
Як Америка приростала територіями: від Джефферсона до… Трампа?
Трамп вирішив, що він – Томас Джефферсон, котрий колись купив Луїзіану?
Президент США Дональд Трамп продовжує озвучувати претензії на Гренландію. Він вже не уточнює, як саме збирається отримати данську автономію, лише висловлює переконання у тому, що матиме острів у складі Сполучених Штатів. Раніше Трамп збирався купити Гренландію – такий же намір мав і президент Гаррі Трумен у 1946-му. Він мотивував це тим, що на острові знаходилися військові бази США, які почали розміщувати у рамках «Угоди про оборону Гренландії» ще у 1941 році. Цікаво, що тоді Трумен оцінив цей «лот» у $100 млн.
А скільки могла б – суто теоретично – коштувати Гренландія зараз?
Відповідь на це спробував знайти журнал The Economist. З урахуванням оцінки ВВП острова ($3 млрд), зайнятої у держсекторі робочої сили, податкового навантаження та низки інших факторів, видання прийшло до висновку, що справедливою ціною такого незвичайного активу була б сума у $50 млрд. І це лише одна двадцята частина річного бюджету Пентагону.
А загалом чи купують у сучасному світі держави території в інших країнах?
Дуже рідко. Подібною угодою можна вважати розмежування територіальних вод у Червоному морі між Саудівською Аравією та Єгиптом у 2016 році. У рамках цієї угоди два безлюдні острови, які з 1950-х перебували під управлінням Єгипту – Тиран і Санафір, – відійшли Ер-Ріяду. Натомість Саудівська Аравія зобов'язалася інвестувати $22 млрд у сировинні та інфраструктурні проєкти в Єгипті.
Остання ж пряма купівля однією країною території іншої сталася ще у 1960-х, коли ФРН викупила за 280 млн німецьких марок свої довоєнні землі у Північному Рейні – Вестфалії, які були анексовані Нідерландами за підсумками Другої світової війни.
Але чому ми приділяємо таку увагу цьому аспекту – купівлі територій? Та тому, що США мають багату історію подібних угод. Крім відомого всім придбання Аляски, Америка «наростила» територію за рахунок купівлі великих французьких володінь у Північній Америці.
Є в американській історії й територіальна угода з «впертою» Данією: у 1917 році Вашингтон заплатив королівству $25 млн у золотому еквіваленті за Віргінські острови.
Як іще Америка ставала great та за рахунок чого нарощувала свою територію? Про це далі – у матеріалі «Главкома».
Трохи про «Вінланд» – яким він був до Трампа
Але почнемо – дуже коротко – з відкриття та колонізації Америки. Ймовірно, пишуть вчені (ключове тут саме «ймовірно»), Америку відкрив вікінг Лейф Еріксон. Така людина справді існувала й справді здійснювала далекі морські подорожі – це є доведеним фактом. А от відкриття ним Америки доведеним не є.
Вікінги могли дістатися американського узбережжя приблизно в районі Ньюфаундленда, де вони побачили велику кількість виноградних лоз. Тому й назвали відкриті землі «Вінландом», тобто «землею вина». Було це приблизно у 1000 році.

А у 1492-му іспанська експедиція на чолі з адміралом Христофором Колумбом досягла Америки та висадилась на острів Сан-Сальвадор, який нині належить до Багамських Островів та межує з американським штатом Флорида. Через кілька років – у 1499-му – ще одна іспанська експедиція на чолі з Алонсо Охедою припливла до берегів Південної Америки. У її складі був флорентійський мореплавець Америго Веспуччі, завдяки якому континент отримав свою назву.
Це був період, коли Америку досліджували та колонізували іспанці. Першим дослідником, який побував у гирлі річки Міссісіпі, перетнув сучасні Луїзіану та Техас, дійшов практично до Каліфорнійської затоки, був іспанський конкістадор Альваро Нуньєс Кавеса де Вака. Він перебував в Америці у 1528-1535 роках. А перше постійне поселення в сучасних США було засноване у 1565 у Флориді.
Далі «підтягнулися» французи, які за правління Франциска І заволоділи значними землями у Північній Америці. За французами прийшли голландці, котрі також урвали свій шмат землі. А у 1585-1587 роках сер Волтер Релі за наказом королеви Англії Єлизавети I зробив дві спроби заснувати постійне поселення у Північній Америці. Розвідувальна експедиція досягла американського берега у 1584 році й назвала відкрите узбережжя Вірджинія.

Ці подробиці важливі для усвідомлення того широковідомого факту, що колись Америка належала багатьом. І навіть вікігнам, адже Лейф Еріксон заснував кілька поселень на її узбережжі. Тобто за великим рахунком, це Данія мала б пред’являти Америці територіальні претензії, а не навпаки.
Луїзіана, Флорида, Аляска: розпродаж відкрито
Час ішов, і в Америці почала формуватися місцева еліта, яка вже не пов’язувала себе з Іспанією або Британією. Пропускаючи безліч подробиць, перестрибнемо відразу з XVI століття у XVIII-те. Тоді американський істеблішмент розпочав протистояння з колонізаторами, передусім – з британськими, чиї позиції були найбільш сильними, а захоплені території – найбільш значними.
У 1774-му 13 американських колоній Великої Британії об’єдналися для боротьби з британською монархією. У бій їх повів генерал Джордж Вашингтон з Вірджинії, він же у майбутньому – перший президент США. Через два роки, у 1776-му, новоутворені Сполучені Штати Америки оголосили про свій суверенітет та прийняли Декларацію незалежності. За наступні 30 років територія США збільшилася більш ніж удвічі, у тому числі й за рахунок того, що у 1803 році США придбали Луїзіану.
Колись Луїзіана належала Франції, але Франція не оцінила її потенціал (штат мав плантації бавовни та цукрової тростини, що було актуально для економіки XVIII, пізніше там відкрили поклади нафти та газу). Французи просто подарували Луїзіану Іспанії, але й Іспанія не знала, що робити з цією колонією, бо також вважала її збитковою. Тому у 1800-му… повернула її назад Франції.

Цей пінг-понг припинився, коли Сполучені Штати викупили Луїзіану у Франції. Наполеон Бонапарт продав її за $15 млн, які охоче виклав Томас Джефферсон. Америка набула величезну площу у 2,1 млн км², що було більше, ніж усі її тодішні штати.
На цю оборудку дивилася Іспанія і, мабуть, кусала лікті. Але в Іспанії лишалася, зокрема, Флорида, тобто «квітуча» земля, де добре росли цитрусові та баштанні культури. Позбуватись Флориди Іспанія не планувала, але ситуація складалася несприятлива. Іспанська метрополія була виснажена війною на півострові, а в американських колоніях Іспанії почалися революції. Уряд побоювався й того, що ось-ось «вибухне» бойовими зіткненнями кордон між Сполученими Штатами та Мексикою, територією якої володіла Іспанія.

Тож Іспанія поступилася Флоридою Сполученим Штатам. Фактично – подарувала, але за двох умов. Перше: США брали на себе зобов’язання погасити борги іспанського уряду перед населенням штату (це обійшлося Америці у $5,5 млн). Друге: США обіцяли не претендувати на Техас, котрий також належав Іспанії. Оборудка відбулася 22 лютого 1819 року, з боку Америки її підписав Ендрю Джексон, котрий у майбутньому стане сьомим президентом США.
Забігаючи наперед (бо до Техасу та Мексики ми ще повернемося), зазначимо, що ще однією прикметною купівлею в історії США було придбання Аляски. Першими лапу до Аляски простягнули російські підприємці. Зокрема, такий собі Олександр Баранов – купець і, за російською традицією, жорстокий самодур. У 1799-му він заснував на Алясці місто Новоархангельськ, який у 1867-му (після продажу півострова Америці) перейменували у Ситку.

До речі, цікавий факт: у 2020-му рада міста Ситка постановила демонтувати пам’ятник Баранову, який стояв там понад два століття. В обґрунтуванні рішення було сказано, що «насильство, яке чинив Баранов, стало історичною травмою корінного населення і досі причиняє біль його представникам». Попри насильство усіх разом узятих Баранових, у ХІХ столітті Росія розуміла, що втримати цю територію буде непросто. Аляска була продана Америці за $7,2 млн.
Техас, Мексика, Куба, Гаваї: те, що не продається, забираємо силою
Отож, повернімося до Техасу, котрий, як було сказано, Америка зобов’язалася не «чіпати» в обмін на Флориду. Техас був складовою Мексики, а сама Мексика належала Іспанії. У 1521 році конкістадор Ернан Кортес підкорив землі ацтеків та майя і тим розпочав колоніальну добу в історії Мексики. Вона тривала майже три століття – до 1810 року, коли Мексика оголосила незалежність від Іспанії. Реального ж суверенітету вона добилася у 1824 році.
Однак історію Мексики зараз оповідати не будемо. Зазначимо, що у період, коли вона вже була незалежною державою, англомовні поселенці Техасу підняли повстання проти мексиканського уряду. Техас належав до рабовласницького Півдня, і місцевим поміщикам не сподобалося рішення Мексики про скасування рабовласництва. Бунти тривали упродовж 1835-1836 років і закінчилися здобуттям Техасом незалежності. Але як самостійна одиниця «держава Техас» проіснувала недовго. У 1845-му Техас анексували Сполучені Штати.
Зауважимо, що поки у Техасі тривали антимексиканські заворушення, Америка формально не втручалася у конфлікт. Але зброю постачала і загони добровольців формувала. Така політика не могла сподобатися Мексиці, і фактичне загарбання Техасу, яке відбулося усупереч усім домовленостям, поклало початок американо-мексиканській війні, у якій Мексика зазнала нищівної поразки.
Війна ця тривала у 1845-1846 роках. Спочатку американці хотіли «домовитися» мирно і пропонували викупити у Мексики частину її земель, пропонуючи за Каліфорнію $25 млн, а за Нью-Мексико – $5 млн. Мексика образилася на таку пропозицію і відмовилася. Тоді Америка розпочала експансію, в ході якої розгромила мексиканську армію. Мексика втратила половину своєї території – та її земля, на якій розташовані теперішні американські штати Каліфорнія, Нью-Мексико, Аризона, Невада та Юта, відійшла до США.
Цікаво, що не всі в Америці підтримували акт агресії проти Мексики. Генерал Улісс Грант зазначав, що Громадянська війна 1861-1865 років стала покаранням за гріхи Америки.

Хай там як, а спокутувати гріхи у США ніхто не планував. Менше, ніж за пів століття Америка здійснила нову анексію – цього разу під її прицілом опинилися Гаваї. Ці острови відкрив у 1778 році британський капітан Джеймс Кук. У XIX столітті прибули туди й американські поселенці, які у 1893 році повалили владу місцевої династії, ліквідувавши Гавайське королівство. Королеву, на ім'я Ліліуокалані скинули з престолу, а оскільки серед представників новосформованого республіканського уряду домінували прихильники приєднання до США, острови стали ще одним американським штатом.
Фактична анексія відбулася у 1898-му, але формально Гаваї увійшли до складу США аж у 1959 році. Проте варто згадати ще одну значиму подію, пов’язану з Гаваями. 7 грудня 1941 року японська авіація завдала ударів по американській військовій базі Перл-Гарбор, яка містилася на острові Оаху, що входить до складу Гаваїв. Напередодні президент Рузвельт попереджав, що якщо Японія вдасться до силових дій, США будуть захищати свої інтереси у цьому регіоні. Так і сталося: після удару по Перл-Гарбору Сполучені Штати оголосили Японії війну. І це було першим кроком по вступу Америки у Другу світову.

Але повернемося до наших днів.
Власне, Гаваї є останнім на сьогодні, п’ятдесятим штатом США. Бути 51-м штатом не виявила бажання Канада, на яку Трамп також наклав оком, та й Гренландія поки не квапиться стати ще однією зіркою на прапорі США. Але такими зірками теоретично могли б стати Куба, Пуерто-Рико, Філіппіни та Ґуам.
Куба здобула незалежність після іспано-американської війни 1898 року, але залишалася під фактичним протекторатом США до 1934 року. Аналогічний шлях пройшли і Філіппіни: спочатку іспанська окупація – далі проголошення незалежності – далі американський протекторат, тільки тривала ця історія довше, і повний суверенітет острівна держава отримала у 1946-му.
Щодо Пуерто-Рико, то ця територія перебуває на правах самоуправління під юрисдикцією США. Верховна влада там належить Конгресу США. При цьому, однак, Пуерто-Рико має власну конституцію, законодавчу, виконавчу й судову гілки влади. Ґуам має аналогічний статус. Жителі острова є громадянами США, вони мають місцевий уряд та одного делегата в палаті представників США – щоправда, без права голосу.
Історія США багата на випадки приєднання нових земель – як повного, так і часткового. Але всі вони відбувалися до нинішнього територіального статусу кво, який склався після Другої світової і який Америка, як й інші демократичні держави, зобов’язана поважати, не допускаючи анексій та зазіхань на державний суверенітет інших країн.
Наталія Лебідь, «Главком»
Читайте також:
- «Кайдани порвіте!» Гренландія почула Трампа і захотіла незалежності
- Кандидатка у премʼєри Канади, яка має українське коріння, пообіцяла Трампу «удар у відповідь»
- Нова філософія Трампа: друзі платитимуть більше
- Google Maps після указу Трампа змінює назви двох географічних об’єктів
- Христофор Колумб виявився євреєм. Сенсаційні результати дослідження ДНК
Коментарі — 0