Болгари відмовилися від претензій до українського закону про освіту

Представники болгарської меншини в Україні підтримали новий Закон «Про освіту», але наголосили на проблемах – відсутності кваліфікованих вчителів з болгарської мови та підручників.

Про це йшлося під час круглого столу щодо імплементації статті 7 Закону «Про освіту», повідомляє прес-служба МОН. 

«З прийняттям нового Закону «Про освіту» для болгарської меншини дещо менше змінюється, ніж, наприклад, для угорської чи румунської, бо школи з навчанням болгарською вже давно працюють за правилами, які прописані зараз. Ми розуміємо, що діти мають вчити державну мову», – повідомив посол Республіки Болгарія Красімір Мінчев.

На круглому столі були присутні представники болгарської меншини Одеської, Запорізької, Кіровоградської та Миколаївської областей. Вони наголосили на тому, що закладений в закон підхід, коли у початкових класах діти навчаються рідною мовою, а у базовій та старшій школі – державною, є найбільш продуктивним для вивчення обох мов.  Водночас, представники болгарської меншини наголосили на проблемі підготовки вчителів та підручників для вивчення болгарської мови.

Радник Міністра освіти і науки  Болгарії  Ліліана Друмева наголосила, що їхня країна з великою повагою ставиться до представників болгарської меншини в Україні та готова її підтримувати.

«Я чула, що багато-хто сьогодні піднімав питання кваліфікації вчителів. Думаю, що це не буде проблемою на базі наших інститутів підвищення кваліфікації покращити знання ваших вчителів», – запропонувала Ліліана Друмева.

Як відомо , 25 вересня президент Порошенко підписав закон «Про освіту», положення якого (ст. 7 щодо мови освіти в Україні) викликали стурбованість низці країн: Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії. Новим законом в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.

28 вересня глава МЗС України Павло Клімкін направив 7-му статтю закону про освіту на розгляд Венеціанської комісії. Висновки Комісії стосовно закону будуть готові до грудня.

Міністерство закордонних справ України із здивуванням сприйняло заяву глави МЗС Угорщини Петера Сійярто стосовно перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Сійярто заявив, що Угорщина не підриватиме єдність Євросоюзу у питанні антиросійських санкцій через положення закону про освіту в Україні. Проте він зауважив, що Угорщина блокуватиме всі кроки зі зближення України та ЄС в рамках програми «Східне партнерство» та будь-які ініціативи, що сприяють євроінтеграції України.

9 жовтня Клімкін у Twitter запропонував Сіятро разом відвідати Закарпаття та обговорити мовні положення закону про освіту. Проте Сійярто відмовився зустрічатися з міністром закордонних справ України.

11 жовтня Міністерство закоронних справ України направило ноту протесту до Будапешту у зв'язку з інформацією про наміри провести акцію «Самовизначення для Закарпаття».

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи на осінній сесії проведе термінові дебати щодо ухваленого в Україні закону «Про освіту».