Чому Мексика досі «нейтральна»? Розмова з послом Оксаною Драмарецькою
«Мексиканці вважають Росію країною, що бореться з американською гегемонією»
Оксана Драмарецька працює послом України у Мексиці вже чотири роки. Вона каже, що пріоритет цієї держави – внутрішня політика. Зовнішні виклики Мехіко воліє покладати на міжнародні інститути, як то ООН. А те, що організація, м’яко кажучи, не справляється зі своїми задачами, нікого тут особливо не бентежить.
Промовистий факт. У 2023 році Мексика запросила взяти участь у параді до Дня незалежності… російський військовий підрозділ. А на щире здивування і критику української сторони тодішній президент Лопес Обрадор здивувався, заявивши, що у запрошенні «не було ніякого політичного контексту».
Як Україна намагається пробитися у голови і серця мексиканців, як змінити нейтральність Мексики у російсько-українській війні, чим економічно ми можемо зацікавити Мексику і чому ставлення до українців тут формується через позицію до США в інтерв’ю «Главкому» розповіла посол України у Мексиці. Слід зазначити, що за сумісництвом Оксана Драмарецька також є послом у Гватемалі, Коста-Риці, Белізі та Панамі.
«Ліві» у владі у Мексиці – це негатив для України»
Як ви почуваєтесь у країні, яка, по суті, байдуже ставиться до нашої війни? Адже у цьому випадку нейтралітет – це байдужість. Зокрема, негативно було сприйнято вашу заяву відносно депутатів партії Морена та Робітничої партії, які вирішили створити «платформу дружби Росією». Чи є якісь перспективи створення у цій країні українського лобі?
Ми маємо враховувати той момент, що мексиканська зовнішня політика базується на нейтралітеті і невтручанні у внутрішні справи інших країн. Попередній президент Андрес Мануель Лопес Обрадор так і заявляв: найкраща зовнішня політика – це внутрішня політика. Тому я б не назвала це (ставлення Мексики до російсько-української війни) байдужістю. Є певне підґрунтя для такої позиції Мексики. Вони сповідували такі підходи впродовж останніх десятиліть.
Для нас, у нинішніх умовах це не дуже прийнятна позиція, звичайно ж. Ми б хотіли бачити більш проукраїнську, проактивну позицію Мексики. Попередній мексиканський президент фактично не здійснював закордонних візитів. Лише одного разу за час свого шестирічного президентства він відвідав Генасамблею ООН. Сподіваюся, що ми все ж таки побачимо більш активне залучення Мексики до глобальних питань, що відповідало б ролі і вазі цієї держави, яка позиціонується як регіональний лідер. Це може здійснитися під час каденції нової президентки Клаудії Шейнбаум.
Нова президентка Шейнбаум уже сказала, що буде ідейною продовжувачкою політики свого попередника. Яскравим прикладом цього можна назвати її відмову відвідати Україну на запрошення нашого президента. То які ж підстави сподіватися на зміни, про які ви кажете?
Що дає вам привід для оптимізму? Так, вона зробила кілька таких заяв. Але загалом пані президентка досить обережна у своїх словах про зовнішню політику. Давайте дамо час людині еволюціонувати у своїх поглядах. Думаю, що заяви президентки на початку її мандату і десь у середині будуть відрізнятися між собою. Зрештою, новий уряд лише другий місяць при владі.
Зазначу, що у Мексиці дуже позитивно сприйняли факт представництва України на інавгурації новообраної президентки, що відбулася 2 жовтня цього року, другою фігурою у політичній ієрархії нашої держави – спікером парламенту Русланом Стефанчуком.
Адміністрація колишнього президента Обрадора наголошувала на тому, що віддає перевагу мирному врегулюванню російсько-української війни. То це той «мир», яким його бачать Китай і Бразилія?
Позиція Мексики у цьому контексті заснована на принципі багатосторонньої дипломатії. Тутешні дипломати вважають, що всі проблеми потрібно вирішувати на багатосторонніх майданчиках. Таких, як майданчик ООН, до прикладу. У цьому контексті ми шукаємо якісь точки дотику із мексиканцями. Вони виходять з того, що всі мають дотримуватися статуту ООН та міжнародного права. У цьому сенсі мексиканська позиція збігається з українською. На цьому ми і будуємо наш двосторонній діалог.
Хоча Мексика і не приєдналася до кола країн, які імплементують українську Формулу миру, але брала участь у всіх засіданнях, на яких Формула обговорювалася. Більш того, вона була присутня на рівні міністра закордонних справ на літньому Саміті миру у Швейцарії. Враховуючи тодішній перехідний період, фактичне міжвладдя, Мексика була представлена на досить високому рівні.
Але ж Україна дуже сильно критикує ООН через неспроможність цієї організації зупинити російську агресію. То чи не ефективніше було б нам формувати коло своїх прихильників у середовищі мексиканських політиків? Наскільки великі на це шанси?
Певне коло прихильників України у нас вже було і до вторгнення. Зокрема у середовищі мексиканського депутатського корпусу. Але яким би не було це коло, у цій країні традиційно все залежить від бачення президента, через чітку президентську вертикаль влади. Після літніх виборів 2024 р. в обох палатах парламенту домінує партія колишнього глави держави – Морена. Представницею цієї партії є й нинішня президентка країни. Ця політична сила сповідує принципи невтручання, про які я сказала.
Хоча у приватних бесідах навіть політики, що належать до цієї політичної сили, неодноразово висловлювали солідарність з Україною, чітка політична вертикаль не дозволяє їм публічно суперечити позиції президента. Чому, як колишня, так і нинішня верхівки у Мексиці займають саме таку позицію? Тут можна говорити про багато чинників. Один з них – це ідеологічні засади лідерів цієї партії, які сповідують лівацькі погляди. Слід зазначити, що уряд попереднього президента був найбільш лівим за всю новітню історію Мексики.
Тобто «ліві» у владі у Мексиці – це негатив для України?
На жаль, так. Бо ліві у Мексиці, як і у деяких інших латиноамериканських країнах, сповідують антиамериканські погляди. Росія на цьому дуже активно грає. РФ бачать тут країною, яка бореться з американською гегемонією, а такі наративи сприймаються переважною більшістю мексиканців. Це й не дивно, адже Мексика має болючий історичний досвід війни зі США. Тому країна, яка є партнером Штатів, також автоматично опиняється в полі цих антиамериканських настроїв.
«Мексиканські депутати одними з перших із Латинської Америки відвідали Україну вже у липні 2022 року»
У мексиканському парламенті є сім політичних сил. Яку з них можна назвати найбільш проукраїнською?
Варто спершу сказати, що мексиканські депутати одними з перших серед політиків Латинської Америки відвідали Україну вже у липні 2022 року. До них Україну відвідали чилійці. У складі мексиканської делегації були члени парламентської групи дружби «Мексика-Україна». Це були представники двох партій Громадянського Руху та Партії національної дії. Це – опозиційні сили, але вони мають серйозне представництво в обох палатах мексиканського парламенту і за підсумками останніх виборів – також.
До речі, можна сказати, що за часів, коли при владі у Мексиці перебували президенти від Партії національної дії, у нас був найбільш активний політичний діалог. Приміром, Вісенте Фокс, представник цієї політсили, на сьогодні залишається єдиним президентом Мексики, який відвідав Україну (2005 рік), під час цього візиту було відкрите й Посольство Мексики у Києві.
У 2008 році саме за більшості у Конгресі депутатів від Партії національної дії було схвалено резолюцію, якою визнано Голодомор 1932-33 років актом геноциду проти українського народу. Повертаючись до вашого запитання, можна зазначити, що загалом усі опозиційні партії Мексики підтримують Україну, у тому числі й Революційно-інституційна партія, керівництво якої неодноразово робило заяви із засудженням російської агресії.
У червні у Швейцарії відбувся перший Глобальний саміт миру, організований Україною. Мексика була представлена лише на рівні глави МЗС Алісії Барсени, (з 1 жовтня 2024 року вона обіймає посаду Міністра екології і природних ресурсів). Ця країна не підписала підсумкове комюніке. Хіба такий рівень представництва Мексики Україну влаштовує?
Такий рівень представництва на той час був найпотужніший з можливих, враховуючи ситуацію у країні (після виборів). Делегацію очолила Алісія Барсена, яка на той час була міністром закордонних справ.
Так, делегація Мексики не підписала спільне комюніке Саміту миру через позицію тодішнього президента, який не дав повноважень на приєднання країни що цього документа. Про його позицію ми вже згадували вище. Серед причин непідтримки Мексикою української Формули миру її політичне керівництво називає й те, що Формула не розглядається на майданчику ООН. Як я вже зазначила, мексиканська дипломатія сповідує принцип «мультилатералізму», тобто вважає, що усі дискусії мають вестися у рамках існуючих багатосторонніх механізмів.
То як можливо змінити ставлення Мексики для України? Можливо, є економічні механізми?
На жаль, за останні 30 років Україна не надавала великого значення Мексиці, та й Латинській Америці загалом. Маємо визнати, що наші важелі впливу, зокрема економічні, тут дуже обмежені. Традиційні позиції українського експорту, у тому числі продукція аграрного сектора, для Мексики не є вельми привабливими, маючи під боком такі країни, як США, Канаду, Бразилію чи Аргентину – світових лідерів з виробництва сільгосппродукції. Мексика має з усіма цими країнами зони вільної торгівлі. Тож, враховуючи й логістичні моменти (тобто вартість доставки товарів з України – «Главком»), можна оцінити реальну конкурентоспроможність українських товарів на цьому ринку.
То, можливо, Україні потрібна зона вільної торгівлі з Мексикою, аби бути конкурентоздатними?
На жаль, Мексику це не надто цікавить, і про це нам було заявлено відкрито. Наразі Мексика зосереджена на вирішенні торговельних проблем у відносинах з сусідами, передусім зі США та Канадою. З іншого боку, згідно з даними мексиканської статистики, в українсько-мексиканській торгівлі існує значне від’ємне сальдо на користь України, що також не сприяє підвищенню інтересу з боку мексиканців до укладення з нами угоди про вільну торгівлю. До речі, українська статистика, навпаки, подає дані щодо від’ємного сальдо на користь Мексики. Така ситуація пояснюється тим, що Мексика напряму нам майже нічого не продає. Товари мексиканського виробництва, передусім це легкові автомобілі та запчастини до них, продаються Мексикою в ЄС, з яким вона має зону вільної торгівлі, а вже потім у режимі реекспорту потрапляють до України. На українському кордоні фіксують їх мексиканське походження, що і впливає на показники українсько-мексиканського товарообігу в українській статистиці. Натомість у мексиканській статистиці Україна як кінцевий споживач цієї продукції не фігурує. Попри це, наразі серед торговельних партнерів України у регіоні ЛАКБ (Латинської Америки і Карибського басейну) Мексика посідає перше місце з часткою 23,6%.
За підсумками 11 місяців 2024 року, за даними української сторони, обсяг торгівлі товарами між Україною та Мексикою становив $261,4 млн. Це не є якоюсь вражаючою цифрою, але у порівнянні з минулим роком, обсяги взаємного товарообігу у зазначений період зросли на 28%. З урахуванням викликів повномасштабного вторгнення спостерігається тенденція до суттєвого скорочення постачання до Мексики недорогоцінних металів, руд, виробів з чорних металів, полімерних матеріалів, які традиційно були найважливішими статтями українського експорту. Слід зазначити, що до 2022 року Мексика майже сім років поспіль займала друге місце після США серед наших торгових партнерів у Західній півкулі за обсягами нашого експорту. Тобто до Мексики ми продавали більше, ніж до Канади, Бразилії чи Аргентини.
То чим, все ж таки можемо зацікавити мексиканців?
Україна може поділитися технологіями, наприклад, ведення сільського господарства. Чи, приміром, цифровими продуктами, як от «Дія», чи платформа для публічних закупівель Prozorro. Думаю, що перспективний напрям – це підготовка в Україні мексиканських студентів, але про це можна буде вести мову після війни.
На якому рівні ця зацікавленість? Вже є конкретні пропозиції? Закони Мексики дозволяють «Дію» використовувати?
Цифровізація в Мексиці відбувається досить активно. Звичайно, запровадження продукту на кшталт нашої «Дії» потребує відповідного законодавчого підкріплення. Але вже на цьому етапі з боку керівництва кількох мексиканських штатів (а Мексика це федеральна країна, де значні повноваження, зокрема в галузі економіки, мають штати) було висловлено інтерес до платформи закупівель Prozorro. Щодо навчання мексиканських студентів – тут слід вести мову про стратегічний підхід до цього питання, і не лише у контексті Мексики. Адже молодь, яка отримає освіту в Україні, – це наше потенційне лобі у політичних елітах тих чи інших країн. З них можуть вирости депутати чи міністри, які однозначно не будуть байдужими до країни, яка дала їм вищу освіту. У цьому плані треба переймати колишні радянські, а тепер уже й російські практики. Показово, що Росія, щороку дає сотні стипендій для молоді з країн Латинської Америки і, зокрема, з Мексики.
«Мексика вважає, що зброя для України призведе до ескалації конфлікту»
Давайте згадаємо початок великого вторгнення Росії у 2022 році. З ким ви і про що у Мексиці розмовляли у ті дні, що чули у відповідь?
У перший день вторгнення був наш спільний демарш разом з послами країн ЄС, США, Канади, Австралії. Як результат – тодішній міністр закордонних справ Мексики Марсело Ебрарда оприлюднив своє відеозвернення із засудженням російської агресії. Були зустрічі з різними представниками мексиканського Конгресу. У перші дні війни мене прийняв Голова комітету із закордонних справ Сенату Мексики. У приватних бесідах люди висловлювали те, що думали. Мексиканські політики все прекрасно розуміють. Нагадаю, що мексиканське посольство залишалося діючим у Києві після початку вторгнення. Вся інформація у тутешніх політиків про події була.
Яку допомогу Мексика нам надає від початку великого вторгнення?
У перші дні вторгнення наш парламент звернувся до мексиканської сторони з проханням надати зброю. Але ми отримали негативну відповідь, адже Мексика вважає, що більше зброї призведе до ескалації конфлікту.
З іншого боку, мексиканський уряд нам допоміг тим, що розгорнув у місті Тіхуана (на кордоні зі США), а пізніше у Мехіко великі наметові містечка для українських біженців, які хотіли потрапити транзитом до США. За нашими оцінками, десь 25 тис. українців потрапили до США транзитом через Мексику у період між березнем-червнем 2022 р. Мексиканські урядовці забезпечити ці табори усім необхідним – від триразового гарячого харчування, медобслуговування до Starlink для зв’язку. Пізніше того ж року ми отримали від мексиканських фермерів велику партію необхідного нам насіння (зернові та овочеві культури), яке було доставлене для потреб сільгоспвиробників Одещини. Низка великих мексиканських компаній зробили внески для потреб України. З 2022 року у цій країні пройшли протезування дев’ятеро українських поранених військовослужбовців.
Хтось з українців залишився чи намагався залишитися у Мексиці?
Думаю, що тут ніхто не залишився. Мексика – не та країна, де перебування, зокрема для українських мігрантів, може бути привабливим. Передусім через те, що у цій державі складна безпекова ситуація. Щороку на мексиканських вулицях гине до 30 тисяч пересічних громадян. Через таку ситуацію мені буває дуже складно пояснювати мексиканцям щось про жертви серед цивільного українського населення від рук російських окупантів, оскільки рівень насильства у цій країні дуже великий.
До того ж, економічна ситуація у Мексиці не найкраща, половина населення проживає на межі або за межею бідності. Тож це явно це не та країна, де іноземці, зокрема європейці, шукають кращого життя.
Для Мексики не характерно приймати мігрантів, які не походять з країн Латинської Америки та хотіли б залишитися тут надовго. Тому вони й ставляться підозріло до європейців, котрі приїхали сюди. Для мексиканців такі люди – це потенційні мігранти, які хочуть нелегально перетнути кордон із США. З іншого боку, для українських мігрантів створені максимально комфортні умови. Завдяки вжитим посольством заходам, громадянам України, які рятуючись від російської агресії, в’їжджають у Мексику, надається максимально дозволений строк перебування за електронною візою (180 днів) та, у разі потреби, з подальшим продовженням цього строку без виїзду з країни.
Також Мексика надає можливість українським громадянам клопотати про отримання статусу біженця за спрощеною процедурою, що дозволяє офіційне працевлаштування в країні. Для українців, які вирішать залишитися у Мексиці для ведення свого бізнесу, наприклад, тут абсолютно нормальні, з точки зору закону, умови. Інше питання – це рівень корупції у цій країні, функціонування системи правосуддя, або рівень соціального забезпечення. Що тут казати, коли навіть місцеве населення не забезпечене повною мірою базовими медичними послугами чи шкільною освітою. Тому вести мову про якісь соціальні пакети для мігрантів з України, які, приміром, пропонують нашим громадянам Німеччина чи Іспанія, не доводиться і поготів. Для ілюстрації: на сьогодні, за даними міграційних органів Мексики, дозволи на постійне або тимчасове проживання у цій країні, мають менше двох тисяч громадян України. Не думаю, що у цій країні, на додаток до цих громадян, проживає якась суттєва кількість українських нелегалів.
«Значна кількість українців намагалися нелегально перетнути мексикансько-американський кордон»
Українці, які проживають у Мексиці, це все переважно родичі громадян Мексики?
Здебільшого, так. Це члени подружжя з мексиканцями, або окремі українські родини, які тут перебувають вже тривалий час. Діаспори, у класичному розумінні слова, ми тут не маємо. Тобто осіб українського походження, які б мали мексиканське громадянство. Такою діаспорою ми можемо вважати хіба що представників єврейської громади, значна частина яких емігрували сюди свого часу саме з української території.
Непоодинокими є випадки, коли громадяни України, які мають рідних у Мексиці, мають проблеми приїхати до Мексики. Все через великий відсоток відмов від міграційної служби цієї країни. Як ви можете вплинути на вирішення цієї проблеми?
Проблема ця стосується не лише українців. Річ у тому, що міграційні системи Мексики та США інтегровані. І якщо стає відомо про проблему українців із міграційними службами Штатів, то цим людям заборонять в’їзд і до Мексики також. Проблема у тому, що значна кількість наших громадян і до вторгнення, і після нього намагалися нелегально перетнути мексикансько-американський кордон. І тому, якщо відповідні служби бачать, що у людини немає зворотного квитка, або вона не може відповісти, приміром, де буде проживати у Мексиці, то мексиканський міграційний офіцер має повне право відмовити у перетині кордону.
Зі свого боку ми намагаємося вести постійний діалог із міграційними органами мексиканської сторони з цього приводу. Якщо з’являється інформація про затриманих українців при в’їзді до Мексики, намагаємося допомогти.
Скільки було таких звернень з початку великої війни?
За 2024 рік було два таких звернення до посольства. Але це не показник. Можливо, коли йдеться про чоловіків, вони не хочуть звертатися до посольства, заявляти про себе. Інша проблема у тому, що представники міграційних органів забирають у людей мобільні телефони, коли виникає проблемна ситуація, і люди не можуть вийти з нами на в’язок. Тож ми про це просто не можемо знати. Слід зазначити, що міграційні офіцери Мексики не завжди говорять англійською, а лише іспанською. А найчастішою причиною відмов у перетині мексиканського кордону, зі слів тутешніх міграційних органів, є неспроможність іноземця відповісти на питання міграційного офіцера. Під час наших переговорів з мексиканською стороною ми пояснюємо, що людина, яка, приміром, їде відпочивати у Канкун, не повинна пам’ятати усі деталі щодо готелю, його адреси тощо. На жаль, проблема відмов є, і це стосується не лише українців. Але маємо визнати і той факт, що непоодинокими є випадки, коли наші співвітчизники приїжджають до Мексики з метою нелегального перетину кордону зі США.
Новообраний президент США Дональд Трамп погрожує масово депортувати мігрантів-мексиканців із США. Чи загрожує депортація до Мексики українцям, які прибули звідти до Штатів після початку великої війни Росії проти України?
У мене немає інформації щодо кількості наших громадян-нелегалів, які потрапили до США з Мексики. Такої інформації, у принципі, і не може бути, бо йдеться про незаконний перетин кордону, тобто незафіксований. Так, Трамп хоче бачити Мексику так званою «країною безпеки», тобто країною, куди США зможуть видворяти нелегалів. Однак уряд Мексики вже заявив, що готовий приймати лише тих нелегалів, які є громадянами Мексики.
«У посольстві РФ акредитовані російські «дипломати», яких свого часу було видворено з європейських столиць»
Минулого року 13 росіян було затримано за незаконний перетин мексиканського кордону і роботу на ФСБ. Чи багато таких незаконних мігрантів із «сюрпризом» загалом і яка їхня доля? Які у Росії тут є засоби впливу?
Враховуючи те, що російське посольство у Мексиці є одним з найбільших посольств РФ у світі, не виключаю, що таких російських «туристів» може бути чимало. Є, наприклад, інформація, що у посольстві РФ у Мексиці наразі акредитовані російські «дипломати», яких свого часу було видворено з низки європейських столиць, зокрема вже за час вторгнення Росії до України. Ризикну припустити, що тут велика кількість російських агентів. Ця проблема неодноразово обговорювалася у медіапросторі Мексики. До цього привертали увагу мексиканського політикуму й американські офіційні чиновники. Але, на жаль, схоже, що мексиканський уряд не бачить у цьому проблеми.
Можливо, варто й Україні включитися до цих нагадувань і публічно питати владу Мексики, чи їм комфортно тримати у своїй країні агентів російської спецслужби? Чому ми це не робимо?
Повірте, це не стільки українські проблеми, скільки саме мексиканські. Мексиканські журналісти та аналітики неодноразово до цього привертали увагу. Попередній президент на всі застереження відповідав, що йому невідомо, чи є серед російських дипломатів шпигуни. А тим часом всі ці люди працюють і проти нашого посольства, і у середовищі української громади. Очевидно, що це є одним з пріоритетом у їхній роботі. Пропагандистські російські медіа вільно присутні у місцевому медійному просторі, зокрема іспаномовний канал Russia Today, який мовить 24/7.
Ми кілька разів зверталися з офіційним проханням закрити канал, чи хоча б якось його обмежити, але відповідь завжди була такою, що мексиканський уряд, мовляв, проти обмеження свободи слова. З іншого боку, ми робили певний аналіз і побачили, що для перегляду російського каналу мексиканцю треба купити увесь пакет інших каналів, включно з цим. Це досить дорого. Загалом по місту Мехіко, за нашими даними, близько 30 тисяч користувачів повного пакета, включно з каналом RT. Для більш ніж 20-мільйонного міста, це невелике охоплення.
То як Україна протистоїть російській пропаганді у Мексиці?
Можу вам сказати, що мексиканська преса загалом досить об’єктивно висвітлює події в Україні. У Мексиці незаперечною є свобода ЗМІ. У столиці Мексики є регіональні редакції CNN та Bloomberg. З часу вторгнення значна кількість мексиканських журналістів відвідали Україну й висвітлювали ситуацію безпосередньо з місця подій. Тому не сказала б, що у місцевому медіапросторі домінують наративи, що поширює Russia Today. Лише одна мексиканська газета La Jornada має редакцію у Москві. Та й навіть вона публікувала і мої інтерв’ю, і коментарі щодо закидів посла Росії.
Але все ж проблема російської пропаганди у Мексиці і Латинській Америці загалом є досить серйозною. Протидіяти цьому складно, адже російська політична, медійна, дипломатична присутність у регіоні є значною і багатолітньою. Російська пропаганда експлуатує наративи, які «заходять» мексиканцям чи іншим латиноамериканцям, як от про те, що вони «борються проти гегемонії Америки», що «нинішня Україна – це протекторат США, тому ведеться боротьба не з українцями, а з американцями».
Багато хто у Мексиці має якісь фантастичні уявлення про колишній СРСР, як про процвітаючу країну, де усі мали рівні можливості, а нинішня Росія у них асоціюється з країною правонаступницею цих радянських традицій. Спростування усіх цих наративів потребує кропіткої роботи і зусиль. Ми системно над цим працюємо: організовуємо поїздки мексиканських журналістів до України, робимо публікації у місцевих масмедіа, українські експерти-політологи відвідують Мексику (цього року ми мали п’ять таких турів), ведемо роз’яснювальну роботу в академічних колах, серед студентів. І зрушення позитивні є.
«Інавгурація групи дружби з РФ відбулася після вторгнення. Звично, це було ганебним фактом»
Якби Путін вирішив приїхати до Мексики, його б тут затримали через те, що Мексика є підписанткою Римського Статуту? Чи повторилася б ситуація з Монголією?
Маємо факт, що Путіна було запрошено на інавгурацію. Мексика пояснила це запрошення тим, що вони запросили лідерів усіх держав, з якими мають дипломатичні відносини. Те, що російський керманич не приїхав, – показник його страху. Перед інавгурацією самі ж росіяни і вкинули у медіапростір дискусію щодо запрошення Путіна, щоб з’ясувати, якою буде реакція. Думаю, що сам факт того, що Путін не поїхав до Мексики, є відповіддю на ваше запитання.
Вже після великого російського вторгнення в Україну у Мексиці продовжує діяти парламентська група дружби Мексики і Росії. Як ви для себе поясните бажання окремих мексиканських депутатів брати участь у групі дружби з країною-терористкою? Для чого це робити ще й у розпал російської агресії проти України?
Створення груп дружби – звичайна справа. У мексиканському Конгресі існує більше 100 таких груп, у тому числі з Україною та з Росією. У мексиканському парламенті попереднього скликання було проведено інавгурацію нашої групи у грудні 2021 році Інавгурація групи дружби з РФ відбулася після вторгнення. Звично, це було ганебним фактом, і не прикрашає мексиканських депутатів, які взяли участь у цьому дійстві. До цієї групи увійшли депутати від партії тодішнього президента Лопеса Обрадора, від їхніх партнерів з коаліції – Робітничої партії, що має лівацьке радикальне спрямування, чиї лідери не гребують поїздками до КНДР. Тож моя реакція на інавгурацію групи дружби з РФ була відповідною – різке засудження у ЗМІ та соцмережах. До речі, на це відреагували й наші партнери.
Так, деякі американські конгресмени запропонували тоді поскасовувати американські візи учасникам цієї групи. І це було досить дієво. Мексиканці депутати почали виправдовуватись, мовляв, опинилися на інавгурації випадково, проходили повз, побачили колег і зайшли. Треба віддати належне й тим конгресменам, які вийшли з цієї групи на знак протесту проти вторгнення. З іншого боку, хочу зазначити, що з початку вторгнення ми маємо вельми активний міжпарламентський діалог, у тому числі по лінії груп дружби, адже у Верховній Раді також створено групу зі зв’язків з Мексикою. Саме на запрошення цієї групи мексиканські депутати у липні 2022 року відвідали Київ, Ірпінь, Бучу. У листопаді 2024 року у Києві відбулася – парламентська Конференція «Україна – Латинська Америка і Карибський басейн. Співробітництво заради майбутнього». На цей захід до України приїхали й мексиканські депутати. Так, вони з опозиції, але участь у Конференції у віртуальному форматі взяв голова фракції президентської партії Морена у Конгресі Мексики Рікардо Монреаль, що, безперечно, є позитивним зрушенням. У своєму зверненні до учасників Конференції політик виклав позицію керівництва країни, яка полягає в тому, аби шукати миру на міжнародних майданчиках.
Якщо нам як країні так важко впливати на Мексику, яке ж тоді перед вами завдання поставив президент? І які тоді критерії успішного виконання задач?
Так, реалії у країнах так званого Глобального півдня відмінні від Європи. Ці країни, у тому числі Мексика, не належать до коаліції країн, які активно підтримують Україну, вони мають тісні контакти з Росією, воліють не сваритися з нею, та не готові через Україну чимось ризикувати. Цьому є багато причин. Ці країни і їхні народи мають свою історію взаємин, часто болісну, із західними державами, і мають право на своє бачення світу, відмінне від нашого, чи європейського, чи американського. Неможливо змінити позицію тієї чи іншої держави за рік, чи два. Впливати на позицію лідерів цих країн також непросто, адже йдеться про людей зі своєю системою цінностей, яка не учора сформувалася. Чого вартувало лише рішення експрезидента Мексики Лопеса Обрадора запросили у 2023 році на військовий парад з нагоди Дня незалежності країни російський військовий підрозділ.
Як ви думаєте, чи просто вибудувати діалог з політиком, який після моєї публічної критики, заявив, що не розуміє обурення українського посла, адже у такому запрошенні «не було ніякого політичного контексту»? Попри усе це ми ведемо системну роботу з нашими латиноамериканськими партнерами. У січні 2024 року вперше з часу відновлення нашої незалежності було ухвалено Стратегію розвитку відносин з країнами Латинської Америки і Карибського басейну, де приділено увагу всім напрямкам взаємодії.
Тож кожна складова такої роботи є важливою. Наприклад, ми говорили про парламентський трек. Це створює підґрунтя для зміни позиції політичного керівництва держави. Я згадала про нещодавню участь лідера президентської фракції у мексиканському Конгресі, у Конференції що проходила у Києві. Це важливий крок вперед. Наразі новий уряд Мексики взяв певну паузу щодо «українського питання». Очевидно, багато чого залежатиме й від позиції нового американського президента, для Мексики ситуація у сусідній країні, позиція її керівництва є вельми важливими. Але позиція Мексики залежатиме й від того, як розвиватимуться події в самій Україні, якою буде ситуація на фронті. Тут багато складових.
Важливою для наших взаємин є й активізація економічної співпраці. Це складно в умовах війни, але ми не опускаємо рук. Наразі працюємо над подальшою розбудовою договірно-правової бази. Ми не можемо змусити бізнес торгувати з тією чи іншою країною, це так не працює. Наша задача – створити максимально комфортні умови для ведення такого бізнесу, передусім це стосується забезпечення належного правового підґрунтя для такої взаємодії. У нас в роботі кілька важливих документів економічного блоку, наприклад, угода про взаємний захист інвестицій.
Так само важливим є розвиток культурно-гуманітарного співробітництва. Адже коли мексиканці більше дізнаються про Україну, про її історію, традиції, культурну спадщину, змінюється їх сприйняття нашої держави, яку до останнього часу вони сприймали як щось тісно пов’язане з Росією. Прикро, але вперше за 30 років Україна взяла участь у найбільшому в іспаномовному світі книжковому ярмарку, який щорічно з 1987 року проводиться у столиці мексиканського штату Халіско – місті Гвадалахара, лише у 2022 році. Тішуся тим, що наша участь у цьому заході наразі є вже традиційною. Минулого року ми були частиною стенда Європейського Союзу, і це було вельми символічно.
До речі, у 2023 році до учасників Гвадалахарського книжкового ярмарку звернулася зі спеціальним зверненням перша леді України Олена Зеленська. Цього року, за сприяння Українського Інституту, ми мали цікаву і різноманітну «українську програму» на ярмарку. Усе це впливає на формування іміджу України у Мексиці і Латинській Америці загалом, усе це складові частини тих зусиль, які потрібні для нашого позиціонування у цій частині світу, нарощення нашої присутності тут.
Наскільки багато дипломатів працюють у нашому посольстві у Мехіко нині? Чи достатня їхня кількість і компетенція для виконання завдань, які перед вами стоять?
Нас усього тут 10 співробітників. З яких вісім – дипломати, включно з послом. Я акредитована за сумісництвом, крім Мексики, ще у чотирьох країнах – Гватемалі, Коста-Риці, Белізі та Панамі, розвиток відносин з якими для нас є не менш важливим. Тож роботи вистачає. Звичайно, мені б хотілося мати більше колег. Та посольство, з іншого боку, досить коштовна річ для держави, особливо в умовах війни.
Попри це, Україна зараз працює над розширенням своєї присутності на Глобальному півдні, зокрема у регіоні Латинської Америки і Карибського басейну. Це потрібно робити, для порівняння – Росія має свої дипмісії майже у кожній країні регіону. З іншого боку, такі країни, як Польща, Румунія чи, приміром, Чехія, мають співмірну з нашою присутність у Латинській Америці. У їхніх дипломатичних установах працює ще менше людей. Але їхні задачі сьогодні не можна порівняти з нашими.
«Главком» висловлює велику подяку Миколі Верницькому за допомогу при підготовці до інтерв'ю.
Богдан Боднарук, Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0