Допомога постраждалим від російських обстрілів. Історія про те, якою є прірва між обіцянками столичної влади і реальністю
Понад п’ять місяців після російської атаки мешканці будинку на вулиці Олени Теліги, 37Є у Києві чекають на капітальний ремонт пошкодженого даху. Тимчасове накриття не впоралося з рясними опадами. Люди рятуються, як можуть: власним коштом купують тенти, наймають робітників і відкачують воду з покрівлі.
За цей час у квартирах з’явилася цвіль, обвалилася стеля, а частина мешканців була змушена взагалі тікати з власних квартир. Ситуація наразі ускладнюється і погодними умовами, адже вночі температура повітря вже опускається до 1°C.
Кореспондент «Главкома» побував у будинку, забрався на дах та відвідав пошкоджені квартири. Також він побував на зустрічі жителів із головою Шевченківської РДА Олександром Сазановичем. Районна влада пояснює затримку бюджетними процедурами й обіцяє завершити ремонт… до кінця року. Тим часом мешканці досі не отримали чітких відповідей: хто відповідав за невдале тимчасове накриття та чи відшкодують їм збитки, яких можна було уникнути.
Удар травневої ночі
Під час чергового масованого удару 24 травня уламки ракети розлетілися по всьому столичному Сирцю. Один з них впав неподалік будинку за адресою Теліги, 37Є. Ударна хвиля пошкодила покрівлю п’ятиповерхівки, вибила вікна та понівечила внутрішні комунікації. Частину шиферу зірвало, на даху утворилися прогалини, через які опади почали вільно потрапляти всередину будинку.
Відтоді мешканці систематично зверталися до комунальних служб і районної адміністрації, але замість повноцінного ремонту отримали тимчасове накриття, яке, за їхніми словами геть не захистило будинок від дощів. Люди самі взялися латати дах і відкачувати воду. Зрештою, коли справа дійшла до глибокої осені, вони подали заявку на проведення мирної акції до міської та військової адміністрацій столиці. Після цього їх врешті запросили на зустріч із головою Шевченківської РДА.
Тенти, насос і все це власним коштом
На даху видно сліди кількох спроб захистити будинок від опадів. Мешканець п’ятого поверху Павло показує місце, яке після пошкодження покрівлі спершу накрив звичайною плівкою. Розраховував, що це – тимчасове рішення, і ось-ось комунальні служби організують ремонт.
«Я поклав тут просто плівку, думав, що це на тиждень-два, а потім якісь служби приїдуть і щось зроблять. Але нічого не відбулося», – розповідає Павло.
Плівка почала пропускати воду. Тоді чоловік придбав щільніший тент і накрив ним покрівлю. Однак після кількох дощів, а це літо було в Києві багатим на опади, на поверхні накопичувалася вода.
За словами Павла, її обсяг щоразу міг сягати 300–400 літрів. Спочатку мешканці вичерпували її відрами, а згодом чоловік купив насос, щоб відкачувати воду з даху.
Витрати мешканців лише збільшувалися. Тимчасове накриття, облаштоване комунальними службами, почало пропускати воду. «Вони зробили тимчасове накриття з мембрани. На мою думку, цей матеріал не пристосований до використання під прямим ультрафіолетом, адже вже після двох дощів він почав протікати», – пояснює Павло.
Чоловікові довелося знову купувати матеріали й наймати робітників. За його словами, загалом на повторне накриття він витратив понад 25 тис. грн.
У квартирі Наталії на п’ятому поверсі одразу в ніс б’є запах цвілі. На стелі – сліди води, плями, великі пошкоджені ділянки, зі стін відпали шпалери. Меблі довелося накривати плівкою, а під час дощів розставляти тазики. У такому стані помешкання перебуває вже кілька місяців.
Жінка згадує: після російської атаки 24 травня у квартирі вибило вікна, пошкодило рами в кімнатах і на балконі. Але на цьому проблеми тільки починалися. Дах будинку був сильно понівечений, після початку червневих злив вода почала заливати квартири верхнього поверху.
Мешканці намагалися рятувати будинок самостійно. І водночас постійно зверталися до комунальних служб. Але, за словами жінки, замість реального розв’язання проблеми отримували відповіді, що дах уже… накритий. «Нам присилали відписки, що вони накрили дах. А по факту це було накриття підлоги горища тентами, які нам надали волонтери», – каже вона.
Наталія переконана: якби дах належно накрили одразу після атаки, її квартира не опинилася б у плачевному стані.
Тепер киянка не може жити у власному помешканні й змушена перебувати на дачі. Наймати інше житло у місті їй не дозволяють фінансові можливості. А в квартирі вона просто залишила тазики для води та меблі під плівкою. «Тут я проживати не можу, бо житло непридатне. Тут і цвіль, і сиплеться стеля, і шпалери відпали, дихати немає чим», – бідкається жінка.
Протягом кількох місяців жителі зверталися до комунальних служб і Шевченківської районної державної адміністрації. У відповідях їм повідомляли, що технічний поверх накрито гідробар’єром. Але, як стверджують мешканці, фактичний стан будинку і його покрівлі цьому не відповідав.
За словами Павла, у керуючій компанії радили подавати письмову претензію її керівнику, оскільки роботи виконувала підрядна організація. Водночас мешканці не отримали зрозумілої відповіді, хто саме відповідає за результати монтажу неналежного тимчасового накриття.
Зрештою люди восени подали заявки на проведення мирної акції до Київської міської державної адміністрації та Київської міської військової адміністрації. Після цього із ними зв’язалися представники Шевченківської РДА та запросили на зустріч із головою адміністрації Олександром Сазановичем. Розмова, на якій побував «Главком» відбулася у ЦНАПі.
На зустрічі мешканці хотіли почути не лише про майбутній капремонт, а й про те, чому попередні роботи не захистили будинок від опадів, хто за них відповідав і що робити з уже пошкодженими квартирами.
Сазанович одразу дав зрозуміти, що ситуація з «хрущівкою» на Теліги – не дивина. За його словами, у 2026 році в Шевченківському районі постраждали 440 будинків. Він також повідомив, що керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району власними силами відновила понад 27 покрівель. Водночас у районі залишаються об’єкти зі складними пошкодженнями. Серед них – будинок на вулиці Олени Теліги, 37Є.
Голова району пояснив, що першочергові протиаварійні роботи виконують із матеріалів, які є в міському резерві. У випадку цього будинку, за його словами, іншого матеріалу на той момент не було.
Пояснюючи затримку з капітальним ремонтом, Сазанович послався на проблеми з фінансуванням. За його словами, районна адміністрація не має власного бюджету, а кошти на такі роботи потрібно погоджувати з містом.
Резервний фонд, як стверджує посадовець, раніше використали на критичні потреби міської інфраструктури – зокрема, для підтримки теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Та врешті у бюджеті знайшли зекономлений ресурс та передбачили кошти на ремонт покрівлі й вікон у будинку. За словами голови РДА, на роботи знайшли 3, 5 млн грн.
Затримку з капітальним ремонтом голова РДА пояснив бюджетними процедурами. За його словами, упродовж року Київрада проводила бюджетні сесії лише двічі, а наступне засідання перенесли. Водночас дослідження громадської організації «Голка» підтверджує, що столичним депутатам не до ліквідації наслідків війни, близько третини голосувань депутатів Київради під час повномасштабної війни стосувалися земельних питань.
Також під час розмови Наталія та інші мешканці порушили питання компенсації за пошкоджене майно й можливості отримати кошти на оренду житла. Сазанович пояснив: спочатку квартиру мають обстежити фахівці та визначити, чи придатна вона для проживання. За його словами, лише після такого висновку можна говорити про компенсації.
Таким чином, Наталія, яка вже кілька місяців не може повернутися додому, і її сусіди конкретної відповіді, чи відшкодують збитки від тривалих протікань і чи допоможуть їй із тимчасовим житлом, під час зустрічі так і не отримала. Нині ж квартири на п'ятому поверсі стали непридатними через тривале потрапляння води всередину будинку, а повторного обстеження будинку проводити не планують.
Чи встигнуть зробити капремонт до Нового року?
Під час зустрічі з мешканцями пошкодженого будинку Сазанович повідомив, що проєкт капітального ремонту покрівлі вже розробили. Документація мала пройти експертизу, після чого районна адміністрація планувала оголосити відкриті торги через Prozorro.
Як приклад він навів будинок на Берестейському проспекті, 88/2. Там після проходження експертизи закупівлю оголосили за десять днів, а переможець торгів пообіцяв відремонтувати покрівлю за три тижні.
Сазанович запевнив мешканців Теліги, 37Є, що ремонт їхнього будинку також планують завершити до кінця 2026 року.
На момент зустрічі закупівлю для будинку на Олени Теліги ще не оголосили. Це сталося 2 листопада: Управління містобудування, архітектури та землекористування Шевченківської РДА оголосило тендер на капітальний ремонт покрівлі.
Відповідно до опублікованого оголошення очікувана вартість робіт становить 2,7 млн грн без ПДВ. Пропозиції від учасників прийматимуть до 18 листопада, аукціон запланований на 19 листопада, а кінцевим строком виконання робіт визначили 31 грудня 2026 року.
Під час зустрічі Сазанович пообіцяв особисто контролювати процес і повідомляти мешканців про проходження експертизи та закупівлі. Якщо підрядник не вийде на роботи, районна влада, за його словами, планує використати матеріали з міського резерву – ОСБ-плити, шифер і брус – та частково перекривати дах власними силами.
Окремо жителі порушили питання стану труб опалення, які проходять по даху. Сазанович пообіцяв, що в найближчі дні будинок оглянуть фахівці керуючої компанії та «Київтеплоенерго», а за результатами перевірки нададуть висновок.
Після п’яти місяців звернень і самостійних спроб уберегти квартири від води мешканці отримали врешті дату завершення тендерної процедури, але ще не мають ані обраного підрядника, ані фактичного початку ремонту. Павло продовжує витрачати власні гроші на захист даху, а Наталії жити за містом.
Данило Муринський, «Главком»
Громадська ініціатива «Голка» запустила інструмент «Перезарядити країну тобі під силу. Київрада». Аналітики склали перелік корисних і шкідливих для розвитку столиці рішень, голосування за які є знаковими. Ці голосування наповнюють батарейку кожного депутата Київради і мера Віталія Кличка і показують, який заряд вони дають Києву.
Кияни можуть надсилати «Голці» інформацію про своїх депутатів і пропонувати рішення Київради для включення в інструмент. Якщо рішення відповідатиме методології, організація його врахує. Отримати доступ до систематизованих даних про голосування депутатів Київради може кожен охочий, надіславши запит на [email protected].
Ця публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. Цей матеріал жодним чином не відображає позицію уряду Норвегії чи IWPR.
«Главком» є інформаційним партнером проєкту.
Коментарі — 0