Керівник підрозділу «Муніципальної варти»: Зупинити потік людей до церков на Великдень буде вкрай важко
Сергій Бондар очолює «Муніципальну варту» у Голосіївському районі Києва
Вже місяць Україна живе в умовах карантину, який на початку квітня був посилений. Громадянам, старшим 60-ти, не рекомендується виходити на вулицю без крайньої необхідності, діти до 14 років мають перебувати на вулиці лише у супроводі батьків. Заборонено відвідувати парки і сквери, займатися спортом. У столиці дотримання карантинного режиму контролює поліція, представники комунального підприємства «Муніципальна охорона» і громадське формування «Муніципальна варта», яке складається з активістів, представників різних громадських організацій і ветеранів.
В інтерв’ю «Главкому» очільник «Муніципальної варти» у Голосіївському районі Києва розповів про те, чому «вартові» не звертають уваги на людей без маски, як координують роботу з поліцією і як забезпечуватимуть дотримання карантинного режиму з боку вірян на Великдень.
Які обов’язки у «Муніципальної варти» під час карантину, як вони змінилися під час епідемії коронавірусу?
Обов’язки на «Муніципальну варту», як громадське формування, були покладені Київською міською державною адміністрацією зокрема і щодо контролю карантинного режиму. Ми працюємо у режимі денних чергувань у місцях скупчення людей. Переважно це парки, дитячі майданчики. «Відпрацьовуємо» на вихідних і у свята церкви, запобігаємо скупченню людей, аби унеможливити поширення коронавірусу.
Неодноразово після введення карантинного режиму у столиці парафіяни ігнорували рекомендації і збирались біля церков. Як запобігти повторенню цього у найближчі святкові вихідні?
Перш за все, ми спільно з поліцією ведемо роз’яснювальну роботу. У нас немає мети усіх залякати, оштрафувати, загнати по домівках. Ми людей попереджаємо про небезпеку, рекомендуємо уникати скупчень. З нашого боку ми жодного протоколу про адміністративне правопорушення ще не складали, не виникало необхідності. Окрім «Муніципальної варти», яка є громадським формуванням, є ще «Муніципальна охорона», комунальне підприємство, яке також діє в Києві. Воно також займається контролем карантинного режиму. На відміну від «варти», вони мають механізми накладання стягнень. Вони у своїй діяльності керуються положеннями статті 44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення (порушення правил щодо карантину людей). Представники комунального підприємства раніше теж накладали штрафи, наприклад, на так звані «наливайки». Тобто на тих, хто до карантину працював у підпільному режимі, а поліція, чи податкова не помічала їхньої роботи, тепер накладені штрафи. Таку діяльність вдається припиняти.
Якщо ви бачите скупчення людей біля церков, а на зауваження вартових чи поліції люди не реагують, як діятимете?
Я б волів би відштовхуватися від конкретної ситуації. Якщо вона виникне, тоді її вирішувати. Зараз місто веде перемовини з церквами задля того, аби священники узагалі не виходили з церков і служба відбувалася з гучномовців, за допомогою колонок. Потік людей зупинити буде вкрай важко. Проте якщо люди усвідомлюватимуть, що батюшку вони все одно не побачать, то який їм сенс створювати натовп.
Чи є інструкції, як не допускати скупчення людей?
У нас немає мети фізично перешкоджати. Ми працюємо максимально превентивно. Ведеться роз’яснювальна робота на рівні міста, на рівні районів з парафіями. Тому якщо вдасться когось у цьому переконати, більше уваги приділятимемо тим місцям, які попри усі заборони проводитимуть публічну службу. Інструкції уніфікуються і доповнюються щодня.
«Вартових» залучають до цих переговорів з церковниками?
Нас залучають до роботи з виявлення парафій, які попри заборону продовжують працювати у звичному режимі.
Наскільки багато таких церков, принаймні у Голосіївському районі, за який ви відповідаєте?
Буквально декілька. Це монастир Свято-Покровська Голосіївська пустинь, Церква Пресвятої Богородиці, Православний духовно-просвітницький центр на честь святого рівноапостольного Князя Володимира, храм Преподобного Романа Солодкоспівця, храм Нестора Літописця. Усе це церкви Московського патріархату.
Ви виявляєте, що у храмі не дотримуються карантинного режиму. Ваші дії?
Передаємо цю інформацію до керівництва міста, яке потім задіює адміністративні механізми впливу на керівників парафій. «Муніципальна варта» не долучена до цього процесу.
Як відбувається координація дій з поліцією?
На початку введення жорсткого карантину перед нами ставили задачу працювати на зупинках громадського транспорту. Один тиждень ми працювали за чітко закріпленими об’єктами. У подальшому працювали на маршрутах курсування спецтранспорту. Ділянки роботи поділили між собою – кожному своє депо. Зараз зосередилися здебільшого на роботі у парках. Із четверга, 15 квітня на усіх в’їздах до столиці вимірюється температура у громадян. Я упевнений, що «Муніципальна варта» долучатиметься до цього процесу. Нині під охороною перебуває Києво-Печерська лавра, цей об’єкт під карантинними обмеженнями. «Муніципальна охорона» також залучена до контролю карантинного режиму на цьому об’єкті.
Правоохоронці фактично закрили вхід до Лаври. Це означає, що і на вході до інших церков можна очікувати кордони з поліції і громадських активістів?
Тут дуже важливий психологічний ефект. Важливо, щоби люди чітко розуміли необхідність цих кроків. Такі заходи (обмеження відвідування) вживаються лише у випадку виявлення спалахів захворювання Covid-19. Лавра, безперечно, осередок спалаху, більше 100 людей інфіковано. Є ще один монастир, Іонинський (Троїцький Іонинський чоловічий монастир), де є якась кількість інфікованих. Там також найближчим часом введуть карантинний режим у такому суворому вигляді, як у Лаврі.
Окрім лаври, Іонинського монастиря у Києві у Голосіївському районі, наприклад, є великий Свято-Покровський Голосіївський монастир. Чи є він у переліку тих, щодо якого вводитимуться жорсткі карантинні заходи, на кшталт тих, які діють щоКиєво-Печерської лаври?
Поки якихось категоричних вказівок щодо цього храму не було. Але є розуміння, що контингент його відвідувачів подібний до того, як у Києво-Печерській лаврі. Зараз Московський патріархат в Україні відхиляє будь-які заборони, проте якщо подивитися на ситуацію в Росії, то там ні в кого немає сумнівів, що карантину слід дотримуватися.
Ви очолюєте «Муніципальну варту» у Голосіївському районі. Скільки у вас людей, хто і яким чином для них визначає ділянки для патрулювання?
Тісно співпрацюємо з Національною поліцією, з Патрульною поліцією. Свої завдання ми виконуємо спільно з ними. В нашому районі близько 60 «вартових». Але не всіх цих людей можна цілодобово залучати. Хтось із них декілька разів на місяць може вийти, хтось кожен тиждень.
Загалом у місті в нас близько 800 людей. Але ще раз повторюся, що не ідеться про те, що усі ці люди одночасно вийдуть.
Найбільш трудозатратним був супровід громадського транспорту. Тоді за день у нас виходило по 200 людей. Насамперед мова про години пік. Зараз коли спокійний режим, у парках фактично немає людей, то це близько 50 наших людей на все місто.
На початку введення карантинних обмежень з користування громадським транспортом представники «Муніципальної варти» контролювали посадку людей в автобуси і тролейбуси. Зараз потреба у вашій допомозі залишилася?
Уже такої потреби немає. Ми підсилювали поліцію в той момент, коли було найбільш гаряче, важко і дехто з громадян відмовлявся сприймати ці заборони. З початку карантинного режиму ми прагнули контролювати кількість посадкових місць, які займали пасажири у транспорті, на зупинках. Потім почав курсувати спеціальний транспорт винятково для певних категорій громадян, для співробітників лікарень, державних підприємств критичної інфраструктури. За тиждень вдалося домогтися якісної зміни у ставленні людей до пересування і сама по собі задача контролю з нашого боку відпала. Якщо ми говоримо про парки, то за тиждень вдалося людей переконати, щоби вони уникали скупчень. Я сьогодні перебував у парку імені Пушкіна. Тут у радіусі 500 метрів жодної людини немає.
Які найбільш типові порушення з початку карантину фіксували, наскільки часто вони трапляються?
На початку жорстких заборон, тижня півтора-два тому, так, виникали словесні конфлікти з відвідувачами парків. Їх вдавалося вирішувати, обмежуючись добрим словом і рекомендацією. Конфлікти були переважно з компаніями напідпитку, які звикли так відпочивати. На території парків столиці заборонено розводити відкрите багаття. Компанії, які відпочивали, розпалюючи багаття, потрапляли до нашої уваги.
Які межі повноважень «вартових»?
Оскільки столичні парки цілодобово перебувають під охороною представників комунального підприємства «Муніципальна охорона», «вартові» приєднуються до охоронців і працюють спільно. А якщо не з охоронцями, то з поліцейськими також спільно. Уявімо, що перед нами велика компанія напідпитку, яка не реагуватиме на зауваження, то користуючись повноваженнями, наділеними КМДА, саме поліція або «Муніципальна охорона» можуть складати протоколи про порушення на тих людей, які дуже сильно просять про це. Згідно із законом Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону, «Муніципальна варта» наділена повноваженнями складання протоколів про порушення, але вони можуть бути щодо виключного переліку статей, таких як, наприклад, дрібне хуліганство, порушення благоустрою. Щодо карантинного режиму, то «Муніципальна варта», на жаль, не може складати протоколи.
Скільки «вартових» працюють у комунальному підприємстві «Муніципальна охорона»?
Близько 500 людей з усього Києва. Вони працюють у парках, школах, у всіх лікарнях, куди прибувають хворі на Covid-19. Всі «швидкі», всі приймальні відділення також під охороною. У лікарів є кнопка, на яку в разі потреби вони тиснуть і приходять представники «Муніципальної охорони». В разі потреби вони викликають поліцію.
Якщо людина іде без маски по вулиці – це порушення?
З точки зору постанови Кабміну, це порушення. Проте повернімося до того, що нашою метою не є всіх залякати і оштрафувати: якщо людина іде одна, ніхто до неї і не підійде (з «вартових»). Якщо мова про компанію людей, про відпочинок компаній в парках і дворах, то ми не можемо цього не помічати.
Наскільки «вартові» забезпечені засобами індивідуального захисту і хто забезпечував?
Оскільки «Муніципальна варта» отримує певне фінансування від Київської міської ради, воно передбачене на уніформу, засоби зв’язку, паливо, то нас і усіма засобами захисту забезпечують. Це маски, рукавички, окуляри захисні.
Попри те, що це волонтерство, чи отримують «вартові» платню?
Фінансування передбачене на вичерпний перелік посад. Це здебільшого адміністративні посади, керівник району і декілька заступників. Тобто це люди, які адмініструють процес. Всі інші – це винятково волонтерські посади. Якщо хтось з «вартових» втратив роботу, потребує зайнятості, то ми розглядаємо цих людей як кандидатури на прийом на роботу до «Муніципальної охорони». Грошове заохочення, яке я отримую, за місяць становить 9700 гривень.
Чи змінилася ця сума під час карантину?
Ні. Фінансування закладається в бюджет з попереднього року. У цьому форматі ніяких змін немає.
Коментарі — 0