Посол з особливих доручень МЗС: Демілітаризація Придністров’я є пріоритетом для України

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну врегулювання придністровського конфлікту перебуває на паузі: Україна як учасник переговорного формату «5+2» вважає неможливою подальшу участь у цьому форматі країни-агресорки. Нагадаємо, «5+2» є дипломатичною платформою, започаткованою ще 2005 року, у складі представників Молдови й Придністров'я (учасників конфлікту), а також України, РФ та ОБСЄ (посередників), Європейського Союзу і США (спостерігачів).

Москва завжди використовувала цей переговорний формат для тиску на Молдову та Україну. На непідконтрольній молдовській території залишається значна кількість військових РФ, і не тільки у складі оперативної групи російських військ (ОГРВ): з російських військових також сформовано так звану миротворчу місію, і вони є у складі так званих збройних сил Придністров’я, в лавах яких хоч і значаться місцеві чоловіки, однак керівництво здійснюють силовики Збройних сил РФ.

Як офіційно заявляє Москва, оперативна група російських військ, а це близько 1500 осіб, охороняє склади боєприпасів у селищі Ковбасна, що за кілька кілометрів від кордону з Україною. Там зберігаються старі боєприпаси ще з часів СРСР. Цей контингент давно мав покинути територію Молдови (до 2003 року, відповідно до рішення Стамбульського саміту ОБСЄ у 1999 році, а також згідно з резолюцією ООН 2018 року), але Росія не поспішає його виводити.

Як розповів у бліцінтерв'ю посол з особливих доручень МЗС України Паун Роговей, виведення з Придністров’я російських військ є пріоритетом для України. Чи можна цього досягнути та яким чином треба діяти?

Паун Роговей – український дипломат. Тимчасовий повірений у справах України у Румунії

фото: wikipedia.org

Як змінилися на сьогодні пріоритети України стосовно врегулювання придністровського конфлікту?

З початком широкомасштабної загарбницької війни російський військовий контингент у Придністровському регіоні, у тому числі у складі так званих миротворчих сил, розглядається українською стороною як потенційна військова загроза як для України, так і для Молдови.

З огляду на це нашим пріоритетним завданням є підтримка спільно з іншими міжнародними партнерами – ЄС та США – зусиль офіційного Кишинева, спрямованих на якнайшвидше розв'язання питання щодо виведення чи розформування підрозділів російських військ з території Молдови, утилізації боєприпасів на складах у населеному пункті Ковбасна та переформатування миротворчої місії на Дністрі з військової та повністю підконтрольної Москві на цивільну під егідою ООН або іншої міжнародної організації.

Демілітаризація придністровського регіону, а саме позбавлення його російської військової присутності, створить сприятливі умови для політичного врегулювання конфлікту на Дністрі. Україна підтримувала й продовжуватиме активно підтримувати Молдову у просуванні цього питання як на міжнародному рівні, так і у діалозі з Тирасполем.

Демілітаризація можлива у рамках воєнної операції, якщо буде запит Молдови?

Україна як суб’єкт міжнародного права, що поважає та суворо дотримується його положень, не планувала й не планує вживати силових акцій на території Придністровського регіону Молдови, та водночас налаштована й відкрита до поглиблення взаємодії як з Молдовою, так і з іншими партнерами задля виявлення та нейтралізації будь-яких провокацій та спроб втягнути регіон у війну, дестабілізувати ситуацію в Молдові та у регіоні в цілому.

Як ви оцінюєте зараз переговорний формат «5+2», який фактично не працює, а змінити його бракує політичної волі?

Російська Федерація дискредитувала себе як країна-посередник і гарант у переговорному процесі з питань придністровського врегулювання у міжнародному форматі «5+2». Почавши варварську війну проти України, Росія порушила міжнародне право, правила і принципи, у зв’язку з чим українська сторона не бачить можливим продовження перемовин у згаданому міжнародному форматі за участі країни-агресора. Перебування у цьому форматі Росії робить його недієздатним, тому на даному етапі найефективнішим інструментом бачиться діалог у форматі «1+1».

Тобто переговори між Кишиневом та Тирасполем без залучення третьої сторони?

Так, прямі переговори й консультації між Кишиневом і Тирасполем. Україна надавала і надаватиме сприяння молдовській стороні у досягненні кінцевої мети переговорного процесу, а саме реінтеграції Придністров’я у Молдову.

Водночас недієздатність міжнародного переговорного формату «5+2» ставить на порядок денний необхідність його перезавантаження. З урахуванням початку переговорного процесу щодо вступу Молдови та України до Європейського Союзу придністровське врегулювання має стати питанням європейського порядку денного, в тому числі у сфері безпеки.

Виходячи з цього, Україна розглядає доцільною розбудову вже на даному етапі фундаменту для майбутнього міжнародного переговорного формату, який, з одного боку, забезпечив би відновлення суверенітету й територіальної цілісності Республіки Молдова та нівелювання будь-якого негативного впливу на цей процес з боку Росії, а з іншого – відповідав би пріоритетам Молдови щодо її інтеграції в ЄС.

Маріанна Присяжнюк, «Главком»