Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Кого хоче посадити на українські надра Гройсман

    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Ближче до непередбачуваних президентських виборів Володимир Гройсман вирішив надійно усадити на посаду голови Держгеонадр свою людину - Кого хоче посадити на українські надра Гройсман
    Ближче до непередбачуваних президентських виборів Володимир Гройсман вирішив надійно усадити на посаду голови Держгеонадр свою людину
    Фото: kmu.gov.ua

    Уряд завершує важливий кадровий конкурс

    Сьогодні, 12 березня, відбувається конкурс на посаду керівника Державної служби геології та надр України. Кадровий відбір був оголошений урядом ще у лютому. Ця служба реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та використання надр, в її сферу входить розробка та експлуатація родовищ, проведення аукціонів з продажу надр. Держава б’є на сполох, обіцянки перейти на паливо вітчизняного видобутку не виконані.  «Стратегія 20/20», яка передбачає збільшення видобутку природного газу до 2020 року з 14,5 млрд до 20 млрд куб м, зірвана. Впевнено можна констатувати провал цієї програми. Не в останню чергу це відбулось через дивну позицію Держгеонадр. Відомство у непрозорому, ручному режимі видавало ліцензії на видобуток. При цьому Держслужба з 2015 року залишається без повноцінного керівника. Ситуація з вічними «виконувачами обов’язків» є типовою для уряду Володимира Гройсмана, який воліє тримати «підвішених» слухняних керівників, а не повноправних менеджерів. Але ближче до непередбачуваних президентських виборів прем’єр вирішив надійно усадити на посаду голови Держгеонадр свою людину.



    Хто ж тепер претендує на те, аби взяти відповідальність за ефективне використання українських надр?

    Крістіна Браіловська

    Керівник юридичного управління Держгеонадр з 2015 року. За цей час встигла потрапити в історію з декларуванням недостовірної інформації, якою зацікавилось НАБУ. Точніше претензії були до колишнього заступника міністра інфраструктури Дмитра Роменського, якого вона вказала в декларації своїм співмешканцем. Сам Роменський чи то забув, чи то посоромився внести Браіловську та її статки в свою декларацію. Цікаво, що Роменський багато років працював в Міністерстві екології та природних ресурсів, а під час керівництва міністерством одіозним Миколою Злочевським очолював юрдепартамент. Браіловську вважають підставною кандидатурою на цьому конкурсі. Спостерігачі вважають Браіловську «підсадною качкою» – з її допомогою створюється картинка широкої конкуренції кандидатів за посаду.  

    Максим Карпін

    Ще один кандидат зі структури Держгеонадр, щоправда, вже кілька років там не працює. У 2014–2015 роках займав посаду першого заступника голови та виконувача обов’язків керівника служби. В його послужному списку є посади директора Львівського іподромту та заступника керівника Миколаївського міжнародного аеропорту. Журналісти програми розслідувань «Бігус.інфо» з’ясували, що під час керівництва Карпіним Держгеонадрами компанії, які планували взяти участь в аукціоні з продажу спецдозволів на користування нафтогазовими родовищами, належали колишньому шефу Карпіна – власнику того самого Львівського іподрому. Миколаївська кар’єра Карпіна також пройшла не без скандалів – він в компанії гендиректора аеропорту Михайла Галайка завітав до прийомної миколаївського губернатора Олексія Савченка, аби дати тому хабара. В результаті Галайку дали чотири роки умовно, а Карпін легко відбувся. Савченко звинувачував Галайка та Карпіна  в тому, що вони можуть бути причетні до самогубства колишнього в. о. директора аеропорту Владислава Волошина.

    Сергій Кузьмін

    У цього претендента не така скандальна біографія. З червня 2015-го по січень 2019-го він тихо і спокійно працював керівником держпідприємства «Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба Української державної будівельної експертизи» (ДП «Укрдержбудекспертиза»). Вражає декларація Кузьміна, згідно з якою він володіє півсотнею земельних ділянок загальною площею 41 гектар. Крім цього, тримає $235 тис. готівкою.

    Роман Сарамага

    Юрист, який працював заступником голови представництва нафтогазової компанії «CBM Oil Plc» та радником з розвитку бізнесу британської компанії «Кадоган Петролеум», яка займається видобутком газу в Україні. У 2018-му Сарамага подавався на посаду члена НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

    Олег Кирилюк

    Найбільш ймовірний претендент на перемогу на конкурсі – колишній регіонал Олег Кирилюк. З травня 2017 року виконує обов’язки голови Держгеонадр. Він родом з Житомирщини, де працював, поки не перейшов на нинішню посаду. Останнє місце роботи до переїзду в Київ – начальник управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області. Слід згадати, що структури ДАБІ вважаються кузнею кадрів для Володимира Гройсмана.

    Обставини призначення Кирилюка на заступника в.о. голови Держгеонадр були дуже неоднозначними. Прес-служба відомства тоді заявляла про захоплення кабінету голови невідомими особами, відомство було оточене громадськими активістами та правоохоронцями. Лише трохи згодом з’явилось повідомлення про призначення урядом Кирилюка.

    За цей час Кирилюк зазнавав критики з різних боків. Так генпрокурор Юрій Луценко називав кількість спецдозволів, які роздавали Держгеонадра, корупцією та вимагав проведення відкритих аукціонів. Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак дорікав, що служба не проводить аукціонів, використовуючи норми закону «Про оцінку впливу на навколишнє середовище». За перший рік Кирилюк взагалі не провів жодного аукціону. Проте відбивався звітами про небувале успішне реформування служби. При цьому керівництво уряду та Держгеонадр відверто саботували лібералізацію ринку надрокористування. Відповідні механізми запрацювали тільки під тиском західних партнерів. Зокрема, була скасована так звана апробація при отриманні дозволу на користування нафтогазоносними надрами, через яку видавались спецдозволи за ціну, нижче ринкової. 

    Однією зі скандальних історій, в яку потрапило Держгеонадр за нинішнього очільника, стала видача 16 ліцензій на видобуток газу на Полтавщині компанії російського олігарха Павла Фукса «Іст Юроуп Петролеум», яка була створена на базі скандальної компанії «Голден Деррік». При цьому, як вже писав «Главком», часто право на видобуток блакитного палива дістається приватним компаніям, які колекціонують ліцензії з метою продати згодом реальним інвесторам. Наприклад, спецдозволи на користування надрами мають більше 100 компаній в Україні, але реально видобувають газ менше половини з них. Водночас лідер галузі – державна компанія «Укргазвидобування» – за 2016–2018 роки отримала лише 17 ліцензій замість майже сотні очікуваних.

    У грудні минулого року Сьомий апеляційний адміністративний суд у Вінниці виніс рішення скасувати результати конкурсу, на якому Кирилюка та Миколу Фощія обрали заступниками голови Держгеонадр, проте вони досі продовжували працювати. Тепер у Кирилюка є ще одна спроба закріпитись в високому кріслі.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ