Україною». Там все ще лишається багато порядних людей, тому, очевидно, що варіанту ніякої боротьби з цими людьми я навіть не розглядаю.

Вихід Наливайченка з політради також підтримав Сергій Бондарчук. Чи не очікують в «Нашій Україні» і його «демаршу»?

Мені про це нічого не відомо…

Як бачите своє партійне майбутнє? Погодитесь, наприклад, на пропозиції співпраці від Об’єднаної опозиції?

Я ні до кого звертатись не буду – це можу вам сказати однозначно. Мені не потрібно нікому доводити, що я опозиційний. Опозиційність наступного кандидата в депутати визначається його діями, його життям, його поведінкою. А опозиційність діючого народного депутата, хоч я і недовго на цьому місці – тільки з 2010 року, визначається тим, як він голосував, які заяви робив, що він писав з того чи іншого приводу. Якщо на це все подивитись, то мені не потрібно, щоб хтось мені давав право називатись опозиційним. Я таким є. Якщо від когось з опозиціонерів будуть такі пропозиції, я готовий їх розглянути. Та я не палаю великим бажання йти в наступну Верховну Раду.

А, може, підете самовисуванцем по рідній Рівненській області?

Але якщо на мажоритарці буде запропонована від опозиції взагалі непрохідна людина, якщо округ будуть здавати, то, очевидно, що я, як той, хто народився в місті Рівному, хто практично все життя там прожив і чогось досягнув, обрався там в міську раду, в обласну раду, я не зможу стояти осторонь. Я буду просто змушений піти по округу, вже нехай і з мінімальними шансами (бо ми розуміємо, що якщо від опозиції підуть двоє-троє-четверо, очевидно, що шанси будуть мінімальні). Але тим не менше, так я зможу виконати свою функцію – запропонувати людям альтернативу, робочу реальну альтернативу.