Головний військовий цвинтар держави: коли відкриється і кого ховатимуть? Ексклюзивні деталі

Державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» 3 липня оголосила великий тендер на будівництво першої черги військового кладовища неподалік Києва, у межах Гатненської територіальної громади. Йдеться про перший та другий пускові комплекси, які планують ввести в експлуатацію до кінця літа 2025 року. Загалом меморіальне кладовище буде розраховане на 131,2 тис. могил і 5,2 тис. колумбарних ніш, де зберігатиметься прах українських героїв.

Відстань до столиці від військового кладовища – 11 кілометрів. Тамтешні мешканці негативно сприйняли вибір центральної влади розмістити на землях їхньої громади масштабне кладовище, тому всіляко намагаються блокувати проєкт. Так, створена у квітні цього року громадська організація «Мархалівка. Підтримка» кинулася у суди з вимогою зупинити підготовчі роботи, зокрема, вирубку лісу.

Під військове кладовище виділено 267 гектарів лісу. За словами заступника директора держустанови «Національне військове меморіальне кладовище» Ярослава Старущенка, під вирубку піде не більше 10% цієї ділянки, тобто 25 гектарів.

Під Національне військове меморіальне кладовище виділено 267 гектарів лісу. З них 118,9 га під меморіальний комплекс

дані Кадастрової карти

В інтерв’ю «Главкому» Старущенко розповідає, що держава провела експертизи, інженерно-геологічні розвідки, зробила все необхідне, як того вимагає законодавство.

«Наразі бракує конструктивного діалогу з мешканцями. Ті, хто проти забудови, постійно змінюють позицію: то вони проти знищення червонокнижного дуба, то лякають зникненням води у криницях. Обласна влада намагалася піти назустріч, обіцяючи певні компенсації. Однак і тут серед проактивної частини громадян немає єдності. Складається враження, що місцеві більше переймаються падінням інвестиційної привабливості своєї нерухомості після того, як постане військове кладовище», – робить несподіване припущення Ярослав Старущенко.

«Главком» поцікавився в одного із керівників держустанови «Національне військове меморіальне кладовище» деталями масштабного тендера, а також дізнався про непублічні перемовини з родинами провідників ОУН-УПА щодо перепоховання цих видатних українців на території нового цвинтаря.

Пане Ярославе, розкажіть детальніше про новий тендер.

Перша черга будівництва військового кладовища включає облаштування секторів поховань, автостоянки, під’їзної дороги, огорожі, інженерних мереж, будівництво колумбарної стіни. Загалом під поховання буде відведено 12036 могил і 720 колумбарних ніш. Трохи більше 6 тисяч могил буде облаштовано до кінця 2024 року. У частині могил буде поховано неідентифіковані останки українських оборонців. Перші поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі з’являться наприкінці осені.

До речі, у першу чергу будівництва планували внести зведення церкви та 30-метрової стели. Через велику кількість побажань щодо вигляду культової споруди і обов’язковість проведення архітектурного конкурсу неможливо швидко втілити в життя ці об’єкти. Тому їх зведення відбудеться дещо пізніше.

Усе будівництво буде реалізовано у шість черг. Загальна вартість проєкту складатиме 7,43 млрд грн Очікувана вартість першої черги проєкту – 1,8 млрд грн.

Чи відомо, кого хоронитимуть у колумбарних нішах?

Станом на зараз відомо про кілька сотень урн із прахом загиблих бійців, які зберігають їхні сім’ї. Це дані лише щодо столиці. Більшість сімей загиблих героїв готові передати кремовані останки для зберігання на військовому меморіальному кладовищі.

схема генплану військового кладовища

Урядова постанова від 23 лютого 2024 року №192 допускає перепоховання на території нового військового кладовища видатних борців за незалежність України у XX столітті. Чи це означає, що у Гатному найближчим часом можуть перепоховати провідників Організації українських націоналістів та Української повстанської армії Степана Бандеру та Євгена Коновальця? Вони поховані у Європі: Бандера – у Мюнхені, Коновалець – у Роттердамі.

У нас є такі наміри. Плануємо перенести останки тіла одного з представників ОУН-УПА на територію Національного військового меморіального кладовища.

Що стосується постаті Степана Бандери, то тут складніша ситуація. Його родичі, котрі переважно живуть за кордоном, побоюються, що могила може постраждати від потенційних вандалів. Зі свого боку, можу запевнити: цвинтар буде оснащений відеонаглядом, сигналізацією та охороною. Якщо ж родини видатних українців усе ж таки дадуть згоду на перепоховання, переконаний, Україна все зробить можливе, щоб забезпечити надійний захист могилам провідників ОУН-УПА.

До речі, на законодавчому рівні необхідно закріпити механізм визначення осіб, котрі належать до категорії борців за незалежність України у XX столітті. Адже держава бере на себе довічне утримання всіх могил на військовому кладовищі. Остаточне слово за Міністерством у справах ветеранів та Міністерством культури та інформаційної політики, які зараз напрацьовують цей алгоритм.

Заступник директора «Національного військового меморіального кладовища» Ярослав Старущенко: «Вирубаний ліс на ділянці, де буде військове кладовище, передається на фронт для будівництва фортифікаційних споруд»

Чи підрахували, скільки вартуватиме щорічне утримання військового кладовища?

Поки ні. Є калькуляція на виготовлення пам’ятників у вигляді хрестів. Приблизно 8 тис. грн за штуку. Пам’ятники виготовлятимемо з білого або сірого граніту українського виробництва.

Які підготовчі роботи нині тривають на ділянці, де буде військове кладовище?

З 1 квітня цього року туди заїхала будівельна техніка. Виконуються роботи з розчистки від дерев території, яка задіюватиметься під будівництво крематорію, адміністративних будівель, парковки. Дозвіл на вирубку надав Кабінет міністрів окремою постановою.

Варто наголосити: із 267 гектарів лісу під вирубку піде не більше 10%, орієнтовно 25 гектарів. Уже зрізано дерева на площі 20,5 гектара, яка потрапила у I чергу будівництва.

Всю деревину безоплатно відправляємо на фронт для зведення фортифікаційних споруд. Зокрема, цього тижня на схід України їде 891 «кубів» деревини.

Протестувальники закидають владі відсутність громадських обговорень під час визначення місця розташування меморіального кладовища.

Водночас Лісовий кодекс дозволяє в умовах воєнного стану уникнути цієї процедури. На вашу думку, якби громадські обговорення таки відбулися, вони зняли б соціальну напругу, що є сьогодні?

Дві сторони медалі. До війни я займався будівництвом великого інфраструктурного об’єкта. Перед початком робіт провели громадські слухання, які тривали півтора року. Тобто ця процедура займає певний час, що впливає на термін початку будівництва.

Однозначно: якби не війна, ми провели б громадські обговорення у Гатненській сільській раді. Однак, зважаючи на обмежені терміни запуску військового кладовища, а також те, що маємо на руках відповідні дозволи, дійсно слухань не проводили.

Державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» за 800 тис. грн замовляє розробку свого сайту, на якому можна буде отримати довідкову інформацію про поховання бійців на території військового кладовища.

Як це працюватиме?

Функціонуватиме інтерактивна мапа поховань із прив’язкою геолокації кожної могили загиблого воїна.

Пошук могил конкретного похованого там воїна на мапі військового кладовища. Модель

Другий етап модернізації сайту полягатиме у створенні такої ж інтерактивної мапи поховань у розрізі України. Наприклад, на Волині або на Черкащині є могили оборонців України. Ми заносимо на сайт інформацію про героїв (фотографії та відео), враховуючи побажання їхніх рідних. Після чого кожен відвідувач зможе почерпнути інформацію, яка його цікавитиме.

Віталій Тараненко, «Главком»