Україна направила в Радбез ООН лист-роз'яснення щодо «мовного» закону

У середу, 22 травня, Постійний представник України Володимир Єльченко написав листа чинному президентові Ради Безпеки ООН Діану Тріаншаху Джані, у якому пояснив абсурдність спроб Росії обговорити на Радбезі український мовний закон.

Про це йдеться у копії листа, яка є у розпорядженні в українських журналістів, акредитованих при ООН.

«Запит Росії (щодо обговорення «мовного закону» - ред.)... це ще одна спроба маніпуляції з її боку Мінськими домовленостями та відвернення уваги від російської агресії проти України. Запит на проведення засідання мав лише одну мету — дати російській делегації трибуну для розповсюдження її пропаганди щодо «страждань» російськомовного населення в Україні», - пише Єльченко.

Український дипломат пояснив чинному голові Радбезу, постійному представникові Індонезії, що ухвалення закону не має жодного стосунку до виконання Мінських угод.

«Це внутрішні справи України і Рада безпеки, до функцій якої входить підтримання міжнародних миру та безпеки, не має розглядати питання функціонування державної мови в Україні», - додав він.

На думку Єльченка, довільна інтерпретація Мінських угод та звинувачення у бік України, які Росії таки вдалося виголосити на засіданні, що так і не відбулося, не мають нічого спільного з дійсністю. Він перерахував положення Мінських домовленостей та закону про спеціальний статус, ухвалений в Україні, але який набере чинності лише після повернення українського суверенітету над окупованими територіями.

«Російський представник намагався переконати Раду Безпеки, що цей закон (про мову - ред.) забороняє російську мову. Насправді ж, слово «заборона» не використовується у його тексті жодного разу, а слово «захист« - десятки разів. На 45 сторінках, у 17931 слові тексту закону жодного разу не згадується «російська мова«, - наголосив дипломат.

Постпред України також запевнив, що закон не дискримінує мови національних меншин чи іноземні мови на території України, а навпаки, гарантує право на навчання мовами національних меншин та корінних народів у початковій школі поряд з державною мовою.

Крім того, закон про мову був потрібен для заповнення законодавчого вакууму на виконання вимог Конституції. У наступні шість місяців, наголосив Єльченко, також буде ухвалений закон про національні меншини та корінні народи. Насамкінець, пише він голові Радбезу ООН, «закон не розповсюджується на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів».

Єльченко також надав вичерпний перелік заборон української мови в рамках політики русифікації, яку Москва проводила по відношенню України щонайменше з 1720 по 1989 рік, аби надати нинішнім дискусіям історичного контексту.

«Природно, що виникає питання, чому Росія настільки завзято намагається знищити українську мову. Відповідь проста. Тому що українська мова та ідентичність досі сприймаються російськими правителями як екзистенційна загроза ідеї «Руського миру«, - пояснив він.

За словами Єльченка, з огляду на це, не дивує, що Росія захотіла винести це питання на засідання Радбезу ООН.

«Проте як показало процедурне голосування, Рада - не те місце, куди Москві слід приносити свої внутрішні переживання. Натомість, Росія повинна сконцентруватися на відновленні, створенні, побудові та розвитку відносин зі своїми сусідами, заснованих на принципах поваги до національного суверенітету та невтручанні у внутрішні справи», - підсумував дипломат.

Текст листа буде розповсюджено як офіційний документ Ради Безпеки ООН.

Нагадаємо, делегація Російської Федерації звернулася до голови Ради Безпеки ООН з проханням скликати засідання щодо українського «мовного закону».

Як відомо, 25 квітня Верховна Рада ухвалила закон про мову.  За закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 5670-д) проголосувало 278 народних депутатів. Президент Порошенко пообіцяв підписати ухвалений закон відразу після надходження його на підпис.

Водночас, того ж дня народні депутати від Опоблоку зареєстрували у Верховній Раді два проекти постанови про скасування закону про функціонування української мови як державної.

Спікер Верховної ради України Андрій Парубій 14 травня підписав «мовний закон» - законопроект №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної. 

16 травня закон про мову був офіційно опублікований у газеті «Голос України». 

Він набуває чинності 16 липня, а деякі його норми - пізніше.