Консульський капкан для ухилянтів. Юридичний розбір скандальної вказівки МЗС

Пізно увечері 22 квітня українські ЗМІ поширили сенсаційну новину – консульства України припиняють надання послуг чоловікам призовного віку. Інформація базувалася на листі за підписом першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги. Цей посадовець всього два тижні тому перейшов працювати з Офісу президента у дипломатичне відомство. Заступник міністра наказував керівникам закордонних дипломатичних установ України: «… з 23 квітня 2024 року тимчасово призупинити вчинення консульських дій за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років».

Крім цього, у скандальному листі було зазначено, що запроваджені обмеження діятимуть до того часу, поки МЗС не отримає додаткових роз’яснень у контексті застосування нового закону про посилення мобілізації. Важливе уточнення: для чоловіків призовного віку, котрі за кордоном, можуть здійснюватися лише консульські дії, пов’язані з оформленням посвідчень особи на повернення в Україну.

У вівторок, 23 квітня, лист Сибіги відразу почав діяти: закордонні підрозділи державного підприємства «Документ» перестали видавати готові документи українцям через технічні причини, пов’язані зі зняттям відбитків пальців. Також низка консульств України повідомили, що не проводять прийом громадян призовного віку і чекають вказівок від Міністерства закордонних справ.

Кулеба гасить скандал бензином

Гасити скандал з припиненням роботи українських консульств узявся міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Через соцмережу X високопосадовець емоційно висповідав чоловіків-утікачів: «Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги (через консульства – «Главком»). У нас в країні війна… Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає свої життя за цю державу, а хтось посидить за кордоном, але при цьому буде отримувати послуги від цієї держави, – то так це не працює».

Кулеба заявив, що пріоритетом МЗС є захист прав та інтересів громадян України за кордоном. Водночас в умовах повномасштабної російської агресії головним пріоритетом є захист Батьківщини від знищення. Дипломат наголосив: перебування за кордоном не звільняє громадянина від обовʼязків перед Батьківщиною. І додав, що це була його ідея, реалізована руками першого заступника Сибіги «щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном».

Під вечір 23 квітня на сайті МЗС опублікували чергові роз’яснення. Якщо їх узагальнити, виходить приблизно таке: тимчасове припинення надання консульських послуг пов’язане з налагодженням військового обліку громадян України мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном. Обмеження обіцяють зняти після 18 травня 2024 року, коли новий мобілізаційний закон набуде чинності.

П'ять копійок до теми «консульських» баталій вставив і Кабінет міністрів. 23 квітня було внесено зміни до урядової постанови, датованої червнем 2022 року, що передбачає реалізацію експериментального проекту з оформленням паспортів. Отже, Кабмін додав нову норму, якою заборонив пересилати виготовлений паспорт громадянина України і закордонний паспорт громадянина України до відокремленого підрозділу або закордонної дипломатичної установи України. Обмеження стосується громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Натомість замовлені паспорти можна забрати у територіальних підрозділах Державної міграційної служби. Таким чином, уряд «заманює» в Україну чоловіків призовного віку.

Юристи бачать порушення

«Главком» поспілкувався з юристами, які спеціалізуються на правах військових. Вони вважають, що МЗС в особі Андрія Сибіги видало документ, законність якого доволі сумнівна, але консульства змушені його виконувати. Натомість у мобілізаційному законі, який набуде чинності 18 травня 2024 року, дійсно є норма, яка передбачає, що вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не оновили персональні дані, здійснюється за умови одночасного їх оновлення. На оновлення даних надано конкретний термін – 60 днів з дня набрання чинності законом.

«Тобто, відповідно до прямих вимог закону, який ще не набрав чинності, лише після 18 травня може бути обмежене надання консульських послуг у разі недотримання відповідних норм. Не можуть міністерства своїми листами-зверненнями, проханнями або рекомендаціями підміняти прямі норма та вимоги закону. Закон містить чіткі вимоги щодо дати набрання чинності, порядку надання консульських послуг та умов відмови у їх надання», – пояснив адвокат Роман Кичко. На його думку, подібними листами органи державної влади діють всупереч статті 19 Конституції: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Будь-які згадки та мотиви «до отримання роз’яснень про реалізацію закону» не виправдовують подібні дії та «листи», наголосив Роман Кичко.

Адвокат Дмитро Бузанов звернув увагу на цитування у листі Сибіги пунктів 6 та 16 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Перераховані норми, каже правник, не стосуються МЗС. Натомість заходи правового режиму воєнного стану можуть запроваджувати та здійснювати військове командування разом із військовими адміністраціями.

«Міністерство закордонних справ, а точніше перший заступник міністра, явно перевищили свої повноваження стосовно запровадження та здійснення таких заходів як призупинення вчинення консульських дій за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Більше того відсутність паспорта громадянина України для виїзду за кордон обмежує право людини вільно пересуватись за межами України між іншими країнами світу. Тобто не на тій території, де введено воєнний стан. Отже, таке обмеження апріорі не відповідає меті та змісту вказаних пунктів частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», – переконаний юрист.

Адвокат також зазначив, обмеження від МЗС носять дискримінаційний характер, оскільки стосуються лише людей чоловічої статті, що недопустимо та порушує статтю 24 Конституції України.

Окремо Дмитро Бузанов радить українцям за кордоном повідомляти Уповноваженого з прав людини Верховної Ради про порушення конституційних прав і звертатись до суду.

Із юристами частково згідний провладний народний депутат із комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, відомий дипломат Богдан Яременко. У коментарі «Главкому» він повідомив: відмову у наданні консульських послуг певній категорії громадян, вірогідно, дійсно можна назвати дискримінацією. А відтак – і порушенням Конституції.

Разом з тим, продовжує Яременко, МЗС вже роз’яснило, що лише тимчасово призупиняє прийом заяв на видачу чи заміну паспортів громадянам України чоловічої статі призовного віку. Також це рішення дозволить уникнути ситуацій, коли прийом документів відбувається, відповідно до одних процедур і правил, а видача – до інших.

Політик зауважив, що призупинка в обслуговуванні чоловіків мобілізаційного віку, котрі за кордоном, триватиме приблизно один-два тижні.

«Думаю, скоріше за все, йдеться про тимчасові незручності, зумовлені зміною законодавства, а не порушення законодавства з боку МЗС. При цьому мотиви Міністерства закордонних справ цілком зрозумілі – забезпечити обороноздатність країни», – підсумував нардеп від «Слуги народу».

Віталій Тараненко, «Главком»