НАЗК: Конституційний суд скасував статтю про незаконне збагачення у власних інтересах

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило про конфлікт інтересів суддів Конституційного суду України (КСУ), які винесли рішення щодо антикорупційних норм. НАЗК виявило ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів Ірини Завгородньої та Сергія Головатого.

Про це йдеться в заяві НАЗК.

Зазначається, судді КСУ розглядали конституційність статті 366-1 Кримінального кодексу, ознаки порушення якої в їхніх деклараціях виявило НАЗК.

«Судді голосували за визнання цієї статті неконституційною. Це свідчить про наявність у Ірини Завгородньої та Сергія Головатого конфлікту інтересів під час участі в прийнятті рішення. Закон забороняє суддям брати участь у справі в таких умовах», – йдеться в заяві НАЗК.

В Нацагентстві уточнили, що в декларації Головатого за 2019 рік виявлено порушення на 3,6 млн гривень. А у Завгородньої порушення є в деклараціях за 2018 і 2019 роки – на 615 і 754 тисячі гривень відповідно.

У ході перевірки декларації судді КСУ Володимира Мойсика НАЗК виявило ознаки використання свідомо підробленого документа, що є порушенням ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу.

У відношенні суддів Мойсика та Ігоря Сліденка НАЗК склало адмінпротоколи за неподання повідомлення про суттєву зміну в майновому положенні.

«Розгляд цими суддями справи ставить під сумнів об'єктивність рішення Конституційного суду. І це в той час, коли мова йде про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя чиновників», – резюмували у НАЗК.

Нагадаємо, у вівторок Конституційний суд визнав неконституційною статтю 366-1 ККУ, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.

Представник президента в КСУ Федір Веніславський заявив, що рішення Конституційного суду проти антикорупційної інфраструктури можуть нести негативні наслідки для європейської інтеграції України.

Згодом в Офісі президента заявили, що Володимир Зеленський обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил.

Як відомо, у серпні 2020 року до Конституційний суд було направлене подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Мова про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Зокрема, парламентарії оскаржили окремі положення законів «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального і Цивільного процесуального кодексів.