Трамп загнав себе в глухий кут: залишилося лише два сценарії

З огляду на численні дзвінки журналістів після ескалації бойових дій між Іраном та американсько-ізраїльською коаліцією, зафіксую деякі важливі моменти.

Як я раніше писав, для Тегерана будь-яка поступка під прямим військовим чи економічним тиском США є неприпустимою, оскільки в іранській стратегічній культурі це прирівнюється до капітуляції та втрати режимом внутрішньої легітимності. Ба більше, іранське керівництво виходить із тези про непослідовність США (що підтверджується виходом Трампа з Ядерної угоди (СВПД) у 2018 році). З погляду Тегерана, сенсу йти на компроміс немає, адже наступна адміністрація у Вашингтоні або сам Трамп можуть знову скасувати свої зобов'язання.

У Вашингтоні часто вірять, що підвищення ставок (ескалація) змушує супротивника сісти за стіл переговорів на твоїх умовах. Насправді ми бачимо протилежне: в іранській оптиці ескалація США в морській сфері (наприклад, перехоплення танкерів чи удари по проксі-силах) трактується як порушення вже наявних негласних домовленостей. Відповіддю Ірану на ескалацію буде не капітуляція, а дзеркальна ескалація, що знищує сам простір для дипломатії.

Зафіксую тут головне фундаментальне протиріччя в американській стратегії: неможливо одночасно вести переговори про угоду та знищувати (фізично чи політично) тих, хто має легітимність цю угоду підписати й виконати.

Вбивство Алі Хаменеї (як верховного лідера з абсолютним правом вето) та Алі Ларіджані (традиційного прагматика-важковаговика, який вміє балансувати між консерваторами та зовнішнім світом) підкреслює: якщо ви знищуєте або заганяєте в кут поміркованих чи прагматичних переговорників, ви залишаєтеся сам на сам із радикальними силами КВІР, які взагалі не вірять у дипломатію.

По суті, президент Трамп опинився перед жорсткою двоальтернативною дилемою, яка позбавляє його улюбленого інструменту – «мистецтва угоди» через психологічний тиск.

Отже, маємо два сценарії, які мають однакову ймовірність.

Перший сценарій – це реальна угода. Умовою її реалізації є визнання США суб'єктності Ірану та врахування його ключових вимог (зняття санкцій, гарантії безпеки режиму). Результатом буде болісний для Трампа компроміс, який внутрішні яструби в США сприймуть як слабкість.

Другий сценарій – це повне протистояння. Умовою є відмова від поступок Ірану, продовження санкційного та військового тиску. Результатом буде неминуча ескалація, загроза великої регіональної війни, але без повалення режиму.