Дональд Трамп – 80. Хто створив «найнебезпечнішу людину у світі»
Як і чому Трамп став таким, яким він є сьогодні
– Мені не подобається укладати угоди. Я люблю укладати угоди. Я обожнюю укладати угоди!
– А у чому мета?
– Угода і є мета.
(цитата з фільму «Учень. Історія Трампа»)
Президенту США Дональду Трампу виповнюється 80 років. Особистість він дуже неоднозначна, а його політична та бізнесова живучість – риса унікальна.
Згадайте: кінець першого президентського терміну став фактично особистою катастрофою для Трампа. Над ним дамокловим мечем нависли юридичні проблеми: кримінальні та цивільні, а також загроза штрафів на сотні мільйонів доларів. Повагу і довіру серед республіканців, здавалось, було втрачено. Ба більше: навіть його тривалий шлюб з Меланією Трамп опинився під загрозою: після завершення каденції у Білому домі перша леді мала намір подати на розлучення, бо, за її словами, шлюб з Дональдом був суто «діловим».
Однак минуло чотири роки, і Трамп знову на коні: сяк-так розрулив судові справи проти себе, відновив довіру партійців, виграв президентські вибори у США і самовдоволено сяє під ручку з красунею Меланією. Як йому це вдалося?
Секрет Трампа простий: він просто… ігнорує власні провали і завжди вважає себе переможцем.
Одразу після першої інавгурації Трампа на початку 2017 року низка американських психіатрів заявили, що новоявлений президент США страждає на розлад особистості, причому в особливій формі: злоякісного нарцисизму. Це – суміш нарцисизму, антисоціальних розладів особистості, агресії і садизму. Думку американських колег підтримав німецький невролог і психіатр Карл-Йоахим Цандер. Він поставив схожий діагноз.
«Щоправда, нарцисизм може проявлятися в м'якій формі, справляти на особистість позитивний ефект і навіть сприяти успіху в житті. Однак для оточуючих подібні особливості завжди спричиняють дискомфорт», – зазначав він. Фахівець висловлював сумнів у тому, що Трамп зможе протриматися на посаді впродовж чотирьох років. Але, як бачимо, цей прогноз не справдився.
Що ж у Трампа в голові?
Все починається з сім’ї
Для того, щоб розуміти психологію Дональда Трампа, треба мати уявлення, в якій сім’ї він народився та за яких умов зростав. Батьки Дональда, Мері Енн Маклауд та Фред Трамп, мали п’ятьої дітей, і всі вони чогось досягли у житті. Так, Мериенн Трамп Беррі (1937 – 2023) була федеральною суддею; Фредерік Трамп-молодший (1938 – 1981) був пілотом авіакомпанії Trans World Airlines; Елізабет Трамп Гроу (1942) – банківський менеджер; Дональд Трамп (1946) – як ми знаємо, підприємець та двічі президент США; Роберт Трамп (1948 – 2020) – підприємець.
Фахову оцінку усьому, що творилося всередині цієї родини у 2020 році дала племінниця Дональда, дочка Фреда Трампа-молодшого, Мері Трамп, яка за фахом є клінічним психологом. Вона видала книжку «Забагато й завжди замало: як моя сім’я створила найнебезпечнішу людину у світі» (Too Much and Never Enough: How My Family Created the World's Most Dangerous Man) – мемуари, розбавлені власними думками.
Мері у своїй книзі виступила з твердженням, що американський лідер має всі клінічні ознаки самозакоханості.
«Патології Дональда носять комплексний характер, а його поведінка часом настільки незрозуміла, що для того, аби поставити точний і зважений діагноз, необхідне було б проведення цілого набору психологічних і нейрофізіологічних тестів, на які він ніколи не погодиться. Самозакоханість господаря Білого дому не дозволяє йому тверезо дивитися на речі і ухвалювати рішення, виходячи з ситуації, що складається, або керуватися чіткою стратегією», – зазначає вона.
З її слів, очевидним стає, що психічна спадковість у Дональда не оптимістична. Його матір і в книзі, і згодом під час спілкування з пресою, психологиня-родичка описала як «фізично та розумово відсталу» слухняну дружину. Батька Дональда, Фреда Трампа, авторка книги характеризує як «високофункціонального соціопата», який «використовував оточуючих заради власної вигоди».
Фред Трамп присвятив себе підприємництву ще до того, як досяг повноліття. З офіційним боком справи допомогла його мати, Елізабет Кірст Трамп, яка разом з ним зареєструвала компанію E. Trump & Son. Згодом Фред став настільки успішним девелопером, що у 1938 році газета Brooklyn Daily Eagle назвала його «Генрі Фордом індустрії житлового будівництва».
Фред був вимогливим до себе і до дітей. За логікою патріарха родини, справа його життя мала б відійти до старшого сина, Фреда-молодшого. Однак той розчарував батька: замість підприємництва вирішив піти своїм шляхом і став пілотом. Батько цього не пробачив: за будь-якої нагоди він принижував сина, називав його «водієм автобуса з крилами». Такого тиску Фред-молодший не зміг витримати: почав багато пити, згодом через алкоголізм його шлюб розпався, а сам чоловік помер в 42 роки від серцевого нападу.
Натомість Дональд швидко дав зрозуміти, що з задоволенням пішов би стопами батька. Підприємництво його приваблювало, але більше, ніж грошей, він прагнув схвалення батька.
«Друзі дитинства Трампа казали, що бачать у ньому наполегливість його батька, але також постійну та часто відчутну потребу догодити та вразити батька, який твердо правив його родиною», – пише The New York Times.
Водночас постійне прагнення такого схвалення, а також за будь-яку ціну досягнення «успішного успіху» постійно тиснуло на психіку Дональда.
Свою роль у формуванні особистості юного Дональда відіграло і навчання в Нью-Йоркській військовій академії. Батьки відправили його туди в 13 років, коли його мати визнала: вона більше не могла дати раду характеру Дональда. Там хлопець також не облишив ідею бути кращим з кращих, аби порадувати батька, тому досяг помітних успіхів: грав у командах з футболу та бейсболу, в останній навіть був капітаном; отримав підвищення у званні до курсантного капітана S4 (курсантний батальйонний старшина).
Після закінчення Академії Трамп пішов вчитися у Вортонську школу бізнесу Пенсильванського університету, а після її закінчення пішов працювати до батька в компанію.
Загалом у дитинстві Дональд Трамп називав своїми наставниками батька, а також сімейного пастора Нормана Вінсента Піла. Той неодноразово повторював юному Дональду, що він – «король» і має бути «хижаком».
Правила життя Дональда
На підготовлений батьком і пастором ґрунт прагнення «успішного успіху» за будь-яку ціну впало зерно школи Роя Кона, який був юристом, а за сумісництвом – головним вчителем Трампа. Кон – американський політик, знаний адвокат та політконсультант, радник сенатора Джозефа Маккарті, марнославний і надзвичайно зухвалий. Саме його стосункам із майбутнім президентом Сполучених Штатів були присвячена одна з сюжетних ліній фільму «Учень. Історія Трампа» (2024 р.).
До слова, ця стрічка викликала хвилю обурення у Трампа його команди та серед республіканського електорату загалом. Адвокати Трампа намагалися заблокувати реліз стрічки, але безуспішно.
Якщо вірити сценаристам стрічки, Рой Кон навчав Трампа наступним трьом правилам здобуття перемог:
- «Атакуй, атакуй, атакуй!»
- «Нічого не визнавай і усе заперечуй»
- (і найголовніше!) «Що б не сталося, що б про тебе не казали, як би тебе не били, завжди жадай перемоги, ніколи не визнавай поразок».
Крім того, Кон начебто давав молодому Дональду ще такі настанови: «США – країна людей, а не законів»; «Чхати на те, що про тебе думають. Не існує моралі. Це людські вигадки. Значення має лише перемога» та «Ти маєш бути готовим використовувати ворогів та вселяти страх».
Звісно, стверджувати, що Кун давав саме такі поради Трампу, і що американський президент керується саме ними усе життя, було б некоректно. Водночас поведінка Трампа говорить сама за себе.
Статки Трампа
Наскільки Трамп вправний підприємець? Станом на сьогодні Forbes оцінює його статки у $6,1 млрд. Причому більшу частину цих грошей він нажив за рахунок заробітку на криптовалюті під час другого президентства.
За даними видання, значна частина статків Трампа зберігається в нерухомості, причому в останні роки ця сфера його бізнесу зазнала труднощів. Трамп також володіє полями для гольфу, особняками, виноробнею та Boeing 757 Trump Force One 1991 року випуску. До слова, у лютому 2024 року Нью-йоркський суд зобов'язав Трампа виплатити $454 млн після того, як генеральний прокурор звинуватив його у брехні щодо своїх статків протягом багатьох років, щоб покращити свою кредитоспроможність. Однак Апеляційний суд скасував це покарання у 2025 році.
У численних інтерв’ю Трамп хизувався, що своїми чималими статками завдячує лише власному працелюбству та підприємницькому таланту. Він визнавав, що поштовх до успіху йому дав батько – разом із позикою на $1 млн. Але чи це насправді так?
У 2018 році на шпальтах New York Times вийшло масштабне розслідування. З’ясувалося, що Дональд Трамп «забув» розповісти про те, що насправді він отримав від батька та його бізнес-імперії суму, еквівалентну нинішнім $413 млн.
«Значна частина цих грошей надійшла до Трампа завдяки тому, що він допомагав батькам ухилятися від сплати податків. Записи та інтерв'ю показують, що він та його брати і сестри створили фіктивну корпорацію, щоб приховати мільйони доларів у вигляді подарунків від батьків. Записи свідчать про те, що Трамп допомагав своєму батькові дурити податкову систему на мільйони доларів. Він також допоміг розробити стратегію заниження вартості нерухомості своїх батьків на сотні мільйонів доларів у податкових деклараціях, різко зменшивши податкові зобов'язання, коли ця власність була передана йому та його братам і сестрам», – пише видання.
До речі, щодо подарунків. Дональд не вийшов зі стін Пенсильванського університету голим і босим. За даними New York Times, починаючи з трьох років кожен з дітей Фреда Трампа отримував від нього подарунок у $6 тис. – нині це еквівалентно $200 тис.
Після того, як Дональд прийшов працювати до батька, його річний дохід становив $1 млн. Іншими словами, фінансова історія Трампа – не про безкінечні досягнення, а про забезпечене життя у родині успішного і багатого батька. Ба більше: щоб уникнути податків, Фред зробив своїх дітей власниками двох своїх житлових комплексів, сплачуючи кожному по $13,9 тис. щорічно у вигляді орендної плати.
Що ще вплинуло на особистість Трампа
Стосунки Трампа з наркотиками, зокрема, кокаїном – таємниця за сімома замками. Так, є чимало інформації про те, що він із задоволенням брав участь у вечірках, де кокаїн був чи не головним драйвером веселощів, однак немає жодних свідчень, що Дональд його вживав. Власне, так само, як і алкоголь – підприємець точно ним не зловживав, бо чудово пам’ятав приклад свого старшого брата і не хотів повторити його долю.
Відомо, що у 1980-х Дональд Трамп захоплювався пігулками для схуднення, до складу яких входив амфетамін, який не міг не вплинути на його психіку. Щоправда, скільки і як довго Трамп пив ці медикаменти – достеменно невідомо.
А от про те, що у тих же 1980-х Трамп почав стрімко змінюватися, інформація є. У резонансному розслідуванні Newsweek йдеться, що за словами колишніх керівників компаній Трампа, той завжди був агресивним – іноді жорстоким – у бізнесі.
«Але наприкінці 1980-х років ситуація стала значно гіршою. Тоді як колишні співробітники зазначали, що раніше він часто був уважним і турботливим до свого персоналу, тепер він раптово почав демонструвати жорстоку поведінку, яка часом здавалася ірраціональною. Його самозвеличення переросло в ілюзію величі, він став ще більш вразливим до критики, а його рішення – ще більш нерозсудливими. Хоча він завжди брехав, коли це було зручно, тепер він сипав дедалі більшою кількістю неправди і, схоже, сам у неї вірив», – йдеться у матеріалі.
Банкрутство
Коли управління бізнесом батька поступово почало зосереджуватися в руках у Дональда, це мало не призвело до повного банкрутства компанії. Основною причиною стали надмірні амбіції Трампа. Він брався за дедалі масштабніші проєкти, однак з 1989 року через фінансову кризу не мав змоги вчасно погашати взяті позики.
До 1994 року Трамп якось виплатив більшу частину особистого боргу, який становив $900 млн, а також скоротив бізнесові зобов'язання на $3,5 млрд. Створена у 1995 році компанія Trump Hotels & Casino Resorts через борг у $3 млрд стала нерентабельною, і це призвело до обвалу її акцій з $35 до $10.
У 2004 році компанія мусила оголосити про банкрутство й реструктуризацію: для Дональда це означало зменшення частки з 56% до 27% і звільнення з посади гендиректора, а бізнес згодом перейменували. Проєкт будівництва у Тампі закрили через суди. Однак у цей момент удача посміхнулась Трампу з іншого боку. Він володів конкурсом «Міс Всесвіт», а також вів шоу «Учень» і «Кандидат» – і саме вони зробили його мегапопулярним.
Рятівний «Учень»
Участь Трампа у шоу «Учень» (The Apprentice) стало важливим етапом для його фінансового процвітання, а також наклала свій відбиток на його особистість: значно підсилила і без того яскраві нарцисичні прояви. Ще б пак! Все шоу оберталось навколо того, хто з учасників зможе найбільше сподобатися Дональду.
Це шоу стало рятівним колом для Трампа: у часи, коли бізнес почав відчутно «просідати» медійна популярність та авторитет «зірки бізнесу» стали саме тією складовою, яка сприяла покращенню позицій Трампа у світі підприємництва.
Трамп – хтивий сексист?
Колишній співробітник шоу «Учень» Ноель Каслер, який також працював з Трампом над організацією конкурсів краси у 90-х, звинуватив Трампа у неналежному ставленні до конкурсанток.
«Я працював над купою тих конкурсів краси, які він проводив у 90-х… Він вишиковував дівчат збоку сцени та оглядав їх. Буквально, він засовував свої маленькі пальчики їм у рот і дивився на зуби», – зазначав Ноель.
Він також стверджував, що чув, як Трамп запрошував жінок до свого пентхауса: «Я не жартую, це правда, він оглядав їх, ніби це були шматки м’яса. Він казав щось на кшталт: «Ти, ти і ти, якщо хочете виграти, я в пентхаусі, приходьте до мене».
Відомо, що Трамп – принаймні, у більш молоді роки – був великим поціновувачем прекрасної статі. Цей аспект настільки помітний у біографії Трампа, що навіть знайшов відображення у фільмі «Учень. Історія Трампа»: там на початку стрічки після епізоду знайомства Трампа з Коном, адвокат коментує своє враження від Дональда: «Бачу, ти багато тр***єшся». Шлейф сексуальних скандалів тягнеться за ним роками. Наприклад, під час його першої передвиборчої президентської кампанії: одразу кілька жінок звинуватили його у домаганнях. 74-річна Джесіка Лідс розповіла The New York Times у 2016 році, що Трамп чіплявся до неї більш ніж 30 років тому в літаку. За її словами, через 45 хвилин після зльоту він почав торкатися її грудей і намагався засунути руку під спідницю.
Трамп також відомий своєю тривалою близькою дружбою зі скандальним американським сексуальним злочинцем, фінансистом Джеффрі Епштейном. Епштейн був любителем влаштовувати оргії з неповнолітніми у своєму маєтку, на які запрошував сильних світу цього – зокрема, і Трампа. Є інформація, що саме Джеффрі познайомив Дональда з його майбутньою дружиною Меланією.
Звісно, можна подивитися на ситуацію і під іншим кутом. Хейтери кажуть: жінки, які роками мовчали про домагання і згадали про них лише під час президентської кампанії, захотіли просто похайпувати на імені відомої та заможної людини. Однак загалом складається враження, що для Трампа жінка як така не заслуговує на повагу. Варто лише згадати, що під час другої передвиборчої кампанії свою опонентку Камалу Гарріс він зневажливою обзивав «камбалою».
Одним з найяскравіших свідчень сексизму Трампа і його неповаги до жінок стало опубліковане у мережі скандальне відео 2005 року, на якому Трамп розповідає про свій досвід домагань. Відеозапис опублікувала газета Washington Post.
«Ти можеш робити з жінками все, що хочеш, якщо ти зірка», – казав телеведучому Біллі Бушу Трамп у розпал бесіди. Після того він хвалився своєю спробою спокусити заміжню жінку і дотиками до інтимних місць багатьох інших жінок. Крім того, Трамп зауважив, що його автоматично притягують до себе красиві жінки, і він часто намагається їх поцілувати.
Межі неповаги Трампа до жінок настільки всеосяжні, що зачіпають навіть… його власну доньку, Іванку. У 2000-х Трамп періодично заявляв, що саме він її «створив» (не у сенсі сприяв її появі на світ, а у сенсі спонсорування її численних пластичних операцій), а також, що якби вона не була його донькою, то він, «певно, з нею б зустрічався».
Зірка може бути тільки одна, і це – Трамп
Показово, що значна частина команди Трампа, які були топ-чиновниками за часів його першого президентства, одноголосно виступили проти нього під час президентської кампанії 2024 року. Так, колишній міністр оборони Марк Еспер назвав його «загрозою для демократії». Ексрадник з національної безпеки Джон Болтон оголосив Трампа «непридатним бути президентом», а колишній віцепрезидент Майк Пенс відмовився підтримати його, посилаючись на «глибокі розбіжності».
Сара Меттьюз, колишня помічниця Трампа, підкреслила: «вражає», скільки членів його старшого персоналу засудили його. «Це люди, які бачили його зблизька та знають особисто, а також бачили його стиль керівництва», – зауважила Меттьюз.
Загалом усе оточення Трампа постійно змінюється. Випробування характером Дональда не витримав навіть мільярдер Ілон Маск, який, здавалося б, став Трампу найближчим другом під час передвиборчої кампанії та у перші місяці другого президентства.
«Щира» симпатія Трампа до Маска пояснюється просто: Ілон вклав у передвиборчу кампанію Дональда та підтримку республіканців, за найскромнішими оцінками, $277 млн. Трамп довірив Ілону вельми непопулярну роботу: зробив його очільником Департаменту державної ефективності (DOGE).
Яка ж чорна кішка пробігла між мільярдерами? Все просто: Маск посмів не погодитися з Трампом і розкритикував податковий законопроєкт президента. Згодом Маск зробив ще одну заяву, яку егоцентричний Дональд просто не міг пробачити. Ілон посмів заявити, що Трамп переміг на виборах лише завдяки його грошам.
Нарцисичний президент розізлився настільки, що обізвав Маска «затятим наркоманом» та навіть замислився про його депортацію. Кінець-кінцем Маск з Трампом якось примирились. Нині Трамп періодично називає Маска «супергенієм», а той час від часу публікує фото зі спільних вечорів з першою леді.
З історії з Маском стає очевидно, що Трамп може підтримувати стосунки лише з людьми, які не мають власної думки і готові постійно погоджуватися з ним.
Інша історія на підтвердження цієї тези – стосунки Трампа з інтерв’юером, блогером Такером Карлсоном, який дуже підтримав Трампа під час передвиборчої кампанії. Однак дружба тривала рівно до моменту, поки той не дозволив собі покритикувати Трампа щодо війни з Іраном, а також звинуватити у богохульстві. Президент такого не пробачив: вигнав з руху MAGA (Make America Great Again), почав називати «дивакуватим Такером» (Kooky Tucker) та людиною з «низьким рівнем IQ», а також звинуватив у підігруванні терористичному режиму Ірану. Про примирення не йшлося: Трамп просто не відповідає на дзвінки і повідомлення Такера. Карлсон, до слова, також не лишився у боргу: у своїх подкастах він щедро критикує зовнішню політику колишнього кумира.
Те, що Трамп сприймає лише мову підлабузництва і неспроможний до «дорослих» розмов, свідчить історія з приниженням президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті. Відомо, що після того вечора європейські лідери одноголосно радили Зеленському не роздувати конфлікт, натомість постійно дякувати Трампу за усе, що тільки можна, і розхвалювати його.
***
Відповідно до свіжого соціологічного дослідження від YouGov та видання The Economist, загальний рівень несхвалення дій Трампа зріс до 26%. Показово, що підтримка чинного президента США обвалюється навіть серед республіканців. Основна претензія – стан економіки. Так, автори на інфографіці порівняли загальний рівень підтримки американцями Трампа під час першого президентського терміну, Джо Байдена та Трампа під час другого терміну. Рівень несхвалення Трампа нині є рекордним.
Рівень підтримки Дональда Трампа та Джо Байдена
Глибокий аналітичний розбір від Лондонської школи економіки (LSE) засвідчує, що війна з Іраном повністю зруйнувала ключовий бренд Трампа як «антивоєнного президента, який не починає нових конфліктів». Згідно з висновками експертів, внаслідок цього підтримка серед республіканців (які не належать до MAGA) обвалилася аж до 54%.
Регулярно підкидає хмизу у вогонь і нищівна критика з боку Карлсона, який на своїх подкастах заявляє, що Трамп «провалився як лідер», бо йому цікавіше «керувати імперією та світом», аніж «покращувати життя американців у провінції, яка зараз потерпає від інфляції».
А що Трамп? Йому, як заповідав Рой Кон, чхати на те, що про нього думають. Адже на тлі таких песимістичних цифр і заяв він… замислюється про третій термін. І поважна межа у 80 років геть його не спиняє!
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0