День Європи. Як світ долає чотири головні проблеми, які спричинив Путін

Сьогодні, 9 травня, Україна вперше разом із Європейським союзом відзначає День Європи. Втім, зараз у Європи є більш нагальні проблеми, аніж велике святкування. Приміром, йдеться про прискорення військової підтримки Україні, продовження санкцій для країни-агресора Росії та вирішення питань енергопостачання, плюс протидія високій інфляції, яка з кожним роком все дужче поглинає Європу, а на додачу вирішення питань корупції та нелегальної міграції.

Історія ЄС та сьогодення

Нагадаємо, саме 9 травня щорічно відзначається як День Європи з 1986 року. Саме цього дня 1950 року було прийнято «Декларацію Шумана», запропоновану главою МЗС Франції Робером Шуманом, одним із засновників ЄС.

Європейський Союз був створений після Другої світової війни з метою встановлення миру на європейському континенті. ЄС із лютого 2022 року, після початку повномасштабної війни між РФ та Україною, бореться із найскладнішими викликами у своїй історії. Таким чином, війна повернулася на європейський континент майже через 80 років, ЄС вперше за багато років зіткнувся з багатьма викликами, починаючи з економіки та енергетики.

Проблема №1. Енергоресурси

Більшість імпорту енергоресурсів країн ЄС припадала на Росію. Після введення найбільш жорстких антиросійських санкцій в історії та відмови від імпорту з РФ ціни на енергоресурси в ЄС значно зросли.

Зокрема значно зросли ціни на природний газ та електроенергію, влада європейських держав спрямувала всі зусилля на вирішення енергетичної кризи. Громадян закликали скоротити споживання, у тому числі знизити температуру у своїх будинках та вимикати світло.

Частина підприємств у найбільш енергоємних галузях відключили комутатори, інші призупинили свою діяльність через високі ціни на електроенергію та газ. Ще 5 лютого 2023 року набула чинності заборона на імпорт до Євросоюзу нафтопродуктів із Росії, зокрема бензину, дизеля, гасу, нафти та мазуту. Основою для нового порядку є санкції, які були затверджені 27 країнами – членами європейської спільноти у червні минулого року у відповідь на агресивну війну Росії проти України. Євросоюз погодив ембарго на морські постачання нафти та нафтопродуктів із Росії 3 червня 2022 року. Початок дії заборони відкладався. У результаті ембарго на морські постачання російської нафти до країн Євросоюзу почало діяти 5 грудня 2022 року. Виняток було зроблено для Болгарії, під санкції не потрапили також постачання трубопроводом «Дружба». Обмеження наразі діють до 1 липня.

Країни ЄС протягом багатьох років дотримувалися політики захисту довкілля і не приділяли великої уваги питанню безпеки енергопостачання. Однак у ситуації, що склалася, європейські лідери були змушені змінити свою позицію. У країнах ЄС були знову введені в експлуатацію вугільні шахти та електростанції, які багато років не експлуатувалися через високий рівень забруднення. Щоб знизити енергозалежність від РФ, країни ЄС активно будують свої термінали ЗПГ та диверсифікують постачання палива. На тлі відмови європейців від співпраці з РФ в енергетичній сфері особливо суттєво зростають постачання ЗПГ із США.

Низка країн, у свою чергу, ухвалили рішення продовжити термін експлуатації атомних електростанцій та підготували плани інвестицій у ядерну енергетику. Євросоюз зміг пережити відносно м'яку зиму без тяжких наслідків, проте експерти вважають, що енергодефіцит у країнах ЄС триватиме ще довгі роки. 

Проблема №2. Ціни на продовольство і незадоволення фермерів

ЄС також не зміг протистояти зростанню цін на основні продовольчі товари, такі як борошно та олію, оскільки більша частина імпорту цих продуктів здійснювалася з Росії та України.

Зростання цін на енергоносії та продукти харчування викликало величезну інфляцію в Європі.

Фермери в Румунії та Болгарії влаштували масові протести проти рішення Євросоюзу звільнити від мит ​​сільськогосподарську продукцію з України, яка у результаті перенаситила місцеві ринки та сприяла зниженню цін. 

Польща заборонила імпорт та транзит низки сільгосптоварів з України, але пізніше погодилася відновити транзит у ніч із 20 на 21 квітня. Румунія не забороняє транзит, але суттєво розширила список заборонених до імпорту українських товарів, найважливішими з яких є зернові, насіння ріпаку та соняшнику, борошно, олія, мед та деякі м'ясні продукти. Словаччина заборонила імпорт та переробку зерна, що імпортується з України, через його неналежну якість.

Угорщина тимчасово заборонила імпорт 25 українських продуктів, зокрема зерна, олійного насіння, борошна та олії. Пізніше влада країни заявила, що додасть мед і деякі м'ясні продукти до списку забороненої до ввезення продукції. Транзит через Угорщину, як і раніше, дозволено. Болгарія також запровадила тимчасову заборону на імпорт українських сільгосппродуктів, за винятком товарів, які прямують транзитом. 

Йдучи на зустріч аграріям Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника українського походження до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини на період з 2 травня по 5 червня 2023 року.

Єврокомісія зазначає, що ці «виключні та тимчасові превентивні заходи» необхідні, враховуючи переповнення складів та складності через існуючі серйозні «вузькі місця» в логістиці, з якими зіткнулися зазначені п'ять держав.

Повідомляється також, що транзит цих товарів через п'ять цих країн далі до ЄС чи інших країн за його межами зберігається. Втім, незважаючи на всі проблеми, комітет з міжнародної торгівлі Європейського парламенту погодив продовження безмитного ввозу українських товарів ще на рік. 

«Члени Комітету з міжнародної торгівлі схвалили пропозицію продовжити призупинення ввізних мит, антидемпінгових мит та захисних заходів щодо українського експорту до ЄС ще на один рік на тлі агресивної війни Росії, яка обмежує можливості України торгувати з рештою світу», – йдеться у повідомленні.

Призупинення дії тарифів стосується фруктів та овочів, на які поширена система вхідних цін, а також сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, що підлягають тарифному квотуванню.

Проблема №3. Гроші на тугий санкційний зашморг для Росії 

Починаючи з 2022 року ЄС запровадив 10 пакетів санкцій проти Росії і готується до запровадження 11 пакету санкцій.  З початком війни Євросоюз вперше у своїй історії вирішив фінансувати купівлю та постачання зброї та іншої військової техніки. ЄС використав позабюджетний фінансовий інструмент «Європейський фонд миру», оскільки домовленості забороняють використовувати бюджет Євросоюзу для фінансування військових операцій.  Так, 5 травня Європейська рада остаточно затвердила виділення 1 млрд євро на закупівлю боєприпасів для України. Держава отримає артилерійські снаряди калібру 155 мм і, за запитом, ракети. Їх будуть спільно закупляти країни-члени ЄС.

«Разом із попереднім рішенням про швидке забезпечення боєприпасами з існуючих запасів ми виділяємо на цю мету 2 млрд євро, доводячи загальну військову підтримку ЄС Україні до 5,6 млрд євро», – зазначив голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель.

Проблема №4. Міграція людей та біженці

Міграція все ще залишається однією з головних проблем Євросоюзу, у вирішенні якої лідери країн не можуть дійти єдиної думки. Держави Європейського Союзу погодилися, що потрібні більш скоординовані дії стосовно регулювання міграційних процесів та зміцнення зовнішніх європейських кордонів.

Спеціальна Європейська рада погодила два головні напрямки вдосконалення механізму регулювання міграційних потоків. 

Перший стосується завершення роботи над так званим Пактом ЄС з міграції та притулку. Один із пілотних проєктів у цьому напрямку передбачає вдосконалення прикордонних процедур, обмін досвідом та уніфікацію процесів швидкого та справедливого розгляду питань щодо надання притулку, як і повернення мігрантів у країни походження. 

У цьому контексті ЄС дотримуватиметься концепції так званих «безпечних країн», з якими співпрацюватиме у питаннях повернення мігрантів. Буде уніфікована сама процедура повернення - якщо одна країна ЄС ухвалила рішення про повернення мігранта, це рішення має сприйматися у решті країн співтовариства, тобто інші країни не мають ініціювати розгляд такої справи повторно. 

У 2022 році в ЄС зареєстрували близько 330 тис. спроб нелегального перетину кордону, що є найбільшим показником з 2016 року. Дві з п’яти спроб нелегального перетину у січні були здійснені маршрутом через Західні Балкани. Водночас кількість спроб в'їзду через західне Середземномор'я, з Марокко до Іспанії, зменшилася майже наполовину у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Західніше падіння було ще більшим (мінус 82%) – на маршруті, який веде з Марокко до Канарських островів. За словами європрикордонників, зниження показників можна пояснити поганими погодними умовами, особливо на морських шляхах. А також також посиленням патрулювання та превентивних заходів, особливо в Марокко.

Ще однією важливою проблемою є біженці з України. За оцінками МВФ, прийняття мігрантів з України коштувало ЄС приблизно 30-37 млрд євро. Це більше, ніж загальна міжнародна фінансова допомога, що її Україна отримала від партнерів за весь 2022 рік. З іншого боку, це лише близько 0,2% від ВВП Євросоюзу.

З початку повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну до країн Європи виїхало понад 8,1 мільйона українських біженців, повідомило Управління верховного комісара ООН у справах біженців. Відомство назвало загальну кількість українських біженців у Європі – 8 104 606. За останній тиждень їхня кількість збільшилася на 16 654. З 24 лютого 2022 року по 28 лютого 2023 року найбільше біженців віддали перевагу Росії (2 852 395 ). У трійці лідерів Польща – 1 563 386, Німеччина – 1 055 323.