«Оголошую Росію поза законом на вічні часи. Бомбардування почнеться через п’ять хвилин»
Рональд Рейган – руйнівник «імперії зла». Чи поставлять йому пам’ятник у Києві?
Сорок років тому Рональд Рейган сказав у радіоефірі: «Бомбардування (Росії) почнеться через п’ять хвилин».
Президентство Рейгана, 1981–1989 роки, припало на пік «холодної війни» між США та СРСР. Він запекло ненавидів комунізм і дав Радянському Союзу влучне назвисько «імперія зла», яке через майже пів століття стало метафорою до політики спадкоємниці СРСР – Росії.
Рональд Рейган (1911-2004) був шанованим серед американців: залишивши посаду у 1989 році, мав рейтинг популярності такий, як і в легендарного Франкліна Рузвельта, – 68%. Часи його президентства та економічної політики американці називають досі «рейганомікою».
В Україні теж пам’ятають 40-го президента Сполучених Штатів, нещодавно група активістів навіть ініціювала петицію до столичної влади з пропозицією встановити у Києві пам’ятник Рейгану. І вона вже набрала потрібну кількість голосів.
«Рейган та його оточення були неоконсерваторами. Ця течія виникла у 1970-х на тлі економічної та політичної кризи в країнах Заходу, коли Захід поступався СРСР впливом в Африці та інших регіонах. Власне, тоді йшлося якраз про змагання впливів, – пояснює у розмові з «Главкомом» Єгор Брайлян, кандидат історичних наук, фахівець з новітньої історії Великої Британії та США. – Сучасні ж республіканці, яких очолює експрезидент Дональд Трамп, – це люди з ізоляціоністським підходом до політики, вони намагаються знайти прості рішення для складних проблем, як-от нелегальна міграція, відносини з Китаєм, майбутнє НАТО, відносини з Росією. Трамп є класичним популістом, і його підходи з тими, які свого часу демонстрував Рейган, є діаметрально протилежними». Інші часи диктують інші рішення.
«Главком» згадує, які цінності сповідував та як провадив зовнішню політику республіканець Рональд Рейган, працюючи на розпад СРСР?
Не був інтелектуалом
Президент Рейган дуже мало читав. Помічники приносили йому короткий – буквально тезовий – виклад питання або події, сторінки так на дві-три, не більше. Рейган проглядав ці нотатки, і на їх основі приймав рішення. Він не був інтелектуалом. Колишній актор, продюсер, він не цікавився високими матеріями, філософськими теоріями тощо. Водночас був харизматичним оратором, що й зіграло роль у його обранні президентом Сполучених Штатів.
Ані у школі, ані у коледжі юний Рональд не був успішним. Що, однак, не завадило йому розвинути прекрасне почуття гумору. Коли десятиліття потому студенти запитали, яка користь у тому, щоб бути президентом, Рейган відповів: «Я міг віддати ФБР наказ суворо засекретити мої шкільні оцінки».
Знявся у 77 фільмах
Та хай навіть Ронні отримував у школі найнижчі бали, це не завадило йому зробити успішну акторську кар’єру. Закінчивши коледж, він переїхав до Лос-Анджелеса та здійснив свою мрію – почав зніматися у кіно.
У його доробку – ролі у 77 телевізійних та художніх фільмах. Щоправда, зіграти Гамлета Рейгану ніхто не пропонував. Він втілював на екрані ковбоїв та коханців, та й загалом знімався у фільмах класу «Б», тобто у малобюджетних картинах. Хай там як, але Рейгана шанували, тому обрали головою профспілки голлівудських акторів та членом Американської кіноакадемії.
Губернатор, при якому розвинулася Кремнієва долина
Та хай навіть Рональд отримував у школі найнижчі бали, він зумів стати губернатором Каліфорнії у 1967-1975 роках.
«І саме тоді Каліфорнія стала одним з провідних економічних центрів США, – розповідає Брайлян. – А знаєте, чим це було зумовлено? Суто побутовим і, здавалось би, дрібним моментом. Маючи субтропічний клімат, Каліфорнія стала першим штатом, де масово використовували кондиціонери. Це сприяло розбудові корпоративної офісної культури, розвитку технологій. Саме на території Каліфорнії було винайдено інтернет. Подальші інновації зосередились на півдні штату – у Кремнієвій долині».
Брайлян припускає, що саме розквіт Каліфорнії пробудив у Рейгані президентські амбіції. Проте двічі – у 1968 та 1976 роках, – балотуючись від Республіканської партії, він програвав вибори. Удача прийшла з третьої спроби: у 1980 році вдалося виграти первинні партійні вибори і стати кандидатом у президенти. У вирішальному електоральному двобої Рейган обійшов кандидата від Демократичної партії Джиммі Картера, і у січні 1981 року вступив на посаду президента США.
Мав кумиром Рузвельта
На запитання, що саме сформувало Рейгана і зробило його тим, ким він став, Брайлян відповідає: Друга світова війна. А ще – постать одного зі славетних попередників – Франкліна Делано Рузвельта.
«Із Рузвельтом американці пережили економічну кризу, велику депресію, все це справляло враження… Спочатку Рейган був прибічником демократів, але згодом перейшов до табору республіканців. Свій власний громадянський активізм він розпочав з того, що очолив гільдію акторів при Голлівуді», – розповідає історик.
Захопившись Рузвельтом, Рейган почав «правішати», і у 1952 році підтримав на виборах республіканців. Іще одним президентом, який міг істотно вплинути на формування Рейгана як політика, був генерал Девід Дуайт Ейзенхауер. За його каденції багато говорили про традиційні цінності, про християнство, про мораль. Це всі ті ідеологеми, які згодом використає Рейган у своїй політиці, коли стане президентом.
Різко негативно ставився до СРСР
«Одну шосту частину суші», над якою майорів червоний прапор, Рональд Рейган, як відомо, категорично не сприймав. Якось у 1984-му, у розпал «холодної війни», Рейган пожартував так, що керівництво СРСР ледь не вхопив колективний інфаркт. Готуючись до традиційного суботнього радіозвернення, президент мав оголосити, що підписав указ, який стосувався релігійної освіти у школі.
Натомість сказав таке: «Мої співвітчизники американці, я радий повідомити вам сьогодні, що підписав указ про оголошення Росії поза законом на вічні часи. Бомбардування почнеться через п'ять хвилин». Це було всього лише випробування мікрофона, але фраза потрапила у прямий ефір.
Утім, є й інша версія цього начебто конфузу: Рейган прекрасно знав, що він в ефірі, і зробив те, що зробив, зумисно. Насувались президентські вибори, і він боровся за другий термін. Негативна риторика щодо Москви додавала йому балів. Тим часом радянська пропагандистська машина використала Рейганову обмовку з усією божевільною силою.
«ТАСС уповноважений заявити, що в Радянському Союзі з осудом ставляться до безпрецедентно ворожого випаду президента США. Подібна поведінка несумісна з високою відповідальністю, яку несуть керівники держав, насамперед тих, які володіють ядерною зброєю, за долі своїх народів, за долі людства», – зазначило головне інформагентство Радянського Союзу.
Не боявся ескалації з Москвою
Методи радянсько-російської імперії, як бачимо, не змінювались: і сорок років тому СРСР лякав світ ядерною зброєю. Але Рейган не відступав перед загрозою того, що зараз називають «ескалацією». Єгор Брайлян каже про це так: «У зовнішній політиці щодо Радянського Союзу Рейгану вдавалося поєднати дипломатію та жорстку силу».
І у цьому Рейган був не самотній – він мав добру команду однодумців. Історик Брайлян називає одне ім’я з цієї команди – Джин Кіркпатрік: «Вона була першою жінкою-представником США при ООН у першій половині 1980-х років. Відома доктриною про те, що диктаторські режими (наприклад, у Латинській Америці), які борються з комуністами, необхідно підтримувати».
Рейган мав достатньо хитрості, аби завдавати країні Рад неочевидні, але болючі удари. Наприклад, Сполучені Штати говорили, що розмістять балістичні ракети на заході Європі, а це була, як би ми сказали зараз, звичайнісінька ІПСО, але Радянський Союз вірив, витрачав все більше коштів на озброєння і цим перенапружив свою економіку, де й так 60% ВВП йшло на оборону.
За часів Рейгана не шкодували коштів і на контрпропаганду. Можемо згадати «Радіо Свобода» як одне зі ЗМІ, контент якого не поширювався на територію США, але транслювався на Східну Європу.
І люди у Східній Європі та у Радянському Союзі намагалися зловити радіохвилі «Свободи», щоб почути альтернативні новини про світ та свою країну. Цікаво, що після розпаду Радянського Союзу США почали менше витрачати на іномовлення, але у 1980-ті Рейган розумів, що західний спосіб життя може змінити громадську думку у СРСР.
Об’єднав Захід у протистоянні з «совєтами»
Головною заслугою Рональда Рейгана було те, що він зібрав своєрідний антирадянський кулак.
«Він зумів об'єднати Захід, добре, що тоді європейські країни очолювали люди зі схожими поглядами. Це Маргарет Тетчер у Великій Британії, Гельмут Коль у ФРН, ба навіть соціаліст Франсуа Міттеран, президент Франції, також належить до цієї компанії. Але будучи антирадянськими політиками, вони так і не придумали, що робити з Радянським Союзом у випадку його розпаду. І це та основна проблема, яка не розв'язана досі, але вже у випадку з Російською Федерацією. Те, до чого призводить така невизначеність, ми бачимо зараз», – констатує експерт.
А от до нового радянського лідера Михайла Горбачова, який у 1985 році вирішив перебудовувати СРСР, зробивши його більш відкритим та демократичнішим, Рейган потеплішав з допомогою Маргарет Тетчер.
«Вона була першим політиком, яка сказала на Заході, що з Горбачовим можна працювати. Тетчер познайомилася з Горбачовим під час його візиту до Британії наприкінці 1984 року, бо ще за генерального секретаря ЦК КПРС Черненка Горбачов представляв Радянський Союз за кордоном. І Рейган дійсно бачив у Горбачові потенціал реформатора. Він, певна річ, не очікував, що Горбачов стане тією людиною, яка призведе до розпаду Радянського Союзу. Тим не менш, політика Горбачова підштовхнула ті процеси, які накопичувалися у попередні роки і які, зрештою, зумовили падіння радянської влади».
Доклав руку до зниження цін на нафту, що прискорило падіння СРСР
Та хай би як тепло не ставився Рейган до друга «Горбі», це не завадило Америці домогтися зниження ціни на нафту і позбавити радянську імперію головного ресурсу. Перед тим СРСР суттєво «розслабився», адже з 1970-х років тривало зростання вартості «чорного золота». Ціна бареля з $1,8 у 1970 році зросла до $36,83 у 1980 році.
До того ж у 1973 році розпочалася війна Судного дня, і арабські держави, які атакували Ізраїль, аби помститися Америці та Заходу за його підтримку, накладають ембарго на продаж нафти. На Заході це призводить до кризи, від якої виграє Радянський Союз – на отримані ним нафтодолари він широко фінансує різні революційні рухи в Африці та Азії.
Нафтовий достаток позбавив Москву обачності, і у 1980 році СРСР вторгся до Афганістану. Тоді ж ціна нафти досягла піка і стала знижуватися, але у 1982-1985 роках вона ще коливалася у межах 30 доларів. Коли ж до влади у США у 1981-му прийшов Рейган, він зумів домовитися з саудитами, і вони знизили ціну на нафту.
Паралельно із цим США збільшив видобуток нафти, і до середини 1986 року барель коштував 12 доларів.
«Так, цей чинник можна вважати одним з тих, які вплинули на розпад Радянського Союзу, – підтверджує історик. – Але згадаймо і Стратегічну оборонну ініціативу США (програму зі створення глобальної системи протиракетної оборони – «Главком») – вона зумовила те, що у Радянському Союзі почали ще більше витрачати на озброєння».
Зустрічався з українськими дисидентами
У 1982 році Рейган виголосив промову з нагоди шестиліття утворення Української Гельсінської групи, яка була створена 9 листопада 1976-го. Незадовго перед тим, 1 серпня 1975 року, у Гельсінкі був підписаний завершальний акт, який став довгостроковою програмою з будівництва єдиної та демократичної Європи; тоді ж було сформовано і консультативний орган, нині знаний як ОБСЄ. Гельсінська угода вперше зафіксувала на міжнародному рівні таке поняття, як права людини, і на території Радянського Союзу, а також в інших країнах народної демократії було створено групи з моніторингу дотримання прав людини.
«Очевидно, що дисиденти Радянського Союзу, а особливо України, були тим зразком громадянської мужності, яку відзначав Рейган. У 1988-му, під час свого візиту до Москви, Рейган прийняв в американському посольстві колишніх радянських політв’язнів, українських дисидентів В’ячеслава Чорновола, Михайла Гориня та Петра Рубана», – говорить Єгор Брайлян.
Історик додає, що Рейган зустрічався також з Петром Григоренком – правозахисником та одним із засновником Української Гельсинської групи. Григоренко брав участь у Другій світовій і дослужився до звання генерал-майора. Але пізніше його розжалували у рядові та примусово тримали у психлікарні, у тому числі за нагадування про депортацію кримських татар та обстоювання їхнього права на повернення до Криму. Будучи позбавленим радянського громадянства, Григоренко доживав свої дні у США. Його контакт із Рейганом був ще однією можливістю нагадати про порушення прав людини у радянській Україні.
Пророкував Україні незалежність
За часів Рейгана Америка виступала з позиції доктрини поневолених націй, згадує перший посол України у США Олег Білорус в інтерв’ю радіо «Свобода».
«Я думаю, що Рейган після себе залишив багато оптимізму для Америки і дав багатьом у світі зрозуміти, що Америка повинна залишатися глобальним лідером у позитивному розумінні, а не глобальним домінатором, як цього декому хочеться».
Говорячи про «імперію зла», Рейган провадив українську політику, гадає Білорус. В Америці тоді вважали, що це певного роду парадокс, коли велика держава, якою є Україна, перебуває у складі іншої держави.
«Рейган розумів, що рано чи пізно Україна стане суверенною державою. Він про це говорив», – ділиться споминами Білорус.
Наталія Лебідь, для «Главкома»
Читайте також:
- Байден перетворюється на Рейгана, який похоронив СРСР
- Прихильники Путіна у США. Що сказав би їм Рейган?
- Чому нам не треба кланятися Заходу. Історія однієї зустрічі з Рейганом
- Ядерна війна США проти СРСР: хто б переміг? Приголомшливі цифри з американських архівів
- Рейган, Гавел, Вакарчук. Шлях у політику
Коментарі — 0