Доторкнись до Новинського. Як Рада позбавляла імунітету набожного депутата

У четвер відомий своєю завзятою релігійністю та російським походженням Вадим Новинський з Опозиційного блоку став шостим депутатом, позбавленим недоторканності після другого Майдану. Олег Царьов, Сергій Клюєв та Олександр Онищенко втекли з країни, а Сергій Мельничук і Ігор Мосійчук продовжують спокійно сидіти в сесійній залі.

Новинський, який до 2012-го року мав російське громадянство, судячи з усього, нікуди тікати не збирається і взагалі виглядав на засіданні, де вирішувалась його доля, дуже впевненим та навіть дещо зухвалим. Кудись втікати йому зараз взагалі нема сенсу, бо Рада не голосувала за його затримання та арешт, як було, наприклад, у випадку з Мосійчуком.

Хоча більшість фракцій напередодні зробила заяви щодо готовності голосувати за постанову про скасування недоторканості з Новинського, на ранок четверга не було жодної впевненості, що її не «прокатають». Аж надто тісні «історичні» зв’язки у парламентаря-мільярдера з депутатами з різних політичних сил. Намагаючись достукатись до депутатської совісті, представник групи «Відродження» Андрій Шипко так і сказав: «Скільки тут народних депутатів в залі, яким він особисто допоміг!» Саме голосування підтвердило вагання залу – постанова набрала лише 228 голосів парламентарів. Цього вистачило, але межа була критичною.

Власне, те, що буде непросто, стало зрозуміло на двох засіданнях регламентного комітету, який так і не підтримав постанову про зняття недоторканості, мотивувавши це тим, що Генпрокуратура не надала достатньо доказів. Широко відомою стала історія про те, як під час засідання комітету виконуючому обов’язки його голови «фронтовику» Павлу Пинзенику надзвонював його давній «патрон» Микола Мартиненко. Одіозний екс-депутат і досі впливає на частину фракції Яценюка. Тож можна було прогнозувати, що і всередині «Народного фронту», якщо справа дійде до голосування, не все буде одностайно, скільки б «комбати» з його лав не кричали з трибуни «Слава Україні!» та не закликали нищити «п’яту колону» та «русскій мір». Тему зняття недоторканості з Новинського досить несподівано підхопила «Самопоміч», яка навідріз відмовлялась голосувати за будь-що, поки постанова не буде винесена в зал.

Спікер Андрій Парубій пообіцяв поставити це питання першим в четвер «через голову» комітету і слово дотримав. Голосуванню передувало бурхливе двохгодинне обговорення: свої думки могли озвучити і генпрокурор Юрій Луценко, і Новинський, і його прихильники та недоброзичливці. Луценко зачитав звинувачення, яке вже зачитував на комітеті, щодо участі Новинського у незаконному позбавленні волі архієпископа Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра Драбинка та тиску на Митрополита Київського і всієї України Володимира Сабодана з метою усунення останнього. В цій справі замішані і екс-президент Віктор Янукович, і екс-голова МВС Віталій Захарченко, і колишній начальник київської міліції Валерій Коряк, але в межах досяжності наразі перебуває лише Новинський.

Запрошений до слова мільярдер російською мовою звернувся до «господ» у Раді і завів пісню про політичні переслідування і назвав звинувачення «детективом, заснованим на доносі, лжесвідченнях, допущеннях і фантазіях Генеральної прокуратури». Новінський стверджував, що Драбинка не водили під конвоєм, а охороняли за його ж власним проханням, а він чим міг допомагав архієпископу за благословенням самого Володимира. Також нардеп пожалівся, що доступ до його численних телефонних з’єднань з Коряком (якому він нібито дзвонив, коли Драбинко просив про допомогу) був отриманий ГПУ в обхід рішення Верховної Ради, тож ці докази не мають права бути в поданні.

«Все це дозволяє мені сказати про те, що ця справа сфабрикована від початку і до кінця Генеральною прокуратурою, – заявив Новинський. – І мета фабрикування цієї справи одна – політичний тиск, політичне переслідування. Генеральна прокуратура перетворилася в НКВД зразка 1937 року, в політичну інквізицію. Вона переслідує всіх незгодних з цією владою політиків».

Побачив депутат і про економічне підґрунтя свого переслідування, нагадавши про обшуки у своєму «Смарт-холдингу». Новинський пообіцяв прийняти будь-яке рішення Ради спокійно, бо «правда на моїй стороні», і оприлюднив головний сюрприз. Махаючи якимсь папірцем, він, посміхаючись, сказав: «У поданні генерального прокурора написано, що Янукович задумав свій злочинний план – надав мені громадянство. Так я хочу сказати генеральному прокурору, щоб він це знав. Підставою для надання мені громадянства колишнім президентом України було прохання міністра економіки в уряді Азарова Петра Олексійовича Порошенка. Ось цей лист, і ось його підпис, де сказано, що за особливі заслуги перед Україною прошу надати громадянство громадянину Новинському. Так тоді виходить, що членом цієї злочинної групи, яка задумала цей злочинний план з повалення Митрополита Володимира, є і президент Порошенко».

Новинський чогось вручив цей лист Парубію і під оплески соратників усівся на місце. За деякими даними, саме цей провокативний жест і коштував депутату згодом зайвих голосів президентської фракції, бо якраз після цього депутатам БПП прийшли «смски» з рішенням Ради фракції про підтримку подання про зняття недоторканості. Втім співрозмовники «Главкома» у БПП це заперечують, стверджуючи, що подібні «смс» прийшли ще до того, як Новинський вийшов на трибуну і почав махати папірцями.

Потім почались довгі виступи депутатів. Глава «Опоблоку» Юрій Бойко прогнозовано заявив про політичні переслідування і відволікання населення від провальної політики влади. Юрій Береза з «Народного фронту»  звинуватив екс-«регіоналів» в розв’язанні війни на Донбасі і сотні вбитих на Майдані, а Олег Ляшко нагадав Юрію Луценку, що той так і не довів до кінця справи колишніх депутатів Бориса Колесникова та Сергія Медяника, а лише використовує затримання для піару. З полум’яних промов всіх виступаючих виходило, що за зняття недоторканості проголосують БПП, «Народний фронт», «Самопоміч» і «радикали». «Проти» – «Опоблок», хоча Новинський раніше обіцяв сам просити однопартійців проголосувати «за», та «Відродження».

Реально ж після фінальних промов Новинського та Луценка виявилось, що БПП дав 103 голоси зі 143, які він має, «Народний фронт» – 55 з 81, «Самопоміч» – 25 з 26, «Батьківщина» – 12 з 21, «радикали» – 15 з 21 плюс 18 позафракційних. Цього ледь вистачило для прийняття рішення. Після голосування у кулуарах навіть кочувала версія, що голосів вистачило «випадково», але Луценка це влаштувало.

Серед тих, хто не голосував, можна виявити, скажімо так, певні тенденції. Відмовились підставляти Новинського під приціл прокуратури всі депутати, яких пов’язують з Ігорем Коломойським, – з «Відродження» та позафракційні, неформально об’єднані брендом «Укроп». Виняток склав Андрій Денисенко, який написав, що після цього ганебного голосування своїх однопартійців покидає лави «Укропу». Але він вже давно був в опалі в команді Коломойського, бо орієнтувався не на Коломойського, а на Геннадія Корбана.

Всередині БПП чітко видно, що утрималась від голосування група «Удар». Згадалась історія, коли Новинський перший раз став депутатом на довиборах в Криму, він одразу після прийняття присяги чомусь пішов обійматись і цілуватись з Віталієм Кличком та рештою ударівців.

«Народний фронт», якщо враховувати войовничу риторику своїх представників з трибуни та здатність мобілізовуватись в принципові моменти, показав не кращий результат: показово проігнорувало голосування бізнес-крило – люди Мартиненка та Андрія Іванчука. Не голосував також і позафракційний Андрій Деркач, за заявою якого було відкрите провадження про тиск на митрополита Володимира. Деркач попередньо заявив, що основним фігурантом цієї справи має бути Янукович, а Новинський може давати покази хіба що в якості свідка.

Як би там не було, тепер Генпрокуратура отримала можливість допитувати Новинського та проводити слідчі дії у цій справі. Щоправда, багато сумнівів, що реально можна довести винуватість з такими непереконливими доказами, які мають правоохоронці. Депутат Мустафа Найєм з БПП впевнений, що справа розсиплеться в суді. Новинський же заявляє, що для нього принципово довести свої невинуватість і показати, що прокуратура фабрикує справи на догоду владі.

З одного боку, Луценко завжди може сказати, що зробив все що міг, а суди в нас самі знаєте які, коли мова йде про таких «коштовних» обвинувачених. З іншого – це може стати серйозним ударом по генпрокурору, в роботі якого вже скоро майже рік більше галасу, ніж реальних успіхів у доведенні до кінця звинувачень знакових осіб. Хтось ще пам’ятає про не такі давні обшуки у Кернеса та Добкіна і обіцянки «повернути землю харків’янам»?

Сам Драбинко прокоментував «Главкому» сьогоднішні події в Раді так: «Все в руках Божих. Не знаю, чи закінчиться це вироком. Але сьогодні, як мені здається, винесено народний вирок і вирок суспільства. Моя мета – не побачити його в кайданах, а донести суспільству правду про те, що було, і застерегти від того, що ще могло б бути».

Осмілимось припустити, що у Генпрокуратури мета дещо інша.

За що хочуть посадити Новинського?