День Європи. Навіщо українцям членство у ЄС?

Сьогодні Україна вперше відзначає День Європи разом із Європейським союзом.

Бути членом європейської родини – цю рішучу позицію українці чітко продемонстрували ще у кінці 2013 року, під час Революції гідності коли скинули владу проросійського президента Віктора Януковича. Але навіщо українцям Євросоюз, які ж можливості він відкриває перед Україною та її громадянами?

Перш за все, варто подивитись на досвід держав-членів ЄС, що приєднались раніше. Візьмемо до прикладу сусідню Польщу, яка у грудні 1991 р. підписала угоду про асоціацію з ЄС, у 1994 році подала заявку на приєднання до ЄС, а у березні 1998 року розпочалися переговори щодо її вступу у ЄС. У результаті 11 травня 2004 року Польща підписала договір про приєднання до Євросоюзу. Подібний шлях пройшли і країни Балтії (Латвія, Литва, Естонія – колишні республіки СРСР).

За 30 років від початку Євроінтеграційних процесів у Польщі і країнах Балтії та за 19 років з набуття ними членства у ЄС, ми бачимо, що рівень ВВП на душу населення у цих країнах значно вищий ніж в Україні. Хоча на початку 90-х ми з ними перебували на одному рівні. Тобто, одним із наслідків членства у ЄС є підвищення загального рівня економічного добробуту населення. Ще одним важливим підтвердженням підвищення рівню добробуту від членства у ЄС є те, що близько 90% жителів зазначених країн підтримують подальше членство, визнаючи таким чином наявні від цього переваги.

Справедливість та верховенство права є необхідними передумовами для членства України у ЄС. Саме тому одну з ключових ролей тут відіграє імплементація глави 23 (Судова влада та основні права) та глави 24 (Справедливість, свобода і безпека). Як працює імплементація зазначених норм у ЄС? Простий життєвий приклад: українські водії після перетину кордону з ЄС починають максимально дотримуватись правил дорожнього руху. Вони розуміють, що порушення у ЄС відчутно б’ють по гаманцю, бо доводиться сплачувати високі штрафи. Такі аналогії можна провести і в інших сферах, що стосуються дотримання правил та впевненості у тому, що держава рівномірно забезпечить їх виконання всіма жителями. А якщо будь-які права громадян чи бізнесу порушуються, вони можуть розраховувати на ефективний та неупереджений судовий захист. Крім того, законодавство про адміністративну процедуру, яке нещодавно імплементувала і Україна, забезпечує дієву та прозору взаємодію між владою, громадськістю і бізнесом. Україна має не просто імплементувати 23 та 24 глави, а показати, що усі зміни до законодавства стало функціонують і права громадян не порушуються. Що потрібно зробити саме зараз? Провести швидко та якісно ключові реформи задля забезпечення верховенства права, перш за все – судову.

Загалом на шляху до членства у ЄС Україні потрібно імплементувати реформи на виконання 35 глав доробку ЄС, що стосуються політичних, соціальних, адміністративних, економічних, судових аспектів тощо. Імплементація цих норм переважно сприятиме покращенню стандартів якості життя населення.

Водночас євроінтеграція – це ще й доступ до значних ресурсів завдяки інструментам фінансової підтримки від ЄС у рамках впровадження реформ. Залучення коштів від ЄС та впровадження Євроінтеграційних реформ часто виступає магнітом для іноземних інвестицій. Для прикладу, прийняття рамкового закону про управління відходами (який відповідає директивам ЄС) привернуло увагу інвесторів до цієї сфери. Хоча в умовах війни ризики інвестування в Україну дуже високі, але й тут ЄС та держави-члени могли би допомогти, як у процесах відновлення/відбудови інфраструктури так і у частині страхування ризиків для інвесторів. Таким чином, значні переваги від ЄС можна отримати не лише після набуття членства, а й на шляху до нього.

Що отримають українці від членства у ЄС

1. Свобода:

• руху товарів: сприятливі умови для експорту продукції та водночас вища конкуренція на внутрішньому ринку, від чого виграє пересічний споживач;
• руху послуг: можливість надання послуг на тих же умовах, що мають й інші громадяни у відповідній державі ЄС;
• переміщення робочої сили: можливість працевлаштування у будь-якій країні ЄС. З однієї сторони це створює певні ризики відтоку робочої сили з України, але з іншої – усуне бар’єри для тих громадян України, що вже працюють у ЄС;
• руху капіталу: легкі перекази коштів у межах ЄС, купівля нерухомості, інвестування тощо.

2. Підвищення загального рівня добробуту – через ріст ВВП, що спостерігається у країнах, які приєднуються до ЄС, пряму фінансову підтримку від ЄС на впровадження реформ та інфраструктурні об’єкти (дороги, очисні споруди, навчальні заклади спортивні об’єкти), підвищення екологічних та соціальних стандартів тощо.

3. Всі громадяни матимуть рівний доступ до захисту їхніх прав та свобод, а ще переваг, які дає членство у ЄС незалежно від статі, національності, культури, інвалідності, професії чи сексуальних уподобань.

4. Розвинутий громадський транспорт, велосипедну та пішохідну інфраструктуру. У стратегії розвитку європейських міст пішохід стоїть на першому місці, а приватні транспортні засоби (автомобілі) – на останньому.

5. Вищі стандарти продовольчої безпеки та захисту прав споживачів.

6. Забезпечення більш рівномірного розвитку регіонів, відповідно – покращення рівню життя населення завдяки ресурсам ЄС.

7. Вплив на розвиток ЄС, який може бути доволі значним, враховуючи кількість населення країни.

Які можливі мінуси від членства у ЄС

Варто розуміти і те, що вступ до Євросоюзу складатиметься не лише зі здобутків і переваг. Можуть виникати і труднощі чи незручності:

• На певному етапі Україна може відчути загальноєвропейську проблему, пов’язану із біженцями.
• Європейська бюрократія та стандарти можуть ускладнити життя для населення та бізнесу. Для прикладу, буде повернуто обов’язковий технічний огляд транспортних засобів – а це додаткові незручності, корупційні ризики, додаткові витрати для населення. При цьому, як показала практика, скасування обов’язкового технічного огляду не вплинуло на збільшення кількості ДТП на дорогах України.
• Частина малого і середнього бізнесу може не витримати конкуренції з ЄС під час відкриття ринків. А ще доведеться адаптуватись до життя в умовах ринкової економіки та високої конкуренції.
• Якість сервісів та публічних послуг у ЄС часто перебуває на нижчому, ніж в Україні рівні:
• У нас простіше потрапити до сімейного лікаря.
• В Україні краще налагоджено надання адміністративних послуг, у тому числі електронних через «Дію».
• Доставка товарів у більшість населених пунктів можлива за одну добу.
• Відкриття банківського рахунку в Україні може зайняти кілька хвилин і робиться онлайн, у той час як у багатьох країнах ЄС на це потрібно значно більше часу, що витрачається на записування на прийом у банк і збір значного переліку документів.

Можна знайти і ще чимало прикладів. Тож під час імплементації законодавства ЄС, важливо, щоби у нас не погіршились діючі високі стандарти в окремих сферах суспільного життя і бізнесу.

Треба чітко усвідомлювати, що ЄС – не панацея від всіх проблем в Україні, та поряд із тим – це чіткий вектор демократичного розвитку, який нині Українці виборюють кров’ю. Зараз ми маємо хорошу можливість наблизити своє членство завдяки політичній підтримці від ЄС.

Завдання на вчора: що потрібно робити

Вже у цьому році можуть розпочатися перемовини про вступ України до Євросоюзу. Тож не варто чекати, а вже зараз потрібно використати момент та починати активно готуватись до реформ і максимально швидко наближати наше законодавство до стандартів ЄС.

І головне – не сподіватись у рамках реформ зберегти діючі стандарти. До прикладу: порушуючи виконання зобов’язань щодо судової реформи, українська влада робить негативні сигнали ЄС та її державам-членам. Треба чітко усвідомлювати: без забезпечення верховенства права, за будь-якого рівня політичної підтримки у ЄС, членство Україні не світить. А у разі імітації реформ Україна просто стане однією з тих країн, які вже понад 10 років «висять» у статусі кандидата. Сподіваємось влада України цього не допустить, а громадянське суспільство та міжнародні партнери забезпечать належну мотивацію для виконання зобов’язань.

На завершення хочеться звернути увагу на атмосферу, у яку поринаєш, коли потрапляєш у ЄС: відкриті, життєрадісні та впевнені у завтрашньому дні люди. Хотілося б, щоби найближчим часом українці стали повноправними членами європейської родини і були щасливі та життєрадісні, а найголовніше – впевнені у завтрашньому дні. Адже саме цього ми хочемо для наших дітей, для наших родин, для нашої України.

Василь Сегін

Керівник проєкту «Євроскоп» мережі ANTS