Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Митрополит УПЦ КП Михаїл: Якщо на Собор прийдуть більшість єпископів УПЦ МП, почнуться протистояння

    • Михайло Глуховський
    • Розсилка
    <em>Митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл</em> - Митрополит УПЦ КП Михаїл: Якщо на Собор прийдуть більшість єпископів УПЦ МП, почнуться протистояння
    Митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл
    Фото: volyn.tabloyid.com

    До Об’єднавчого собору залишився один тиждень

    Вже за тиждень у Софії Київській відбудеться чи не найважливіша подія не тільки для православної України, а і для православного світу за останні декілька століть. У Києві пройде так званий Об’єднавчий собор, який постановить появу у православній родині світу нової автокефальної української церкви. Після цього її предстоятель, якого оберуть на поважному зібранні, вирушить до Константинополя (Стамбула), аби з рук патріарха Варфоломія отримати Томос про автокефалію.

    Найбільшою інтригою до початку Собору залишається ім’я предстоятеля нової церкви. Інтрига підігрівається останніми заявами патріарха УПЦ КП Філарета, якого ще кілька місяців тому називали найголовнішим претендентом на голову у новій церкві. Він і сам не приховував, що має намір очолити нову об’єднану церкву. Але в останніх заявах патріарх УПЦ КП проявляє обережність, говорячи, що рішення щодо свого ймовірного предстоятельства оголосить вже під час Об’єднавчого собору. Між тим і у Константинополі і в середовищі УПЦ МП здебільшого непублічно заявляють про небажану фігуру патріарха УПЦ КП Філарета як предстоятеля у новій церкві, зважаючи в тому числі і на його поважний вік. Тому нині ідуть активні пошуки людини, яка б змогла взяти на себе усю відповідальність предстоятельства. Найчастіше серед кандидатів звучать імена митрополита Вінницького і Барського УПЦ МП Симеона, якого називають наближеним до президента Петра Порошенка, митрополита Переяславського і Білоцерківського УПЦ КП Єпіфанія, якого називають правою рукою патріарха Філарета, а також митрополит Луцького і Волинського УПЦ КП Михаїла. Владика Михаїл користується великим авторитетом у церкві і «саме його єпископи нашої церкви розглядають як одного з найбільш вірогідних кандидатів на предстоятельство», розповідають джерела «Главкома». Про те, хто може претендувати на очільника автокефальної церкви може стати відомо за два дні до Об’єднавчого собору, коли 13 грудня у Києві відбудеться Архієрейський собор УПЦ КП, на якому у закритому режимі і обговорять кандидатів, найбільш достойних очолити нову церкву.

    Про те, якими є настрої у церкві Київського патріархату, єпископи якої вочевидь складатимуть основу зібрання, про кандидатів на предстоятельство, устрій майбутньої церкви і важливу роль президента в інтерв’ю «Главкому» розповів митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл.


    Фото: volyn.tabloyid.com
    Фото: volyn.tabloyid.com

    Так званий Об’єднавчий собор має відбутися у Софії Київській 15 грудня. А чи відомо, скільки остаточно єпископів братимуть у ньому участь, яким чином проходитиме обрання предстоятеля?


    Читайте також


    Братимуть участь усі 42 єпископи Київського патріархату, 15 єпископів УАПЦ і якась кількість єпископів церкви Московського патріархату. До цього часу невідомо, скільки саме їх буде. Але вони будуть. Вселенський патріарх запросив усіх єпископів, які сьогодні у підпорядкуванні Московському патріархату, прибути на Собор. Поки що у нас немає регламенту Собору. Із Константинополя прибуде делегація від Вселенського патріарха, це екзархи, які були у нас в Україні. Вони мають розповісти регламент Собору. Бо станом на сьогодні ми знаємо лише те, що  прописано у нас в статуті. А саме про те, що Собор при обранні патріарха є помісним, тобто на ньому мають бути присутніми єпископи, священики, миряни, керівники духовних шкіл і монастирів. Зважаючи на те, що ми звернулися з проханням до Вселенського патріарха, то, можливо, будуть якісь нюанси і запропоновані традиції Вселенського патріархату при обранні предстоятеля церкви. А ці нюанси нам невідомі. У Вселенській церкві предстоятеля обирають Архієрейським собором. Тобто є дві форми обрання на зразок того як по-різному обирають в різних країнах президента: у парламенті, або всенародним голосуванням.

    Чи відомі вам положення проекту Статуту для майбутньої української церкви, який був затверджений на останньому засіданні Священного синоду Вселенського патріархату?

    Я не бачив цей документ. Відомо лише про декілька версій, те, що було у ЗМІ. Маю на увазі, зокрема, пункт про назву церкви, яку нам запропонували. Але наголошу, що це лише проект, пропозиція. Остаточну версію Статуту затверджуватимемо ми на Соборі, там же затвердимо і назву церкви. Хочу, щоб наша церква називалася «Українська православна церква». Ця назва буде зрозумілою для людей. Таку назву ми обрали для своєї церкви (УПЦ КП) 27 років тому.

    Патріарх Філарет заявив, що про своє рішення щодо предстоятельства оголосить під час Об’єднавчого Собору, хоча раніше не приховував, що має намір бути на чолі нової церкви. Що у церкві останнім часом змінилося, чому настільки різні заяви від патріарха лунають останнім часом?

    За патріарха Філарета я відповідати не буду. У нас в церкві немає якихось особливих змін. Нас не збирали, якихось особливих рішень ми не приймали. Так, є певні думки, заяви окремих представників церкви, наприклад, речника, патріарха, окремо взятих архієреїв. Але це все їхня особиста думка, яку вони висловлюють. Офіційна позиція церкви - це думка, підтримана на офіційному зібранні церкви. Все інше – це думка окремих осіб.

    Вас разом із митрополитом Єпіфанієм називають одним із найбільш вірогідних кандидатів на предстоятельство у новій церкві. Чи відчуваєте готовність очолити нову автокефальну церкву?

    Заяви про моє предстоятельство – це лише вислови спостерігачів, аналітиків про те хто фаворит, а хто – ні. Я давно обрав спосіб виконувати рішення церкви. Церква покличе – підемо (на предстоятельство), а якщо не покличе – не підемо. У нас у церкві немає самовисунення і тому сказати чи готовий я, чи ні – не можу. Спочатку від архієреїв має бути висунення кандидатур. А коли тебе обирають, тільки тоді ти наприкінці кажеш, чи готовий, чи робиш самовідвід. Як я можу сказати чи я готовий, якщо мене можуть не висунути?

    Коли відбудеться висування і голосування за кандидатури? Яким буде цей процес?

    Це таємне голосування серед архієреїв, імена яких будуть записані в бюлетенях. Кожен архієрей має право бути обраним предстоятелем Української церкви і має один голос під час голосування. 13 грудня відбудеться Архієрейський собор УПЦ КП, на якому будуть ухвалені якісь певні рішення, і на якому розглядатимемо пропозиції до так званого Об’єднавчого собору. Насправді на Соборі може бути купа нюансів, які важко передбачити.

    Наприклад?

    Наприклад, представник Московського патріархату може запропонувати кандидатуру представника Київського патріархату (на предстоятельство). Може бути самовідвід того, за кого проголосує більшість. Може бути рекомендована кандидатура від групи єпископів. Щодо нашої церкви УПЦ КП, то скажу, що 13 грудня стане зрозумілою, якою буде поведінка церкви Київського патріархату на так званому Об’єднавчому Соборі. Особисто я вже визначився, кого підтримуватиму на предстоятеля, але сказати не можу. Голосування ж бо буде таємним.

    В одному з інтерв’ю ви розповіли, що на Волині об’єднання відбудеться таким чином, що всі парафії, які є у вашому регіоні просто перейдуть до нової церкви. А що з цього приводу думає, наприклад, керуючий Волинською єпархією УПЦ МП владика Нафанаїл?

    Його офіційної позиції з цього приводу немає. Його офіційна позиція полягає лише в тому, що він зачитав рішення Архієрейського собору УПЦ МП, який відбувся напередодні. Тобто те, що вони розривають євхаристійне спілкування із Вселенським патріархатом і те, що вони не будуть учасниками так званого Об’єднавчого собору.  Так, особисто з ним ми спілкуємося, він іде на контакт, але він виконуватиме рішення свого Архієрейського собору. Тобто він персонально не піде на об’єднання. Звичайно, до його думки дослухатимуться деякі клірики. Але це не буде думкою всієї єпархії. Настрої в його єпархії є різні. Є ті, що за об’єднання, є і ті, що не підтримують процес об’єднання. Більшість все ж за об’єднання, але усі чекають Об’єднавчого собору і отримання Томосу. Без Томосу люди бояться робити якісь кроки, щоб не було так, що ми звідси вийшли, а немає куди заходити. 

    Наскільки багато тих, хто обрав позицію вичікування?

    З досвіду свого спілкування з представниками УПЦ МП у нашому регіоні скажу, що 80% священнослужителів за об’єднання, а 20% тих, які кажуть, що ще подивляться, що розберуться, кажуть, що триматимуться «святого православ’я». У мирян разючіша статистика. У них ця різниця складає 90% на 10%. Вони ходять до храмів Московського патріархату, але вони за єдину помісну церкву, навіть якщо священик у церкві іншої думки.

    Патріарх Варфоломій надіслав запрошення до трьох українських православних церков. Чи є небезпека того, що на Об’єднавчий собор вирішить прийти більшість єпископів церкви Московського патріархату і таким чином вони, користуючись більшістю, оберуть свого представника очільником нової церкви?

    Більше того, патріарх Варфоломій надіслав запрошення на Собор кожному єпархіальному архієрею окремо. Щодо участі єпископів Московського патріархату у Соборі… Я би не назвав небезпекою те, про що ви питаєте. Якщо вони, більшість, воістину повірили в Україну, то це буде велика радість, що їх така кількість прийде. Звичайно, якщо це буде бажанням об’єднатися, аби очолити церкву і повести її в бік Росії, тоді буде небезпека. Тим не менше, це небезпека лише для монолітності, для єднання церкви. Тому що Київський патріархат стоїть і стоятиме на позиціях незалежної держави, самостійної церкви. Наша ідеологія полягає не на Схід, не на Захід, а на Київ. Тобто буде протистояння в середині церкви, незалежно від того, хто буде предстоятелем. Це ми говоримо про сценарій, якщо прийдуть 80 представників Московського патріархату, і зможуть обрати свого представника.

    Які речі найбільше роз’єднують українські православні церкви?

    Питань, які роз’єднують, немає. Є питання страху. Тобто «а що буде завтра?». Більшість архієреїв Московського патріархату турбує саме це питання. Мовляв, наскільки ми правильно усе робимо? Тобто нерішучість їхньої позиції є стримуючим фактором в процесі об’єднання. 

    Але навряд чи може додати рішучості те, що днями Служба безпеки України провела обшуки у Житомирській та Овруцькій єпархіях УПЦ МП…

    Звичайно, що ці дії впливатимуть на їхні рішення. Кожна дія, яка звершується. Насторожує людину те, з чим це пов’язано. СБУ мотивує свої дії своїми причинами, люди в церкві зовсім іншими. Але ми ж усі живемо у межах чинного українського законодавства і тому, наприклад, коли священнослужитель говорить про сепаратистські настрої, закликає до боротьби проти України, говорить про розпалювання міжрелігійної ворожнечі, то влада, звичайно, на це реагує. Тому не потрібно говорити про те, що тебе чіпають тому, що ти якоїсь іншої думки. За свою думку потрібно відповідати. Людей притягають до відповідальності за їхні слова, за їхні дії. Наприклад, священнослужитель закликав зривати мобілізацію. От за таке притягують до відповідальності. То це момент політичний, чи це момент кримінальний? Яка ж тут політика?

    Владико, чи є на Волині боротьба за храми, і чи є небезпека її побачити після утворення нової церкви?

    Справа в тому, що боротьба між Київським і Московським патріархатом за храми у нас пройшла ще у 90-х роках минулого століття. На сьогодні люди вже визначилися, хто за Московський патріархат, хто за Київський. Київський більше будує. Кожен рік, ну от зараз у воєнний час освячує в межах шести храмів, а у мирні часи 10 нових храмів на рік. А Московський не будується, бо їх набагато менше. Вони використовують старі храми, які у них залишилися. А немає храму, немає конфлікту. Конфлікт народжується тоді, коли частина парафіян Московського патріархату хоче вийти з підпорядкування Москви і перейти до України. Вже у середині самої громади відбувається протистояння. Інколи це протистояння в середині самої громади пробують тлумачити як захоплення храмів. Але ж це не ми прийшли захопити російські храми. Це частина парафіян, які раніше належали Московському патріархату хоче звідти вийти. Причому не просто вийти, а разом із храмом, тобто зі своїм майном.

    Скільки храмів на Волині контролює Московський патріархат?

    Про кількість важко говорити. Якщо говорити про людей, то ототожнюють себе з Київським патріархатом на Волині в межах 60%. В межах 20% людей себе ототожнюють з Московським патріархатом, в межах 20% називають себе просто православними.

    Президент України ще у квітні місяці брав активну участь у процесі об’єднання українського православ’я. А яким чином зараз глава держави може допомогти цьому процесу на нинішньому етапі, не втручаючись у справи церкви?

    Втручанням ми вважаємо лише якщо президент буде диктувати те як нам звершувати богослужіння, якого архієрея на яку кафедру призначити, чи якого священика зняти з якої парафії. А якщо церква має більш глобальні завдання, то ми по своєму роду діяльності об’єднуємося і звертаємося по допомогу до держави. А держава звертається по допомогу до церкви. Такі приклади можна навести з різних часів, наприклад, з Другої світової.

    Нині президент може сприяти проведенню Об’єднавчого собору. Він має прийти на Собор і публічно сказати, що держава за об’єднання. Він має владу дати можливість провести Собор у Софії Київській. У нього є влада аби створити безпеку проведенню Собору, аби не було ніяких терактів, правопорушень, саботажу, якихось провокацій тощо. Його присутність – це присутність силовиків. Його присутність – це особлива безпека. А ми не виключаємо, що можуть бути різного роду провокації. От скажуть, що Софія Київська замінована. І що нам тоді, Собор переносити, чи таки проводити? Тому коли буде присутність президента, ніхто такого не скаже.

    Джерела з Фанара кажуть про те, що устрій нової церкви не буде патріаршим. Її очолюватиме митрополит, чи архієпископ. Натомість у Київському патріархаті неодноразово заявляли, що патріарх у церкві є і буде далі. Ви не погодитеся з новим устроєм?

    Давайте подивимось на Вселенського патріарха. Який у нього титул? Він святіший архієпископ Варфоломій, якщо дивитися по нашій субординації. Тобто він архієпископ Константинопольський – Нового Риму. І додаток – Вселенський патріарх. А чому у нас не може звучати митрополит Київський, патріарх Всієї Руси-України? Це моя пропозиція, яку я озвучуватиму на Соборі. Не важливо як предстоятель церкви називатиметься, а важливо які в нього будуть повноваження. А повноваження у нього – предстоятель незалежної української об’єднаної церкви.

    Яким ви бачите предстоятеля нової церкви, які якості він повинен мати?

    Предстоятель церкви має запропонувати нове бачення церкви в інших умовах. Раніше ми були в умовах боротьби між собою. А зараз іде процес об’єднання. Раніше ми були в процесі становлення української держави, а зараз у процесі вже створеної української держави, яка перебуває у стані боротьби з агресором. Раніше девіз був «Люди, давайте до церкви молитися!». Я пропоную інший девіз: «священик у народ, а народ до церкви!». Тобто спочатку священик повинен піти в народ, а не навпаки.

    Предстоятель нової церкви має сприяти приєднанню частин нинішньої УПЦ МП до себе, чи цю церкву слід облишити і не намагатися схилити на свій бік?

    Його головна задача полягає в тому, щоб об’єднати усіх православних України. Тобто хто б не був новим предстоятелем, він повинен запропонувати геть інший формат стосунків. Максимум терпіння і максимально слід забути те, що було вчора. Ми не повинні згадувати те, що ми наговорили один одному, згадувати хто що зробив, хто як повівся. Іншими словами, ми повинні почати життя з чистого аркуша, з нової сторінки.

    Співслужіння з єпископами церкви, яку сьогодні називають УПЦ МП продовжуватимуться?

    Ми ні з ким стосунків не розривали. Служитимемо з тими, хто захоче з нами співслужити.

    Михайло Глуховський, «Главком»

    Читайте також:
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ