Дружина загиблого поліцейського розповіла деталі трагедії у Княжичах

Неможливо збагнути, чому в ніч з 3 на 4 грудня під час спецоперації із затримання злочинної банди були неузгоджені дії між працівниками підрозділів правоохоронних органів, унаслідок чого загинуло п’ятеро правоохоронців: двоє поліцейських, двоє співробітників ДСО та боєць КОРДу.

Серед загиблих, як повідомляли «НОВА…» та інші ЗМІ, – і наш земляк із села Іква Кременецького району, начальник відділу управління КОРД Головного управління Національної поліції в м. Києві, майор поліції Віталій Валецький. Днями з’явилася інформація, що нібито саме Віталій може бути причетний до вбивств.

«НОВІЙ…» вдалося поспілкуватися з дружиною загиблого Наталею Валецькою. Поховавши чоловіка, вона взялася шукати правду про криваву спецоперацію, щоб передусім захистити честь Віталія.

Наталко, що вам відомо про фатальні події у Княжичах?

КОРД виїхав на спецоперацію, в якій була задіяна розвідка. На місці операцію координували, як я розумію, оперативні працівники карного розшуку.  Вони знаходились в одному з будинків у селі Княжичі. Працівники розвідки упродовж дня і вночі повідомляли про невідомих осіб, які неодноразово підходили з різних сторін до будинку, на який безпосередньо мав бути напад. І вже о 4-й годині ночі КОРДу була дана команда затримати злочинців, які пограбували сусідній будинок і взяли в полон їхніх працівників розвідки. Коли автомобіль з КОРДом приїхав на місце, Віталій вийшов першим, за ним — інший співробітник, та раптом з автомобіля, як потім з’ясувалося, ДСО, почали стріляти у Віталія…

Віталій казав вам, що іде на спецоперацію?

Тієї ночі він не мав чергувати, але його викликали на підмогу для проведення спецоперації — таке часто траплялося по роботі. Віталій не казав, куди саме їдуть, я не розпитувала. Ще ввечері 3 грудня ми кілька разів говорили по телефону про особисті справи. Чоловік розпитував про дітей, того дня я ходила з синами в кінотеатр. Мали іти з татом, але ж служба…

Хто вам повідомив про трагедію?

Вранці, мабуть, уже повідомляли в новинах про стрілянину, та я не вмикала телевізора і не знала. А близько 12-тої години до мене прийшли співробітники Віталія разом із медиками і повідомили про смерть мого чоловіка…

Хтось із керівництва правоохоронних органів спілкувався з вами після трагедії?

Коли ми були в морзі, приїжджали керівники КОРДУ, висловлювали співчуття. Справу розслідувала Київська прокуратура, потім передали в Генеральну прокуратуру. Щоб дізнатися про результати слідства, днями я ходила з адвокатом до Генеральної прокуратури, там мене допитали, однак з матеріалами справи мені поки що не дозволили ознайомитися.

Чому, на вашу думку, сталася безглузда трагедія?

Однозначно була неузгодженість дій. Якщо проводили спецоперацію, то не зрозуміло, чому працівники ДСО затримали розвідників, чому ДСО не була повідомлена про спецоперацію, чому розвідники не повідомили, що їх затримала ДСО, а не злочинці, чому вони не зізналися ДСО про те, що вони розвідка, чому КОРД послали на операцію з мінімальною інформацією?.. Можливо, хтось співпрацював із бандою, тому й виникли непорозуміння, а за тим і трагедія. Я читала, що ті, хто мав координувати спецоперацію, в момент стрілянини відпочивали в ресторані…

Відомо, що банду грабіжників, про яку йшлося, таки затримали у Києві. Серед підозрюваних у крадіжках — колишні та нинішні правоохоронці…

Це те, що відомо, а значно більше, впевнена, приховують.

Ви спілкувалися з кимось зі свідків стрілянини?

Тільки з одним співробітником КОРДу, який виходив з автомобіля після Віталія. Він розповів, що мій чоловік тричі вигукнув «поліція!», але у них почали стріляти. А ось працівник ДСО стверджує протилежне, мовляв, Віталій крикнув «работаем!» Але мій чоловік ніколи не розмовляв російською…

Прокоментуйте заяву в.о. голови Національної поліції України Вадима Трояна про те, що стріляла одна людина, натякаючи на Віталія.

Він не мав права давати такої оцінки до закінчення слідства, оскільки матеріали знаходяться у Генеральній прокуратурі і навіть там поки що нічого не коментують. Звісно, слідству вигідно зробити крайнім в цій історії людину, якої вже немає.

Чи вірите у чесне розслідування?

Ми не залишимо цю справу, навіть якщо доведеться дійти до Європейського суду. Людина, яка застрелила мого чоловіка, має бути покарана. А керівництво поліції, через дії якого і сталася трагедія, однозначно повинно понести покарання. Винних там багато і кожен має відповісти за свої помилки.

Розкажіть про вашу сім’ю. Знаю, що і ви, і Віталій родом із Кременеччини…

Віталій — із села Іква, я — з Великих Млинівців. У 2008 році ми одружилися, через півроку переїхали до Києва. Мешкали у гуртожитку, ледве виживали на мізерну зарплатню чоловіка. Через фінансові труднощі я на деякий час повернулася до Кременця, хотіла, щоб і чоловік залишив Київ, та він мріяв про кар’єру. Я мусила підтримати Віталія — повернулася до столиці. У нас є два синочки: Богданчикові — 8 років, Захарчику — 2. Рік тому ми купили квартиру, позичали гроші в кого тільки могли, ще досі маємо чимало боргів.

Віталію подобалася його робота?

Він жив роботою. Я часто відмовляла його від праці в правоохоронних органах, розуміла, наскільки це небезпечно. За іронією долі перше місце його роботи — дільничний у Княжичах. Потім працював в управлінні боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, опісля перевівся у спецпідрозділ «Сокіл». Після переатестації його відібрали до КОРДу. Пройшов спеціальне навчання, так званий курс виживання — сумнівів у його компетентності та професіоналізмі немає.

Про що мріяв Віталій?

Про здорову, щасливу сім’ю. Хороші стосунки з рідними, близькими, знайомими. Хотів добре виховати дітей, допомагати батькам. Улюблена робота у нього була, мріяв про кар’єрний ріст. Віталій був надзвичайно цілеспрямований. Нам його завжди не вистачатиме…